ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №340/1454/21

адміністративне провадження № К/990/18323/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року (суддя Петренко О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року (колегія у складі суддів Божко Л.А., Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.)

у справі № 340/1454/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому, просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача при призначенні йому пенсії за віком, відповідно до рішення №111550000323 від 30.09.2020 (зі змінами від 12.11.2020 та від 30.12.2020), яка виявилась у не включенні в страховий стаж періоду роботи з 19.05.1992 по 31.12.1999;

- зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії за віком, з включенням до страхового стажу періоду роботи з 19.05.1992 по 31.12.1999, починаючи з 02.10.2020.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 був засновником та керівником Фермерського господарства «Луч».

3. Фермерське господарство «Луч» не перебувало на фіксованому сільськогосподарському податку та не сплачувало фіксований сільськогосподарський податок за період з 1992 року по 1999 рік.

4. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФ України в Кіровоградській області з 01.10.2020 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

5. До заяви про призначення пенсії позивачем подано, серед іншого, трудову книжку НОМЕР_1 від 20.09.1977.

6. Після перевірки наданих позивачем документів Управлінням встановлено, що правові підстави для зарахування періодів роботи в ФГ «Луч» у період з 19.05.1992 по 31.12.1999 відсутні, оскільки відсутні докази сплати страхових внесків фермерським господарством у вказаний період.

7. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що обов`язок перевірки сплати роботодавцем відповідних страхових внесків покладається на орган Пенсійного фонду України. При цьому, особа, яка звернулася за призначенням пенсії, не відповідає за неможливість Пенсійного фонду підтвердити сплату страхових внесків через втрату архівних даних. Збереження архівних даних про подані підприємством звіти та сплачені страхові внески є обов`язком держави в особі відповідного органу Пенсійного фонду України.

Законом України «Про систему оподаткування» селянське (фермерське) господарство зобов`язано зберігати документи про нарахування та сплату відповідних страхових внесків лише впродовж 3 років, що виключає об`єктивну можливість у заявника отримати їх від даної юридичної особи. Натомість органи Пенсійного фонду зобов`язані збирати і зберігати відомості про всю трудову діяльність, у тому числі сплачені страхові внески фізичних осіб у документальній та електронній формі у встановленому порядку протягом життя фізичної особи, а також впродовж 75 років після її смерті.

Неможливість Пенсійного фонду України провести перевірку через втрату архівних фондів по Новгородківському районі Кіровоградської області за 1990-ті роки, не може призводити до порушення пенсійних прав позивача, оскільки він забезпечив сплату СФГ «Луч» всіх належних сум страхових внесків та подачу до органу Пенсійного фонду України відповідної звітної документації, тим самим виконавши всі свої обов`язки.

Відсутність архівних даних по підприємствам Новгородківського району за оскаржуваний період, не спростовує сплату СФГ «Луч» страхових внесків до Пенсійного фонду України.

9. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на їх необґрунтованість, не підтвердження доказами, та зазначив про відсутність підстав для включення до стажу позивача періоду з 1992 року по 1999 рік.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022, у задоволенні позову відмовлено.

11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що новостворені селянські (фермерські) господарства звільнялися від плати за землю протягом трьох років з часу передачі земельної ділянки у їх власність або надання у користування та від сплати податку на прибуток. При цьому, Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" та Закон України "Про фермерське господарство" не встановлювали пільг фермерським господарствам зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

ФГ «Луч» не перебувало на фіксованому сільськогосподарському податку та не сплачувало такий податок за період з 1992 року по 1999 рік. Відсутні докази того, що фермерське господарство сплачувало страхові внески. Тому період роботи у ФГ «Луч» з 19.05.1992 по 13.12.1999 не зараховано до страхового стажу правомірно.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

13. Як на підставу касаційного оскарження покликається на не врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 30.07.2019 у справі № 377/2265/16-а, від 30.09.2019 у справі № 414/736/17 та від 23.03.2020 у справі № 535/1031/16-а, за змістом яких особа, яка звернулася за призначенням пенсії та подала трудову книжку та інші необхідні документи, не може нести відповідальність за несплату підприємством-страхувальником свого обов`язку зі сплати страхових внесків та/або не можливість органу Пенсійного фонду підтвердити сплату таких страхових фондів, інші подібні обставини не можуть слугувати підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу відповідного стажу роботи.

Зазначає про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У випадку, якщо вона не збереглася або з якихось причин у ній відсутній запис про певну трудову діяльність чи допущено істотні неточності тощо, стаж роботи встановлюється згідно Порядку № 637. В даних нормах жодним чином не згадується про необхідність надання заявником документів, які підтверджують сплату страхових внесків.

Положення Порядку № 22-1 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки це прямо суперечить ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», через те, що він не має зворотньої дії в часі і не може бути застосований до правовідносин, які виникли раніше.

Також позивач покликається на відсутність правового висновку щодо застосування ч. 3 ст. 28 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 № 2009-ХІІ у спірних відносинах.

Гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в аспекті «майнового правомірного очікування» та ст. 46 Конституції України, право на пенсію в аспекті зарахування особі до страхового стажу часу роботи на посаді голови селянського (фермерського) господарства обумовлене необхідністю такого господарства сплачувати відповідні страхові внески, відомості про що мають збирати, накопичувати та зберігати органи Пенсійного фонду України та використовувати їх при вирішенні питання про призначення пенсії такій застрахованій особі, а перекладення таких обов`язків (щодо надання документів про сплату господарством внесків на соціальне страхування) на застраховану особу є протиправним.

Не може бути законною підставою для відмови у зарахуванні до стажу роботи періоду перебування на посаді голови фермерського господарства те, що особа не подала документи про сплату страхових внесків таким господарством та/або орган Пенсійного фонду не зміг зберегти архів звітів таких господарств. Підставою для такої відмови може бути лише встановлення органом Пенсійного фонду факту, що під час перебування на посаді голови відповідного фермерського господарства він не забезпечив сплату таким господарством відповідних страхових внесків.

14. Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

16. Спірним питанням у цій справі є протиправність дій відповідача щодо не включення до страхового стажу періоду роботи позивача з 19.05.1992 по 31.12.1999.

17. У період з 19.05.1992 по 31.12.1999 (спірний період) економічні, соціальні і правові основи створення та діяльності селянських (фермерських) господарств в Україні визначав Закон України від 20.12.1991 №2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (далі - Закон №2009-XII).

18. За змістом статті 28 Закону №2009-XII особи, які працюють у селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором (контрактом), та члени селянського (фермерського) господарства починаючи з 16-річного віку підлягають пенсійному забезпеченню нарівні з працівниками сільського господарства, а також загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття і загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відповідно до законодавства.

Селянське (фермерське) господарство реєструється як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в органах Пенсійного фонду України за своїм місцем розташування, у встановленому порядку сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з усіх видів заробітку за членів селянського (фермерського) господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), а також як платник страхових внесків з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, зазначених у частині першій цієї статті, сплачує страхові внески у встановленому законодавством порядку.

Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування.

Членам селянського (фермерського) господарства та особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), призначені пенсії виплачуються у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу).

19. Закон №2009-XII втратив чинність 29.07.2003 із набранням чинності Закону України "Про фермерське господарство".

20. За правилами частини 3 статті 34 Закону України "Про фермерське господарство" час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до страхового стажу за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а за періоди, за які не внесені дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

21. Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

22. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

23. Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

24. За змістом статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

25. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

26. Згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

27. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

28. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

29. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

30. Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

31. Страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

32. За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

33. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

34. Схожі ситуації виникали у судовій практиці. Зокрема, у постанові від 17.07.2019 у справі № 144/669/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

« внаслідок невиконання ТОВ «Агрофірма «Удицький цукровий завод» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 1 січня 2004 року по 1 квітня 2005 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.»

35. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку, оскільки як і у справі, що розглядається, позивач в оскаржуваний період також перебував на посаді директора.

36. Цей правовий висновок підтримано у постанові Верховного Суду від 30.12.2021 у справі №348/1249/17.

37. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

38. Відповідач у відзивах зазначав лише про те, що у вересні 2020 року було направлено запит щодо надання довідки про сплату внесків до Пенсійного фонду України Селянським фермерським господарством «Луч» за період з 19.05.1992 по 31.12.1999.

У листопаді 2020 року до відповідача надійшла відповідь про неможливість надання даних про сплату страхових внесків СФГ «Луч» за період з 19.05.1992 по 31.12.1999, у зв`язку з відсутністю архівних відомостей по платникам Новгородківського району.

39. Проте, така відповідь не доводить, що внески СФГ «Луч» не сплачувалися. Достовірні відомості щодо несплати ФГ «Луч» страхових внесків у справі відсутні.

40. Оскільки відповідач не довів факту не сплати страхових внесків, ця обставина є невстановленою, а тому не може слугувати підставою для незарахування періоду роботи позивача у СФГ «Луч» до страхового стажу при призначенні пенсії.

41. Також неправомірними є посилання суду першої інстанції на те, що акт перевірки від 13.04.2012 за № 13, складений управлінням Пенсійного фонду в Новгорідковському районі Кіровоградської області та довідка Новгородківського відділення Кіровоградської МДПІ від 03.02.2010 не містять відомостей про сплату внесків на соціальне страхування за ОСОБА_1 , оскільки згідно акта перевірка щодо своєчасності і повноти нарахування та сплати страхових внесків, інших платежів була проведена за період з 01.05.2008 по 01.04.2012, тобто не за спірний період, а довідка від 03.02.2010 містить інформацію лише про те, що ФГ «Луч» є платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2010 році.

42. Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

43. Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

44. Враховуючи зазначене вище, спірний період позивача з 19.05.1992 по 31.12.1999, який підтверджений записами в трудовій книжці, має бути включений до страхового стажу позивача.

45. Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

46. Крім того, з урахуванням вимог положень ст. 245 КАС України, Суд вважає за необхідне також визнати протиправною бездіяльність відповідача при призначенні пенсії за віком позивачу, яка виявилась у не включенні в страховий стаж періоду роботи з 19.05.1992 по 31.12.1999.

47. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

48. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

49. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

50. Відповідно до квитанцій від 26.03.2021, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі суми 876,00 грн, від 01.07.2021, позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі суми 1362,00 грн, від 13.07.2022 позивачем сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі суми 1985,00 гривень.

51. Отже, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у розмірі суми 4223,00 гривень.

Керуючись статтями 139 341 345 351 356 КАС України, Верховний Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі №340/1454/21 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до рішення № 111550000323 від 30.09.2020 (зі змінами від 12.11.2020 та від 30.12.2020), яка виявилась у не включенні в страховий стаж періоду роботи з 19 травня 1992 року по 31 грудня 1999 року.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком, з включенням до страхового стажу періоду його роботи з 19 травня 1992 року по 31 грудня 1999 року, починаючи з 02 жовтня 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) сплачені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі суми 4223 (чотири тисячі двісті двадцять три) гривні 00 коп..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя А.А. Єзеров