ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року

м. Київ

справа №160/11429/21

адміністративні провадження №К/990/25321/22, №К/990/25391/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Чиркіна С.М., Берназюка Я.О., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Інспекції з благоустрою виконкому Криворізької міської ради, Відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Панченко О.М., Іванова С.М., Чередниченка В.Є. від 17.08.2022,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також ФОП ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Інспекції з благоустрою виконкому Криворізької міської ради, Відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради (далі також Виконком, Інспекція, Відділ реклами відповідно, відповідачі), у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила:

- визнати протиправною бездіяльність Інспекції з благоустрою виконкому Криворізької міської ради щодо розгляду заяви фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за №№552, 553 від 15.12.2005, №№ 822, 823, 824, 825 від 13.12.2006 та №1048 від 12.03.2008;

- визнати протиправною бездіяльність відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради щодо розгляду заяви фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за №№517, 518, 519, 520 від 22.06.2004, № 538/1 від 25.06.2004 та №1065 від 09.07.2008;

- зобов`язати виконавчий комітет Криворізької міської ради та відділ з питань реклами виконкому Криворізької міської ради продовжити строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 517, 518, 519, 520 від 22.06.2004, №538/125.06.2004 та №1065 від 09.07.2008, № 552, 553 від 15.12.2005, №№ 822, 823, 824, 825 від 13.12.2006 та №1048 від 12.03.2008 на 5 років кожен та видати позивачу - фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 - оновлені продовжені дозволи;

- визнати протиправними та скасувати приписи відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради: №3 від 01.06.2021 про демонтаж рекламних конструкцій типу «білборд» (дозволи №552, 553, 822, 823, 824, 825); №16 від 30.06.2021 про демонтаж рекламної конструкції типу «білборд» (дозвіл №1048); №28 від 29.07.2021 в частині демонтажу рекламних конструкцій типу «білборд» (дозволи №517, 518, 519, 520, 538/1) та рекламної конструкції типу «сіті-лайт» (дозвіл №1065);

- визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Криворізької міської ради №309 від 16.06.2021 в частині пункту 1.3 та пункту 10 Додатку №3 та №374 від 21.07.2021 в частині пункту 1.3 та пунктів 12-17 Додатку №3, зі змінами, щодо рекламних засобів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі також спірні, оскаржувані приписи та рішення).

2. В обґрунтуванні позову зазначалось, що позивачкою у встановленому законом порядку та строки до уповноваженого органу з питань реклами (робочого органу) були подані заяви про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, до яких додавались й усі наявні у ФОП ОСОБА_1 дозволи з метою проставлення у них відповідних відміток про їх продовження.

3. Позивачка зазначала, що вищевказані заяви не були розглянуті своєчасно упродовж встановленого законом строку, тобто, на її думку, відповідачі допустили протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах.

4. Окрім цього, за твердженнями ФОП ОСОБА_1 , наведеними у позовній заяві, остання категорично не погоджується з мотивами відмови їй у продовження строку дії дозволів, які вказали відповідачі у листах, направлених позивачці за результатом розгляду заяв, а саме - з обґрунтуванням про те, що їй необхідно отримати погодження від органів, зазначених на зворотній стороні дозволу, дійсні протягом строку дії дозволу, а також з власником (балансоутримувачем) місця розташування рекламного засобу або уповноваженою ним особою (органом).

5. Позивачка наголошувала на протиправності таких вимог, а тому вважала, що їй незаконно відмовлено у продовженні строку дії дозволів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у задоволенні позову відмовлено.

7. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Інспекції з благоустрою виконкому Криворізької міської ради щодо розгляду заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 10.12.2020, 18.02.2021.

- визнано протиправною бездіяльність відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради щодо розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 18.05.2021.

- зобов`язано відділ з питань реклами виконкому Криворізької міської ради на підставі заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.12.2020, 18.02.2021, 18.05.2021 продовжити строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за №№ 552, 553, 822, 823, 824, 825, 1048, 517, 518, 519, 520, 538/1, №1065 відповідно до пункту 3.6 Порядку розміщення реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 №1995 в редакції, діючій на дату звернення із заявами.

- визнано протиправними та скасовані приписи відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради: №3 від 01.06.2021 про демонтаж рекламних конструкцій типу «білборд» (дозволи №552, 553, 822, 823, 824, 825); №16 від 30.06.2021 про демонтаж рекламної конструкції типу «білборд» (дозвіл №1048); №28 від 29.07.2021 в частині демонтажу рекламних конструкцій типу «білборд» (дозволи №517, 518, 519, 520, 538/1) та рекламної конструкції типу «сіті-лайт» (дозвіл №1065).

- визнано протиправним та скасовано рішення виконкому Криворізької міської ради №309 від 16.06.2021 в частині пункту 1.3 та пункту 10 Додатку №3 та №374 від 21.07.2021 в частині пункту 1.3 та пунктів 12-17 Додатку №3, зі змінами, щодо рекламних засобів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

- в решті позову відмовлено.

8. Висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову обґрунтовані таким.

9. Зокрема, суд апеляційної інстанції звертав увагу на те, що приписи Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 №1995, та Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, розрізняють продовження строку дії дозволу та видачу (відмови у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу.

10. Суд підкреслював, що зі змісту приписів пункту 2 Типових правил вбачається, що саме дозвіл видається на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

11. Проте, за позицією апеляційного суду, приписи вищевказаних Типових правил та Порядку не передбачають необхідність прийняття рішення відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради для продовження строку дії дозволу.

12. З урахуванням цього, апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що заяви позивачки про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами розглянуто без прийняття відповідного рішення, оскільки прийняття саме рішень за цими заявами позивачки не передбачено приписами названих вище Типових правил та Порядку.

13. Поряд із цим, суд апеляційної інстанції відзначав, що можливість продовження строку дії дозволу врегулювано безпосередньо пунктом 3.6 розділу ІІІ Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті.

14. Суд апеляційної інстанції установив, що відповідачі порушили строк розгляду поданих позивачкою заяв, зокрема, встановлений абзацом четвертим частини першої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», який становить 10 робочих днів.

15. За таких обставин апеляційним судом констатовано, що у спірних правовідносинах відповідачами було допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяв позивачки про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

16. Апеляційним судом надано оцінку доводам сторін стосовно подання позивачкою заяв з пропуском встановленого законом місячного до дати закінчення дії дозволів строку.

17. З цього приводу в оскаржуваній постанові наведено мотиви про те, що сама собою обставина подачі позивачкою заяви про продовження строку дії дозволів з пропущенням місячного терміну, за висновками суду, не може бути підставою для відмови у продовженні строку дії таких дозволів, оскільки не передбачена відповідним діючим в місті Порядком розміщення зовнішньої реклами.

18. Апеляційний суд відзначив, що відповідні висновки викладено й у постанові Верховного Суду від 07.06.2021 у справі №160/2922/19 (адміністративне провадження №К/9901/31115/19).

19. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що недотримання заявницею передбаченого законом строку подання заяви не призвело до порушення прав будь-яких третіх осіб. При цьому суд врахував, що ані робочий орган, ані виконком не мотивували свою бездіяльність пропуском строку подання заяви від 10.12.2020 та 18.02.2021.

20. У зв`язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що оскільки недотримання строку подання заяви не було підставою для відкладення розгляду заяви позивачки, залишення її без розгляду чи відмови в її задоволенні, це не може бути підставою для відмови у позові.

21. Під час апеляційного перегляду справи суд також з`ясував, що пропуск строку складає лише кілька днів та нікому іншому вказані дозволи щодо місць розташування рекламних конструкцій позивача не видавалися, перешкод для продовження діяльності позивача не існувало, винесення приписів про проведення їх демонтажу було здійснено без надання позивачці можливості зробити це самостійно, що, на думку суду, свідчить про непропорційне втручання в права позивачки.

22. Мотивуючи оскаржувану постанову вищевказаними висновками, апеляційний суд посилався на схожі за змістом правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 08.07.2021 у справі №160/674/19 (адміністративне провадження №К/9901/18291/21).

23. Узагальнюючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові констатував, що залишення заяв позивачки про продовження дії дозволів тривалий час без розгляду та не вчинення дій щодо продовження дії дозволів відповідно до встановленої самими ж відповідачами процедури свідчить про те, що вони діяли недобросовісно, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення питання, непропорційно, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому така бездіяльність визнана судом протиправною, а порушене право, на думку суду, підлягає захисту.

24. Обираючи спосіб захисту порушених прав, суд апеляційної інстанції визнав за доцільне задовольнити цей позов шляхом продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за поданими заявами про продовження строку дії дозволів.

25. Оскільки на момент звернення до суду з цим позовом питання щодо продовження строку дії дозволів позивачки на розміщення зовнішньої реклами, та, відповідно, наявність чи відсутність порушень позивачкою вимог Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, не було вирішено належним чином, то суд апеляційної інстанції визнав передчасним прийняття Відділом з питань реклами оскаржуваних у цій справі приписів і прийняття Виконкомом спірного рішення, у зв`язку з чим визнав вимоги позову в цій частині обґрунтованими як похідні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, відповідачі - Виконком та Відділ реклами подали касаційні скарги в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців 03.07.2003, про що здійснено запис №22270170000015917.

28. Видами економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є: виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг (код за КВЕД 18.13); роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (код за КВЕД 47.91); посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації (код за КВЕД 73.12); рекламні агентства (код за КВЕД 73.11); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код за КВЕД 68.20).

29. Матеріалами справи підтверджено, що робочим органом виконавчого комітету Криворізької міської ради ФОП ОСОБА_1 видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, а саме:

№517, виданий 22.06.2004 року, розташування пр. 200-річчя Кривого Рогу, термін дії до 22.06.2021;

№518, виданий 22.06.2004 року, розташований вул. Курчатова, 1, біля кінотеатру «Юність», термін дії 22.06.2021;

№519, виданий 22.06.2004, розташований вул. Орджонікідзе, термін дії 22.06.2021;

№520, виданий 22.06.2004, розташований бульвар Вечірній, термін дії 22.06.2021;

№538/1, виданий 25.06.2004, розташований вул. Волгоградська, ТЗП «зуп. Шахта Артм-1», термін дії 25.06.2021;

30. №553, виданий 15.12.2005, розташований вул. Вокзальна, 25, термін дії 15.12.2020;

№824, виданий 13.12.2006, розташований вул. Дніпропетровське шосе, 9, термін дії 13.12.2020;

№552, виданий 15.12.2005, розташований вул. Ордженікідзе, термін дії 15.12.2020;

№822, виданий 13.12.2006, розташований пр. Південний - вул. Переясловська, термін дії 13.12.2020;

№823, виданий 13.12.2006, розташований вул. Космонавтів, 27, термін дії 13.12.2020;

№825, виданий 13.12.2006, розташований зуп. ШТ «Міська лікарня», термін дії 13.12.2020;

№1048, виданий 12.03.2008, розташований рух з вул. Волгоградської в`їзд на кільце 95, термін дії 12.03.2021;

№1065, виданий 09.07.2008, розташований пр. 200-річчя Кривого Рогу, 7б, термін дії 09.07.2021.

31. 10.12.2020 позивач звернулась до Інспекції з благоустрою Виконкому Криворізької міської ради з заявою, в якій просила продовжити термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а саме: №552, термін дії 15.12.2020, №553, термін дії 15.12.2020, №822, термін дії 13.12.2020, №823, термін дії 13.12.2020, №825, термін дії 13.12.2020, №824, термін дії 13.12.2020.

32. Листом від 02.04.2021 за вих. №17/29/435 інспекцією з благоустрою виконавчого комітету Криворізької міської ради надано відповідь позивачу «Про розгляд заяви про продовження терміну дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами», якою повідомлено, що згідно з пунктом 3.2.11 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 №1995, зі змінами та пункту 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, погодження органів, зазначених на зворотній стороні дозволу, дійсні протягом строку дії дозволу. Враховуючи вищевикладене та у відповідності до рішення виконкому Криворізької міської ради №71 від 10.02.2021, для продовження дії дозволу згідно з пунктом 3.2.11 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 №1995, зі змінами, необхідно погодити його з власником (балансоутримувачем) місця розташування рекламного засобу або уповноваженою ним особою (органом); департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому міської ради; уповноваженим підрозділом Національної поліції в місті Кривому Розі; ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», КПТМ «Криворіжтепломережа» (АТ «Криворізька теплоцентраль»), КП «Кривбасводоканал», ВАТ «Укртелеком».

33. Крім того, перевіркою дотримання порядку розміщення рекламних засобів у м. Кривому Розі встановлено: рекламні конструкції типу «білборд» (дозволи №№552, 553, 822, 823, 824, 825) розміщені після закінчення терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, що є порушенням пунктом 10.3.4 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті. Враховуючи викладене, зазначені рекламні конструкції згідно вимог чинного законодавства України мають бути демонтовані. На підставі перевірки відділом з питань реклами виконкому Криворізької міської ради винесено припис №3 від 01.06.2021 про усунення порушень порядку розміщення рекламних засобів у м. Кривому Розі.

34. 18.02.2021 позивач звернулась до інспекції з благоустрою виконкому Криворізької міської ради з заявою, в якій просила продовжити термін дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами №1048, термін дії 12.03.2021.

35. Листом від 02.04.2021 за вих. №17/29/414 інспекцією з благоустрою виконавчого комітету Криворізької міської ради надано відповідь позивачу «Про розгляд заяви про продовження терміну дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами», якою повідомлено, що згідно з пунктом 3.2.11 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 №1995, зі змінами, та пунктом 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067, погодження органів, зазначених на зворотній стороні дозволу, дійсні протягом строку дії дозволу. Враховуючи вищевикладене та у відповідності до рішення виконкому Криворізької міської ради №71 від 10.02.2021, для продовження дії дозволу згідно з пунктом 3.2.11 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 №1995, зі змінами, необхідно погодити його з:власником (балансоутримувачем) місця розташування рекламного засобу або уповноваженою ним особою (органом); департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому міської ради; уповноваженим підрозділом Національної поліції в місті Кривому Розі; ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», КПТМ «Криворіжтепломережа» (АТ «Криворізька теплоцентраль»), КП «Кривбасводоканал», ВАТ «Укртелеком».

36. Перевіркою дотримання порядку розміщення рекламних засобів у м. Кривому Розі встановлено: рекламна конструкція типу «білборд» (дозвіл №1048) розміщена після закінчення терміну дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, що є порушенням пункту 10.3.4 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, та згідно з вимогами чинного законодавства України має бути демонтована. На підставі перевірки відділом з питань реклами виконкому Криворізької міської ради винесено припис №16 від 30.06.2021 про усунення порушень порядку розміщення рекламних засобів у м. Кривому Розі.

37. 18.05.2021 позивач звернулась до відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради з заявою, в якій просила продовжити термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а саме: №517, термін дії до 22.06.2021, №518, термін дії 22.06.2021; №519, термін дії 22.06.2021; №520, термін дії 22.06.2021; №538/1, термін дії 25.06.2021, №1065, термін дії 09.07.2021.

38. Листом від 26.05.2021 за вих. №17/32/37 Відділом з питань реклами виконкому Криворізької міської ради надано відповідь позивачу «Про розгляд заяви про продовження терміну дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами», якою повідомлено, що згідно пункту 3.2.11 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 №1995, зі змінами, та пункту 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, погодження органів, зазначених на зворотній стороні дозволу, дійсні протягом строку дії дозволу. Враховуючи вищевикладене та у відповідності до рішення виконкому Криворізької міської ради №71 від 10.02.2021, для продовження дії дозволу згідно пункту 3.2.11 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 №1995, зі змінами, необхідно погодити його з:власником (балансоутримувачем) місця розташування рекламного засобу або уповноваженою ним особою (органом); департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому міської ради; уповноваженим підрозділом Національної поліції в місті Кривому Розі; ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», КПТМ «Криворіжтепломережа» (АТ «Криворізька теплоцентраль»), КП «Кривбасводоканал», ВАТ «Укртелеком».

39. Перевіркою дотримання порядку розміщення рекламних засобів у м. Кривому Розі встановлено: рекламні конструкції типу «білборд» (дозволи №№150, 517, 518, 519, 520, 538/1, 5764, 5765, 5766) та рекламна конструкція типу «сіті-лайт» (дозвіл №1065) розміщені після закінчення терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, що є порушенням пункту 10.3.4 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, та згідно з вимогами чинного законодавства України має бути демонтовані. На підставі перевірки відділом з питань реклами виконкому Криворізької міської ради винесено припис №28 від 29.07.2021 про усунення порушень порядку розміщення рекламних засобів у м. Кривому Розі.

40. Виконавчим комітетом Криворізької міської ради винесено рішення №309 від 16.06.2021 та №374 від 21.07.2021 «Про дозволи на розміщення зовнішньої реклами», якими вирішено Відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради - робочому органу щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами забезпечити виконання вимог пунктів 10.2, 10.3, 10.7 Порядку розміщення зовнішньої реклами, затвердженого рішенням міської ради від 28.11.2007 №1995, зі змінами, щодо рекламних засобів (додаток 3), власники яких не виконали в установлені строки приписи робочого органу, з можливістю залучення комунальних підприємств, що за статутною діяльністю та матеріально-технічною базою можуть залучитися до проведення таких робіт (пункт 1.3). Відповідно до Додатку 3 до списку дозволів на розміщення зовнішньої реклами, строк дії яких закінчився, входять рекламні конструкції типу «білборд» ФОП ОСОБА_1 (дозволи №№552, 553, 822, 823, 824, 825, 1048).

41. Вважаючи так дії відповідачів протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси позивачки, остання звернулася до суду з цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

42. Підставами касаційного оскарження Виконком та Відділ реклами зазначають пункт 1 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

43. Скаржники вважають, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника. Вказують, що судом апеляційної інстанції, при прийнятті постанови, не враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 25.03.2014 у справі №21-23а14 та постанові Верховного Суду у справі №1840/2970/18.

44. У відзивах на касаційні скарги позивач наполягає, що правовідносини у справі №21-23а14 не є релевантними до правовідносин, які виникли у справі, що розглядається, оскільки виникли за іншого нормативного їх регулювання та різних фактичних обставин, а тому вважає безпідставними посилання скаржників на постанову Верховного Суду України від 25.03.2014, прийняту у вищевказаному судовому провадженні.

45. Нерелевантними до справи, яка розглядається, позивач вважає й висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №1840/2970/18, а тому заперечує обґрунтованість посилання на неї у касаційних скаргах.

46. Позивач звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, враховав актуальні висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, посилання на які наявні у мотивувальній частині оскаржуваної постанови. Заперечень щодо цих мотивів у касаційних скаргах не наводиться, а обґрунтованість їх застосування судом апеляційної інстанції скаржниками не спростована.

47. При цьому, у відзиві підкреслюється, що оскільки питання про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідачами у встановленому законом порядку вирішено не було, а строк дії дозволів, охоплених спірними приписами та рішенням, ще не сплинув, то, на думку позивача, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про передчасність таких адміністративних актів та про їх протиправність.

48. Необґрунтованими, на переконання позивача, є й вимоги касаційної скарги про залишення в силі рішення суду першої інстанції, оскільки таке рішення, за доводами відзиву, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і не відповідає фактичним обставинам справи.

49. Постанову ж суду апеляційної інстанції позивач вважає законною і обґрунтованою, а наведені скаржником аргументи, як стверджується у відзиві, цього не спростовують.

50. З огляду на вищевикладене, позивач просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

51. За преамбулою до Закону України від 03.07.1996 №270/96-ВР «Про рекламу» (тут і далі у тексті в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

52. За визначенням понять, наведених у статті 1 цього Закону зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

53. За приписами частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

54. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі також Типові правила), які відповідно до їх пункту 1 регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

55. Згідно з пунктом 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

56. Відповідно до пункту 4 цих же Типових правил на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.

57. Абзацом першим пункту 5, абзацами першим, другим пункту 6 цих же Правил визначено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

До повноважень робочого органу належать, зокрема, розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.

58. Відповідно до статті 16 Закону України «Про рекламу» та пункту 3 Типових правил рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 №1995 (зі змінами) затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті, пунктом 3.6 розділу ІІІ якого встановлено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується робочим органом в журналі реєстрації з внесення відповідних змін у дозвіл. Інформацію щодо строку дії дозволу робочий орган протягом двох робочих днів подає до адміністратора дозвільного центру. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цього Порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

59. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

60. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

61. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам, висловленим у касаційних скаргах та відзивах на них, Верховний Суд виходить з такого.

62. Беручи до уваги доводи, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, встановлені судами попередніх інстанцій обставини, висловлені учасниками справи аргументи, правове регулювання спірних правовідносин та висновки Верховного Суду щодо їх застосування, на які наявні посилання у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що ключовим питанням, яке постає під час касаційного розгляду справи, і відповідь на яке дасть можливість встановити правильність або помилковість позиції судів щодо заявлених позивачкою вимог позову, є питання про те, чи правомірно відповідач відмовив у продовженні строку дії дозволів, які були раніше видані ФОП ОСОБА_2 на розміщення зовнішньої реклами, з огляду на відсутність згоди (погодження) від органів, зазначених на зворотній стороні дозволу, а також від власників (балансоутримувачів) місця розташування рекламного засобу або уповноваженою ним особою (органом).

63. Так, за висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 25.03.2014 №21-23а14 щодо застосування норм абзацу четвертого частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» та пунктів 15, 16, 22, 29 Типових правил, якими врегульовані й правовідносини у справі, що розглядається, дія дозволу на розміщення зовнішньої реклами обмежена у часі та поширюється на певну територію, будівлю, споруду, від власників яких або уповноважених ними органів одержано згоду.

64. Наведене правове регулювання, за позицією Верховного Суду України, виключає можливість його тлумачення таким чином, що рішення про відмову у продовженні дозволу може приймати робочий орган та що при поданні заяви про продовження дозволу наявність згоди (погодження) власника місця розташування спеціальної конструкції або уповноваженого ним органу (особи) не є обов`язковою.

65. У постанові Верховного Суду України від 25.03.2014 №21-23а14, на яку як на приклад неоднакового правозастосування посилаються скаржники, наведено мотиви й про те, що правила розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, затверджені виконавчими органами сільських, селищних, міських рад на виконання частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» і пункту 3 Типових правил, не можуть їм суперечити, а оскільки законом не встановлено термінів дії відповідних дозволів, цей термін має бути визначений вказаними органами місцевого самоврядування як такими, що в силу вищевказаних норм закону уповноважені встановлювати порядок видачі таких дозволів.

66. Провівши аналіз наведених вище положень законодавства, колегія суддів Верховного Суду України у постанові від 25.03.2014 №21-23а14 дійшла висновку, що дозвіл на розміщення зовнішньої реклами може бути продовжений лише на певний строк. При цьому безумовною підставою для видачі такого дозволу є документально підтверджена згода власників (уповноважених ними органів) територій, будинків та споруд на розміщення об`єктів зовнішньої реклами із визначеним строком дії згоди.

67. Відступу від такого правозастосування Верховним Судом не здійснювалося і колегія суддів не вбачає наявності для цього підстав під час здійснення касаційного провадження у справі, що розглядається.

68. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що до заяв ФОП ОСОБА_2 про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами не було додано документального підтвердження передбаченої абзацом четвертим статті 16 Закону України «Про рекламу» та пунктом 4 Типових правил згоди власників або уповноважених ними органів (осіб), на територіях, будинках та спорудах яких передбачалось розміщення такої реклами на новий строк після закінчення дії раніше виданих позивачці дозволів. Заявницею не було подано й документів, які б підтверджували наявність погоджень органів та осіб, визначених у пункті 3.2.11 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті.

69. Ці обставини не спростовані як позивачкою, так і під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій. При цьому, обґрунтовуючи підстави позову, ФОП ОСОБА_2 заперечувала наявність у неї обов`язку отримувати і надавати, органу, який уповноважений законом розглядати питання продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, вищевказані згоду та погодження, що, однак, суперечить правовому регулюванню спірних відносин.

70. Колегія суддів підкреслює, що отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону.

71. На цьому неодноразово наголошувалось Верховним Судом у постановах, зокрема, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17, від 31.07.2019 у справі №1840/2539/18, від 12.12.2019 у справі №813/2802/16, від 10.04.2020 у справі №461/3019/17, від 29.09.2020 у справі №160/9578/18, від 25.05.2022 у справі №357/7091/17 та від 20.07.2022 у справі №818/1681/18.

72. Відповідно до частини п`ятої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

73. Варто зауважити, що окремих підстав відмови в продовженні строку дії дозволу на розміщення реклами вказаний вище Закон не передбачає. Проте, застосування зазначених підстав, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.04.2020 у справі №750/293/17, допускається і при вирішенні питання щодо продовження чи відмови в продовженні строку дії дозволу.

74. У спірних правовідносинах, які, з поміж іншого, унормовані Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті, у наданні дозволу може бути відмовлено у разі, коли:

- оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам;

- у поданих документах виявлені свідомо неправдиві відомості (пункт 3.3.3 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті).

75. Отже, як вищезгаданий Порядок, так і норми Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» не розмежовують підстав відмови та підстав продовження терміну дії дозволу. Таким чином, підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру і продовження строку його дії є тотожними.

76. Такий підхід до визначення підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу продемонстровано Верховним Судом у постанові від 08.04.2020 у справі №750/293/17.

77. Тому, колегія суддів, виходячи з приписів вищезгаданих норм законодавства та висновків Верховного Суду щодо їх застосування, вважає, що у спірних відносинах підставою як для відмови у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами, так і відмови у продовженні строку його дії, може бути, зокрема, подання неповного пакета документів, невідповідність їх оформлення вимогам, встановленим законодавством, у тому числі й тим, які визначені Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті в частині погодження дозволу з власником місця розташування рекламного засобу або уповноваженим ним органом (особою), Управлінням містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради.

78. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що підстави для відмови позивачці у продовженні строку дії наявних у неї дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наведені відповідачами у листах, надісланих у відповідь на відповідні заяви ФОП ОСОБА_2 , узгоджувалися з законом, оскільки такі заяви не відповідали встановленим до них вимогам, позаяк до них не було додано документально підтвердженої згоди органів та осіб, перелічених у абзаці четвертому статті 16 Закону України «Про рекламу» та пункті 4 Типових правил, а також погоджень дозволу, перелік яких наведено у пункті 3.2.11 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, та які за висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 25.03.2014 №21-23а14, є обов`язковими при поданні заяви про продовження дозволу.

79. Це також підтверджує, що у спірних відносинах робочий орган з питань розміщення зовнішньої реклами не мав іншого альтернативного варіанту поведінки, окрім як за результатом розгляду поданих ФОП ОСОБА_2 заяв відмовити їй у продовженні строку дії дозволів.

80. Колегія суддів враховує, що робочий орган з питань розміщення реклами Виконкому, надавши позивачці відповідь листом, а не у формі відповідного рішення, і поза межами строку, встановленого законом для розгляду питання про видачу документа дозвільного характеру, допустив протиправну бездіяльність.

81. Разом з тим, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах така бездіяльність не мала впливу на права позивачки і їх не порушувала, оскільки на підставі поданих нею заяв та документів, які до них додавались, у заявниці не виникло права на продовження строку дії дозволів.

82. При цьому, як засвідчують обставини цієї справи та зміст досліджених судами попередніх інстанцій листів, отриманих у відповідь на заяви позивачки про продовження строку дії наявних у неї дозволів на розміщення зовнішньої реклами, відповідачами було чітко вказано підстави для відмови у задоволенні таких заяв з посиланням на відповідні норми права, а тому ФОП ОСОБА_2 не була позбавлена можливості усунути недоліки цих заяв і подати їх повторно.

83. Позивачка ж, помилково вважаючи, що нею було дотримано усі передбачені законом вимоги для продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами і у неї виникло право на таке продовження на підставі поданих нею заяв і документів, звернулась за захистом цього права до суду.

84. Однак, колегія суддів зауважує, що за змістом частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

85. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина четверта статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

86. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду і доведеність позивачем порушення відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю його прав та законних інтересів. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі №200/9772/18-а і узгоджується з висновками щодо застосування норм права, наведеними у постанові цього ж Суду від 13.08.2020 у справі №369/3756/16-а.

87. Порушення прав та інтересів слід відрізняти від порушення закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Саме лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи.

88. Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень та/або органами місцевого самоврядування особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

89. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.

90. Зважаючи на такі висновки Верховного Суду щодо застосування норм права та беручи до уваги встановлені судовим розглядом цієї справи її обставини, регламентацію спірних відносин, колегія суддів вважає, що допущена відповідачами бездіяльність у вигляді неприйняття жодного з передбачених законом рішень за результатом розгляд заяв позивачки про продовження строку дії дозволів та відповіді на такі заяви листами з порушенням строку, передбаченого для видачі документа дозвільного характеру, не призвела до порушення права ФОП ОСОБА_2 на продовження строку дії дозволів, оскільки на визначених нею умовах та в обсязі наданих для цього документів, способу їх оформлення, такого права у заявниці не виникло, а тому воно не могло бути порушене відповідачами і не може підлягати судовому захисту. За відсутності об`єкта судового захисту завдання адміністративного судочинства, визначене Кодексом адміністративного судочинства України, не може бути виконано.

91. З огляду на вищезазначене, колегія суддів переконана, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні цього позову в частині вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності відповідачів та зобов`язання Виконком продовжити строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, не допустив неправильного застосування норм матеріального і порушень норм процесуального права та вирішив спір у відповідності з вимогами законодавства та фактичними обставинами справи.

92. Відповідно, не підлягають до задоволення й похідні вимоги ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування спірних приписів про демонтаж рекламних конструкцій та рішення щодо належних їй рекламних засобів.

93. З цього приводу колегія суддів зазначає, що за змістом пунктів 10.1 - 10.3, 10.7 розділу Х Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, робочий орган щомісячно проводить об`їзди з метою виявлення порушень розміщення зовнішньої реклами в місті та надає до управління містобудування і архітектури виконкому міськради інформацію про виявлені порушення та самовільно встановлені рекламні засоби.

На підставі цих інформацій робочим органом готуються приписи про усунення порушень розміщення зовнішньої реклами (додаток 4) та накази про проведення демонтажу рекламних засобів (додаток 5) за погодженням управління містобудування і архітектури виконкому міськради.

Демонтажу підлягають такі рекламні засоби, зокрема, рекламні засоби після закінчення терміну дії дозволу (пункт 10.3.4 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті).

Власники рекламних засобів, що відповідають визначенню пунктів 10.3.1, 10.3.2., 10.3.3., 10.3.4, 10.3.5. цього Порядку, повинні усунути порушення порядку розміщення рекламних засобів або демонтувати їх самостійно у термін, зазначений приписом, виданим робочим органом у межах своєї компетенції.

У разі невиконання власниками (користувачами) рекламних засобів у зазначений термін вимог отриманого припису, робочий орган готує наказ на демонтаж за погодженням управління містобудування і архітектури виконкому міськради та забезпечує проведення демонтажу рекламних засобів за рахунок рекламоросповсюджувачів.

94. Окрім цього, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №320/7885/15-а, демонтувати рекламну конструкцію можливо лише у разі якщо вона встановлена самовільно (без дозволу), та у разі скасування або закінчення дії такого дозволу.

95. Таким чином, враховуючи, що станом на момент прийняття оскаржуваних ФОП ОСОБА_2 приписів строк дії наявних у неї дозволів на розміщення зовнішньої реклами закінчився і такий строк правомірно не було продовжено, колегія суддів вважає, що у Відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради виникли передбачені законом правові підстави для оформлення таких розпорядчих документів.

96. У зв`язку з невиконанням позивачкою самостійно вимог вищевказаних приписів Виконком правомірно прийняв рішення стосовно забезпечення виконання вимог пунктів 10.2, 10.3, 10.7 Порядку розміщення зовнішньої реклами, затвердженого рішенням міської ради від 28.11.2007 №1995, зі змінами, щодо рекламних засобів (додаток 3), власники яких не виконали в установлені строки приписи робочого органу, з можливістю залучення комунальних підприємств, що за статутною діяльністю та матеріально-технічною базою можуть залучитися до проведення таких робіт.

97. За таких обставин, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку й про відмову в задоволенні позову в частині визнання протиправними та скасування оспорюваних позивачкою приписів та рішення і ухвалив з цього приводу судове рішення, яке відповідає закону.

98. Суд же апеляційної інстанції, неправильно застосувавши норми матеріального права та не врахувавши висновки Верховного Суду України і правові позиції Верховного Суду щодо їх застосування, на які слушно посилаються скаржники, помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

99. Посилання скаржників на те, що їх повноваження у спірних правовідносинах щодо продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дискреційними колегія суддів відхиляє, оскільки за висновками Верховного Суду, зазначеними у постановах від 05.09.2019 у справі №200/4371/16-а (2-а/200/230/16), від 29.09.2020 у справі №160/9578/18, від 10.04.2020 у справі №461/3019/17, від 25.05.2022 у справі №357/7091/17, від 08.04.2020 у справі №750/293/17 у цих правовідносинах суб`єкт владних повноважень не наділений правом діяти не за законом, а на власний розсуд.

100. Колегія суддів відхиляє посилання касаційних скарг на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №1840/2970/18, щодо дискреційного характеру повноважень у правовідносинах, у яких виник спір у справі, що розглядається, оскільки правовідносини у справі, на яку здійснюється послання як на приклад неоднакового правозастосування, виникли у сфері оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування щодо преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат.

101. Тобто, правовідносини у справі, яка розглядається, та у справі №1840/2970/18, на прийняту у якій постанову Верховного Суду від 15.12.2021 посилаються скаржники, не є подібними, що виключає можливість застування викладених у цій постанові висновків при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

102. Однак, враховуючи, що за результатом розгляду цієї справи у касаційному порядку підтвердилась обґрунтованість підстав касаційного оскарження прийнятої апеляційним судом постанови стосовно неврахування цим судом висновків щодо застосування норм права, висловлених у постанові Верховного Суду України від 25.03.2014 №21-23а14, то касаційні скарги слід задовольнити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

103. За правилами частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

104. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів і вимог касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційних скарг й скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

105. Керуючись статтями 340 341 344 349 352 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 скасувати та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2021.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк