ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2020 року

Київ

справа №813/1885/16

адміністративне провадження №К/9901/34970/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бевзенка В.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство «Трускавецькурорт» про визнання протиправною та скасування постанови за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гулика А.Г., Брильовського Р.М., Сакалоша В.М. від 20 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Глушка І.В., Большакової О.О., Макарика В.Я. від 28 вересня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області (далі - Департамент ДАБІ у Львівській області, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 17 травня 2016 року № 8/13пз/1013-6/3048-16 про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення на позивача штрафу у сумі 52200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено порядок проведення та оформлення перевірки, не доведено факту вчинення порушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки здійснена перебудова, на думку позивача, не пов`язана із зміною існуючих техніко-економічних показників, а будівельні роботи з реконструкції чи перепланування нежитлової будівлі ним не проводились. З цих підстав позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час розгляду справи відповідач надав належні та допустимі докази на підтвердження факту проведення позивачем реконструкції нежитлової будівлі зі зміною геометричних розмірів та техніко -економічних показників без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, що є підставою для застосування санкцій у вигляді штрафу; перевірку проведено з дотриманням встановленої законодавством процедури.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ФОП ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі позивач вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано правової оцінки порушенню Департаментом ДАБІ у Львівській області під час проведення перевірки процедури, встановленої Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), оскільки про факт проведення 5 травня 2016 року перевірки позивач дізнався лише 10 травня 2016 року, тобто перевірку проведено за його відсутності.

Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що позивачем під час ремонту змінено техніко-економічні показники нежитлової будівлі, у зв`язку з чим зазначає, що у розумінні ДБН А.2.2 -3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництва» позивач проводив не реконструкцію, а ремонт будівлі, що не вимагає отримання будь-якої дозвільної документації.

Від Департаменту ДАБІ у Львівській області заперечення або відзиву на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу до суду подано 26 жовтня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 813/1885/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 813/1885/16 за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 17 липня 2003 року зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Трускавецької міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Згідно з договором оренди № 057-02 від 20 лютого 2016 року № 41/12, укладеного між ПАТ «Трускавецькурорт» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар), позивач використовував нерухоме майно - будівлю підземної вбиральні № 1 , загальною площею 123,20 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для використання в господарській діяльності.

Відповідно до акта приймання-передачі майна від 20 лютого 2016 року нерухоме майно - будівля підземної вбиральні № 1 , загальною площею 123,20 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , сторони ПАТ «Трускавець» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) підтверджують виконання умов договору оренди.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком № 553, на підставі звернення депутатів Трускавецької міської ради щодо проведення будівельних робіт в І-й санітарній зоні охорони мінеральних джерел АДРЕСА_1 та направлення на проведення перевірки № 719/16-пз від 5 травня 2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва з реконструкції нежитлової будівлі (вбиральні) по АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил № 8/29/1 від 5 травня 2016 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 8/3юр від 5 травня 2016 року.

Перевіркою встановлено, що позивач проводить будівельні роботи на об`єкті, а саме: здійснено надбудову зовнішніх несучих стін, замінено несучі конструкції даху, змінено фасад будівлі шляхом влаштування віконно-дверних прорізів без права на виконання будівельних робіт, чим порушено пункт 2 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 11 квітня 2011 року (далі - Порядок № 466).

На підставі акта перевірки № 8/29/1 від 5 травня 2016 року Департамент ДАБІ у Львівській області виніс припис № 8/3юр від 5 травня 2016 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання робіт, яким зобов`язано позивача зупинити виконання будівельних робіт на АДРЕСА_1 до отримання права на виконання будівельних робіт, право на виконання будівельних робіт отримати у встановленому Законом порядку. Про виконання вимог припису необхідно письмово повідомити Департамент ДАБІ у Львівській області до 10 травня 2016 року.

17 травня 2016 року головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Мошовський І.Д. прийняв постанову № 8/13пз/1013-6/3048-16 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ФОП ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 52200,00 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Департаменту ДАБІ у Львівській області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.

Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктом 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/13788/15.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 5 травня 2016 року посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області проведено позапланову перевірку на об`єкті з реконструкції нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 проведено на підставі наказу ДАБІ України від 8 вересня 20015 року № 976 та направлення на проведення позапланової перевірки від 5 травня 2016 року № 719/16-пз, що видані для перевірки звернення депутатів Трускавецької міської ради щодо проведення будівельних робіт в І-й санітарній зоні охорони мінеральних джерел м. Трускавець. За результатом перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державний будівельних норм, стандартів і правил № 8/29/1, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 8/3юр та припис про усунення виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності № 8/3юр від 5 травня 2016 року.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що позивач проводить будівельні роботи на об`єкті, а саме: здійснив надбудову зовнішніх несучих стін, замінено несучі конструкції даху, змінено фасад будівлі шляхом влаштування віконно-дверних прорізів без права на виконання будівельних робіт. До вказаних документів долучено матеріали фотофіксації.

Стосовно доводів скаржника про те, що перевірку проведено за відсутності позивача, що свідчить, на його думку, про порушення встановленого порядку її проведення, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи; отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що перевірку проведено за відсутності позивача чи його уповноважених осіб; лист-виклик від 14 квітня 2016 року № 1013-6/2332-16, згідно з яким позивача зобов`язано забезпечити доступ до об`єкта перевірки, направлено останньому лише 7 травня 2016 року.

Разом з тим, абзацом другим пункту 9 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Судом першої інстанції під час судового засідання було допитано свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які брали участь в проведенні перевірки та пояснили, що позивача при проведені перевірки не було, лише за допомогою працівників правоохоронних органів вдалось встановити місце перебування позивача в день проведення перевірки. Проте, позивач відмовився від ознайомлення з актом перевірки та від отримання його примірника, у зв`язку з чим документи, складені за результатом перевірки, включаючи протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 8/3юр від 5 травня 2016 року, в якому містилась інформація про час та місце розгляду справи, направлені ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку.

На цій підставі колегія суддів доходить до висновків, що позивач мав можливість давати пояснення та заперечення за результатами проведеної перевірки під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а несвоєчасне повідомлення про проведення перевірки було зумовлено не встановленням особи, яка здійснює будівництво. При цьому з метою дотримання встановленого порядку до перевірки залучено працівників правоохоронних органів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25 січня 2019 року у справі № 826/382/18, від 13 березня 2019 року у справі № 826/11708/17.

Стосовно виявлених порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

За твердженням скаржника, здійснені ним будівельні роботи не є будівництвом, а тому не для їх проведення він не зобов`язаний був отримати дозвільні документи чи направляти повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно з положеннями пунктів 3.2, 3.7, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будинку в цілому або його частини.

Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта будівництва.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 742/1756/17.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що позивачем на об`єкті по АДРЕСА_1 здійснено надбудову зовнішніх несучих стін, замінено несучі конструкції даху, змінено фасад будівлі шляхом влаштування віконно-дверних прорізів, внаслідок чого відбулось збільшення геометричних розмірів та змінено техніко-економічні показники існуючої будівлі, що підтверджується, крім акта перевірки, матеріалами фотофіксації.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що проведені на об`єктів роботи є реконструкцією у розумінні пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а тому обов`язковою передумовою для виконання таких робіт є реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувана постанова від 17 травня 2016 року № 8/13пз/1013-6/3048-16 про накладення штрафної санкції на позивача за порушення у сфері містобудівної діяльності винесена Департаментом ДАБІ у Львівській області у межах повноважень та у порядку, що визначені Законом.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) серія A. 37, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59).

Також у пункті 71 рішення у справі «Пелекі проти Греції» (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки суд касаційної інстанції залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то у силу статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: В.М. Бевзенко

Н.В. Коваленко