ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2020 року

Київ

справа №524/3644/17

адміністративне провадження №К/9901/22129/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 липня 2017 року (суддя - Андрієць Д.Д.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді - Дюкарєва С.В. , Перцова Т.С.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції капрала поліції Скотаренка Євгенія Анатолійовича, третя особа Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції капрала поліції Скотаренка Євгенія Анатолійовича (далі по тексту - відповідач, Поліцейський роти №3 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП капрал поліції Скотаренко Є.А.), третя особа: Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд скасувати постанову серії АР № 612690 по справі про адміністративне правопорушення від 17.05.2017 року, а справу закрити.

В обґрунтування позову посилався на те, що 17.05.2017 постановою по справі про адміністративне правопорушення на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Постанову вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутня вина, через те, що його зупинка була вимушеною. Крім того, відповідачем було порушено процедуру розгляду справи, оскільки він не склав протокол про адміністративне правопорушення, не надав йому можливості надати свої зауваження до протоколу та постанови. Також відповідач відмовив йому у праві на правову допомогу і він був позбавлений можливості надати по справі пояснення і заявити клопотання. За вказаних обставин вважає постанову незаконною.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07 липня 2017 року, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП капрала поліції Скотаренка Євгенія Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення було задоволено частково.

Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №612690, винесену 17.05.2017 поліцейським роти №3 батальйону УПП у м.Кременчуці ДПП капралом поліції Скотаренко Євгенієм Анатолійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій вказали, що при перегляді відеозапису з нагрудної камери поліцейського, наданого відповідачем, судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не в повній мірі роз`яснено ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також з наданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, проте, поліцейським не було вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на захист, а, відтак, порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

02 листопада 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи і порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог. Вказав, що 17.05.2017 року відповідачем винесено постанову серії АР № 612690 у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 17.05.2017 року близько 10 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом марки Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1 , по вул. Приходька у м. Кременчуці біля буд.90, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Крім того, з відеозапису вбачається, що позивач пояснив, що дійсно здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 на п`ять хвилин з метою зайти до приміщення Крюківської районної адміністрації. Також, зазначив, що позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.268 КУпАП надав письмові пояснення, та реалізував своє право скористатись послугами адвоката під час оскарження спірної постанови до суду. Вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв у межах наданих повноважень та у відповідності до чинного законодавства України.

Позивачем до Суду не було надано відзиву (заперечень) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

17.05.2017 інспектором роти №3 батальйону УПП в м.Кременчуці ДПП капралом поліції Скотаренком Є.А. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №612690, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

В постанові зазначено, що 17.05.2017 10:40 в м.Кременчуці по вул.І.Приходька, 90 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Chevrolet Aveo, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» розділу 33 ПДР України.

Досліджений в судовому засіданні диск з відеозаписом, здійсненим нагрудною камерою поліцейського, підтверджує факт порушення позивачем вимог знаку 3.34 «Зупинку заборонено» розділу 33 ПДР України.

Разом з переглянутого відеозапису вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не в повній мірі були роз`яснені ОСОБА_1 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також, вказаний доказ підтверджує те, що ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, однак поліцейським не було вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги..

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Знак 3.34 "Зупинку заборонено", забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Крім цього, ч. 1 ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до с.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою.

Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року по справі №524/9827/16-а.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Доводи, які наводяться скаржником в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішень та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і встановлених обставин справи.

З огляду на встановлені судами обставини справи, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо неправомірності дій відповідача, у зв`язку з чим суди дійшли до правильного висновку про задоволення позову.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н.В. Шевцова