Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 12.09.2018 року у справі №810/4758/14 Ухвала КАС ВП від 12.09.2018 року у справі №810/47...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 вересня 2018 року

справа №810/4758/14

адміністративне провадження №К/9901/8458/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у складі судді Лапія С.М. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у складі суддів Безименної Н.В., Аліменко В.О., Кучми А.Ю. у справі №810/4758/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Агріматко - Україна» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

07 серпня 2014 року Приватне акціонерне товариство «Агріматко - Україна» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог від 19 жовтня 2014 року, до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 13 березня 2014 року № 0005121502, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2013 року та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 548602 грн. 50 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.

05 листопада 2014 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, задоволений позов Товариства, скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 13 березня 2014 року №0005121502.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що Товариством дотриманий порядок декларування та надання податкової звітності до податкового органу за листопад та грудень 2013 року, належне формування та визначення від'ємного значення листопада 2013 року обумовило правомірність визначення бюджетного відшкодування грудня 2013 року, внаслідок чого у податкового органу відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення.

08 червня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм статей 75,76, пунктів 200.1, 200.3, 200.4, 200.10, 200.14 статті 200, пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України та цитуванням пункту 4 частини першої статті 7, частини першої статті 138, статті 159, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), при цьому у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права податковий орган не наводить.

10 червня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №810/4758/14 з Київського окружного адміністративного суду.

30 червня 2016 року справа №810/4758/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

24 січня 2018 року справа № 810/4758/14 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/8458/18 передані до Верховного Суду.

Заперечення або відзив від Товариства на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30725226, перебуває на податковому обліку податкового органу, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України 19 лютого 2014 року, в порядку статті 76 цього кодексу, проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року, результати якої викладені в акті перевірки від 19 лютого 2014 року №63/15-2/30725226 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 13 березня 2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки, яким за порушення пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200 цього кодексу, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 2 194410 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 548602 грн. 50 коп.

Податковим органом під час перевірки виявлено завищення значення рядка 23.2 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму 2194410 грн.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися з аналізу форми та Порядку заповнення податкової декларації, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, підстав та порядку подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, та порядок подання уточнень, встановили, що підтвердженням правильності заповнення та прийняття податкових документів для платника податків є квитанція в електронному вигляді про те, що документи сформовано коректно та прийнято до бази даних ДПС.

Аналізуючи положення пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій зазначили, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що платник податків має право включити суму від'ємного значення з податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП ЦОЕЗ, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до ОДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в рядку 19 декларації Товариства з податку на додану вартість за листопад 2013 року, яка направлена позивачем засобами електронного зв'язку, вказано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 (позитивне значення) у розмірі 2194410 грн.

На підставі пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, позивачем віднесено до рядка 23 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року - задекларовано до бюджетного відшкодування - 2 194 410 грн. Встановлено також факт отримання повного пакету документів податковим органом, що підтверджується квитанціями.

Суд визнає, що зазначеними обставинами спростовані висновки податкового органу про відображення позивачем у рядку 19 декларації (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) - 0.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність податкового правопорушення допущеного позивачем обумовленої безпідставністю висновків податкового органу про завищення Товариством значення рядка 23.2 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму 2194410 грн. Склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України відповідачем не доведений.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкового правопорушення покладеного податковим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення доводить протиправність зменшення суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку і як наслідок унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірного податкового повідомлення - рішення.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу (відповідача у справі) залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі №810/4758/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст