ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

м. Київ

справа №824/207/16-а

адміністративне провадження №К/9901/12779/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 824/207/16-а

за позовом Заставнівської міської ради Чернівецької області (далі - Міськрада) до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Курилюка Валентина Івановича (далі - Інспектор буднагляду за діяльністю ДАБІ) про визнання незаконною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міськради

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Брезіної Т.М. та

ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Смілянця Е.С., суддів Сушка О.О., Залімського І.Г., -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року Міськрада звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Курилюка В.І. від 09 березня 2016 року №5/16/1024-1.20/2-613 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у зв'язку із невірним визначенням категорії складності об'єкту капітального ремонту.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначила про те, що утеплення фасаду та перекриття не може відноситись до класу наслідків CCI та категорії складності об'єкта будівництва II, як стверджує відповідач. При цьому визначення категорії складності не віднесено до повноважень відповідача, у зв'язку із чим вважає суму застосованого штрафу в розмірі 49 608 грн незаконною.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 25 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідачем правомірно застосовано штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме за правопорушення при виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об'єктах II категорії складності, у сумі 49 608 гривень.

21 грудня 2016 року Міськрада звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду 15 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що роботи (утеплення фасаду), які проведені підрядником не є капітальним ремонтом, а тому не потребували реєстрації декларації про їх початок.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що на підставі звернення Міськради від 21 грудня 2015 року № 1177/12-15 щодо прохання перевірити та встановити відповідність виконаних будівельних робіт, вимогам будівельних норм, державним стандартів і правил, з капітального ремонту - утеплення фасаду та перекриття ДНЗ №2, розташованого по вул. Федьковича, буд. 16а, м. Заставна Чернівецької області та на підставі направлення від 22 лютого 2016 року №71/16 для проведення позапланової перевірки, Інспектором буднагляду за діяльністю ДАБІ, у присутності міського голови Радиша В.Й., проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ДНЗ №2, вул. Федьковича, буд. 16а, м. Заставна Чернівецької області.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 02 березня 2016 року, в якому встановлено, що замовник - Міськрада та підрядник - приватне підприємство фірма «Явір» виконували будівельні роботи на об'єкті - капітальний ремонт, утеплення фасаду та перекриття ДНЗ №2 без реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог пункту 2 частини першої статті 34 та частини першої статті 36 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закону № 3038-VI). Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до частини другої статті 32 Закону № 3038-VI відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення складності об'єктів будівництва», об'єкт капітальний ремонт - утеплення фасаду та перекриття ДНЗ №2, вул. Федьковича, буд. 16а, м. Заставна Чернівецької області відноситься до класу наслідків СС1 та категорії складності об'єкту будівництва ІІ. (а.с. 9, 17, 71, 72).

За результатом проведеної перевірки та на підставі акта перевірки від 02 березня 2016 року Інспектором буднагляду за діяльністю ДАБІ Курилюком В.І. у присутності міського голови Радиша В.Й. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 березня 2016 року згідно якого призначено до розгляду справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 09 березня 2016 року о 12:00 год.

Крім того, 02 березня 2016 року відповідачем винесено припис про зупинення виконання будівельних робіт на об'єкті капітальний ремонт - утеплення фасаду та перекриття ДНЗ №2, вул. Федьковича, буд. 16а, м. Заставна Чернівецької області. (а.с. 18, 33, 34).

09 березня 2016 року відповідачем прийнято постанову №5/16/1024-1.20/2-613, якою визнано Міськраду винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закону № 208/94-ВР) та накладено штраф у сумі 49 608 гривень (а.с. 19).

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Згідно вимог частини першої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт є правопорушенням у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена Законом № 208/94-ВР.

Відповідно до статті 1 Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Пунктом 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах, зокрема, II категорії складності - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, за змістом наведених норм, встановлена відповідальність замовника будівництва за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

Разом з цим, відповідно до абзацу шостого частини першої статті 4 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» поняття будівництво включає: нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Відповідач під час перевірки дійшов висновку, що позивач здійснював будівельні роботи, а саме проведення будівельних робіт з капітального ремонту - утеплення фасаду та перекриття.

Із змісту договору підряду від 22 квітня 2015 року, укладеного між позивачем та ПП фірма «Явір», предметом цього договору є капітальний ремонт, утеплення фасаду та перекриття ДНЗ № 2.

Проте, не зважаючи на зміст договору, колегія суддів вважає, що фактично виконані роботи не є капітальним ремонтом.

Так, Державний комітет України з будівництва та архітектури у своєму листі від 30.04.2003 року № 7/7-401 зазначив, що капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Отже, до капітального ремонту відносяться роботи, пов'язані зі зміною існуючого вигляду раніше експлуатованого приміщення з заміною конструктивних елементів споруди, а при поточному ремонті заміни конструктивних елементів споруди не відбуваються.

Проте, як встановлено, було здійснено утеплення пінопластом, що не підпадає під визначення капітального ремонту. Крім того, експлуатація будівлі під час ремонту не припинялася.

Отже, роботи, замовлені позивачем не є капітальним ремонтом, тому не відносяться і до будівельних робіт, а отже і не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Тому за відсутності правопорушення, позивача протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності оспорюванню постановою про накладення штрафу, у зв'язку із чим, остання підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на мотиви викладені у цій постанові.

Відповідно до частини першої та третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню..

Оскільки вирішуючи спір суди не правильно застосували наведені норми матеріального права до встановлених у справі обставин, тому на думку колегії суддів ухвалені рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень, статтями 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заставнівської міської ради Чернівецької області задовольнити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду 15 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області від 09 березня 2016 року №5/16/1024-1.20/2-613 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду