Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 02.04.2018 року у справі №804/1963/17 Ухвала КАС ВП від 02.04.2018 року у справі №804/19...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 квітня 2018 року

справа №804/1963/17

адміністративне провадження №К/9901/3418/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у складі судді Єфанової О.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Юрко І.В., Гімона М.М., Чумака С.Ю. у справі №804/1963/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання часткового протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення податкового органу від 15 квітня 2016 року №0000094801 в частині донарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 252 435 грн 61 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 834 957 грн 07 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 417 478 грн 54 коп., з мотивів часткової протиправності його прийняття.

11 липня 2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, позов Товариства задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 15 квітня 2016 року № 0000094801 в частині.

10 жовтня 2017 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року залишено без змін.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за звітні податкові періоди з січня по жовтень 2015 року та недоведеність податковим органом податкового правопорушення, покладеного в основу зменшення податкового кредиту та збільшення сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за наслідком порушення податкової дисципліни контрагентами Товариства.

02 листопада 2017 року податковим органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та суперечність нормам матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

27 грудня 2017 року матеріали касаційного провадження К/800/36182/17 передані до Верховного Суду.

09 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

25 січня 2018 року справа № 804/1963/17 надійшла на адресу Суду.

30 січня 2018 року Товариством наданий до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, перебуває на обліку податкового органу, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з підприємствами за період з 01 січня 2015 року по 31 жовтня 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 24 березня 2016 року №54/28-01-48-00178353.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2016року № 0000094801, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями у сумі 10 650 938 грн 71 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5 325 469 грн 36 коп., яке оскаржується позивачем частково.

Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість наведенні положення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, п. 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Підставою застосування штрафних фінансових санкцій визначенні положення абзацу 3 пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.

В основу прийняття податкового повідомлення-рішення податковим органом покладене податкове правопорушення, яке полягає у завищенні Товариством податкового кредиту з податку на додану вартість у десяти звітних податкових періодах з січня по жовтень 2015 року, на загальну суму 10 650 938,71 грн., сформованого із взаємовідносинами з восьма контрагентами.

Товариство оскаржує податкове повідомлення-рішення в частині безпідставності висновків податкового органу стосовно формування податкового кредиту з чотирма контрагентами, а саме Приватним Підприємством «Форсайд-Т», Товариством з обмеженою відповідальністю «ФБС Велес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Леспромснаб», Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Дніпро-Контракт».

Вирішуючи спір суди першої та апеляційної інстанцій оцінили господарські операції, за результатами здійснення яких Товариством сформований податковий кредит з чотирма наведеними контрагентами. Суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності реального здійснення господарських операцій та наявності всіх необхідних первинних документів, на підставі яких позивачем отримано товар, сформовано податковий кредит (договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, тощо).

Податковий орган в касаційній скарзі доводить результати перевірки Товариства за взаємовідносинами з восьма контрагентами, що не узгоджується з предметом заявленого позову та вирішення спору судами.

Дослідження акту перевірки, встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи в розрізі контрагентів, якими доведено виконання господарських договорів з придбання продукції та обладнання виробниче-технічного призначення, зокрема лісоматеріалів, їх використання у подальшій господарській діяльності спростовують доводи податкового органу про нереальність господарських операцій, за результатами яких сформований податковий кредит.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність формування позивачем, як платником податку податкового кредиту за результатами придбання товару (продукції) від контрагентів Товариства, а саме Приватного Підприємства «Форсайд-Т», Товариством з обмеженою відповідальністю «ФБС Велес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Леспромснаб», Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Дніпро-Контракт».

Посилання податкового органу на те, що контрагенти особисто не є виробниками товару (продукції), не доведення дотримання ними Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, за умови, що податковий кредит за результатами придбання послуг перевезення податковим органом взагалі не перевірявся, недотримання особливостей постачання та приймання лісоматеріалів, є неприйнятним, оскільки до умов формування податкового кредиту безпосереднього відношення не мають.

Акт перевірки, як основний доказ податкових правопорушень не утримує в собі повного дослідження господарських операцій в частині отримання Товариством, оприбуткування ним товару (продукції), списання її у виробництво, використання у господарській діяльності. Натомість акт перевірки наповнений правовими нормами, які на думку Суду потребують застосування, а не наведення їх тексту.

Відтак, актом перевірки, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, не встановлені податкові правопорушення, внаслідок неповноти їх дослідження.

Касаційною скаргою в обґрунтування своєї позиції податковий орган зазначає норми матеріального права, які не визначенні спірним податковим повідомленням-рішенням у якості підстави збільшення грошового зобов'язання. Така зміна кваліфікації підстави прийняття рішення, як акту індивідуальної дії, суб'єктом владних повноважень в судових процедурах, є неприйнятною з огляду на принцип правової визначеності, який притаманний як судовим рішенням, так і рішенням суб'єктів владних повноважень. В іншому випадку це вже будуть інші правопорушення за інших підстав, запровадження позиції зміни підстав прийняття рішень, після їх прийняття, як способу реалізації владних управлінських функцій, призведе до свавілля суб'єктів владних повноважень.

Стосовно норм права, які є тотожними в касаційній скарзі та податковому повідомленні-рішенні, Суд зазначає, що навівши положення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, податковий орган порушення їх застосування вбачає у нереальності (безтоварності) господарських операцій, яка спростована висновками судів попередніх інстанцій за наслідками встановлення обставин та дослідження первинних документів. Жодного аргументу про неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню, податковий орган не навів.

Безпідставним є також посилання податкового органу на порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, оскільки в цій частині заявник касаційної скарги обмежився виключно цитуванням статей 69 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі №804/1963/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А. Васильєва

С.С. Пасічник

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст