Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 28.01.2019 року у справі №807/242/14 Ухвала КАС ВП від 28.01.2019 року у справі №807/24...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2019 року

Київ

справа №807/242/14

адміністративне провадження №К/9901/8564/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С.М., суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З. від 21 квітня 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгорода» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгорода» (далі - позивач/Підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (правонаступник - Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області, далі - відповідач/Інспекція), в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0010931501/796/07-01-15-01/03344326/3558.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем всупереч норм чинного законодавства, оскільки перевірка дотримання граничних строків сплати податку на додану вартість (на основі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення) проведена з численними порушеннями вимог податкового законодавства, без урахування всіх фактичних обставин та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Крім того, внаслідок необґрунтованих додаткових нарахувань платежів в обліковій картці платника податку на додану вартість та наступного зарахування в їх сплату здійснених Підприємством платежів, податковий орган завищив строки несвоєчасної сплати за періоди, що охоплювалися рішеннями про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, у зв'язку із чим розрахунок штрафних санкцій є невірним, а оскаржуване рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача здійснено з дотриманням вимог, передбачених Податковим кодексом України, а наявність податкового боргу та порушення строків його сплати підтверджується копією облікової картки платника податків та відсутністю доказів переплати позивачем податкових зобов'язань попередніх періодів.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано, зокрема, тим, що податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу керівника контролюючого органу, який скасовано в судовому порядку.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказує на правомірність дій щодо проведення перевірки та наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки порушення строків сплати грошових зобов'язань підтверджується обліковою карткою позивача.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У запереченнях позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, вказує на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правовим наслідком перевірки, яка визнана незаконною в судовому порядку, а тому воно також є незаконним та підлягає скасуванню. Крім того, зазначає про численні неправомірні дії відповідача при веденні облікової картки Підприємства, в результаті чого завищено розмір податкового боргу та строки затримки сплати грошових зобов'язань.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 24 вересня 2013 року №337/15-01 Інспекцією проведеною документальну невиїзну перевірку дотримання Комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгорода» строків сплати (перерахування) податків, за результатами якої складено акт від 07 жовтня 2013 року №1229/07-01-15-01, яким встановлено порушення позивачем пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість згідно з рішенням Державної податкової служби України у Закарпатській області ДПСУ про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання від 26 червня 2013 року №56.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0010931501, яким за затримку на 70, 70, 66, 59, 59, 59, 46, 46 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1 139 921, 90 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 113 992, 19 грн.

Не погодившись з наказом про проведення документальної невиїзної перевірки та діями податкового органу щодо її проведення, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі №876/7206/14 визнано незаконним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області у м.Ужгороді від 24 вересня 2013 року №337 «Про проведення документальної невиїзної перевірки Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгорода»». Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області з проведення 07 жовтня 2013 року документальної невиїзної перевірки Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгорода».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В силу пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як зазначено у пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв'язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа N1570/7146/12).

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28 жовтня 2013 року №0010931501/796/07-01-15-01/03344326/3558, був наказ відповідача від 24 вересня 2013 року №337/15-01, а предметом розгляду справи №876/7206/14 - законність прийняття вказаного наказу та проведення перевірки на його підставі, судом апеляційної інстанції обґрунтовано прийнято до уваги судове рішення у справі №876/7206/14, яким вказаний наказ про проведення перевірки визнано незаконним та скасовано, а дії відповідача щодо проведення самої перевірки - протиправними.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують факту протиправності призначення та проведення перевірки позивача, та правильності мотивів, якими обґрунтовано оскаржуване судове рішення, не дають підстав вважати висновки суду апеляційної інстанції помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права - неправильним.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі №807/242/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст