ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 917/1887/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Вронська Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився,

учасник справи - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Полтавської області

(суддя - Гетя Н.Г.)

від 30.11.2017

та постанову Харківського апеляційного господарського суду

(головуючий - Гребенюк Н.В., судді - Істоміна О.А., Пушай В.І.)

від 16.05.2018,

за позовом ОСОБА_4

до приватного підприємства агрофірма "Славутич"

про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників від 10.10.2017

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 позивач ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до відповідача приватного підприємства агрофірма "Славутич" про визнання недійсними рішення загальних зборів засновників приватного підприємства агрофірма "Славутич" від 10 жовтня 2017 року, проведених спадкоємцями та оформлених протоколом.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що проведені спадкоємцями померлого засновника ОСОБА_5 збори є нелегітимними, а прийняті на них рішення - недійсними, оскільки спадкоємці не набули права на управління приватним підприємством, а лише право на частку у статутному капіталі, та, відповідно, не могли проводити збори.

Крім того, на зборах був відсутній необхідний кворум, оскільки були відсутні він (частка у статутному капіталі - 40%) та спадкоємиця ОСОБА_6 (частка у статутному капіталі - 20%).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.11.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2018, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними обидва рішення загальних зборів засновників приватного підприємства агрофірма "Славутич" від 10 жовтня 2017 року, проведених спадкоємцями та оформлених протоколами.

18.06.2018 ОСОБА_2 (одна із спадкоємців померлого ОСОБА_5.) подала касаційну скаргу на вказані судові рішення , в якій просить постановлені у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставами для скасування судових рішень зазначає неправильне застосування норм матеріального права - ст. ст. 63, 113, ч.1 ст. 167 ГК України, ст. 15, 16 ЦК України та ст. 4 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про її необгрунтованість на невідповідність її доводів нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та просить залишити судові рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, скаржника, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної вдали або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч.1 ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство колективної власності; комунальне підприємство; державне підприємство; підприємство, засноване на змішаній формі власності; спільне комунальне підприємство. В Україні можуть діяти інші види підприємств, передбачені законом.

Частина 3 цієї ж норми передбачає, що залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні або корпоративні.

Частиною 5 ст. 63 ГК України визначено, що корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Відповідно до ст. 113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до статуту агрофірми "Славутич", зареєстрованого в Глобинській районній державній адміністрації, реєстраційний №82 від 24.02.1998, підприємство створено рішенням засновників ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 10 червня 2001 року до п. 1.2 Статуту були внесені зміни, за якими підприємство створено рішенням засновників: ОСОБА_5, ОСОБА_4 (зміни зареєстровані районною державною адміністрацією Глобинського району Полтавської області №263 від 10.06.2001) (а с. 15-26,т.1)

Згідно з витягом з Єдиного державного юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.10.2017 засновниками Агрофірми "Славутич" є ОСОБА_5 (розмір внеску до статутного фонду 20400,00 грн.) та ОСОБА_4 (розмір внеску до статутного фонду 13600,00 грн.)

ІНФОРМАЦІЯ_1 співзасновник ОСОБА_5 помер.

Спадкоємцями померлого ОСОБА_5 відповідно до спадкової справи № 104 за 2016 рік є його дружина та доньки ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_6

Позивач як співзасновник підприємства 10.10.2017 скликав чергові збори співвласників підприємства, куди запрошеними особами запросив також спадкоємців померлого співвласника.

Відповідно до порядку денного було проведено обговорення вказаних питань та прийнято такі рішення:

З першого питання - затвердження фінансових звітів АФ "Славутич" за 2016-2017 роки. Прийнято рішення про затвердження фінансових звітів.

З другого питання - виключення колишнього засновника АФ "Славутич" ОСОБА_5 в зв'язку з його смертю. Вирішено - виключити з складу засновників АФ "Славутич" громадянина ОСОБА_5 у зв'язку з його смертю.

З третього питання - вирішення питання про включення до складу засновників АФ "Славутич" спадкоємців померлого засновника ОСОБА_5 Вирішено відмовити спадкоємцям померлого співзасновника ОСОБА_5 в прийнятті їх в засновники (учасники) агрофірми "Славутич".

З четвертого питання - вирішення питання про розподіл частки померлого засновника ОСОБА_5 Вирішено видати спадкоємцям померлого засновника ОСОБА_5 в разі надання підприємству свідоцтв про право на спадщину кошти в сумі 7 212 300 грн. (сім мільйонів двісті дванадцять тисяч триста грн. 00 коп.) протягом трьох років, тобто до 10.10.2020.

З п'ятого питання - затвердження нової редакції Статуту АФ "Славутич". Вирішено затвердити нову редакцію статуту та провести державну реєстрацію змін.

Протокол загальних зборів оформлено та підписано головою зборів ОСОБА_4 та секретарем зборів ОСОБА_9 (а.с.36-39,т.1).

Спадкоємці померлого ОСОБА_5 також 10 жовтня 2017 року провели інші збори співвласників ПП Агрофірма "Славутич", на яких були вирішені такі питання:

1.Про обрання голови та секретаря загальних зборів ПП агрофірми "Славутич".

2.Про затвердження звіту виконавчого органу агрофірми "Славутич" за 2015-2016 роки.

3.Вирішення питання про розподіл частки померлого засновника ОСОБА_5

4.Вирішення питання про включення до складу засновників спадкоємців померлого ОСОБА_5

5.Затвердження статуту приватного підприємства агрофірма "Славутич" в новій редакції (а.с.110-111,т.1).

Прийняті на вказаних зборах спадкоємцями померлого рішення стали підставою для проведення державної реєстрації змін про юридичну особу, включення інших засновників до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.31-35, т.1).

Позивач, вважаючи, що збори, проведені спадкоємцями померлогоІНФОРМАЦІЯ_2 є нелегітимними, а прийняті на рішення - недійсні, звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення, прийняті на загальних зборах спадкоємцями померлого ОСОБА_5 були прийняті при відсутності кворуму.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду неможливо, з огляду на таке.

Судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проте, постановлене судом першої інстанції рішення цим вимогам не відповідає.

Зокрема, судом вирішено спір на підставі ч.5 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 8 ЦК України.

При цьому в рішенні суду відсутні будь-які мотиви щодо необхідності застосування аналогії закону.

Суд взагалі не встановив до якого виду підприємств належить агрофірма "Славутич" та спосіб утворення (заснування) та формування її статутного капіталу, адже наданим позивачем статутом підприємства це питання не врегульовано, а з даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається на підставі яких установчих документів підприємства було визначено розміри засновників до статутного фонду.

Установчий договір про створення та діяльність агрофірми "Славутич", зареєстрований рішенням Глобинської районної державної адміністрації № 263 від 19.06.2001, посилання на який є у свідоцтві про спадщину за законом, як підставу наявності спадщини, в матеріалах справи був відсутній і судами попередніх інстанцій не досліджувався, хоча він має істотне значення для правильного вирішення спору, адже згідно ч.5 ст. 63 ГК України такий договір є по суті спільним рішенням засновників про створення корпоративного підприємства, тому що з статуту агрофірми "Славутич" неможливо визначити відносини з формування статутного фонду підприємства.

Визначальним же критерієм того чи можна відносити певну юридичну особу до господарського товариства з поширенням відповідних приписів законодавства є наявність у юридичної особи статутного капіталу (фонду), поділеного на частки між учасниками. Характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено, а не відносин з формування статутного фонду. Тому, лише у випадках якщо в установчих документах приватного підприємства є вказівка на наявність у нього статутного капітал, можливе спадкування корпоративних прав на приватне підприємство.

В порушення вимог ст.ст. 42, 34 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) суд першої інстанції та в порушення вимог ст. ст. 86, 76, 77 ГПК України суд апеляційної інстанції це питання на підставі належних та допустимих доказів не встановили.

При цьому, суд першої інстанції зазначив про те, що згідно з наявними доказами позивач з моменту створення товариства є його учасником з часткою в статутному капіталі 60% , але в порушення вимог п.3 ч.1 ст. 84 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) не посилається на докази, на підставі яких він встановив, що агрофірма "Славутич" є товариством, а частка позивача в статутному капіталі становить 60%.

Також без посилання на будь-які докази, суд першої інстанції вказує на те, що ним встановлено, що рішення прийняті на загальних зборах спадкоємців померлого ОСОБА_5 були прийняті за відсутності кворуму та зазначає, що рішення про включення спадкоємців до числа засновників повинно прийматися позивачем одноособово. При цьому суд не визначив який же кворум має бути в цьому випадку та чи є збори спадкоємців померлого ОСОБА_5 зборами учасників агрофірми " Славутич".

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 84 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Позивачем заявлялися позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників приватного підприємства агрофірма "Славутич" від 10 жовтня 2017 року, проведених спадкоємцями та оформлених протоколом.

Разом з тим, в резолютивній частині рішення вказано про визнання недійсним обох рішень загальних зборів засновників приватного підприємства агрофірма "Славутич" від 10 жовтня 2017 року, проведених спадкоємцями та оформлених протоколами. Зі змісту рішення суду та матеріалів справи неможливо встановити, які рішення спадкоємців, окрім тих, які містяться в протоколі №1 від 10.10.2017 (а.с. 40-41,т.1), визнані судом недійсними.

Згідно з ч.1 ст. 27 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки сторін, які не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

В порушення вказаної норми, незважаючи на те, що рішення суду у цій справі впливає на права і обов'язки спадкоємців померлого засновника агрофірми "Славутич" ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_6, суд не обговорив та не вирішив питання про залучення їх до участі у справі, що було однією з підстав подання ОСОБА_2 апеляційної скарги.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції також вказав про те, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі (частина перша статті 100 ЦК України).

Згідно зі ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

У п. п. 1, 2 ч 1 ст. 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Тобто, спадкування частки учасника товариства допускається ст. 147 ЦК України, ст. 55 Закону України "Про господарські товариства" і не підпадає під заборону п.2 ч.1 ст.1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Отже, факт одержання статусу спадкоємця учасника товариства лише засвідчує перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка у статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства) та дає спадкоємцю право на вступ до господарського товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарським товариством (корпоративні права) спадкоємці набувають тільки з моменту вступу до господарського товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів товариства.

Матеріали справи не містять заяв спадкоємців про вступ до приватного підприємства агрофірма "Славутич", як це передбачено чинним законодавством, а доводи ОСОБА_2 про те, що у свідоцтві про спадщину зазначено про право спадкоємців на участь в управлінні приватним підприємством (корпоративні права) спростовується самим свідоцтвом про право на спадщину, яким розподілено частки померлого ОСОБА_5між спадкоємцями по 1/3 частці відповідно.

Проте, погодитися з таким висновком неможливо, адже у свідоцтві зазначено, що спадщина, яку розподілено між спадкоємцями по 1/3 частині складається з статутного капіталу агрофірми "Славутич", розмір внеску до статутного фонду якого складає 20 400 грн, що становить 60 % статутного фонду агрофірми "Славутич" (з правом участі в діяльності агрофірми "Славутич"), тому незрозуміло яким чином такий зміст свідоцтва про спадщину спростовує доводи ОСОБА_2

Також суд апеляційної інстанції вказав, що спадкоємці, які були присутні на загальних зборах приватного підприємства агрофірма "Славутич", не мали будь-яких правових підстав для голосування, оскільки не були включені до складу засновників ПП Агрофірма "Славутич", рішення про їх включення до складу засновників підприємства не приймалося і відповідні зміни до відомостей про юридичну особу не вносилися.

Однією із безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму, а саме якщо на загальних зборах присутні учасники, що володіють у сукупності менш ніж 50% голосів.

Прийшовши до висновку про те, що якщо спадкодавцю належала частка розміром 50% і більше (що мало місце у спірному випадку), то збори повноважними за жодних умов бути не можуть, що є підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих загальними зборами, суд разом з тим вказав про те, що відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р №4 голоси, які припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, не враховуються під час голосування з питання про прийняття спадкоємця або правонаступника до товариства, під час визначення правомочності загальних зборів для прийняття рішення про прийняття спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства, а також під час вирішення інших питань. Отже, під час встановлення легітимності загальних зборів учасників ТОВ (ТДВ) та наявності кворуму для проведення цих зборів слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму, тобто погодився з висновком суду першої інстанції про те, що питання про прийняття спадкоємців до числа засновників (учасників) агрофірми "Славутич" мав вирішувати позивач одноособово.

Але з урахуванням того, що йому, як встановив апеляційний господарський суд належить 40 % статутного капіталу ( суд першої інстанції вказав про 60%), то цей висновок суду апеляційної інстанції суперечить його ж попередньому висновку про те, що за наявності у спадкодавця частки у статутному фонді (капіталі) розміром 50% і більше збори повноважними за жодних умов бути не можуть.

Також апеляційний суд не встановив які ж два рішення загальних зборів засновників приватного підприємства агрофірма "Славутич" від 10 жовтня 2017 року, проведених спадкоємцями та оформлених протоколами були визнані судом першої інстанції недійсними.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Частиною 3 цієї ж норми передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розглядає також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд встановив обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

В цій справі судове рішення прийнято про права спадкоємців засновника приватного підприємства без залучення їх до участі у справі, а обставини відносин з формування статутного фонду підприємства встановлені без дослідження установчих документів підприємства (установчого договору про створення та діяльність агрофірми "Славутич").

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене та відповідно до вимог визначити коло осіб, на права і обов'язки яких може вплинути рішення у цій справі, на підставі належних та допустимих доказів встановити обставини формування статутного фонду підприємства, права та обов'язки його засновників (учасників), з'ясувати які питання щодо прийняття до числа засновників (учасників) товариства спадкоємців не врегульовані установчими документами підприємства та потребують застосування відповідно до ст. 8 ЦК України застосування аналогії закону. В залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір, зазначивши в резолютивній частині чіткий висновок щодо вирішення спору як того вимагає ч.5 ст. 238 ГПК України.

Оскільки справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого суду, то відповідно до вимог п. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.11.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 917/1887/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

Г. Вронська