Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КАС ВП від 09.10.2023 року у справі №826/3731/17 Постанова КАС ВП від 09.10.2023 року у справі №826...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 826/3731/17

адміністративне провадження № К/9901/69688/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2018 (суддя - Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 (судді - Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.)

у справі за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адажіо Інвест", третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві про зобов`язання вчинити дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- анулювати Товариству з обмеженою відповідальністю «Адажіо Інвест» дозвіл на експлуатацію судової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції) від 21.08.2014 № МС-80-0068181.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Адажіо Інвест» видано дозвіл на експлуатацію судової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції) від 21.08.2014 №МС-80-0068181 строком дії до 06.08.2019.

В примітках до вказаного дозволу зазначено, що згідно Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на платній основі з моменту надання дозволу на експлуатацію. При цьому, платники збору, відповідно до Податкового кодексу України обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв`язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот.

До позивача надійшов лист ГУ ДФС у місті Києві від 23.12.2016 №26859/10/26-15-12-03-16, яким повідомлено, що ТОВ «Адажіо Інвест» не сплачує рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України з моменту отримання дозволу від 21.08.2014 № МС-80-0068181.

З метою вирішення порушеного питання, позивачем направлено на адресу ТОВ «Адажіо Інвест» лист від 30.01.2017 №01-649/144 з пропозицією щодо сплати заборгованості в добровільному порядку.

Відповідач у листі від 07.02.2017 повідомив, що у дозволі від 21.08.2014 № МС-80-0068181 та у реєстрі радіочастотних присвоєнь відсутня інформація щодо «ширини смуги», виділеної у користування ТОВ «Адажіо Інвест», та «регіон користування», які є об`єктом оподаткування рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, що свідчить про відсутність підстав для сплати рентної плати.

Позивач направив відповідачу лист від 28.02.2017 № 02-146/144, у якому повідомив ТОВ «Адажіо Інвест» про те, що визначити регіон користування радіочастотного ресурсу у розумінні пункту 254.3 статті 254 Податкового кодексу України може лише користувач радіочастотного ресурсу в залежності від конкретних умов користування радіоелектронними засобами зі складу суднової станції.

Враховуючи несплату ТОВ «Адажіо Інвест» рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, позивач звернувся до суду.

В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що враховуючи несплату відповідачем щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України (рентної плати) за період більше ніж шість місяців, наявні підстави для анулювання виданого йому дозволу на експлуатацію судової станції судна внутрішнього плавання (суднової річкової станції).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративногос уду від 04.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем не доведено, що ТОВ «Адажіо Інвест» мало обов`язок зі сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та наявність підстав для анулювання дозволу відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Зокрема, покликається на те, що відповідач є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України відповідно до виданого йому дозволу. В свою чергу, суди дійшли помилкового висновку про те, що дозвіл на експлуатацію РЕЗ відсутній у переліку документів, за якими визначаються платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та про недостатність інформації, яка міститься у дозволі на експлуатацію РЕЗ, для заповнення податкового розрахунку з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Також покликається на безпідставність висновків судів щодо ненадання доказів несплати відповідачем рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України більше шести місяців та наявність у нього відповідної заборгованості по вказаному податку, оскільки підставою для звернення НКРЗІ до суду з цим позовом був лист Головного управління ДФС в місті Києві від 23.12.2016 №26859/10/26-15-12-03-16, яким позивача було повідомлено про несплату відповідачем рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з 30.09.2014.

Також покликається на допущені судом апеляційної інстанції процесуальні порушення щодо процесуального представництва, а саме допуск до участі у справі представника відповідача за відсутності доказів, що такий має статус адвоката.

Крім того, у касаційній скарзі заявлено клопотання про передачу справи на розгляд палати (об`єднаної палати) Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Вважає, що є підстави для відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №809/340/14.

Просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Правову основу користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом, права, обов`язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України, станом на час виникнення спірних правовідносин, встановлював Закон України від 01.06.2000 № 1770-ІІІ "Про радіочастотний ресурс України" (далі - Закон №1770-ІІІ).

Частиною 2 ст. 30 Закону №1770-ІІІ визначено, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі, зокрема, ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб`єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону №1770-ІІІ органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації".

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону №1770-ІІІ повноваженнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є, зокрема, ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до цього Закону; контроль за наявністю передбачених законом ліцензій, інших дозвільних документів у сфері користування радіочастотним ресурсом України; здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про радіочастотний ресурс України та запобігання правопорушенням при користуванні радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот загального користування; координація та контроль за здійсненням державного нагляду щодо користування радіочастотним ресурсом України; застосування санкцій, у тому числі штрафних, у порядку, передбаченому законом; здійснення аналізу виконання законів, інших нормативних актів та регламентуючих документів, що стосуються користування радіочастотним ресурсом України; здійснення інших повноважень відповідно до законодавства.

Статтею 45 Закону №1770-ІІІ передбачено, що анулювання дозволу на експлуатацію здійснюється Українським державним центром радіочастот самостійно або за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. Підставами для прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, рішення про анулювання дозволу на експлуатацію є: анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; анулювання ліцензії на мовлення або відповідного подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо багатоканальних телесистем, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України; акт про невиконання користувачем радіочастотного ресурсу України законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, або приписів та розпоряджень уповноважених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, посадових осіб; акт про повторну відмову користувача радіочастотного ресурсу в допуску представників національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, для проведення перевірки, а також про вчинення інших перешкод, які не дозволяють здійснювати перевірку в повному обсязі; акт про те, що користувач з власної вини не розпочав експлуатацію радіоелектронного засобу у визначені дозволом терміни; невикористання радіоелектронного засобу більше одного року; виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих користувачем радіочастотного ресурсу України для отримання дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою.

Український державний центр радіочастот приймає рішення про анулювання дозволу на експлуатацію на підставі: заяви користувача радіочастотного ресурсу України про анулювання дозволу; скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання - користувача радіочастотного ресурсу України; нотаріально засвідченої копії свідоцтва про смерть фізичної особи - користувача радіочастотного ресурсу України.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, або Український державний центр радіочастот має прийняти рішення про анулювання дозволу на експлуатацію протягом 20 робочих днів від дати прийняття рішення про анулювання ліцензії, складення акта про порушення, надходження заяви, копії свідоцтва про смерть, довідки про скасування державної реєстрації встановлення інших підстав для анулювання дозволу, передбачених цим Законом. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, передається до Українського державного центру радіочастот та вручається або надсилається рекомендованим листом користувачу радіочастотного ресурсу України із зазначенням підстав анулювання дозволу не пізніше трьох робочих днів від дати прийняття рішення.

У разі виникнення підстав для анулювання дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, звертається до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за погодженням рішення про анулювання відповідного дозволу. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення повинна прийняти відповідне рішення протягом місяця. У разі відмови в погодженні або недотримання зазначеного терміну дозвіл може бути анульований за рішенням суду.

Згідно з ч. 8 ст. 45 Закону №1770-ІІІ рішення про анулювання дозволу на експлуатацію може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до ч. 9 ст. 45 Закону №1770-ІІІ рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, або Українського державного центру радіочастот про анулювання дозволу на експлуатацію набирає чинності через десять днів від дня його прийняття. Якщо користувач радіочастотного ресурсу України протягом цього часу оскаржує дане рішення в судовому порядку, дія цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду. Український державний центр радіочастот здійснює анулювання дозволу на експлуатацію за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, протягом п`яти робочих днів з дня надходження рішення.

Верховний Суд вже розглядав справи за позовами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації щодо анулювання дозволів у зв`язку з несплатою користувачами радіочастотним ресурсом України рентної плати.

Зокрема, у постанові від 31.08.2022 у справі № 360/3277/19 Верховний Суд дійшов висновків, що:

«….законодавством визначені повноваження Українського державного центру радіочастот та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, на самостійне анулювання виданих дозволів і підстави, за яких вказані органи є уповноваженими на таке анулювання. При цьому, за жодною з передбачених законом підстав анулювання дозволу у звичайному порядку не передбачено необхідності звернення з цим питанням до суду.

Лише у разі відмови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в погодженні рішення про анулювання відповідного дозволу або недотримання визначеного законом терміну для його погодження, дозвіл може бути анульований за рішенням суду.»

У постанові від 03.08.2021 у справі №620/2136/19 Верховний Суд дійшов висновку, що «….саме до компетенції НКРЗІ відносяться повноваження щодо анулювання дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу, при цьому, отримання від податкового органу інформації про несплату відповідачем збору за користування РЧР є доказом порушення останнім законодавства у сфері користування РЧР, зокрема, Закону №1770-ІІІ, що є підставою для здійснення позивачем державного нагляду шляхом проведення позапланової перевірки відповідача, а не звернення до суду з даним позовом.».

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №809/340/14, від 19.08.2020 у справі №640/3535/19, від 17.02.2021 у справі №805/2115/17, від 31.08.2022 у справі №360/3277/19.

У постанові від 11.12.2018 у справі №809/340/14 Верховний Суд дійшов висновку, що:

«Розгляд НКРЗІ питання щодо анулювання дозволу з підстав виявлених вищенаведених фактів здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про радіочастотний ресурс України".

На підставі наведеного, оскільки за нормами Закону №1770 за загальним правилом анулювання дозволу на експлуатацію радіочастотним ресурсом України здійснюється в позасудовому порядку на підставі рішення визначених цим законом органів, а також з урахуванням того, що синтаксичний аналіз положень частини 3 статті 58 Закону №1770-ІІІ вказує на те, що словосполучення "в судовому порядку" відноситься виключно до способу стягнення суми заборгованості, що іншим чином зроблено бути не може, колегія суддів робить висновок, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що саме до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації відноситься анулювання дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу. При цьому, отримання від податкового органу інформації про несплату відповідачем збору за користування РЧР є доказом порушення останнім законодавства у сфері користування РЧР, зокрема, Закону №1770-ІІІ, що є підставою для здійснення позивачем державного нагляду шляхом проведення позапланової перевірки відповідача, а не звернення до суду з даним позовом».

Аналогічна правова позиція у аналогічних правовідносинах була висловлена у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №640/3535/19, від 17.02.2021 у справі №805/3115/17-а, від 29.03.2021 у справі №821/1307/16, від 15.07.2021 у справі №808/2344/17, від 22.07.2021 у справі №240/8071/19, від 28.07.2021 у справі №280/3605/19 та від 03.08.2021 у справі №620/2136/19.

Такі висновки щодо застосування норм матеріального права підлягають застосуванню і під час розгляду справи, що розглядається, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї та передачі справи на розгляд судової палати.

Крім того, правове регулювання спірних відносин змінилося з прийняттям Закону України "Про електронні комунікації" від 16.12.2020 №1089-IX (набрав чинності 01.01.2022), внаслідок чого Закон України "Про радіочастотний ресурс України" втратив чинність, відтак формування актуальної судової практики відбуватиметься з урахуванням нового законодавства.

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи наведенні вище висновки Верховного Суду, за наслідками розгляду справ, правовідносини в яких є аналогічними правовідносинам у справі що розглядається, Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновків про наявність підстав для відмови у задоволені позову, проте застосували закон, який не підлягає застосуванню, а також не застосували закон, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог шляхом викладення їх в редакції цієї постанови, а в решті - залишенню без змін.

Процесуальні порушення суду апеляційної інстанції у вигляді допуску до участі у справі представника, який не є адвокатом, не призвели до неправильного вирішення справи та, в силу положень ч. 2 ст. 351 КАС України, не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 КАС України, Суд -

постановив:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст