ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/22788/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

ТОВ "МТІ" - Кирич С.О. (довіреність № 29/с-18 від 24.07.2018), Верховський О.В. (довіреність № 31/с-18 від 24.07.2018), Іванів А.Р. (довіреність № 30/с-18 від 24.07.2018) ,

ТОВ "Вікотек" - Амірова Ю.В. (довіреність від 04.04.2018),

Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Ягічев С.О. (посвідчення № 550),

ТОВ "ФеміліЛайтХаус" - Сабодаш Р.Б. (довіреність від 03.04.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" та Публічного акціонерного товариства "Банк Форвард"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2015

(суддя - Чеберяк П.П.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018

(колегія суддів: Тищенко А.І. - головуючий, Михальська Ю.Б., Гаврилюк О.М.)

у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек".

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2. Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2015 року у справі №910/22788/15 порушено провадження у справі № 910/22788/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника Арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 550 від 03.07.2015), встановлено оплату послуг Арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олександровича у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна, зобов'язано оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек» (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 9; код ЄДРПОУ 31199958), заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави, зобов'язано розпорядника майна у строк до 12.11.2015 подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, докази повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду, зобов'язано розпорядника майна у строк до 12.11.2015 скласти та подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника, зобов'язано розпорядника майна у строк до 23.11.2015 провести інвентаризацію майна боржника, призначено попереднє засідання суду на 30.11.2015.

3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2015 у справі №910/22788/15 залишено без змін.

4. Зазначені рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:

4.1. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що враховуючи сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи № 910/22788/15, доводять неспроможність боржника виконати свої зобов'язання перед кредиторами у встановлений законом строк, у суду наявні всі правові підстави для порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

4.2. Суд апеляційної інстанції встановив, що як вбачається з поданої заяви, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек» наявна кредиторська заборгованість на загальну суму 228 341 861 грн. 00 коп., у тому числі розмір безспірної кредиторської заборгованості боржника становить 1 297 414 грн. 74 коп., яка підтверджена рішенням господарського суду м. Києва від 26.03.2014 у справі №910/192/14, зміненого постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі № 910/192/14, наказами господарського суду м. Києва від 03.07.2014 №910/192/14, а також постановами відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2014 ВП № 43959849, ВП № 43959909.

4.3. Також в постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що 26.08.2015 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек», на яких у зв'язку із загрозою неплатоспроможності одноголосно було прийнято рішення звернутися до господарського суду м. Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі п. 2 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що підтверджується протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек» № 2-2015 від 26.08.2015.

4.4. В постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що неповнота відомостей про майно боржника може бути підставою для відмови у відкритті провадження по справі, оскільки системний аналіз частин 3 та 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» свідчить про те, що перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна подається суду виключно на підтвердження того, що у боржника є в наявності майно, достатнє для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом. При цьому достеменне встановлення складу та обсягу майна боржника здійснюється арбітражним керуючим і саме на підставі дій вчинених розпорядником майна комітет кредиторів та суд приймають рішення про визнання боржника банкрутом.

Короткий зміст вимог касаційних скарг з узагальненими доводами осіб які подали касаційні скарги

5. До Верховного Суду від ТОВ "МТІ" (далі в тексті - Скаржник 1) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник 1 просить суд (з урахуванням заяви про уточнення) скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 і прийняти нове рішення яким відмовити ТОВ "Вікотек" у задоволенні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вікотек" з закриттям провадження у справі № 910/22788/15.

6. Також до Верховного Суду від Публічного акціонерного товариства "Банк Форвард" (далі в тексті - Скаржник 2) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник 2 просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 і направити справу № 910/22788/15 на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

7. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень Скаржник 1 та Скаржник 2 у своїх касаційних скаргах наводять наступні доводи:

7.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ч. ч. 2, 3 ст. 11, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство.

7.2. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях дійшли до безпідставних висновків про те, що майнових активів боржника недостатньо для погашення безспірної заборгованості.

7.3. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що відсутність конкуренції вимог кредиторів у виконавчому провадженні не дає підстави вважати, що оплата вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. До Верховного Суду від ТОВ "МТІ" надійшли додаткові пояснення щодо обставин справи.

Позиція Верховного Суду

9. Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2018 розгляд касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" та Публічного акціонерного товариства "Банк Форвард" було призначено на 26.07.2018.

10. Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2018 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/22788/15 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" та Публічного акціонерного товариства "Банк Форвард" на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 до 09.08.2018.

11. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги Скаржника 1 та Скаржника 2 слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва на стадію прийняття заяви ТОВ "Вікотек" про порушення провадження у справі про банкрутство, виходячи з наступного.

12. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Щодо доводу касаційних скарг щодо того, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях дійшли до безпідставних висновків про те, що майнових активів боржника недостатньо для погашення безспірної заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.

15. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон про відновлення платоспроможності), до заяви про порушення справи про банкрутство серед іншого додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна.

16. Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону про відновлення платоспроможності, боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

- задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);

- під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

17. Згідно приписів ч. 1 ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

18. Особливістю звернення з заявою про порушення справи про банкрутство з підстав, які передбачені в ч. 5 ст. 11 Закону про відновлення платоспроможності є те, що боржник встановивши, що у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів він не зможе виконати свої зобов'язання перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

19. Суд під час розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, яка подана з підстав які передбачені в ч. 5 ст. 11 Закону про відновлення платоспроможності, зобов'язаний перевірити додані до заяви документи на їхню відповідність вимогам Закону про відновлення платоспроможності та іншим нормативно-правовим актам з метою встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин того чи дійсно задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

20. Згідно приписів ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

21. Як суд першої так і суд апеляційної інстанції надаючи оцінку доданим до заяви про порушення справи про банкрутство доказам не встановили те, чи відповідає бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", також судами не встановлено наявність чи відсутність в шатному розписі боржника посади - бухгалтер підприємства.

22. Зазначене свідчить про те, що як суд першої так і суд апеляційної інстанції належним чином не дослідили зібрані докази у справі, які мають значення для розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, яка подана з підстав, що передбачені в ч. 5 ст. 11 Закону про відновлення платоспроможності.

23. Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна подається суду виключно на підтвердження того, що у боржника є в наявності майно, достатнє для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом, при цьому достеменне встановлення складу та обсягу майна боржника здійснюється арбітражним керуючим і саме на підставі дій вчинених розпорядником майна комітет кредиторів та суд приймають рішення про визнання боржника банкрутом.

24. Зазначений висновок суперечить положенням ч. 5 ст. 11 Закону про відновлення платоспроможності, оскільки встановлення наявності у боржника майна його складу і обсягу дозволить суду на стадії розгляду заяви про порушення справи про банкрутство з підстав того, що існує загроза неплатоспроможності, встановити чи дійсно задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

25. Суд апеляційної інстанції не надав відповіді на доводи апеляційної скарги щодо неповноти відомостей про майно боржника.

26. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

27. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

28. Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

29. З урахуванням підстав з яких боржником було подано заяву про порушення справи про банкрутство (загроза неплатоспроможності, ч. 5 ст. 11 Закону про відновлення платоспроможності), довід учасника судового процесу про наявність неповноти відомостей про майно боржника є таким, що потребує відповіді, оскільки відсутність встановлення повноти відомостей про майно боржника веде до передчасного висновку про те, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

30. Враховуючи наведене, колегія суддів встановивши те, що як суд першої так і суд апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, не встановили фактичних обставин справи щодо повноти відомостей про майно боржника та щодо відповідності вимогам Закону про відновлення платоспроможності та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" доданих до заяви про порушення справи про банкрутство доказів, не може належним чином розглянути доводи касаційних скарг Скаржника 1 та Скаржника 2, які зазначені в підпунктах 7.1, 7.2, 7.3 пункту 7 даної постанови.

31. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

32. З урахуванням наведеного, на підставі ч. 3 ст. 310 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018, а справу № 910/22788/15 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва на стадію прийняття заяви ТОВ "Вікотек" про порушення провадження у справі про банкрутство.

33. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу, що відповідно до положень ч. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

34. За таких обставин, касаційні скарги ТОВ "МТІ" та ПАТ "Банк Форвард" підлягають частковому задоволенню.

35. Оскільки за наслідками розгляду касаційних скарг ТОВ "МТІ" та ПАТ "Банк Форвард", суд касаційної інстанції дійшов до висновку про скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції відповідно до приписів ст. 129 ГПК України не розподіляє судові витрати за подання касаційних скарг.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" та Публічного акціонерного товариства "Банк Форвард" на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 910/22788/15 задовольнити частково.

2 Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 910/22788/15 скасувати.

3. Справу № 910/22788/15 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва на стадію прийняття заяви ТОВ "Вікотек" про порушення провадження у справі про банкрутство.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко