ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2020 року

Київ

справа №274/376/17

адміністративне провадження №К/9901/15480/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів - Єзерова А. А., Желєзного І. В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - МО України) на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 березня 2017 року у складі судді Замеги О. В. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року у складі колегії суддів: Франовської К. С. (головуючий), суддів: Іваненко Т. В., Кузьменко Л. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до МО України, третя особа:

Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У січні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 - визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про повернення йому документів на доопрацювання у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІII групи з 7 грудня 2015 року внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних із виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;

1.2 - зобов'язати відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних із виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975) та статей 16-16-3 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - ~law9~) у розмірі, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 25 березня 2014 року, та зобов'язати відповідача подати звіт про виконання прийнятої на його користь постанови суду протягом п'ятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили.

2. Бердичівський міськрайонний суд міста Житомира постановою від 29 березня 2017 року позов задовольнив.

3. Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 7 червня 2017 року, постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 березня 2017 року в частині зобов'язання МО України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних із виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку №975 та ~law10~ у розмірі, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 7 грудня 2015 року- скасував та прийняв в цій частині нову про відмову у задоволенні позову. У решті постанову залишив без змін.

3.1 Суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення погодився з висновком суду першої інстанції про те, що право на отримання одноразової допомоги виникає з моменту встановлення інвалідності, незалежно від часу, що минув після звільнення з військової служби, тобто у позивача право на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи виникло з 7 грудня 2015 року.

Щодо зобов'язання органів МО України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу по інвалідності, апеляційний суд зазначив, що за обставинами цієї справи суд вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про виплату такої допомоги, що не належить до його компетенції. Тому скасував рішення суду першої інстанції в цій частині та відмовив у задоволенні позову.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:

4.1 З 26 жовтня 1981 року по 7 грудня 1998 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах та приймав участь в бойових діях в складі військової частини польова пошта 83437, що підтверджується довідкою Бердичівського об'єднаного міського військового комісаріату від 17 березня 2016 року №443.

4.2 Під час проходження служби ОСОБА_1 отримав осколкові поранення голови, правої руки, правої ноги (контузія головного мозку - 1985 рік), їх наслідки та захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, що підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва №4145 від 9 листопада 2015 року, а також довідкою медико-соціальної експертної комісії від 21 грудня 2015 року, відповідно до якої позивачу встановлена ІІІ група інвалідності з 21 грудня 2015 року.

4.3 28 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до МО України, Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату через Бердичівський ОМВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи та надав усі необхідні документи. Бердичівським ОМВК документи надіслані до МО України.

4.4 Рішенням комісії МО України від 20 травня 2016 року документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не повязане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення судів та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

5.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив, що позивач не подав документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а тому ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги.

6. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу.

6.1 На обґрунтування позивач посилається на те, рішення судів попередніх інстанцій відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1 -2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Розгляд касаційної скарги Суд касаційної інстанції здійснює за правилами, встановленими КАС України станом до 8 лютого 2020 року.

9. Ключовим правовим питання у справі є питання про те, чи має право позивач на отримання одноразової грошової допомоги на підставі поданих ним документів.

10. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - ~law12~).

11. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені ~law13~.

12. Відповідно до ~law14~ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених ~law15~.

13. Відповідно до ~law16~ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) така допомога призначалась і виплачувалась у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;

9) отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності. Відповідно до ~law17~порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

14. На виконання вимог цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" затвердив Порядок №975.

15. Пунктом 3 Порядку №975 визначено, що у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

16. Згідно з пунктом 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

17. Відповідно до пункту 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

18. Пунктом 13 Порядку №975 встановлено, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

19. Отже, відповідно до пункту 13 Порядку №975 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було.

20. Водночас прийняття Міноборони рішення про повернення на доопрацювання документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку №975, оскільки положеннями цього Порядку не передбачено можливості вирішення цього питання шляхом прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання.

21. Проте, у зв'язку із тим, що питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю строкової військової служби відповідачем не вирішено, оскільки документи повернуті, рішення, передбачене Порядком №975, суб'єкт владних повноважень не приймав, то на думку колегії суддів, визначення судом конкретного рішення, яке має бути прийнято Міноборони, є передчасним.

22. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року, 11 вересня та 9 жовтня 2019 року (справа № 741/982/16,760/12922/16,817/662/18, відповідно).

23. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20 травня 2016 року рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженим Міністром оборони України, оформленим протоколом від 20 травня 2016 року №36, повернуто документи ОСОБА_1 на доопрацювання, у зв'язку з відсутністю документа, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку №975.

При цьому таке рішення комісії судами першої та апеляційної інстанцій розцінено як відмову у призначенні та виплаті позивачу відповідної грошової допомоги і, як наслідок, відмовлено у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги.

24. Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій в цій частині дійшли помилкового висновку, оскільки розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення, однак, у даному випадку таке відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

25. Верховний Суд зазначає, що дослідженню у цій справі підлягає саме законність прийнятого рішення, тобто чи прийнято таке у межах та у спосіб визначених законодавством повноважень, а не підстави за яких документи були надіслані на доопрацювання.

26. Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання МО України розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби та прийняти відповідне рішення згідно з Порядком №975.

27. За встановлених обставин суд апеляційної інстанцій, скасовуючи рішення суду першої інстанцій в цій частині дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні цієї частини позову.

28. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

29. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

30. За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, проте неправильно тлумачили закон, який підлягав застосування, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року в частині скасування постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 березня 2017 року щодо зобов'язання Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних із виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та статей 16-16-3 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 7 грудня 2015 року, скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби та прийняти відповідне рішення згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

У решті постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 березня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Шарапа

Судді: А. А. Єзеров

І. В. Желєзний