ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 826/14323/16

адміністративне провадження № К/9901/38976/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2016р. (суддя - Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017р. (судді - Кузьменко В.В., Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут міського цивільного проектування», Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство «Київська овочева фабрика», Приватне акціонерне товариство «Центр агропромислових технологій», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столична проектно-будівельна компанія», за участю осіб, які приєднались до апеляційної скарги, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року депутат Київської міської ради ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 14.07.2016р. №725/725 «Про затвердження детального плану території по АДРЕСА_1».

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на пленарному засіданні І сесії Київської міської ради VIII скликання 14.07.2016р. прийнято рішення №725/725 «Про затвердження детального плану території по АДРЕСА_1», який, на його думку, грубо суперечить нормам Генерального плану м. Києва на період до 2020 року, а відповідно є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Позовна заява мотивована тим, що розробником Детального плану території під час його виконання на замовлення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розробка плану здійснювалась з урахуванням норм проекту Генерального плану м. Києва до 2025 року, в той час коли на даний момент залишається діючим Генеральний план м. Києва до 2020 року.

Із аналогічними позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 14.07.2016р. №725/725 «Про затвердження детального плану території по АДРЕСА_1» 21.10.2016р. звернувся до суду народний депутат України ОСОБА_2

В обгрунтування звернення до суду з даним позовом посилався на те, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнятим з грубим порушенням положень Конституції України та норм чинного законодавства, з недотриманням вимог будівельних норм, порушенням законних прав і свобод жителів мікрорайону Нивки.

Посилається на те, що спірним рішенням затверджено Детальний план території, яким запроектовано багатоповерхові будівлі на території, яка не придатна для таких цілей, в тому числі за її функціональним призначенням. Прийняття цього рішення негативно вплине на функціонування водо-, електро- і теплопостачання мікрорайону, оскільки старі системи постійно виходять із ладу та не розраховані на такі великі потужності нормально забезпечити функціонування низки багатоповерхових житлових будинків.

Крім того посилається на те, що станом на дату прийняття Київською міською радою рішення діяв Генеральний план м. Києва до 2020 року, проте функціональне призначення та наміри забудови визначеної у Детальному плані території земельної ділянки йому не відповідають.

При цьому позивач посилається на те, що оскаржуване рішення незаконно прийнято на підставі Генерального плану м. Києва до 2025 року, який на даний час є тільки проектом, перебуває у стані розробки та до набрання чинності може зазнати кардинальних змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2016р. справи №826/14323/16 та №826/16459/16 за позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження адміністративні на підставі статті 116 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.), оскільки позовні вимоги у цих справах є однорідними і заявленими до одного й того самого відповідача, об'єднаній справі присвоєно загальний номер №826/14323/16.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2016р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017р., в задоволенні позову відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач ОСОБА_2, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судами протиправно визнано одні і відхилено інші докази у справі, неповно і односторонньо досліджено матеріали справи, не з'ясовано всіх обставин, які мають важливе значення для її вирішення та як наслідок прийнято неправомірні судові рішення.

Посилається на те, що судами надано неправильне тлумачення норм містобудівного законодавства, не враховано існуючу ієрархію різних видів містобудівної документації, взаємне узгодження їх проектних рішень, а також зроблено помилковий (невірний) висновок про те, що Детальний план території є лише пропозицією і наміром раціонального використання території та прямо не порушує права позивачів.

Відповідач у поданому на касаційну скаргу відзиві посилається на те, що положення Детального плану території не суперечать чинному Генеральному плану м. Києва до 2020 року, не змінюють функціональне зонування його територій, а навпаки уточнюють його зміст, систематизують містобудівну ситуацію, яка була зафіксована під час розробки і затвердження плану до 2020 року щодо планувальної структури і функціонального призначення території та параметрів її забудови, а тому оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, з огляду на рішення Конституційного Суду України та правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 15.12.2015р. у справі №800/206/15 відповідач посилається на те, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому не дозволяється скаржитися щодо певних обставин абстрактно тільки тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище. Разом з тим позивачами не доведено факту порушення оскаржуваним рішенням міської ради їх охоронюваних прав чи інтересів, рішення ради не породжує для останніх права на захист та права на звернення до суду із даним позовом.

На обґрунтування своєї правової позиції третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу вказує на те, що наданий позивачами витяг з публічного геопорталу Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності не підписаний уповноваженою особою, не має юридичної сили та не може використовуватись у справі як доказ. При цьому зазначений витяг не охоплює всієї території Детального плану території, яка перебуває у власності або користуванні різних юридичних і фізичних осіб.

Посилається на те, що витяг із стенограми пленарного засідання Київської міської ради VIII від 14.07.2016р. жодним чином не підтверджує позиції позивачів та не встановлює жодних обставин, а протокол засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради носить рекомендаційний характер і не створює жодних наслідків.

В свою чергу ОСОБА_3, як депутат Київської міської ради, ухилився від виконання своїх прямих безпосередніх обов'язків брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, а Народний депутат України ОСОБА_2 не скористався своїм правом звернутись до Київської міської державної адміністрації із пропозиціями та зауваженнями до проектів містобудівної документації. А врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу.

Щодо відсутності права на звернення позивачів до суду із даним позовом, третьою особою у відзиві викладено аналогічний висновок, наведений у відзиві відповідачем.

ТОВ «Столична проектно-будівельна компанія» у відзиві на касаційну скаргу посилається, на те, що Детальний план території розроблявся і був затверджений з урахуванням положень діючого Генерального плану м. Києва на період до 2020 року для деталізації його проектних рішень, з проведенням громадських слухань і отриманням всіх необхідних погоджень, а тому оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято з дотриманням встановленої процедури та відповідає чинному законодавству.

ПАТ «Центр агропромислових технологій» у відзиві посилається з поміж іншого на те, що відповідно до діючого Генерального плану на період до 2020 року та Схеми планувальної структури територія кварталу по АДРЕСА_1 віднесена до поліфункціональної зони використання, в якій дозволено, в тому числі, розміщення житлової та громадської забудови, а згідно Схеми організації промислових та комунально-складських територій чітко визначено рекомендований напрямок використання зазначеної вулиці - поліфункціональне, без збереження існуючих функцій.

При цьому і ТОВ «Столична проектно-будівельна компанія», і ПАТ «Центр агропромислових технологій» у поданих відзивах посилаються на недоведеність позивачами порушення їхніх прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку із прийняттям спірного рішення Київської міської ради.

Із відзивом до суду також звернулась СПАТ «Київська овочева фабрика». Окрім аналогічних доводів, викладених у попередніх відзивах на касаційну скаргу позивача, третя особа посилається на те, що проект Детального плану території було оприлюднено у встановлений Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації на місцевому рівні №555 спосіб, при цьому дотримано вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку щодо проведення громадських слухань. Порушень порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки не встановлено.

Крім того, посилається на те, що комплексна забудова території згідно матеріалів плану включає реконструкцію існуючих інженерних мереж та будівництво нових якісних послуг тепло-, електро- та водопостачання на цій території, а тому доводи позивача про наявність порушень державних, громадських та приватних інтересів мешканців мікрорайону є безпідставними та необгрунтованими.

Посилається також на те, що чинним законодавством України не передбачено право народного депутата України та депутата Київської міської державної адміністрації звертатися до суду за захистом прав і законних інтересів виборців в якості їх представника. В свою чергу наданим правом взяти участь у громадських слуханнях проекту Детального плану території позивачі не скористалися.

Також посилається на те, що позивачами не надано доказів порушення їхніх прав, у зв'язку з чим відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Київської міської ради від 13.11.2013р. №518/10006 затверджено програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві.

У Програмі визначено ряд проблем, на подолання яких вона спрямована, - застарілість проектів детальних планів територій, розроблених у 2000 - 2010 рр., необхідністю надання земельних ділянок для будівництва, змін власників, функціонального призначення об'єктів нерухомого майна на цих територіях, відсутність затвердженого детального плану території не дає можливості встановити обґрунтовані параметри об'єктів при видачі містобудівних умов та обмежень, ускладнює проектування вулиць та транспортних розв'язок, спричиняє погіршення інвестиційного клімату.

Метою Програми було розроблення і затвердження Генерального плану столиці України - міста Києва, обґрунтованого визначення на основі затверджених детальних планів територій планувальної організації та функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталів, мікрорайонів, інших частин території м. Києва, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, а також встановлення єдиних умов та обмежень (регламентів забудови територій на основі затверджених планів зонування для інтенсивного втілення в життя принципів містобудівної політики інтегрованого міського розвитку столиці України, як стабільного європейського міста, створення повноцінного життєвого середовища, збереження традиційних особливостей, історичного середовища та природно-ландшафтного міста, розвитку ефективної інженерної та транспортної інфраструктури.

Так, пунктом 75 переліку містобудівної документації, який є додатком до рішення, передбачено розроблення Детального плану території по АДРЕСА_1 загальною площею близько 61 га.

Відповідно до пункту 2 цього рішення від 13.11.2013р. №518/10006 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено виступити замовником створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до Програми.

На підставі рішення Київської міської ради від 13.11.2013р. №518/10006 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено договір з Інститутом міського цивільного проектування ТОВ «МіськЦивілПроект» та СПАТ «Київська овочева фабрика» (інвестор) від 30.05.2014р. №27/05-2014 про розробку проекту Детального плану території по АДРЕСА_1.

Проект Детального плану території отримав наступні погодження: лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.05.2016р. №0570291-9912; лист Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.05.2016р. №064-4752; лист ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві від 23.05.2016р. №230; лист ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 24.06.2015р. №65/9/5052; лист ГУ Національної поліції у м. Києві від 19.05.2016р. №055-5440 та лист Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.05.2016р. №063-4624.

Крім того, проект був розглянутий і рекомендований до затвердження Архітектурно-містобудівною радою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що свідчить протокол від 25.05.2016р. у справі №007-а-16.

При цьому на засіданні ради до проекту внесено ряд рекомендацій і пропозицій.

Згідно листа від 27.05.2016р. №478/1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут міського цивільного проектування» враховано зауваження Архітектурно-містобудівної ради.

Підтримано проект рішення «Про затвердження Детального плану території по АДРЕСА_1» і на засіданні постійної Комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 29.06.2016р.

Крім того, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ «Інститут міського цивільного проектування» розміщено повідомлення про початок процедури громадських слухань проекту Детального плану території в газеті «Хрещатик» від 04.04.2016р. №36(4806) відповідно до Порядку №555.

В даному повідомленні, серед іншого, зазначалось, що експозиція проекту Детального плану території по АДРЕСА_1 розміщується в приміщенні Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24. Матеріали проекту також розміщені на сайті: www.kga.gov.ua.

Також надано інформацію про те, що процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту триватиме до 5 травня 2016 року.

Листом Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 11.05.2016р. №109/03/38-3968 у відповідь на вимогу Департаменту містобудування та архітектури від 05.05.2016р. про надання результатів громадського обговорення Детального плану території повідомлено останнього про те, що з 5 квітня по 5 травня 2016 року в приміщенні адміністрації було розміщено показові матеріали проектних рішень плану території. Матеріали розміщувались з метою врахування громадських інтересів під час розроблення проектів документації, а пропозиції приймались до 05.05.2016р. і зареєстровані у Журналі реєстрації пропозицій та зауважень громадян до проекту.

Згідно цього Журналу до проекту Детального плану території пропозиції надав лише помічник Народного депутата України ОСОБА_3

За результатами розгляду письмових зауважень та пропозицій, отриманих під час проведення громадських слухань, складено відповідний Звіт.

При цьому судами встановлено, що позивачі із зауваженнями та пропозиціями щодо проекту Детального плану території, представленого для обговорення, не звертались.

У пояснювальній записці заступника голови Київської міської державної адміністрації до проекту рішення Київської міської ради «Про затвердження детального плану території по АДРЕСА_1 наведено обгрунтування необхідності прийняття рішення та наведено перелік будівель і забудов, які плануються розмістити на вказаній території.

При цьому заступник голови адміністрації зазначив, що 5 квітня і 5 травня 2016 року мешканцями мікрорайону №3 («Нивки») висловлено пропозиції до запропонованого детального плану, офіційно надано 7 письмових пропозицій і зауважень, після розгляду яких ТОВ «Інститут міського цивільного проектування» внесено коригування до розробленого Детального плану території.

Рішенням Київської міської ради І сесії VIII скликання від 14.07.2016р. №725/725 затверджено Детальний план території по АДРЕСА_1.

Вважаючи рішення Київської міської ради незаконним та таким, що суперечить Генеральному плану м. Києва і проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, позивачі звернулись до суду із позовними заявами.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з необґрунтованості доводів позивачів про те, що Детальний план території не відповідає положенням Генерального плану до 2020 року та його затверджено без урахування державних та громадських законних прав та інтересів, а також без урахування негативного впливу на функціонування водо-, електро- і теплопостачання мікрорайону і вулично-дорожню мережу.

Крім того, суди виходили з того, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів, а тому для надання особі судового захисту суд встановлює чи дійсно особа має порушене право, свободу чи інтерес, і чи порушені вони відповідачем. При цьому обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем таких прав, свобод чи інтересів має довести належними і допустимими доказами саме позивач.

Суди виходили з того, що протягом судового розгляду справи позивачі не надали до суду належних доказів, які б підтверджували порушення їхніх законних прав та інтересів оскаржуваним рішенням міської ради.

До доводів позивачів стосовно звернення до суду із позовами, як представників українського народу (територіальної громади) суди першої та апеляційної інстанцій віднеслись критично, оскільки нормами чинного законодавства, зокрема, Законами України «Про статус народного депутата України та «Про статус депутатів місцевих рад», не передбачено право народного депутата України та/або депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради звернення до суду із позовом в інтересах Українського народу та/або територіальної громади.

З висновками судів попередніх інстанцій в частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 колегія суддів погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Оскільки в ході розгляду справи не було встановлено порушення оскаржуваним рішенням відповідача законних прав, свобод та інтересів ОСОБА_2, доказів їх порушення позивачем, на якого в силу частини першої статті 71 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) покладено обов'язок доказування, не надано, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Крім того, із змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що її подано ним як народним депутатом України з метою реалізації наданих законом повноважень по представництву Українського народу.

Відповідно до частини 3 статті 5 КАС України правом звернення до суду, крім осіб, які вважають, що порушені їх права, свободи або законні інтереси, наділені також органи та особи, яким законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статей 75, 76 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

Статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень визначено Законом України "Про статус народного депутата України" від 17.11.1992р. №2790-XII (далі - Закон № 2790-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2790-XII народний депутат України є обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.

Цим законом, серед іншого, передбачено повноваження народного депутата, права у взаємовідносинах із органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян України, способи здійснення таких повноважень, в т.ч. звернення з депутатським запитом та депутатським зверненням, звернення в складі сорока п'яти народних депутатів до Конституційного Суду України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 19.05.1999р. №4-рп/99, серед іншого, прийшов до висновку, що положення преамбули Закону України "Про статус народного депутата України" про те, що народні депутати України є повноважними представниками народу у Верховній Раді України і покликані виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, не може бути визнано юридичне коректним для обгрунтування можливості втручання народного депутата України у здійснення судами правосуддя, зокрема, у розгляд конкретних судових справ. Конституція України передбачає, що "народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних" (частина четверта статті 124). Інших форм відповідного представництва народу, у тому числі і за посередництвом народних депутатів України, не передбачено.

За такого правового регулювання звернення з позовом до суду не може бути способом реалізації повноважень народного депутата як представника Українського народу у Верховній Раді України, якщо таке повноваження прямо не передбачено законом, а наявність у позивача у зв'язку з прийняттям оскаржуваного Указу порушеного законного інтересу в судовому засіданні не доведено.

Решта учасників справи правом оскарження судових рішень не скористались, а тому за правилами статті 341 КАС України судом касаційної інстанції здійснено перегляд рішень судів попередніх інстанцій в межах вимог поданої касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук