ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №815/771/17

адміністративне провадження №К/9901/41552/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2017(суддя - Потоцька Н.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (судді: Джабурія О.В. (головуючий), Вербицька Н.В., Крусян А.В.) у справі №815/771/17 за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 №79569-13.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зміни внесені до статті 267 цього Кодексу Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року можуть бути застосовані лише у 2017 році.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 29.06.2016 № 79569-13.

4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходи з того, що відповідачем не надано жодних доказів того, що на момент прийняття спірного рішення контролюючий орган мав розрахунок середньоринкової вартості автомобіля та відповідно, докази того, що належний позивачу автомобіль станом на 01 січня 2016 року мав вартість більшу ніж 750 розмірів мінімальних заробітних плат. Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 24.12.2015 №909-VIII, який набрав чинності 01.01.2016, тому 2016 рік є плановим періодом, а 2017 рік - вже бюджетний період, а отже, вказані положення податкового законодавства можуть застосовуватись не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 2017 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Позивач є власником транспортного засобу RANGE ROVER VOGUE, 2014 року випуску.

Рішенням Одеської міської ради № 257-VII від 03.02.2016 внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 21.01.2015 № 6257-VI «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку», відповідно до якого підпункт 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 зазначеного Положення викладено в наступній редакції: «Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля та розміщується на його офіційному веб-сайті».

29.06.2016 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №79569-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25 000,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі контролюючим органом не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.

8. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

9.1. Пункт 10.2 статті 10

Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

9.2. Підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

9.3. Підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

9.4 Підпункт 267.1.1 пункту 267.1 статті 267

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

9.5 Підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267

Об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

9.6. Підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

9.7. Пункту 267.4 статті 267

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

9.8. Підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 267

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

11. Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

11.1. Пункт 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення»

Установити, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

12. Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

12.1. Стаття 8.

Установити у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 378,00 гривень.

13. Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66.

13.1. Пункт 1.

Методика встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

13.2. Пункт 2.

Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

13.3. Пункт 11.

Коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни автомобілів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових автомобілів.

13.4. Пункт 12.

Коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

13.5. Пункт 13.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

13.6. Пункт 14.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

14. Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403.

14.1. Пункт 3.

Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

14.2. Пункт 4.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

16. Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

17. Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі наданої інформації Мінекономрозвитку про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році (автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).

18. Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за формулою, яка зокрема передбачає коефіцієнти коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації та залежно від пробігу.

19. При вирішенні спорів суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій) обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судами попередніх інстанцій не в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають вирішальне значення для правильного вирішення справи.

21. Як встановлено судами попередніх інстанцій контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було враховано середньоринкову вартість транспортного засобу позивача, яка визначається відповідно до методики визнання середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, а лише враховано інформаційні дані з АІС «Податковий блок» щодо власності платника, а саме - транспортного засобу RANGE ROVER VOGUE, 2014 року випуску, тобто відповідачем оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято не на підставі інформації Мінекономрозвитку про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, що не заперечувалось відповідачем.

22. Також колегія суддів зазначає, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, а отже зазначення судом апеляційної інстанцій в своєму рішенні, що рішення Одеської міської ради, яким внесено зміни та доповнення до транспортного податку, порушує принцип стабільності, є помилковим.

23. Підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація щодо транспортних засобів, які в силу підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування транспортним податком за 2016 рік.

У свою чергу, віднесення транспортного засобу до об'єктів оподаткування транспортним податком за 2016 рік обумовлено встановленням наявності двох обставин: використання легкового автомобіля з року випуску якого минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість такого автомобіля повинна становити понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Зважаючи на відсутність встановлення судами попередніх інстанцій вказаних обставин, які є визначальними для віднесення транспортного засобу до об'єкту оподаткування, впевнитись у наявності підстав у податкового органу для прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування позивачу транспортного податку за 2016 рік неможливо.

Суди не з'ясували та не встановили чи отримував податковий орган інформацію від Мінекономрозвитку про автомобілі, які відносяться до об'єкту оподаткування транспортним податком у 2016 році, та чи згідно такої, відноситься автомобіль марки RANGE ROVER VOGUE, 2014 року випуску, до об'єкту оподаткування.

Так само, в силу приписів процесуального закону щодо офіційного з'ясування обставин справи, суди попередніх інстанцій не витребували відповідної інформації у Мінекономрозвитку.

Відтак, для встановлення фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій повинні були встановити належність транспортного засобу позивача до об'єктів оподаткування транспортним податком за 2016 рік шляхом встановлення його середньоринкової вартості на підставі інформації Мінекономрозвитку наданої контролюючому органу щодо транспортних засобів, які в силу підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування транспортним податком за 2016 рік.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

25. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

26. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

27. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

28. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

29. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

30. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин які мають визначальне значення для правильного вирішення спору по суті, допустили порушення норм матеріального та процесуального права, а тому рішення судів ухваленні з порушенням положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, яка діяла на момент вчинення судом процесуальної дії) щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 у справі №815/771/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду