ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року

м. Київ

справа № 812/1100/17

провадження № К/9901/2287/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.,

розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Петросян К. Є., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Арабей Т. Г., суддів:

Ястребової Л. В., Компанієць І. Д.

І. Суть спору

1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправними дії ГУНП в Луганській області в частині незарахування позивачу в наказі від 25 липня 2016 № 482 о/с про звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) до календарної вислуги років (18 років 11 місяців 16 днів) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції (4 роки та 12 днів);

1.2. зобов'язати відповідача обчислити ОСОБА_1 вислугу років з урахуванням Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 та внести зміни до наказу від 25 липня 2016 № 482 о/с про звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" із зарахуванням йому до вислуги років (18 років 11 місяців 16 днів), на пільгових умовах час участі в антитерористичній операції (4 роки та 12 днів);

1.3. зобов'язати ГУНП в Луганській області оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби".

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 11 серпня 1997 року по 06 листопада 2015 року він проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року по 28 липня 2016 року проходив службу у Національній поліції України, з якої був звільнений за власним бажанням.

Вказує, що з наведеного строку служби у період з 22 липня 2014 року по 28 липня 2016 року позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції.

Позивач стверджує, що у нього є право на отримання пенсії за вислугу років згідно із Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - ~law18~), проте відповідач відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні пільгового стажу для призначення пенсії, не врахувавши положення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393).

Вважаючи дії відповідача неправомірними, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про зобов'язання зарахувати йому до вислуги років, на пільгових умовах час участі в антитерористичній операції.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 у період з 11 серпня 1997 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, а у період з 07 листопада 2015 року по 28 липня 2016 року - в Національній поліції України.

4. Згідно з довідкою ГУНП в Луганській області від 18 травня 2017 року № А-8512 позивач у період служби з 22 липня 2014 року по 28 липня 2016 рік брав безпосереднью участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області

5. Відповідно до наказу ГУНП в Луганській області від 25 липня 2016 року № 482 о/с на підставі Закону України "Про Національну поліцію", підполковника поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Луганській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) з 28 липня 2016, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 18 років 11 місяців 16 днів.

6.19 травня 2017 року позивач звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою про зарахування до вислуги років на пільгових умовах час участі в АТО, додавши 4 роки 12 днів та внести відповідні зміни до наказу про звільнення від 25 липня 2016 року № 482 о/с.

7. Також ОСОБА_1 направив на адресу відповідача заяву, в якій просив подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення йому пенсії за вислугою років.

8. ГУНП в Луганській області листом від 12 червня 2017 року № 2120/111/19-2017 повідомив позивача про відмову в зарахуванні йому до вислуги років на пільгових умовах час участі в АТО та відповідно в оформленні та поданні необхідних документів до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку із відсутністю календарної вислуги років, а також про відсутність правових підстав для внесення змін до наказу від 25 липня 2016 року № 482 о/с.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.

9.1. Зобов'язано ГУНП в Луганській області обчислити вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням ~law20~ і Постанови № 393 та внести зміни до наказу ГУНП в Луганській області від 25 липня 2016 року № 482 о/с про звільнення ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) із зарахуванням йому до вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції.

9.2. В решті позову - відмовлено.

10. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин Постанову №393 та дійшов висновку, що призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" ~law22~ зараховується на пільгових умовах до вислуги років один місяць служби за три місяці за час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

11. Зазначена позиція була підтримана і Донецьким апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

12. У касаційній скарзі ГУНП в Луганській області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у позові.

13. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилковість застосування судами першої та апеляційної інстанції Постанови № 393, оскільки для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у визначеному ~law23~ розмірі, а ~law24~ встановлено виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Стверджує, що позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15 грудня 2017 року.

14. Верховний Суд ухвалою від 01 березня 2018 року відкрив касаційне провадження за названою скаргою.

Ухвалою від 24 лютого 2021 року Верховний Суд задовольнив заяви суддів Шарапи В.

М., Єзерова А. А., Чиркіна С. М. про самовідвід і відвів їх від розгляду цієї справи.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Смокович М. І. (доповідач), Радишевська О. Р., Шевцова Н. В.

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2021 року прийнято касаційну скаргу у справі № 826/15267/17 до свого провадження суддею-доповідачем Смоковичем М. І.

15. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наголошуючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

17. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі, зокрема, в органах поліції, визначені ~law26~.

22. Пунктом "а" ~law27~ передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у ~law28~ (крім осіб, зазначених у ~law29~), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

23. ~law30~ визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах ~law31~ додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

24. Згідно зі ~law32~ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за ~law33~, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

25. Відповідно до підпункту "а" пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці-час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

26. ~law34~ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а ~law35~ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за ~law36~. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

VI. Позиція Верховного Суду

27. Спірні правовідносини виникли з приводу відмови суб'єкта владних повноважень зарахувати на пільгових умовах період участі в антитерористичній операції для призначення пенсії поліцейському за вислугу років.

28. Верховний Суд наголошує на необхідності застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності. Вказаний принцип встановлює гарантування необхідності стабільного та несуперечливого правового статусу особи. У контексті спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що особа, реалізовуючи своє конституційне право на працю, обираючи певний вид професійної діяльності, повинна бути обізнана із умовами праці та привілеями, які вона отримує при цьому. Законні очікування особи полягають у тому, щоб у випадках, коли особа, спираючись на конституційні приписи, очікує, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до цих норм, законні очікування будуть реалізовані та захищені.

29. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах "Брумареску проти Румунії" (заява №28342/95), "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" та ін. ).Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі "Михайлюк та Петров проти України" (заява № 11932/02) зазначено:

Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

30. Поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11), "C.G. та інші проти Болгарії" (заява № 1365/07).

31. Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах "Вєренцов проти України" (заява № 20372/11), "Кантоні проти Франції" (заява №17862/91).

32. Умови праці особи впливають на розмір її заробітної плати, на тривалість робочого часу, відпустки та інші соціальні гарантії. Законодавець передбачив призначення пенсій за вислугу років; особливість такого виду пенсії полягає у зменшеному пенсійному віці, внаслідок виконання роботи, яка визначена законодавством такою, що призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Тобто, вказаний вид пенсії є відповідним заохоченням для осіб, умови праці яких негативно впливають на їх професійну працездатність.

33. У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 2 Постанови № 393 (прийняття безпосередньої участі в антитерористичній операції).

34. Приписами ~law37~ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а ~law38~ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за ~law39~. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

35. Отже, ~law40~ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

36. Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

37. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є ~law41~. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

38. Наведене свідчить про помилковість доводів відповідача про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

39. Також не приймаються до уваги доводи відповідача про незастосування судами статті 100 КАС України, в редакції до 15 грудня 2017 року, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом, оскільки Луганський окружний адміністративний суд під час розгляду цієї справи вирішив у судовому засіданні клопотання ГУНП в Луганській області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, постановивши ухвалу від 13 вересня 2017 року, якою відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

40. Отже, Верховний Суд констатує наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням на пільгових умовах часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції.

41. Аналогічні висновки містяться у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а.

42. За таких обставин та правового врегулювання, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ГУНП в Луганській області внести відповідні зміни до наказу від 25 липня 2017 року № 482 о/с про звільнення ОСОБА_1 із зарахуванням йому до вислуги років на пільгових умовах часу участі в АТО.

43. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

44. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

45. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

46. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 812/1100/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. Р. Радишевська

Н. В. Шевцова