ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2020 року

Київ

справа №815/2016/17

адміністративне провадження №К/9901/40090/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року (головуючий суддя - Бойко Я.О.)

та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Романішина В.Л., судді - Запорожан Д.В., Шляхтицький О.І.)

у справі №815/2016/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Франко Солар"

до Офісу великих платників податків ДФС

третя особа: управління Державної казначейської служби України у м. Одеси

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання підготувати висновок про повернення надмірно сплаченого податку та подати його для виконання відповідному територіальному органу Державної казначейської служби України,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Франко Солар" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа: управління Державної казначейської служби України у м. Одеси про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання підготувати висновок про повернення надмірно сплаченого податку та подати його для виконання відповідному територіальному органу Державної казначейської служби України.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що має переплату з податку на прибуток в сумі 2 563 895, 00 грн. Позивач у встановленому законом порядку та строк звернувся до контролюючого органу з відповідною заявою про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток, однак відповідач у встановлений Податковим кодексом України строк не вчинив передбачених законодавством дій для повернення Товариство надміру сплачених сум податків.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністартивного суду від 27 версня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо підготовки згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновку про повернення ТОВ «ФРАНКО СОЛАР» 2 563 893,00 грн надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ «ФРАНКО СОЛАР» та подання цього висновку для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків;

- зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновок про повернення ТОВ «ФРАНКО СОЛАР» 2 563 893, 00 грн надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ «ФРАНКО СОЛАР» та подати цей висновок для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків;

- стягнуто з Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНКО СОЛАР» сплачений судовий збір у розмірі 40 058, 39 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що у позивача відсутній податковий борг, останній виконав усі передбачені п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України умови для здійснення повернення вказаних сум, а саме у встановлений законом строк звернувся до контролюючого органу з відповідною заявою із зазначенням напряму перерахування коштів, а тому у контролюючого органу не було правових підстав для невичнення дій, необхідних для повернення позивачу сум надміру сплаченого податку на прибуток.

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що заяви про повернення Товариству надміру сплаченого податку на прибуток саме у сумі 2 563 893 грн до контролюючого органу не надходило, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

19 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з даними інтегрованої картки платника податків про стан розрахунків з бюджетом позивач має переплату з податку на прибуток у сумі 2 563 895, 00 грн (а.с.39).

Факт наявності зазначеної суми переплати не заперечується контролюючим органом.

22.09.2016 позивач звернувся до контролюючого органу з заявою про повернення переплати з податку на прибуток у сумі 2 662 893, 00 грн (а.с. 53).

Листом від 06.10.2016 №571/10/28-08-07-01 контролюючий орган запропонував позивачу наявну переплату з податку на прибуток залишити в рахунок погашення податкових зобов`язань з цього податку за результатами наступного декларування (а.с.54).

Заявами від 25.01.2017 № 9/ФС та від 22.02.2017 №23/ФС позивач звернувся до відповідача з проханням надати висновок про повернення частини надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 99 000, 00 грн (а.с. 55-60).

Платіжним дорученнями від 14.02.2017 року №521 та 07.03.2017 року №855 ГУ ДКСУ в Одеській області перераховано на поточний рахунок Товариства 99 000, 00 грн надміру сплаченого податку на прибуток (а.с. 61-62).

Таким чином, неповернена сума надміру сплаченого податку на прибуток склала 2 563 893, 00 грн.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Підстави та умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені встановлені статтею 43 ПК.

Так, пунктом 43.1 цієї статті встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4 цієї статті).

Згідно з пунктом 43.5 статті 43 ПК контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.

Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, що затверджений наказом Міндоходів України та Мінфіну України від 30 грудня 2013 року №882/1188 (був чинний до 23 січня 2016 року). В подальшому набув чинності Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 року № 1146.

Здійснивши системний аналіз вищевикладеного, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач, в порушення приписів п. 43.5 ст. 43 ПКУ, у встановлений законом строк, не підготував та не подав розпоряднику бюджетних коштів висновок про повернення позивачу 2 563 893, 00 грн надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету.

При цьому судами вірно не взято до уваги доводи відповідача про те, що позивач погодився на залишення суми переплати з податку на прибуток в рахунок погашення податкових зобов`язань з цього податку за результатами наступного декларування, оскільки контролюючим органом не надано жодного доказу на підтвердження викладених обставин, зокрема, відповідної заяви Товариства.

Також Суд не приймає до уваги доводи скаржника про те, що Товариство не подано до контролюючого органу заяву про повернення позивачу залишку невідшкодованої суми переплати податку на прибуток, оскільки позивачем була подана заява про повернення на відповідний рахунок платника переплати з податку на прибуток у сумі 2 662 893, 00 грн, що не була виконана контролюючим органом.

Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова