ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 640/20435/18

адміністративне провадження № К/9901/24607/19, К/9901/24817/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/20435/18

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Заступника директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Попович Оксани Миколаївни

третя особа: ОСОБА_2

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії

за касаційними скаргами Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року (головуючий суддя: Шейко Т. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді: Безименної Н. В., суддів: Ключковича В. Ю., Кучми А. Ю.)

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Заступника директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Попович О. М., третя особа: ОСОБА_2, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Заступника директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Попович О.

М. ;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та зобов'язати провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести повторну перевірку фактів подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації № КВ083140830188 у відповідності до п. 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, винести відповідні приписи по фактам порушення ДБН та чинного законодавства і забезпечити контроль їх виконання;

- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення Заступника директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Попович О. М. до відповідальності, яку направити до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України для вирішення питання про притягнення її до визначеної законом відповідальності;

- зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 30 днів з дня прийняття рішення законної сили надати звіт про виконання судового рішення.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки та будинку, розташованих у Печерському районі міста Києва, за адресою: АДРЕСА_2. Поряд з цим, на сусідній земельній ділянці, що розташована поруч із земельною ділянкою позивача, за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2, за твердженням позивача, із численними порушеннями державно-будівельних норм і санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини, відбувається самочинне будівництво багатоквартирного багатоповерхового будинку, яке в свою чергу спричиняє ОСОБА_1, а також іншим мешканцям сусідніх земельних ділянок перешкоди у належному повноцінному володінні (користуванні та розпорядженні) власним майном, порушує право власників сусідніх земельних ділянок та землекористувачів на безпечне життя та завдає численних незручностей для нормальної життєдіяльності.

Між тим, позивач зазначає, що неодноразово звертаючись до відповідачів з проханням стосовно проведення позапланової перевірки незаконного об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1, на думку позивача, останніми була допущена протиправна бездіяльність, наслідком чого мало місце невиконання необхідних дій, які є обов'язковими в діяльності Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), і які призвели до того, що забудовником - ОСОБА_2, на вказаному вище об'єкті продовжується незаконне самочинне будівництво, а отже порушено норми діючого законодавства України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 25 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Зобов'язав Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та вирішити питання, з приводу якого звертався позивач 02 листопада 2018 року, 12 листопада 2018 року та 20 листопада 2018 року, шляхом прийняття відповідних рішень в межах наданих повноважень та на підставі оцінки суду, наданої у цьому рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що посадові особи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не скористалися наданими їм законодавством правами та проявили протиправну бездіяльність в рамках заходів держархбудконтролю, наслідком чого мало місце ухилення недобросовісного забудовника від відповідальності, що свідчить про неналежну організацію роботи при проведенні позапланової перевірки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.28 серпня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так судами не взято до уваги, що Департамент розпочав позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: "Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1". Також, 08 січня 2019 року посадовою особою Департаменту здійснено виїзд на об'єкт будівництва, однак замовник будівництва - ОСОБА_2 була відсутня, що унеможливило проведення перевірки. Отже, судами не взято до уваги, що замовник будівництва ухиляється від проведення перевірки, у зв'язку з чим Департамент надіслав лист до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо сприяння у проведенні перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, Департамент листом від 30 листопада 2018 року № 073-073/Н-803/1-2423 письмово повідомив позивача про результати розгляду звернень від 02 листопада 2018 року, 12 листопада 2018 року та від 20 листопада 2018 року, що свідчить про дотримання контролюючим органом Закону України "Про звернення громадян".

7.29 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_2 зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так, суди при прийнятті рішень у справі не дослідили наявні в матеріалах справи докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, судом апеляційної інстанції не надано оцінки жодним доводам, які були наведені третьою особою в апеляційній скарзі ОСОБА_2.

Також, судами попередніх інстанцій здійснено втручання в дискреційні повноваження Департаменту.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2019 року та 29 серпня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: судді: Тацій Л. В., Рибачук А. І.

10. Ухвалами Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито провадження за касаційними скаргами Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 27 жовтня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим № 8000000000:82:294:0019 та будинку загальною площею 352,0 кв. м., що розташовані по АДРЕСА_2, відповідно до договорів купівлі продажу земельної ділянки від 01 січня 2018 року та купівлі продажу нерухомого майна від 01 січня 2018 року.

13. Третя особа - ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим № 8000000000:82:294:0020 площею 00,549 га, яка розташована по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 вересня 2006 року № 405, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №053937.

14.16 січня 2018 року за заявою позивача про проведення судової будівельно-технічної експертизи судовим експертом Бойко М. В. складено висновок від 03 вересня 2018 року № 42-18.

З вказаного висновку вбачається, що проектна документація та будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 не відповідає законодавству та вимогам ДБН. При розробленні проектної документації та під час проведення будівельних робіт порушено будівельні норми, відповідальним за недотримання чинного законодавства України та будівельних норм, регламентів і правил у будівництві є замовник будівництва та проектувальники, відповідальні особи за ведення технічного та авторського нагляду, підписи яких вказані на штампі проектної документації, актах будівельних робіт (журналах, відомостях тощо), будівництво індивідуального будинку по АДРЕСА_1 є об'єктом самочинного будівництва, вищенаведені порушення будівельних норм пожежної безпеки порушує права мешканців сусідніх з об'єктом будинків, наражає на серйозну небезпеку життю та здоров'ю щодо протипожежних вимог законодавства, внаслідок зведення багатоповерхівки по АДРЕСА_1 призведе до затінення та неприпустимого впливу на сусідні ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

15.02 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою (клопотанням) в порядку ст. 1, 3, 15 Закону України "Про звернення громадян" та просив Департамент провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 і про результати проведення такого заходу надати інформацію та документи, а саме акти про проведення позапланової перевірки та приписи про усунення порушень та надіслати їх засобами поштового та електронного зв'язку.

16.13 листопада 2018 року позивачем подано до Департаменту додаток до своєї заяви від 02 листопада 2018 року - постанову Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

17.20 листопада 2018 року позивач вдруге подав до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заяву (клопотання) про вжиття заходів, в якій зазначив, що наказ Департаменту від 15 червня 2017 року № 216 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" станом на 01 листопада 2018 року відновив свою дію та став чинним, а отже будівництво за адресою АДРЕСА_1 є незаконним, однак всупереч усім обмеженням та діючому законодавства ОСОБА_2 продовжує незаконне будівництво, у зв'язку з чим позивач вимагає вжити негайних заходів щодо припинення незаконного будівництва по вказаній адресі та вжити дії, що були зазначені в попередніх заявах про що повідомити заявника.

18. Листом від 30 листопада 2018 року № 073-073/Н-803/1-2423 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача, що ним було складено акт від 10 липня 2017 року, в якому встановлено, що ОСОБА_2 станом на 29 червня 2017 року виконувались будівельні роботи із будівництва будинку без документів, які надають право на виконання будівельних робіт із порушенням державних будівельних норм при проектуванні, за результатом чого видано приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 липня 2017 року та про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства від 10 липня 2017 року та в подальшому, з метою перевірки виконання приписів проведено позапланову перевірку, якою встановлено, що вимоги приписів від 10 липня 2017 року не виконувались, а продовжувалось виконання будівельних робіт, за результатами чого складено акт перевірки від 04 жовтня 2017 року та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04 жовтня 2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № 826/13637/17, приписи Департаменту було скасовано, однак ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

19. З огляду на відсутність інформації щодо здійснення відповідних заходів за зверненнями позивача, чим на його думку було порушено його права та інтереси, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

21. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

23. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

24. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Згідно з положеннями частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

26. Повноваження Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Заступника директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Попович Оксани Миколаївни у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law15~).

27. За приписами ~law16~ державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

28. Відповідно до ~law17~ посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

- залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

29. ~law18~ передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами Національної поліції, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

30. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

31. Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

32. За приписами пункту 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, поміж іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

33. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" згідно з додатком № 9 затверджено форму направлення для проведення позапланової перевірки, в якому поміж іншого міститься посилання на наказ органу державного архітектурно-будівельного контролю із зазначенням його дати та номеру.

34. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що підставою для проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва є, зокрема, звернення фізичної особи. Для проведення позапланової перевірки суб'єкта містобудування орган державного архітектурно-будівельного контролю видає наказ про проведення такої позапланової перевірки, направлення на проведення такої перевірки уповноваженій особі, а за результатами її проведення приймає акт перевірки.

35. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду 09 грудня 2019 року у справі № 822/836/16, від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16, від 30 січня 2020 року у справі № 308/12552/16-а.

36. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не надано доказів належного реагування контролюючим органом на відповідні звернення позивача, доказів того, що останнім розпочато проведення перевірки, яка триває і не може бути завершеною у зв'язку з відсутністю відповідних матеріалів стосовно об'єкта перевірки.

Поряд з цим, надана Департаментом з питань ДАБК м. Києва відповідь, яка оформлена листом від 30 листопада 2018 року № 073-073/Н-803/1-2423 жодним чином не свідчить про здійснення відповідних заходів з метою проведення позапланової перевірки суб'єкта містобудування, щодо якого позивачем наводились обставини стосовно порушення ним вимог містобудівного законодавства та Державних будівельних норм при здійсненні будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1, що здійснюється ОСОБА_2 натомість у наданій відповіді міститься стислий виклад обставин щодо попередньо здійснених заходів контролю стосовно вказаного об'єкту та прийнятих за їх наслідками рішень, що мали місце протягом 2017 року.

37. З метою підтвердження належного реагування на звернення позивача, Департаментом з питань ДАБК м. Києва подано до суду апеляційної інстанції направлення від 17 грудня 2018 року № б/н (а. с. 74 т. 3) для проведення планового (позапланового) заходу на об'єкті: "Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1" щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Департаменту від 17 жовтня 2016 року № 60 та на підставі звернень ОСОБА_1 від 02 листопада 2018 року та від 20 листопада 2018 року, строк дії направлення з 08 січня 2019 року до 21 січня 2019 року.

Також надано лист від 17 грудня 2018 року № 073-12035 (а. с.75 т.3) адресований ОСОБА_2 щодо здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 і зазначено про необхідність прибути до Департаменту 08 січня 2018 року о 10:00 год та надати відповідний перелік документів. Також подано до суду апеляційної інстанції копію листа від 13 травня 2019 року № 073-4317 (а. с. 77 т. 3) адресованого Печерському УП ГУНП у м. Києві щодо сприяння у проведенні перевірки та запросити ОСОБА_2 до ГУНП у м. Києві для надання відповідних пояснень та документів у присутності посадових осіб Департаменту, оскільки остання у встановлений термін до Департаменту не прибула та документи не надала.

38. Проте, слід звернути увагу, що надані Департаментом з питань ДАБК м. Києва копії направлення від 17 грудня 2018 року № б/н, листів від 17 грудня 2018 року № 073-12035 та від 13 травня 2019 року № 073-4317 (а. с.77 т.3) судом апеляційної інстанції були правомірно не прийняті до уваги, оскільки контролюючий орган не надав доказів наявності обставин, що об'єктивно не залежали від відповідача та унеможливлювали їх подання до суду першої інстанції.

39. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність належних дій з боку контролюючого органу з метою перевірки викладених у зверненнях ОСОБА_1 фактів.

Отже, суди дійшли обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності Департаменту з питань ДАБК м. Києва ВО КМР (КМДА) і необхідності зобов'язання Департамент провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва та вирішити питання, з приводу якого звертався позивач 02 листопада 2018 року, 12 листопада 2018 року та 20 листопада 2018 року, шляхом прийняття відповідних рішень в межах наданих повноважень.

40. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 826/6692/16.

41. Стосовно доводів Департаменту з питань ДАБК м. Києва про неможливість проведення перевірки на на об'єкті: "Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1" через відсутність на місці представника забудовника або замовника, колегія суддів зазначає наступне.

42. Пунктом 14 Порядку № 553 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

43. Отже, у разі недопуску посадових осіб Департаменту ДАБІ у м. Києві до проведення перевірки, останні зобов'язані були скласти відповідний акт.

44. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

45. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

46. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

47. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

48. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

49. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

51. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко А. І. Рибачук Л. В. Тацій