ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 199/6762/22

адміністративне провадження № К/990/8930/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року (головуючий суддя - Юрко І.В., судді: Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.)

у справі №199/6762/22

за позовом ОСОБА_1

до рядового поліції 3 батальйону 1 роти Мирошніченка Олександра Вадимовича

про накладення адміністративного стягнення.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У вересні 2022 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати дії відповідача протиправними;

- скасувати постанову серії ЕАР №5860746 від 07 вересня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за частиною першою статті 247 КУпАП.

2. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року позов задоволено.

3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з доданими до неї документами; оформлених належним чином документів про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу; документа про сплату судового збору у розмірі 446,58 грн.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року апеляційну скаргу повернуто скаржникові.

5. Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції зазначав, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, розрахований відповідно до вимог законодавства з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, та складає 1 190,88 грн.

8. Долучені до апеляційної скарги документи щодо повноважень представника відповідача не є достатніми, оскільки копія довіреності не є документом, що підтверджує право на підписання та подання апеляційної скарги у розумінні положень КАС України, оскільки Машталер А.А. не є адвокатом. Зі змісту наданого положення про Департамент патрульної поліції не вбачається які саме уповноважені працівники структурного підрозділу мають право представляти інтереси Департаменту, зокрема щодо підписання та подання позовних заяв та апеляційних скарг. Інших належних документів на підтвердження повноважень Машталер А.А. не надано.

9. Оскільки станом на час постановлення ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув, і скаржником такі недоліки не усунені, то апеляційна скарга підлягає поверненню.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Відповідач у обґрунтування касаційної скарги зазначав про те, що до апеляційної скарги було додано копії положення про Департамент патрульної поліції, довіреності представника та витягу з наказу про призначення на посаду старшого юрисконсульта відділу правового забезпечення управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Машталер А.А. на підтвердження доказів належного уповноваження представника на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені скаржника у розумінні статті 59 КАС України. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху також роз`яснено право представника на підписання відповідних документів та приводилась численна судова практика з цього приводу.

11. Справа віднесена до справ незначної складності та розглядається судами за правилами спрощеного провадження, а тому відповідно до положень частини першої - другої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

12. У довіреності представника визначений вичерпний перелік дій, на які її уповноважено представляти та/або захищати права та законні інтереси Департаменту і його територіально відокремлених підрозділів (у тому числі інтереси посадових осіб Департаменту), зокрема, в судах при розгляді адміністративних справ про адміністративні правопорушення.

13. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

14. Відповідачем було правомірно сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 744,30 грн, що відповідає передбаченому розрахунку 2 481 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2022 році) х 0,2 х 150%.

15. Позивач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

17. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

18. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.

19. Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

20. У частині другій статті 57 КАС України зазначено, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

21. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 59 КАС України).

22. За наведеним у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України визначенням, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

23. Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є справами незначної складності.

24. Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

25. Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

26. Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, відповідно до якої вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

27. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України, частиною першою якої передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

28. Судом першої інстанції справу було розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

29. Згідно з підпунктом 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, яким передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

30. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (набрав чинності 30 вересня 2016 року), здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

31. Водночас винятком із цього правила є окремі категорії справ, зокрема справи, які, у розумінні КАС України, є справами незначної складності (малозначними справами).

32. Апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року подана та підписана старшим юрисконсультом відділу правового забезпечення управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Машталер А.А.

33. Разом із апеляційною скаргою на підтвердження своїх повноважень нею подано копію довіреності №18309/41/3/01-2022 від 19 грудня 2022 року, копію положення про Департамент патрульної поліції, копію наказу про внесення змін до положення про Департамент патрульної поліції від 01 квітня 2020 року № 272.

34. Оскільки категорія справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності відноситься до термінових справ, у яких не вимагається проведення підготовчого засідання, а кількість заяв по суті справи є обмеженою, це вказує на її малозначність. Відповідно ця справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво у яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.

35. Правова позиція щодо подібної категорії справ викладена Верховним Судом у постановах від 03 грудня 2020 року у справі № 536/1633/19, від 29 грудня 2020 року у справі № 263/18632/19, від 14 січня 2021 року у справі № 599/114/20, від 18 лютого 2021 року у справі № 426/13269/19, від 19 квітня 2021 року у справі № 233/40/20, від 20 травня 2021 року у справі № 759/2593/20, від 10 червня 2021 року у справі № 128/2698/20 та підтримана у постанові від 01 жовтня 2021 року у справі № 592/9561/20.

36. Суд апеляційної інстанції не врахував зазначених особливостей представництва у малозначних справах, так само, як і не врахував додане до апеляційної скарги Положення про Департамент патрульної поліції, затверджене наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року №73 (у редакції наказу Національної поліції України від 01 квітня 2020 року № 272), відповідно до пункту 7 розділу І якого територіальні (відокремлені) підрозділи Департаменту беруть участь у судових справах в порядку самопредставництва через своїх начальників, а також уповноважених працівників підрозділів правового забезпечення територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту.

37. Отже, до апеляційної скарги було додано докази на підтвердження повноважень представника відповідача Машталер А.А.

38. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

39. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

40. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

41. Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.

42. Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

43. Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

44. Предметом спору у справі № 543/775/17 було, зокрема, законність постанови від 19 серпня 2017 року серії АР № 483366 про адміністративне правопорушення, якою накладено на особу адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн за порушення частини другої статті 122 КУпАП.

45. Предметом спору у розглядуваній справі також є законність постанови серії ЕАР № 5860746 від 07 вересня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за порушення частини першої статті 122 КУпАП.

46. Отже, правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 є застосовними при вирішенні спірних правовідносин, оскільки правовідносини у цих справах є подібними.

47. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

48. Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, зокрема, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2 481 грн.

49. Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

50. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 цього ж Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

51. За таких обставин, судовий збір за подання апеляційної скарги складає 744,30 грн ((2 481 грн х 0,2) х 150%).

52. Натомість суд апеляційної інстанції обрахував судовий збір за подання апеляційної скарги у такий спосіб: 992,40 х 150% х 0,8 = 1 190,88 грн, де 992,40 грн - це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а 0,8 - це коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі.

53. Викладене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції застосував помилковий розмір ставки судового збору, яка належала до сплати при поданні позовної заяви - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян, оскільки не врахував положення пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», якою ставка судового збору у цій категорії справ встановлена у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

54. Аналогічні підходи до застосування викладених норм права і висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у справі № 543/775/17, викладені також і у постановах Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі № 204/1441/21, від 21 січня 2021 року у справі № 361/8616/19, від 02 листопада 2021 року у справі № 748/522/21, від 21 грудня 2020 року у справі № 183/1785/20 (2-а/199/69/20).

55. Отже, оскільки Департамент патрульної поліції надав докази сплати судового збору у розмірі 744,30 грн, то апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі дійшов помилкового висновку про те, що апелянт не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

56. Апеляційний суд в своїх ухвалах про залишення апеляційної скарги без руху та поверненні апеляційної скарги правильно послався на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, проте їх не застосував.

57. За наведеного правового регулювання та встановлених у цій справі обставин, Суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та протиправно повернуто апеляційну скаргу.

58. Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

59. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року у справі №199/6762/22 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду