ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3724/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 (головуючий суддя: Скрипка І.М., судді: Іоннікова І.А., Чорногуз М.Г.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави

до 1.Київської міської ради,

2. Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Котміст",

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна спілка",

4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт",

5.Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд",

6.Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна затока",

7.Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателін",

8.Товариства з обмеженою відповідальністю "Провін",

9.Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест",

10. Головного управління юстиції у м. Києві в особі реєстраційної служби,

11.Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2",

12.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Індекс-Груп",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві,

про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності права

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 13.08.2018 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених вимог, викладених у п.17, п.18 резолютивної частини рішення.

2. Обґрунтовуючи заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Башта-2" вважає, що нововиявленими обставинами є закриття кримінального провадження №42016100000000581 за підозрою ОСОБА_1 у зловживанні владою та службовим становищем під час виконання повноважень заступника Київського міського голови - секретаря КМР; правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2018 у справі №910/3724/14 та постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 24.07.2018 у справі №910/3724/14.

3. Заступник Генерального прокурора щодо задоволення заяви заперечив, зазначивши, що наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, прокурор зазначає, що первісним набувачем спірних земельних ділянок (ОКЖК "Котміст") незаконно набуто право власності на них, що виключає можливість послідовної передачі на законних підставах права власності на ці землі, в тому числі ТОВ "Башта-2", а тому законних підстав для прийняття оспорюваних рішень про державну реєстрацію права власності заявника на нерухоме майно №15702016 та №15702631 від 10.09.2014 не було, у зв`язку з чим спірні рішення підлягають визнанню недійсними. Таким чином, на думку прокурора, без скасування пунктів 2, 5 рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 немає підстав для перегляду за нововиявленими обставинами пунктів 17, 18 цього рішення, якими задоволено похідні вимоги щодо визнання відсутності у заявника права власності на спірні земельні ділянки.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 (суддя Бойко Р.В.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення, відмовлено повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення, - залишено без змін.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5. 02.05.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Башта-2" подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/3724/14 безпосередньо до Касаційного господарського суду.

6. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 22.05.2019 у справі № 910/3724/14 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

7. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

8. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

9. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 24.06.2019.

10. 20.06.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві подані письмові пояснення.

11. 24.06.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Заступником Генерального прокурора до Касаційного господарського суду направлено відзив касаційну скаргу, який фактично надійшов до суду 26.06.2019.

12. 27.06.2019 до Касаційного господарського суду від Заступника Генерального прокурора надійшло клопотання про участь прокурора в судовому засіданні, в якому прокурор просить касаційний розгляд справи здійснювати в судовому засіданні за участю прокурора.

Клопотання мотивовано тим, що звернення прокурора до суду у спірних правовідносинах спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про скасування рішення органу місцевого самоврядування про безоплатне передання ОКЖК "Котміст" у власність та користування земельних ділянок, розташованих у Голосіївському районі столиці, тобто становить значний суспільний інтерес. Прокурор вважає, що розгляд справи без виклику учасників справи унеможливлює реалізацію органами прокуратури передбачену Конституцією України функцію представництва інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення, відмовлено повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення, - залишено без змін.

За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч.5,6 ст.301 ГПК України:

"5. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

6. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи."

Тобто, відповідно до вказаної ч.6 ст.301 ГПК України, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій вказаної статті 301 ГПК, обумовлено лише власним розсудом суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Ніяких інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у вказаній нормі не міститься.

Крім того, в ухвалі від 18 лютого 2019 року у справі № 756/5081/14-ц Велика Палата Верховного Суду відмовляючи в задоволенні аналогічного клопотання прокурора вказала наступне:

"Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).

Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду створила учасникам процесу у справі №756/5081/14-ц належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України."

Верховний Суд створив учасникам процесу у справі № 910/3724/14 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.

З урахуванням зазначеного, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання Заступника Генерального прокурора про участь прокурора в судовому засіданні, а тому відхиляє його.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

13. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Башта-2" (скаржник, відповідач-11) просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/3724/14, прийняту за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Башта-2" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, повністю і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме п.11 ст.270 ГПК України, а також статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Башта-2" без участі представника скаржника та за результатами розгляду прийняв оскаржувану постанову від 28.03.2019.

Відповідач-11 вказує, що упродовж довгого розгляду справи представником апелянта ТОВ "Башта-2" був Ткач Р.О. , який не є адвокатом, тому Товариство вимушено було звернутись за отриманням правової допомоги до особи, що має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

22.01.2019 між ТОВ "Башта-2" (в особі директора Дементьєва В.І.) та адвокатом Кир`ян Д.І. було укладено договір про надання правової допомоги №4, відповідно до якого їй надано право представляти інтерес Товариства в суді, в тому числі під час розгляду зазначеної справи.

23.01.2019 вказаному представнику було передано 15 томів справи, у кожному з яких було понад 200 сторінок, тому для забезпечення ефективного захисту адвокат Кир`ян Д.І. звернулась з клопотанням про відкладення справи та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

05.02.2019 відкладення справи було викликано тим, що адвокат Кир`ян Д.І., як представник ТОВ "Башта-2", не мала можливості прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 06.02.2019, через тимчасову непрацездатність. У подальшому хвороба призвела до того, що за станом здоров`я зазначений адвокат не змогла належно виконувати свої обов`язки, покладені на неї договором, а тому додатковою угодою №1 договір між ТОВ "Башта-2" та адвокатом Кир`ян Д.І. було достроково розірвано.

Скаржник зазначає, що 11.03.2019 розгляд справи не відбувся не з вини апелянта, а через зміну колегії суддів, яка у визначеному складі призначила розгляд справи на 28.03.2019, та про це заздалегідь не було повідомлено апелянта.

Через дострокове розірвання договору, з метою захисту своїх інтересів та належного правового супроводу, ТОВ "Башта-2" 27.03.2019 було укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Низенко В.Ю., котрому було передано всі матеріали справи великого обсягу, у зв`язку з чим ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач-11 вважає, що відповідно до ч.2 ст. 273 ГПК України в даному випадку строк апеляційного розгляду завершується 08.04.2019.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції, в порушення п.11 ст.270 ГПК України, безпідставно залишив клопотання апелянта без задоволення, не перевіривши наявність повідомлення про належне завчасне повідомлення ТОВ "Башта-2" про дату розгляду справи, та розглянув справу без участі представника апелянта.

15. У відзиві на касаційну скаргу Заступник Генерального прокурора просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/3724/14 - без змін, зазначивши, що без скасування п.п. 2, 5 рішення Господарського суду м.Києва від 15.12.2016 у даній справі немає підстав і для перегляду за нововиявленими обставинами п.п. 17, 18 цього рішення, якими задоволено похідні вимоги щодо визнання відсутності у ТОВ "Башта-2" права власності на спірні земельні ділянки. Прокурор вважає, що заявник намагається за нововиявленими обставинами здійснити переоцінку доказів, оцінених судом в процесі розгляду справи, що відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

16. Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності права.

17. Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №910/3724/14, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 скасовано в частині визнання недійсними пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 повністю, пункту 1 рішення Київської міської ради в частині визнання його недійсним щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради №271/3732 від 27.10.2005, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005".

В цій частині справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду, в решті рішення та постанову залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №910/3724/14 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволення позову про визнання недійсними з моменту прийняття пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Котміст" для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" повністю, пункту 1 рішення Київської міської ради в частині визнання його недійсним щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради №271/3732 від 27.10.2005, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005".

Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними з моменту прийняття пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Котміст" для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" та про визнання недійсним з моменту прийняття пункту 1 рішення Київської міської ради в частині щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 27.10.2005 №271/3732, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005".

Постановою Верховного Суду від 19.04.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №910/3724/14 скасовано повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 скасовано в частині визнання недійсними пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 повністю, пункту 1 рішення Київської міської ради в частині визнання його недійсним щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради №271/3732 від 27.10.2005, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005", справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 позов залишено без розгляду.

18. 13.08.2018 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених вимог, викладених у п. 17, п. 18 резолютивної частини рішення. На думку заявника, нововиявленими обставинами є закриття кримінального провадження №42016100000000581 за підозрою ОСОБА_1 у зловживанні владою та службовим становищем під час виконання повноважень заступника Київського міського голови - секретаря КМР; правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2018 у справі №910/3724/14 та постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 24.07.2018 у справі №910/3724/14.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

19. Відмовляючи в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення, суд першої інстанції вказав, що підставою для перегляду згідно п. 3 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України є скасування рішення у іншій справі, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Заявник посилається на часткове скасування рішення у даній справі, що виключає можливість перегляду рішення згідно з п. 3 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтованість такого висновку суду підтверджується і тим, що у разі, якби незаконність частини рішення була наслідком ухвалення рішення в іншій частині, суд касаційної інстанції не позбавлений був можливості врахувати це при винесенні постанови.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що залишення ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №910/3724/14 позову Заступника Генерального прокурора України у даній справі без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що Заступник Генерального прокурора без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, що зазначені в ухвалах господарського суду міста Києва та суд самостійно не має можливості встановити яке співвідношення один до одного мають колективне сільськогосподарське підприємство "Хотівське" та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Бузівське" та чи є другий правонаступником першого чи, йдеться про одні й ті самі земельні ділянки, за рахунок яких створено заказник та які були передані ЖК "Котміст" чи про абсолютно різні, не може бути підставою для перегляду п. 17, п. 18 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14, оскільки, по-перше, такої підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачено ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України; по-друге, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №910/3724/14 не встановлено жодних істотних обставин справи; по-третє, приписами ч. 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Щодо постанови начальника третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України від 22.12.2017 про закриття кримінального провадження №42016100000000581 в частині підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, суд першої інстанції зазначив, що оскільки судове рішення, що переглядається, не було мотивоване кримінальним провадженням №42016100000000581, постанова про закриття якого вказується в якості нововиявленої обставини, то остаточне судове рішення не може бути скасоване з цих підстав.

Інші доводи заявника (в т.ч. усні) фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями у даній справі (заявник вказує, що суди взагалі не дали оцінку тій обставини, що він, на відміну від інших учасників придбав частину земельної ділянки на підставі відплатного договору, а суд касаційної обставини неправильно застосував ст.ст. 216, 388 Цивільного кодексу України), в той час як суд в порядку Глави 3 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України позбавлений можливості змінити такі обставини.

20. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду.

VІІ. Позиція Верховного Суду

21. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."

22. Згідно зі ст.300 ГПК:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

23. Як зазначено вище, у касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Башта-2" (скаржник, відповідач-11) просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/3724/14, прийняту за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Башта-2" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, повністю і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме п.11 ст.270 ГПК України, а також статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Башта-2" без участі представника скаржника та за результатами розгляду прийняв оскаржувану постанову від 28.03.2019.

Інших вимог та доводів в касаційній скарзі не наведено.

24. Розглядаючи касаційну скаргу в межах її вимог та доводів суд касаційної інстанції приймає до уваги наступне.

25. Відповідно до ч.4 ст.131-2 Конституції України:

"Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення."

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

26. Відповідно до ч.2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017):

"Представником у суді може бути адвокат або законний представник."

27. В Рішенні Європейського суду з прав людини "Молдавська проти України" було зазначено наступне:

"26. Суд також нагадує, що вимога про те, щоб апелянт був представлений кваліфікованим правником перед судом касаційної інстанції, як, наприклад, вимога, що застосовується в даній справі, не може розглядатися як така, що суперечить статті 6. Ця вимога чітко сумісна з особливостями статусу Верховного Суду як вищого суду, що розглядає апеляційні питання, і це загальна риса правових систем у ряді держав-членів Ради Європи (див., наприклад, Siaіkowska проти Польщі, № 8932/05, § 106, 22 березня 2007 року та Gillow проти Сполученого Королівства, 24 листопада 1986 року, § 69, Серія A № 109). Навіть більш широке обмеження вільного вибору захисника, що звужує його лише до адвоката перед усіма судами, само по собі не може підняти питання за статтею 6 Конвенції, оскільки для забезпечення ефективного захисту особи можуть вимагатися конкретні юридичні кваліфікації. Однак таке обмеження права заявника повинно мати достатню підставу у внутрішньому законодавстві, щоб уникнути свавілля.

27. У справі "Загородній проти України" (№ 27004/06, 24 листопада 2011 року), яка стосувалася ситуації до проведення конституційної реформи 2016 року (див. пункт 11 вище), Суд був покликаний розглянути питання заявника про представництво в українських судах юридично підготовленою особою, яка не була адвокатом. Така можливість була передбачена Конституцією, але не була достатньо деталізована в процесуальному законодавстві, що призвело до висновку Суду про те, що право Загороднього на вільний вибір свого захисника було обмежено у спосіб, що є несумісним з вимогами статті 6 § 1 та 3 Конвенції (див. вищезазначене Загородний проти України, § 55). Тепер Суд зобов`язаний вивчити ситуацію щодо права заявника вільно вибирати свого юридичного представника після внесення змін до Конституції, описаних вище (див. пункт 12).

28. За обставин даної справи заявник і її представник повинні були знати про однозначні перехідні положення Конституції, що стосуються потреби в представництві у Верховному Cуді, яке повинно проводитися виключно адвокатами з 1 січня 2017 року. Виняток з цього правила було зроблено для справ, які вже були розглянуті 30 вересня 2016 року, коли були внесені зміни до Конституції, що не стосувалося заявника. Більше того, відповідні статті Господарського процесуального кодексу України, викладені до вступу в силу 15 грудня 2017 року, не містять жодного положення, яке могло б ввести в оману заявника щодо застосовності вищезазначених конституційних положень до її справи. Таким чином, обмеження обов`язкового представництва було передбачуваним і обґрунтованим."

28. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга була подана ТОВ "Башта-2" через Господарський суд міста Києва 24.10.2018, до Північного апеляційного господарського суду фактично надійшла 08.11.2018.

Тобто, на ще момент подання апеляційної скарги 24.10.2018 скаржник повинен був знати про однозначні Перехідні положення Конституції України, що стосуються потреби в представництві в суді апеляційної інстанції, яке повинно проводитися виключно адвокатами з 1 січня 2018 року.

29. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018, справу № 910/3724/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І. судді Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі №910/3724/14 заяву головуючого судді Тищенко А.І. та судді Михальської Ю.Б. про самовідвід у справі № 910/3724/14 задоволено. Справу № 910/3724/14 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення заміни відведеного судді відповідно до ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 14.11.2018 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Сулім В.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 910/3724/14 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-11, розгляд справи призначено на 18.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 задоволено заяву судді Суліма В.В. про самовідвід у справі №910/3724/14, справу №910/3724/14 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Кравчук Г.А., Черногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 у справі №910/3724/14 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 24.01.2019.

30. Від адвоката Кир`ян Д.І. 22.01.2019 надійшло клопотання про вступ у справу в якості представника ТОВ "Башта - 2", клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення права апелянта на ефективний засіб юридичного захисту, враховуючи укладення договору про надання правової допомоги між адвокатом та лише 22.01.2019, великий загальний об`єм даної справи для ознайомлення.

24.01.2019 від представника відповідача 11 адвоката Кир`ян Д.І. надійшов лист, до якого долучено акт приймання - передачі документів від 23.01.2019.

31. Отже зазначене свідчить, що скаржник лише 22.01.2019 за два дні до засідання апеляційного суду вирішив питання про залучення адвоката для захисту своїх інтересів, тобто практично через 3 місяці після подачі апеляційної скарги.

Враховуючи доводи скаржника, що упродовж довгого розгляду справи представником апелянта ТОВ "Башта-2" був Ткач Р.О. , який не є адвокатом, тому Товариство вимушено було звернутись за отриманням правової допомоги до особи, що має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, суд касаційної інстанції доходить висновку, що скаржник, вважаючи, що йому в апеляційному суді необхідний адвокат, мав вирішувати дане питання ще при подачі апеляційної скарги.

Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів неможливості залучення скаржником адвоката раніше ні матеріали справи, ні матеріали касаційної скарги не містять.

32. Крім того, колегія суддів касаційного суду відмічає наступне.

Відповідач-11 зазначав, що 23.01.2019 адвокату Кир`ян Д.І. було передано 15 томів справи, у кожному з яких було понад 200 сторінок, в подальшому адвокату Низенко В.Ю. було передано всі матеріали справи великого обсягу, у зв`язку з чим ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

33. Разом з тим, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з частиною 2 статті 320 ГПК є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною 4 статті 320 ГПК не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Вказаними процесуальними нормами не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі.

Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

34. У даному випадку ТОВ "Башта-2" подана заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 лише в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення.

При цьому, на думку заявника, нововиявленими обставинами є закриття кримінального провадження №42016100000000581 за підозрою ОСОБА_1 у зловживанні владою та службовим становищем під час виконання повноважень заступника Київського міського голови - секретаря КМР; правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2018 у справі №910/3724/14 та постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 24.07.2018 у справі №910/3724/14.

Тобто лише в межах, в яких ці три доводи впливають і саме на пункт 17 та пункт 18 резолютивної частини рішення, здійснювався розгляд заяви скаржника судами попередніх інстанцій.

Як вірно вказали місцевий та апеляційний суди, інші доводи заявника (апелянта) фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями у даній справі (заявник вказує, що суди взагалі не дали оцінку тій обставині, що він, на відміну від інших учасників, придбав частину земельної ділянки на підставі відплатного договору, а суд касаційної інстанції неправильно застосував ст.ст. 216, 388 ЦК України), в той час як суд, в порядку Глави 3 Розділу IV ГПК України, позбавлений можливості змінити такі обставини.

Зазначене спростовує доводи скаржника про необхідність детального ознайомлення адвоката саме з усіма матеріалами справи.

35. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 у справі №910/3724/14 відкладено розгляд справи на 06.02.2019, приймаючи до уваги неявку представників відповідачів 1-12 та третіх осіб 1-2 та задоволення клопотання відповідача 11 про відкладення розгляду справи.

05.02.2019 від представника відповідача-11 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням його представника адвоката Кир`ян Д.І. на лікарняному з 05.02.2019, на підтвердження чого надано копію медичної карти амбулаторного хворого та заяву - клопотання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі №910/3724/14 відкладено розгляд справи на 18.02.2019, приймаючи до уваги неявку представників відповідачів 1-12 та третіх осіб 1-2 та задоволення клопотання відповідача-11 про відкладення розгляду справи.

18.02.2019 від представника відповідача 11 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі №910/3724/14 відкладено розгляд справи на 11.03.2019, приймаючи до уваги неявку представників відповідачів 1-12 та третіх осіб 1-2 та задоволення клопотання відповідача-11 про відкладення розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді Чорногуз М.Г., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 у справі №910/3724/14 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 28.03.2019.

27.03.2019 від представника відповідача-11, адвоката Низенка В.Ю., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано укладанням договору про надання правової допомоги між ним та Товариством лише 27.03.2019.

Вказане клопотання залишено судом апеляційної інстанції без задоволення з врахуванням скорочених строків розгляду апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, визначені ч.2 ст.273 ГПК України, та враховуючи неодноразові відкладення розгляду апеляційної скарги за клопотаннями апелянта.

36. У матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення ТОВ "Башта-2" поштових відправлень - вищевказаних ухвал суду апеляційної інстанції, в тому числі ухвали від 18.02.2019 про відкладення розгляду справи на 11.03.2019 (т.26 а.с. 119) та ухвали від 07.03.2019 про відкриття апеляційного провадження та призначення розгляду справи на 28.03.2019, яка вручена 21.03.2019 (т.26 а.с. 155), на адресу ТОВ "Башта-2": вул. Мечникова, буд 14/1, м.Київ , 01133 , яка зазначена апелянтом у апеляційній скарзі та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.10.2018, доданому до апеляційної скарги.

Також ухвала від 07.03.2019 про відкриття апеляційного провадження та призначення розгляду справи на 28.03.2019 була направлена на адресу представника ТОВ "Башта-2" - адвоката Кир`ян Д.І.: вул. Є.Коновальця, буд. 44-г, м. Київ, 04116, та вручена за цією адресою 26.03.2019 (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення т.26 а.с. 163).

Крім того, у клопотанні про відкладення розгляду справи адвокат Низенко В.Ю. сам вказує, що розгляд справи призначений на 28.03.2019.

З урахуванням зазначеного, судом касаційної інстанції не приймаються доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції не перевірив наявність повідомлення про належне завчасне повідомлення ТОВ "Башта-2" про дату розгляду справи.

37. Відповідач-11 вказує, що хвороба адвоката Кир`ян Д.І. призвела до того, що за станом здоров`я зазначений адвокат не змогла належно виконувати свої обов`язки, покладені на неї договором, а тому додатковою угодою №1 договір між ТОВ "Башта-2" та адвокатом Кир`ян Д.І. було достроково розірвано.

Як вбачається з матеріалів справи, додаткова угода №1 про дострокове розірвання договору про надання правової допомоги №4 від 22.01.2019 укладена між ТОВ "Башта-2" та адвокатом Кир`ян Д.І. 26.03.2019.

27.03.2019 було укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Низенко В.Ю.

Разом з тим, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів що хвороба адвоката Кир`ян Д.І. призвела до того, що лише саме 26.03.2019, а не раніше, завчасно до чергового засідання апеляційного суду, було встановлено, що за станом здоров`я зазначений адвокат не змогла належно виконувати свої обов`язки, покладені на неї договором, що вимагало б розірвання договору з нею саме в цю дату і знову саме за два дні до засідання апеляційного суду та укладення з новим адвокатом, ні матеріали справи, ні матеріали касаційної скарги не містять.

38. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Саме скаржник у касаційній інстанції в даному випадку подав апеляційну скаргу.

Відповідно до п.11 ст.270 ГПК України:

"Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними."

39. З урахуванням всього вищевикладеного, зокрема і, що саме скаржник в даному випадку подав апеляційну скаргу, кількості (4), обставин та підстав заявлених скаржником клопотань про відкладення розгляду справи в апеляційному суді, а також тривалості перебування справи в суді апеляційної інстанції з моменту надходження апеляційної скарги скаржника (більше 4 з половиною місяців), суд касаційної інстанції доходить висновку, що апеляційний суд обґрунтовано відхилив клопотання представника відповідача-11 адвоката Низенка В.Ю. про відкладення розгляд справи, яке обґрунтовано укладанням договору про надання правової допомоги між ним та Товариством лише 27.03.2019, враховуючи, в т.ч., саме неодноразові відкладення розгляду апеляційної скарги за клопотаннями апелянта, та розглянув апеляційну скаргу по суті.

40. На підставі наведеного, а також з урахуванням меж доводів та вимог касаційної скарги колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

41. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

42. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/3724/14 - без змін.

43. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/3724/14 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/3724/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський