ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 815/2552/16

касаційне провадження № К/9901/45062/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС (далі у тексті - скаржник, відповідач) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 (суддя - Аракелян М.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 (головуючий суддя - Бойко А.В., судді - Танасогло Т.М., Яковлєв О.В.) у справі №815/2552/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська південна зернова компанія» (далі у тексті - позивач, ТОВ «Українська південна зернова компанія») до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська південна зернова компанія» звернулось з позовом до Одеської митниці ДФС, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 29.03.2016 №500040001/2016/410012/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.03.2016 №500040001/2016/00048.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що 18.03.2016 з метою декларування товару ТОВ «Українська південна зернова компанія» подало державному митному органу - Одеській митниці ДФС, тимчасову митну декларацію ТН 500040001/2016/001900 із визначенням митної вартості товару. Також декларантом подано документи: Контракт № 05/01-USGC від 05.01.2015, додаткова угода від 12.10.2015 № 1, додаткова угода від 04.01.2015 № 2, Інвойс від 03.02.2016 № LTS3K, Пакувальний лист від 03.02.2016 № TGHU9127098, прайс - лист від 27.01.2016 № LTS3K, Коносамент від 09.02.2016 № MSCUYY806468, МД країни відправлення від 02.02.2016 № 310120160534527917, від 16.03.2016 CMR № 7098. Не погодившись із визначеною декларантом митною вартістю товару, відповідач витребував додаткові документи, а саме - виписку з бухгалтерської документації; висновки про вартісні та кількісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Зазначена вимога позивачем не була виконана, тому 29.03.2016 Одеською митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2016/00048 та рішення про коригування митної вартості товарів від 29.03.2016 №500040001/2016/410012/2.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 25.10.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 адміністративний позов задовольнив повністю.

Одеська митниця ДФС подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі №815/2552/16 та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська південна зернова компанія», також скаржник просить зупинити виконання даних оскаржуваних судових рішень.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається неправильне застосування норм матеріального права, саме:

- пункту 2 частини 2 статті 52, пункту 2 частини 2 статті 53, пункту 2 частини 6 статті 54, частину 1 статті 55, частин 2, 4, 5, 9, 10 статті 58, частин 1, 2, 3 статті 256, частин першої, четвертої статті 337 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI;

- стандартні правила 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання до України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011);

- розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів 3 управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2015 №684 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 №1021/27466);

- пунктів 1, 2.2, 2.5, 2.12 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689);

- пункту 1.7 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), який затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 за №833/6024);

- пунктів 18, 19, 20 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року);

- розділу V Додатку до рекомендації №1 "Формуляр-зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування" (2001);

- стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання до України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011);

- ч.1 ст. 94 КАС України.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.05.2017 відкрив касаційне провадження та відмовив у зупиненні виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі №815/2552/16.

Дану справу у порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі у тексті - КАС України) передано до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 14.02.2022 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 15.02.2022.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.

05.01.2015 між ТОВ «Українська південна зернова компанія» - Покупець та «Fuji Industries Limited» (Китай) - Продавець було укладено зовнішньоекономічний Контракт № 05/01-USGC, згідно з п. 1 якого Продавець продає, а Покупець купує Товар згідно проформ-інвойсів або інвойсів, які є невід`ємними частинами цього Контракту.

Відповідно до п. 2. Товар поставляється на умовах, обумовлених в проформах-інвойсів або в інвойсах, згідно з тлумаченням (ІНКОТЕРМС 2010). Кількість Товару і ціна за одиницю Товару визначається Продавцем і вказується в проформах-інвойсів або інвойсах, які є невід`ємними частинами цього Контракту. Згідно п 3. Загальна вартість Контракту складає 500 000, 00 (п`ятсот тисяч) доларів США. Платежі за даним Контрактом повинні здійснюватися в доларах США. Покупець зобов`язується оплачувати Товар згідно проформ-інвойсів або інвойсів. Умови та терміни оплати за Товар вказують в проформах-інвойсів або інвойсах. Відповідно до п. 4. Разом з Товаром Продавець передає Покупцеві наступні документи: - коносамент; - інвойс або проформу інвойс; - пакувальний лист.

Відповідно до додаткової угоди від 04.01.2016 №2 до контракту від 05.01.2015 №05/01-USGC, загальна ціна контракту складає 1 000 000, 00 доларів США.

Згідно з Специфікацією до контракту від 05.01.2015 №05/01-USGC Продавець продає ТОВ Українська південна зернова компанія товар морським транспортом на умовах CIF Іллічівськ, а саме: товар 1 тканина із синтетичних комплексних волокон, шириною 1,5 м, артикул 16140, у кількості 5380,40 м, ціною за одиницю - 0, 81 дол США, загальною вартістю 4 358, 12 дол США; товар №2 тканина із штучних шпательних волокон, шириною 1, 5 м, артикул 16145, у кількості 113070,60 м, ціною за одиницю - 0,43 дол США, загальною вартістю 48 620, 36 дол США,; загальна кількість товару 118451,00 м, усього на суму 52 978, 48 дол США.

Відповідно до інвойсу від 03.02.2016 № LTS3R-15669/15700 на виконання контракту від 05.01.2015 №05/01-USGC «Продавцем» було відправлено на умовах CIF-ILYICHEVSK товар вищенаведений товар №1 та №2 на загальну суму 52 978, 48 дол США. В означеному інвойсі визначено, що оплата здійснюється на протязі 30 днів після митної очистки вантажу.

Згідно з інвойсу від 03.02.2016 LTS3R-15669/15700 та пакувального листа від 03.02.2016 № TGHU9127098 товар було ввезено в контейнері TGHU 9127098, у кількості 118451,00 м, 2323 рулонів, вагою нетто 21 500 кг, вагою брутто 22 000,00 кг.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом TOB «Українська південна зернова компанія» складено та подано 18.03.2016 до Одеської митниці ДФС тимчасову митну декларацію № 500040001/2016/001900.

Разом із декларацією були подані документи: Контракт від 05.01.2015 № 05/01-USGC, Додаткова угода від 12.10.2015 № 1, Додаткова угода від 04.01.2015 № 2, Інвойс від 03.02.2016 № LTS3K, Пакувальний лист від 03.02.2016 № TGHU9127098, прайс - лист від 27.01.2016 № LTS3K, Коносамент від 09.02.2016 № MSCUYY806468, митна декларація країни відправлення від 02.02.2016 № 310120160534527917, від 16.03.2016 CMR № 7098.

Митна вартість товару відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 52 978, 48 доларів США.

18.03.2016 митним органом було проведено фізичний огляд товарів та інших предметів про, що складено акт про проведення фізичного огляду товарів і інших предметів, відповідно до якого в графі «Результати проведення митного огляду» було встановлено, кількість вантажних місць: 2323 р. згідно коносаменту №MSCUYY806468, пакування (ящики, пакунки, палети, мішки, без пакування, інше): картоновий тубус, поліетиленові мішки; найменування товару: - тканина, артикул 16140, - тканина, артикул 16145.

22.03.2016 митним органом було проведено огляд товару про, що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відповідно до якого в графі 8.3.4 «Інформація щодо виконаних завдань та виявлених невідповідностей» зазначено, що в ході проведення часткового митного огляду з розкриттям 20% вантажних місць встановлено, що у контейнері TGHU9127098 знаходиться тканина у рулонах на картонних бобінах обгорнутих поліетиленовою плівкою. За відсутності інформації на маркуванні візуально встановити відповідність наявної тканини опису зазначеному у гр.. 31 МД без проведення експортних досліджень не має можливості. Підготовлено лист-звернення щодо відбору зразків товарів для проведення досліджень в лабораторії. Під час проведення митного огляду серед рулонів з тканиною (товар №2) виявлено 31 рулон вагою 311 кг із зображенням логотипу, який візуально відповідає об`єкту права інтелектуальної власності «Louis Vuitton», який зареєстровано у митному реєстрі за №2790, 2791, а також 41 рулон вагою 374 кг із зображенням логотипу, який візуально відповідає об`єкту права інтелектуальної власності «Chanel», який зареєстровано у митному реєстрі за №475/ Направлено запит до спеціального підрозділу.

23.03.2016 під час здійснення часткового митного огляду митним органом був здійснений відбір проб для проведення лабораторних досліджень за Актом про відбір проб та зразків №13 від 23.03.2016.

29.03.2016 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Іллічівськ» декларантом ТОВ «Українська південна зернова компанія» подана до митного оформлення митна декларація типу «ІМ40ТН» №500040001/2016/002191.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та візуальної перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) від 29.03.2016 №500040001/2016/002191 встановлено, що в поданих документах міститься розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: дата МД країни відправлення від 02.02.2016 №310120160534527917 передують даті інвойсу від 03.02.2016 № LTS3K-15669/15700, який прибув з вантажем (далі інвойс); у п. 3.4 контракту від 05.01.2015 M05/01-USGC умови та строки оплати за товар зазначаються в проформах-інвойсах або інвойсах. В зовнішньоекономічній угоді умови та строки оплати за товар не визначено. В інвойсі від 03.02.2016 № LTS3K-15669/15700 вказано тільки строк оплати («в течении 30 дней после таможенной очистки груза»), умови оплати не визначено; відповідно до наданого інвойсу від 03.02.2016 № LTS3K-15669/15700 поставка товару здійснюється на умовах CIF ODESSA. Документи, що підтверджують вартість страхування до митного оформлення не надавались, що суперечить вимогам ч.8 cm.5З МК України; у п.2 угоди не відображено які саме складові входять у вартість товару зазначену Продавцем, у той же час у наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо таких складових вартості передбачених умовами поставки СIF(у тлумаченні редакції від 01.01.2011 видання від 01.01.2000 №560 Правил Інкотермс 2010 Міжнародної торговельної палати) як: маркування, пакування, вартості самої упаковки, страхування та доставки товару до пункту призначення, - що унеможливлює перевірку та співставлення складових заявленої декларантом митної вартості товару, у зв`язку з чим відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації (актуальну на поточну дату); висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідні електронні повідомлення були направлені декларанту митницею 29.03.2016.

29.03.2016 вих. №29/03/2016 декларантом подано до митного органу лист, у якому позивач вказав, що окрім наданих документів згідно п.2 ст.53 МК України на підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 днів, надати документи не можливо з приводу того, що їх не існує, та просив прийняти рішення на підставі наявних документів.

Одеська митниця 29.03.2016 направила декларанту електронне повідомлення, де викладені причини неможливості використання митної вартості товару за ціною контракту у зв`язку із неподанням витребуваних у декларанта документів, а також обґрунтовано причини застосування методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

За результатом проведеної консультації між фіскальним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

З метою забезпечення повноти оподаткування митним органом було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, є більшим: по товару № 1 - з 0,5399 дол США/м2 до 0,5810 дол США/м2 але не менш як 2,7924 дол США/кг (МД 500040001/2016/001019 від 16.02.2016, МД 500040001/2016/001401 від 01.03.2016, МД 500040001/2016/002090 від 25.03.2016), по товару №2 - з 0,286667 дол США/м2 до 0,4404 дол США/м2, але не менш як 3,77 дол США/кг (МД 125130013/2016/403970 від 21.03.2016, МД 125130013/2016/403785 від 19.03.2016).

Електронним повідомленням від 29.03.2016 Одеська митниця направила позивачеві рішення про коригування митної вартості від 29.03.2016 №500040001/2015/410012/2, за яким митну вартість скориговано: по товару №1 - за ціною за одиницю товару до 0, 5810 дол США та визначено на загальну суму 4 689, 02 дол США, по товару №2 та - за ціною за одиницю товару до 0, 4404 дол США та визначено на загальну суму 73 362, 80 дол США.

Відповідно до вказаного Рішення про коригування митної вартості товарів обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено: що за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МК України, було встановлено, що в поданих до митого оформлення документах містяться наступні розбіжності: дата МД країни відправлення від 02.02.2016 № 310120160534527917 передують даті інвойсу від 03.02.2016 № LTS3K-15669/15700, який прибув з вантажем (далі інвойс); у п. 3.4 контракту від 05.01.2015 №05/01-USGC умови та строки оплати за товар зазначаються в проформах-інвойсах або інвойсах. У зовнішньоекономічній угоді умови та строки оплати за товар не визначено. В інвойсі від 03.02.2016 № LTS3K-15669/15700 вказано тільки строк оплати («в течении 30 дней после таможенной очистки груза» ), умови оплати не визначено. Відповідно до наданого інвойсу від 03.02.2016 № LTS3K-15669/15700 поставка товару здійснюється на умовах CIF ODESSA. Документи, що підтверджують вартість страхування до митного оформлення не надавались, що суперечить вимогам ч. 8 ст. 53 МК України. У п. 2 угоди не відображено які саме складові входять у вартість товару зазначену Продавцем, у той же час у наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо таких складових вартості передбачених умовами поставки CIF (у тлумаченні редакції від 01.01.2011 видання від 01.01.2000 №560 Правил Інкотермс 2010 Міжнародної торговельної палати) як: маркування, пакування, вартості самої упаковки, страхування та доставки товару до пункту призначення, - що унеможливлює перевірку та співставлення складових заявленої декларантом митної вартості товару. Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч.3 ст.53 МК України митним органом зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (для підтвердження митної вартості товару: виписку з бухгалтерської документації (актуальну на поточну дату); висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та роз`яснено, що згідно п. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення про неможливість подання додаткових документів, враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп. 2.3 статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України. В органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МК України неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В органу доходів і зборів наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статті 60 МК України буде застосовано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. За результатом проведеної консультації між фіскальним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, є більшим; по товару №1 - з 0,54 дол США/М2 до 0,5810 дол США/м2, але не менш як 2,7924 дол США/кг (МД 500040001/2016/001019 від 16.02.2016, МД 500040001/2016/001401 від 01.03.2016, МД 500040001/2016/002090 від 25.03.2016), товару №2 - з 0.2867 дол США/м2 до 0,4404 дол США/м2, але не менш як 3,77 дол США/кг (МД 125130013/2016/403970 від 21.03.2016, МД 125130013/2016/403785 від 19.03.2016). Декларанту роз`яснено права викладені у п. 3 ст. 52 МК України щодо випуску у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України у розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МК України. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.

Одеською митницею 29.03.2016 видана позивачеві картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №500040001/2016/00048.

Згідно вказаної Картки відмови митна декларація не може бути прийнята у зв`язку з тим, що згідно cт.55 МК України винесено рішення про коригування митної вартості від 29.03.2016 № 500040001/2015/410012/2.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI за митною декларацією від 30.03.2016 № 500040001/2016/002230.

Для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до ч. 8 ст. 55 МК України позивачем до митниці направлено лист від 31.03.2016 № 31/03-01 (реєстрація Одеської митниці ДФС від 31.03.2016 № 2280/10-29) з копіями документів: рішення про коригування митної вартості від 29.03.2016 № 500040001/2016/410011/2; контракт № 05/01-USGC від 05.01.2015; інвойс № LТS3К-15669/15700 від 03.02.2016; висновок експерта від 31.03.2016 № 35-12/03-2016. У листі декларант вказує, що у Рішенні № 500040001/2016/410012/2 наявні недостовірні відомості: твердження про те, що у контракті не визначено строки оплати за товар не відповідає дійсності, адже в ньому є відсилочна норма, яка зазначає цю обставину в інвойсі, в якому чітко зазначені умови оплати. Твердження про те, що «у п.2 угоди не відображено які саме складові входять у вартість товару зазначену Продавцем, у той же час у наданих товаросупровідних документа: відсутня інформація щодо таких складових вартості передбачених умовами поставки CIF» не дає розуміння що саме мав на увазі інспектор, який нормативно правовий акт передбачає обов`язковість наявності в угоді складових вартості та яким чином відсутність зазначено інформації може вплинути на рівень митної вартості товару. У зв`язку з чим, позивач просив митницю винести письмове рішення щодо визнання митної вартості та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості від 29.03.2016 №500040001/2016/410012/2.

За результатами розгляду листа ТОВ «Українська південна зернова компанія» від 31.03.2016 та доданих до нього документів Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта, що у висновку експерта від 31.03.2016 № 35-12/03-2016, в результаті дослідження у графі «Ринкова вартість (min-mах), доларів США» не вказано на яких саме умовах поставки експерт визначав вартість товарів. В примітках зазначено, що послуга - Висновок експерта, носить тільки інформаційний характер. Будь-яких інших документів декларантом надано не було. Розбіжності у поданих до митного оформлення документах усунені також не були, у зв`язку з чим, у митниці не має підстав для скасувань рішення про коригування митної вартості товарів від 29.03.201 № 500040001/2016/410012/2 та роз'яснено позивачу право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу доходів і зборів вищої рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Не погоджуючись із рішенням Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 29.03.2016 №500040001/2016/410012/2 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.03.2016 №500040001/2016/00048, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Відповідно до статей 49 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що митна вартість товарів, вказана декларантом, є нижчою від ціни, інформація про яку наявна у митного органу, слід відзначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Щодо доводів митного органу на відсутність документів, що підтверджують вартість страхування та відсутність у наданих товарно-супровідних документах інформації щодо складових вартості, як маркування, пакування, вартості самої упаковки, страхування та доставки товару до пункту призначення, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що за встановлених обставин позивачем надано достатніх для митного оформлення імпортованого товару документів, аргументи відповідача не дають обґрунтованих підстав ставити під сумнів правильність обчислення митної вартості оцінюваного товару, оскільки неузгодженості, розбіжності або недоліки у документах, про які зазначає відповідач, не вплинули на правомірність визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Крім того, судами з`ясовано, що поставка товару здійснювалась на умовах CIF Одеса, а згідно із Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) редакція 2000 року вбачається, що термін «CIF - вартість, страхування та фрахт (...назва порту призначення)» означає, що продавець, зокрема, зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Отже, обов`язок щодо страхування товару, в даному випадку, покладається на продавця, а покупцю лише надається страховий поліс, відтак, страхові витрати включаються в ціну товару.

З урахуваннями викладеного, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування спірних рішення Одеської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова