ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 320/1510/20

адміністративне провадження № К/9901/47532/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М.,

за участю секретаря судового засідання: Лупу Ю.Д.,

представника позивача та третіх осіб ОСОБА_1 ,

представника відповідача Миколюка Миколи Дмитровича,

розглянувши у судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу № 320/1510/20

за позовом ОСОБА_2

до Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

про визнання протиправним та нечинним рішення

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі судді Кушнової А.О. від 17 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О., Чаку Є.В. від 29 листопада 2021 року,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Віта-Поштова СР, відповідач), яку у подальшому замінено на її правонаступника - Гатненську сільську раду Фастівського району Київської області (далі - Гатненська СР), за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (далі - треті особи), в якому просив визнати протиправним і нечинним рішення Віта-Поштової СР від 30 серпня 2019 року № 51-1 «Про затвердження проєкту внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області».

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про затвердження змін до Генерального плану с. Віта-Поштова є незаконним, оскільки воно прийнято з істотними процедурними порушеннями. Зокрема, на думку позивача, Віта-Поштова СР не приймала та не оприлюднювала рішення про розроблення проєкту внесення змін до Генерального плану; не оприлюднювала текстової частини змін до Генерального плану с. Віта-Поштова та не оприлюднювала повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті змін до Генерального плану с. Віта-Поштова.

3. Позивач також зазначає, що проєкт змін до Генерального плану с. Віта-Поштова підлягав стратегічній екологічній оцінці, проте відповідач проведення такої оцінки не забезпечив, у зв`язку з чим не міг затвердити вказану містобудівну документацію.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доводи позивача про невідповідність намірів відповідача затвердженій останнім містобудівній документації не підтвердились, оскільки такі ґрунтуються виключно на звуженому й буквальному тлумаченні змісту окремих термінів у рішенні Віта-Поштової СР від 2 липня 2015 року № 35-11, без урахування фактичних обставин та умов, у яких воно ухвалювалося.

6. Суди також врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19 та від 15 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.004556, та зазначили, що оскільки рішення про розробку змін до Генерального плану відповідач прийняв у липні 2015 року, розробка проєкту цих змін тривала з 2016 року по вересень 2018 року, а затверджений проєкт був у серпні 2019 року, то вимога про забезпечення стратегічної екологічної оцінки на цей проєкт не розповсюджувалася.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, представник позивача - адвокат Безпалюк Н.В. звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини сьомої статті 17 та частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», частини одинадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 1.4 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (далі - Положення № 835), а також положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» (далі - Порядок № 555), у зв`язку із чим, на думку скаржника, суди дійшли неправильного висновку про дотримання відповідачем порядку оприлюднення проєкту містобудівної документації на місцевому рівні.

9. Неправильне застосування вищезазначених правових норм, на думку скаржника, зумовлене неврахуванням судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18, про те, що громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом оприлюднення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.

10. При цьому скаржник наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно застосовано в обґрунтування мотивів задоволення адміністративного позову правової позиції Верховного Суду, що міститься у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.004556, яка, на думку скаржника, навпаки підтверджує протиправність дій відповідача.

11. Скаржник також вважає, що судами необґрунтовано не застосовано до спірних правовідносин положення частин першої та другої статті 16, статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також не враховано правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24 вересня 2021 року у справі № 0740/851/18, № 824/126/19-а, від 6 жовтня 2021 року у справі № 369/4091/15-а та від 3 грудня 2021 року у справі № 369/7844/17 (про те, що послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником), від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14, від 1 жовтня 2019 року у справі № 810/4017/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 26 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а та від 18 серпня 2020 року у справі № 369/10284/17 (про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому).

12. Скаржник зауважує, що внаслідок необґрунтованого незастосування вищенаведених правових норм та неврахування правових висновків Верховного Суду, суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про те, що відповідачем було вирішено оновити генеральні плани населених пунктів Віта-Поштової сільської ради та поєднати їх із існуючими детальними планами, оскільки, на думку скаржника, фактично мало місце не оновлення, а зміна генерального плану.

13. Крім того, скаржник вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень частини першої статті 9, частини першої статті 10 та статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та неврахування при цьому висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.004556, внаслідок чого, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про відсутність у відповідача обов`язку проводити стратегічну екологічну оцінку проєкту спірного рішення від 30 серпня 2019 року № 51-1.

14. Від представника позивача та третіх осіб надійшли додаткові пояснення, у яких зазначається, що станом на 12 жовтня 2018 року не було проведено громадських слухань щодо проєкту внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області та проєкт не було передано замовником на затвердження сільській раді. З огляду на таке, представник вважає, що суди дійшли неправильного висновку про те, що у відповідача за даних обставин не виник обов`язок проводити стратегічну екологічну оцінку проєкту змін до Генерального плану с. Віта-Поштова.

15. Від Гатненської СР надійшов відзив на касаційну скаргу представника позивача, в якому наголошується на законності та обґрунтованості рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки, на думку відповідача, суди дійшли правильного висновку про дотримання встановленого законодавством порядку оприлюднення проєкту містобудівної документації на місцевому рівні та відсутність підстав для проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту містобудівної документації.

З огляду на зазначене, Гатненська СР просить залишити без задоволення касаційну скаргу представника позивача, а судові рішення залишити без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16. Касаційну скаргу подано до суду 24 грудня 2021 року.

17. Ухвалою Верховного Суду від 5 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 320/1510/20, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу представника позивача - адвоката Безпалюк Н.В.

18. Ухвалою Верховного Суду від 5 липня 2022 року справу № 320/1510/20 призначено до розгляду у судовому засіданні на 2 серпня 2022 року. У подальшому розгляд справи було перенесено на 23 серпня 2022 року та на 27 вересня 2022 року

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установлено, що рішенням Віта-Поштової СР від 2 липня 2015 року № 35-11 «Про оновлення містобудівної документації населених пунктів Віта-Поштової сільської ради» вирішено оновити генеральні плани населених пунктів Віта-Поштової СР, що були розроблені та затверджені рішеннями сесій Віта-Поштової СР від 8 листопада 2015 року та від 5 серпня 2010 року, поєднавши їх із детальними планами територій вказаних населених пунктів.

20. Рішенням Віта-Поштової СР від 18 травня 2016 року № 7-9 з метою корегування генеральних планів с. Віта-Поштова та с. Юрівка у зв`язку зі збільшенням їх територіальних меж, на виконання рішення Віта-Поштової СР від 2 липня 2015 року № 35-11 вирішено розробити топографічну документацію адміністративних меж с. Віта-Поштова та с Юрівка.

21. Далі на офіційному веб-сайті Віта-Поштової СР було опубліковано повідомлення «Про розроблення проєкту внесення змін до Генеральних планів сіл Віта-Поштова та Юрівка Києво-Святошинського району Київської області» із зазначенням замовника - Виконавчий комітет Віта-Поштової СР, виконавця - ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД», підстави для розроблення - рішення Віта-Поштової сільської ради від 2 липня 2015 року № 35-11 та від 18 травня 2016 року № 7-9, і запропоновано заінтересованим особам надати свої пропозиції на електрону адресу Віта-Поштової СР.

22. 7 квітня 2017 року виконавець - ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» передав, а Віта-Поштова СР прийняла проєкт внесення змін до Генерального плану села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області, що складався з двох томів на електронних носіях (CD-диски).

23. З наданого відповідачем скріншоту з офіційного веб-сайту Віта-Поштової СР судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було розміщено повідомлення «Про оприлюднення та початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті містобудівної документації: проєкт внесення змін до Генерального плану села Віта-Поштова та проєкт внесення змін до Генерального плану села Юрівка Києво-Святошинського району Київської області. У повідомленні вказано, що проєкт передбачає розробку проєкту внесення змін до Генерального плану села Віта-Поштова та проєкту внесення змін до Генерального плану села Юрівка, згідно звернень громадян; зазначено замовника, розробника проєктної документації та повідомлено про можливість ознайомитися з проєктами генеральних планів у приміщенні Віта-Поштової сільської ради і надати свої зауваження та пропозиції до них.

24. Оголошення аналогічного змісту опубліковано в газеті Новий День № 15 від 15 квітня 2017 року.

25. 11 травня 2017 року відбулися громадські слухання проєктів генеральних планів сіл Віта-Поштова та Юрівка, результати яких оформлені протоколом від 11 травня 2017 року. На громадських слуханнях було запропоновано надати громаді більше часу для ознайомлення з проєктом Генерального плану с. Віта-Поштова для формування поправок або зауважень, у зв`язку з чим призначені повторні громадські слухання у вказаній частині на 17 червня 2017 року.

26. Повідомлення про дату, час та місце повторних громадських слухань з пропозицією надати свої зауваження було опубліковано в газеті Новий День № 19 від 20 травня 2017 року.

27. 15 червня 2017 року від позивача та очолюваної ним Громадської організації «Сіверка» надійшли пропозиції до проєкту Генерального плану села Віта-Поштова.

28. 17 червня 2017 року відбулися повторні громадські слухання, за результатами яких вирішено врахувати пропозиції громадськості та не передбачати у проєкті внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова території для розміщення житлової багатоквартирної забудови, а також створити погоджувальну комісію з метою розгляду питання визначення граничної поверховості будівель у проєкті внесення змін до генерального плану с. Віта-Поштова.

29. 26 грудня 2017 року проєкт внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова був повернутий виконавцю на доопрацювання з урахуванням результатів громадських обговорень.

30. 10 вересня 2018 року виконавець - ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» передав, а Віта-Поштова СР прийняла уточнений проєкт внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова.

31. На офіційному веб-сайті Віта-Поштової СР було розміщено оголошення про проведення 21 листопада 2018 року громадських обговорень проєкту внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова.

32. 21 листопада 2018 року відбулися громадські обговорення внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова, за наслідками яких відповідач на офіційному веб-сайті опублікував оголошення, в якому прозвітував про те, що в період з 22 жовтня 2018 року по 21 листопада 2018 року в приміщені Віта-Поштової сільської ради приймалися письмові пропозиції (зауваження) громадськості стосовно проєкту генерального плану. Як зазначив відповідач, було отримано 35 пропозицій, зокрема від Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Святителя Миколая Чудотворця Київської Єпархії Української Православної церкви с. Віта-Поштова», ТОВ «Віта-Логістік», ДП «Антонов», ГО СТ «Золота осінь», СТ «Лісова Поляна», СТ «Автомобіліст-2», ГО «СТ Круглик-3», ГО «СТ Круглик-2», ГО «СТ Ветеран», ГО «СТ Тиша», ГО «СТ Чабани» та колективні заяви від мешканців вул. Лесі Українки, Шевченка, Звенигородська, Островського, Б. Хмельницького, Одеська, Матросова, Мічуріна, О.Стовби, Кооперативна, Нова, Боярська, Садова, Грушевського, Гоголя, Кільцева, які були розглянуті та враховані.

33. Рішенням Віта-Поштової СР від 30 серпня 2019 року № 51-1 вирішено затвердити Проєкт внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

35. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

36. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

37. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

38. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

39. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.

40. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

41. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

42. Одним із доводів касаційної скарги є неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень частини сьомої статті 17 та частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», частини одинадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 1.4 Порядку № 290, пункту 2 Положення № 835 та положення пункту 4 Порядку № 555, а також безпідставне незастосування до спірних правовідносин положень частин першої та другої статті 16, статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв`язку із чим, на думку скаржника, суди дійшли неправильного висновку про дотримання відповідачем порядку оприлюднення проєкту містобудівної документації на місцевому рівні.

43. Неправильне застосування вищезазначених правових норм, на думку скаржника, зумовлене неврахуванням судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18, від 24 вересня 2021 року у справі № 0740/851/18 та № 824/126/19-а, від 6 жовтня 2021 року у справі № 369/4091/15-а та від 3 грудня 2021 року у справі № 369/7844/17.

44. При цьому неправильність застосування зазначених правових норм, як вважає скаржник, полягає у тому, що суди не врахували: неоприлюднення рішення про початок розроблення проєкту внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова (фактично було оприлюднено рішення про оновлення Генерального плану), відсутність належних підстав для внесення відповідних змін, недотримання порядку оприлюднення проєкту рішення про внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова.

45. З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

46. Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

47. Відповідно до приписів частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

48. Згідно частини першої статті 25 цього ж Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

49. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що містобудівна документація на місцевому рівні істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.

50. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17 та від 4 листопада 2020 року у справі № 824/376/19-а.

51. Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком № 290.

52. Пунктом 4.1 Порядку № 290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

53. Згідно пункту 4.3 Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, зокрема, при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

54. Пунктом 4.11 Порядку № 290 передбачено, що Генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

55. Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 290 організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом, зокрема: надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розміщення об`єктів державного й регіонального значення або доручення щодо їх збирання.

56. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

57. Пунктами 2, 3 Порядку № 555 передбачено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують:

оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;

реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;

узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);

оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

58. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що розроблення проєкту Генерального плану та змін до нього включає такі етапи: 1) ухвалення відповідною сільською, селищною, міською радою рішення про розроблення генерального плану або внесення змін до нього та оприлюднення цього рішення; 2) розроблення генерального плану або внесення змін до нього відповідно до вимог державних будівельних норм та оприлюднення проєкту відповідного рішення; 3) розгляд та врахування пропозицій громадськості, проведення громадських слухань; 4) розгляд і затвердження відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях генерального плану або змін до нього та оприлюднення цього рішення у встановленому порядку.

59. При цьому послідовність виконання робіт з розроблення Генерального плану населеного пункту та змін до нього визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

60. Такий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2021 року у справі № 0740/851/18 та № 824/126/19-а, від 6 жовтня 2021 року у справі № 369/4091/15-а та від 3 грудня 2021 року у справі № 369/7844/17.

61. При цьому громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться шляхом оприлюднення таких проєктів, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій, а також шляхом безпосереднього подання пропозицій громадськістю до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.

62. Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18.

63. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що з метою розроблення спірних змін до Генерального плану Віта-Поштовою СР було прийнято рішення від 2 липня 2015 року № 35-11 «Про оновлення містобудівної документації населених пунктів Віта-Поштової сільської ради», яким вирішено оновити генеральні плани населених пунктів Віта-Поштової сільської ради та поєднати їх із існуючими детальними планами, у зв`язку з чим виконавчому комітету Віта-Поштової СР було доручено замовити, організувати розроблення, внесення змін та подання містобудівної документації на розгляд сільської ради.

64. Рішенням Віта-Поштової сільської ради від 18 травня 2016 року № 7-9 внесено зміни до рішення від 2 липня 2015 року № 35-11 та зазначено, що генеральні плани с. Віта-Поштова та с. Юрівка Віта-Поштової СР потребують корегування, спрямоване на збільшення їх територіальних меж. З цією метою доручено виконкому Віта-Поштової СР укласти договори зі спеціалізованими організаціями на розробку топографічної документації адміністративних меж с. Віта-Поштова.

65. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на офіційному веб-сайті Віта-Поштової СР за посиланням «https://www.v-poshtova.gov.ua», було опубліковано оголошення, в якому з посиланням на рішення Віта-Поштової сільської ради від 2 липня 2015 року № 35-11 зі змінами, внесеними рішенням від 18 травня 2016 року № 7-9, зазначалось про розроблення проєкту внесення змін до Генерального плану сіл Віта-Поштова та Юрівка Києво-Святошинського району Київської області із зазначення замовника: виконком Віта-Поштової СР, виконавця: ДП «УКРНДПШЦИВІЛЬБУД», мети внесення змін: «Внесення змін до генеральних планів здійснюється з метою сталого розвитку населених пунктів, розширення їх меж, врахування інтересів територіальної громади, прогнозування екологічних, економічних та правових явищ на території сіл. При внесенні змін до генеральних планів буде враховуватися раніше розроблена містобудівна, землевпорядна та інша документація на конкретні масиви» та електронної адреси, до якої можна подавати пропозиції.

66. Скаржник вважає, що зазначення у назві рішення Віта-Поштової СР від 2 липня 2015 року № 35-11 про оновлення Генерального плану не відповідає дійсній меті розробки містобудівної документації та вводить в оману громадськість, оскільки за своєю процедурою оновлення генерального плану та внесення до нього змін суттєво відрізняються.

67. Крім того, скаржник вважає, що зазначена мета внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова не дає можливості зрозуміти дійсних намірів розроблення спірної містобудівної документації.

68. Також скаржник звертає увагу на те, що опублікування рішення про внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова лише на веб-сайті селищної ради не відповідає вимогам частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» та пункту 4 Порядку № 555.

69. З цього приводу необхідно зазначити наступне.

70. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

71. Згідно з частиною другою цієї ж статті Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Оновлення містобудівної документації передбачає:

1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму;

3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

72. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що оновлення генерального плану та внесення змін до нього є різними способами планування території на місцевому рівні, реалізація яких відрізняється за підставами та процедурою. Оновлення генерального плану здійснюється з метою актуалізації картографо-геодезичної основи, перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму або приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства.

73. Водночас мета внесення змін до генеральних планів визначається пунктом 5.1 Порядку № 290, відповідно до якого рішення щодо внесення змін у містобудівну документацію приймається на підставі: 1) результатів моніторингу її реалізації, який проводиться відповідно до Порядку проведення містобудівного моніторингу, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 вересня 2011 року № 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 листопада 2005 року за № 1268/20006; 2) виникнення умов для зміни масштабів та характеру розвитку населеного пункту; змін у видах функціонального використання окремих територій; 3) необхідності вирішення екологічних та інженерних питань; 4) виникнення потреби у розміщенні об`єктів державного, регіонального значення, а також таких, що забезпечують громадські інтереси; 5) необхідності реалізації інвестиційних програм і проєктів.

Необхідність внесення змін до містобудівної документації обґрунтовується відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури.

74. З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить висновку про те, що хоча у назві рішення Віта-Поштової СР від 2 липня 2015 року № 35-11 зі змінами, внесеними рішенням від 18 травня 2016 року № 7-9, йдеться про оновлення Генерального плану с. Віта-Поштова, зі змісту цього рішення можна було однозначно встановити, що заплановано внесення саме змін до Генерального плану с. Віта-Поштова.

75. Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, пунктом 11 протоколу засідання Віто-Поштової СР від 2 липня 2015 року за результатами голосування щодо цього питання було одноголосно вирішено внести зміни до містобудівної документації населених пунктів Віто-Поштової СР.

76. На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зі змісту рішення Віто-Поштової СР від 2 липня 2015 року № 35-11, оприлюдненого на офіційному вебсайті сільської ради, у взаємозв`язку з протоколом засідання Віто-Поштової СР від 2 липня 2015 року можна було встановити, що відповідне рішення стосується саме внесення змін до Генерального плану Віта-Поштової СР.

77. Стосовно дотримання встановленого порядку оприлюднення рішення Віта-Поштової СР від 2 липня 2015 року № 35-11 зі змінами, внесеними рішенням від 18 травня 2016 року № 7-9, колегія суддів зазначає наступне.

78. З аналізу пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 1.4 Порядку № 290 слідує, що замовник містобудівної документації зобов`язаний забезпечити оприлюднення рішення про розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї.

79. Частиною першою, одинадцятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проєкти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

80. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проєкти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

У частині другій вказаної статті передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

81. Відповідно до пункту 4 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

82. Крім того, пункт 2 Положення № 835 визначає, що відкритий формат - це формат даних, незалежний від платформи та доступний без обмежень, які перешкоджають його повторному використанню.

83. За даних обставин справи, враховуючи, що у Віта-Поштової СР є офіційний веб-сайт, розміщений в мережі Інтернет за посиланням «https://www.v-poshtova.gov.ua», суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оприлюднення на цьому веб-сайті рішення Віта-Поштової СР від 2 липня 2015 року № 35-11 зі змінами, внесеними рішенням від 18 травня 2016 року № 7-9, свідчить про виконання відповідачем вимог пункту 1 частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

84. Одним із доводів касаційної скарги є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та неврахування правових висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14, від 1 жовтня 2019 року у справі № 810/4017/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 26 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а та від 18 серпня 2020 року у справі № 369/10284/17.

85. На думку скаржника, неправильне застосування вищезазначених норм права зумовило те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про відповідність визначеної відповідачем мети внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова вимогам пункту 5.1 Порядку № 290. Зокрема, такою метою, за висновком судів першої та апеляційної інстанцій, є необхідність приведення Генерального плану с. Віта-Поштова у відповідність до перспективних детальних планів.

86. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

87. Зі змісту положень статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.

88. Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14, від 1 жовтня 2019 року у справі № 810/4017/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 26 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а та від 18 серпня 2020 року у справі № 369/10284/17.

89. У свою чергу пунктом 5.1 Порядку № 290 передбачено, що рішення щодо внесення змін у містобудівну документацію приймається на підставі: 1) результатів моніторингу її реалізації, який проводиться відповідно до Порядку проведення містобудівного моніторингу, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 вересня 2011 року № 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 листопада 2005 року за № 1268/20006; 2) виникнення умов для зміни масштабів та характеру розвитку населеного пункту; змін у видах функціонального використання окремих територій; 3) необхідності вирішення екологічних та інженерних питань; 4) виникнення потреби у розміщенні об`єктів державного, регіонального значення, а також таких, що забезпечують громадські інтереси; 5) необхідності реалізації інвестиційних програм і проектів. Необхідність внесення змін до містобудівної документації обґрунтовується відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури.

90. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, підставою для внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова визначено необхідність приведення Генерального плану с. Віта-Поштова у відповідність до перспективних детальних планів.

91. Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що така мета внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова є сумісною з вимогами пункту 5.1 Порядку № 290, оскільки такі зміни спрямовані на вирішення питань перспективного розвитку відповідної території із урахуванням інтересів територіальної громади с. Віта-Поштова.

93. Стосовно доводів скаржника про недотримання порядку оприлюднення інформації про проведення громадських слухань, що виразилось, на думку скаржника, в оприлюдненні не всієї частини проєкту рішення про внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова, відсутності інформації про мету, склад та зміст містобудівної документації, колегія суддів зазначає наступне.

94. Відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку № 555 оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

95. Пунктом 5 Порядку № 555 передбачено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;

5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;

6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

96. Відповідно до правового висновку щодо застосування пунктів 4 та 5 Порядку № 555, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №463/1230/16-а та від 13 березня 2020 року №320/6466/18, розміщення замовником містобудівної документації інформації про дату, час та місце, де заінтересовані особи можуть ознайомитися з матеріалами проєктів містобудівної документації, є належним способом оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проєктів містобудівної документації та не становить порушень вимог пунктів 4 та 5 Порядку № 555.

97. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості під час розробки проєкту змін до Генерального плану с. Віта-Поштова публікувалось двічі.

98. Перший раз таке оголошення було надруковано в газеті «Новий День» № 15 від 15 квітня 2017 року та на офіційному веб-сайті Віто-Поштової сільської ради. Вказане повідомлення містило інформацію про замовника та розробника проєкту містобудівної документації, дату та місце проведення громадських слухань, адресу, куди можна надсилати пропозиції та зауваження, прізвище та ім`я відповідальної особи, а також вказівку про можливість ознайомитися з проєктом змін до Генерального плану с. Віта-Поштова у приміщенні Віта-Поштової СР за відповідною адресою.

99. З огляду на перенесення дати проведення громадських слухань, було опубліковане нове оголошення у газеті «Новий День» № 19 від 20 травня 2017 року та на сайті Віта-Поштової СР аналогічного змісту.

100. За даних обставин справи колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що спосіб викладення відповідачем у повідомленні про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті змін до Генерального плану с. Віта-Поштова відповідав критеріям, визначеним у пункті 5 Порядку № 555, оскільки містив належні та достатні відомості про мету, склад та зміст містобудівної документації, а також інформацію про те, за якою адресою можна ознайомитися із повним пакетом документів.

101. Стосовно доводів скаржника про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відсутності у даному випадку у відповідача обов`язку проводити стратегічну екологічну оцінку проєкту змін до Генерального плану с. Віта-Поштова, колегія суддів зазначає наступне.

102. На думку скаржника, хибність висновків судів попередніх інстанцій з цього питання зумовлена неправильним застосуванням положень частини першої статті 9, частини першої статті 10 та статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та неправильним розумінням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.004556, які скаржник вважає таким, що навпаки підтверджують протиправність дій відповідача.

103. Надаючи оцінку цим доводам касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

104. Розглядаючи справу № 1.380.2019.004556, Верховний Суд у постанові від 15 липня 2021 року зазначив таке.

105. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20 березня 2018 року № 2354-VIII, яким регулюються відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, зокрема, для здоров`я населення, виконання документів державного планування та дія якого поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

106. За змістом пункту 1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2354 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. Вказаний закон прийнятий 20 березня 2018 року, набрав чинності 12 квітня 2018 року, введений в дію 12 жовтня 2018 року.

107. Згідно з підпунктом 5 пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2354 внесені зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, стаття 2 доповнено частиною четвертою, відповідно до якої містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

108. На цій підставі, Верховний Суд у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.004556 дійшов висновку, що обов`язок щодо дотримання процедур стратегічної екологічної оцінки, визначених вказаним Законом, має застосовуватися після 12 жовтня 2018 року.

109. Такий підхід було висловлено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16.

110. Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19 зробив такі висновки.

111. За приписами частини 1 статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

112. Названій правовій нормі Основного Закону України дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року№ 1-рп/99.

113. У абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини зазначеного Рішення вказано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт.

114. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

115. Згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

116. Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

117. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 23 квітня 2014 року у справі № 6-26цс14 та Верховним Судом у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 904/7981/17.

118. На підставі вищезазначеного, Верховний Суд у постановах від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19 та від 15 липня 2021 року у справі № 1.380.2019.004556 дійшов висновку, що у випадку розроблення детального плану території до 12 жовтня 2018 року, вимоги щодо проведення стратегічної екологічної оцінки не повинні застосовуватися.

119. Водночас, оскільки у справі № 1.380.2019.004556 було встановлено, що спірні проєкти детальних планів були подані на затвердження 19 жовтня 2018 року, тобто після введення в дію Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», Верховний Суд у постанові від 15 липня 2021 року дійшов висновку, що така містобудівна документація повинна була проходити процедуру стратегічної екологічної оцінки.

120. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, особливістю спірних правовідносин є те, що рішення про розробку проєкту спірних змін до генерального плану відповідач прийняв у липні 2015 року, розробка проєкту змін до Генерального плану тривала з 2016 року по вересень 2018 року, а затверджений він був у серпні 2019 року.

121. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що за даних обставин справи у відповідача не виникло обов`язку забезпечити здійснення стратегічної екологічної оцінки проєкту змін до Генерального плану с. Віта-Поштова.

122. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи скаржника про неправильне застосування судами положень частини сьомої статті 17 та частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», частини одинадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 1.4 Порядку № 290, пункту 2 Положення № 835 та положення пункту 4 Порядку № 555, а також про безпідставне незастосування до спірних правовідносин положень частин першої та другої статті 16, статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», неврахуванням судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18, від 24 вересня 2021 року у справі № 0740/851/18 та № 824/126/19-а, від 6 жовтня 2021 року у справі № 369/4091/15-а та від 3 грудня 2021 року у справі № 369/7844/17, не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

123. Колегія суддів у даній справі також вважає за необхідне звернути увагу на поняття надмірного формалізму, який відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 27 листопада 2019 року у справі № 826/15257/15, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 20 травня 2020 року у справі № 809/1031/16, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20, від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17 та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21, слід розуміти як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.

124. Поняття «пуризм» (надмірний формалізм) було введено у правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ).

125. Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (заява № 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.

126. Отже, «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.

127. Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

128. У справі, що розглядається, формальні неточності у процедурі підготовки та оприлюднення оскаржуваного проєкту змін до Генерального плану с. Віта-Поштова слід оцінювати з урахуванням всіх обставин справи, у сукупності із суспільною важливість оскаржуваного рішення та метою, на досягнення якої воно спрямовано, а також необхідністю досягнення балансу між інтересами позивача та публічними (суспільними) інтересами територіальної громади, на захист яких прийнято оскаржуване рішення. Такий підхід цілком відповідає засадам адміністративного судочинства, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

129. Враховуючи вищезазначене, а також те, що окремі формальні неточності у процедурі підготовки та оприлюднення проєкту змін до Генерального плану с. Віта-Поштова не призвели до порушення прав позивача на участь у публічному розгляді та обговорені спірного рішення, а зміни до Генерального плану с. Віта-Поштова внесені з урахуванням результатів публічних слухань та спрямовані на розвиток територій та актуалізацію деяких положень містобудівної документації на місцевому рівні, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що рішення Віта-Поштової СР від 30 серпня 2019 року № 51-1 «Про затвердження проєкту внесення змін до Генерального плану с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області» прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

130. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки судів першої та апеляційної інстанцій. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів попередніх інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу.

131. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

132. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

133. Оскільки при ухваленні судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

134. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

135. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді Н.В. Коваленко

В.М. Шарапа