Платник податків не ініціював внесення змін до своїх облікових даних, отже лист направлений за адресою, зазначеною у облікових базах податкової, не зважаючи на його повернення, вважається врученим. (1ААС: № 200/1185/21-а від 21.12.2021 р.)

Рішення, що буде в нагоді платникам податку, які не перебувають (та не мають можливості приймати кореспонденцію) за адресою, яка зазначена в облікових базах податкового органу. Хоча висновки 1ААС видаються сумнівними, якщо зважати на те що внутрішньо переміщені особи, ще й - окрім інших труднощів - мають піклуватися за те, за якою адресою їх внесено в базах податкової.

Фабула судового акту: За фізичною особою виник податковий борг у зв‘язку із несплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 42 051,98 грн. При цьому, нежитлова нерухомість знаходилась в м. Бахмут Донецької області. У зв`язку із цим, податковим органом сформовано податкову вимогу та відправлено її поштою платнику податків. Однак, така вимога повернена з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Так, до відома - платник податків, зареєстрована була за зовсім іншою адресою, перебувала на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за ще одним - відмінним фактичним місцем проживання (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, дійсна та діє безстроково).

Контролюючим же органом - прийнято у відношенні неї та направлено їй податкові повідомлення рішення за адресою взагалі - іншою. Поштові відправлення поверталися на адресу податкового органу з відміткою за закінченням терміну зберігання неодноразово. Дані про адресу податкова обгрунтовувала відомостями з облікової картки платника податків.

Оскільки вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу, контролюючий орган звернувся до адміністративного суду із позовом про стягнення податкового боргу.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено. Мотивовано тим, що платник податків не повідомляла контролюючий орган про ту податкову адресу (на яку їй надсилались рішення), тому у неї не виник податковий обов`язок стосовно повідомлення контролюючого органу про зміну своєї податкової адреси.

Втім, Перший апеляційний адміністративний суд не погодився із судом першої інстанції. 1ААС задовольнив позов податкової про стягнення боргу з платника податків. Мотивував наступним:

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу(п. 58.3 ст. 58 ПК України).

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК Українидокументи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПК України).

Згідно п. 42.5 ст. 42 ПК Україниу разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Крім цього, відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК Україниу редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки. Згідно з приписами статті 45 ПК Україниподатковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Отже, законом встановлено обов`язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси протягом місяця з дня, коли така зміна відбулася.

За логікою викладеною у рішенні 1ААС - платник податків не ініціював процедуру внесення змін до облікових даних платника податків, тому листування з таким повинно здійснюватись за адресою, зазначеною у облікових базах контролюючого органу. Отже, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога були направлені відповідачу саме на її податкову адресу, самостійно нею визначеною та наданою податковій.

Отже у цій справі: Правильність наявних у податкового органу відомостей щодо податкової адреси залежить від своєчасного повідомлення платником податку про зміну цієї адреси та інформації, яку він вказав під час постановлення на облік податковим органом.

Суд дійшов висновку, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

Аналізуйте судовий акт: Якщо до 20:00 операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні ПН вважаються зареєстрованими у цей день (ВС КАС № 200/12604/19-а від 24.11.2021 р.);

Дохід платника єдиного податку, який діє як комісіонер, складається із сум винагороди, а суми отриманих коштів для перерахування їх продавцю - до доходу єдинника не включаться (ВС КАС справа № 820/3092/16 від 21.01.2021 р.);

Повернутий контролюючому органу лист (ППР про визначення плати за землю для фізосіб) з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання», все одно вважається врученим і підлягає сплаті (ВС КАС № 640/8096/19 від 23.09.2021 р.);

При застосуванні пріоритетного методу "порівняння неконтрольованої ціни" (для здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням) порівняння має здійснюватись саме з неконтрольованими операцями непов'язаних осіб (№ 826/17841/17)

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року справа №200/1185/21-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Сізонов Є.С., за участю представника позивача Кравченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 200/1185/21-а (суддя І інстанції Зінченко О.В.) за позовом Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу у сумі 42 051,98 грн., -

УСТАНОВИВ:

02 лютого 2021 року Відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у Донецькій області (далі-позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі-відповідач)про стягнення з платника податків податкового боргу у сумі 42 051,98 грн., а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету18010300) в розмірі 42051,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 42 051,98 грн., а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 42 051,98 грн., який виник в результаті донарахувань за податковими повідомлення-рішеннями №1-2-0502 від 09.01.2019 за 2017 рік, № 0023118-4210-0502 від 22.02.2019 за 2018 рік, №1-5033-0531 від 17.04.2020 за 2019 рік. Об`єкт нерухомості (нежитлова нерухомість) знаходиться в м. Бахмут Донецької області. У зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань, податковим органом сформовано податкову вимогу форми Ф №45343-42 від 23.04.2019, яка відправлена поштою платнику податків та повернена з відміткою за закінченням терміну зберігання. Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась, однак вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 200/1185/21-а у задоволенні позову відмовлено.

Податковим органом подано апеляційну скаргу на рішенням суду першої інстанції, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач не ініціював процедуру внесення змін до облікових даних платника податків. Таким чином, листування з платником податків повинно здійснюватись за адресою, зазначеною у облікових базах контролюючого органу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач, Відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції у сфері оподаткування, визначені Податковим кодексом Українита Законами України в сфері оподаткування, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 44070187.

Фізична особа, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_2 . Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка видана ОСОБА_1 27.10.2017 № НОМЕР_2 (0000383470), станом на 02.07.2021 є дійсною та діє безстроково, що підтверджується копією відривного талону (арк. справи 83).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна у відповідача наявне майно: будівля, загальна площа 1395, 7 кв.м., адреса: АДРЕСА_3 , форма власності: приватна, вид: спільна часткова, розмір частки:1/2 (арк. справи 15-16).

Позивачем прийнято у відношенні фізичної особи ОСОБА_1 направлено їй податкові повідомлення рішення форми Ф від 09.01.2019 № 1-2-0502 (податковий період 2017), яким визначена сума податкового зобов`язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 9304,67 грн., від 22.02.2019 №0023118-4210-0502 (податковий період 2018), яким визначена сума податкового зобов`язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 18186,67 грн., від 17.04.2020 № 1-5033-0531(податковий період 2019), яким визначена сума податкового зобов`язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 14560,64 грн.(арк. справи 11-13).

У вищезазначених рішеннях зазначена адреса платника податків: АДРЕСА_4 .

Вищезазначені податкові повідомлення рішення направлені позивачем на адресу АДРЕСА_4 .

Поштові відправлення повернуто на адресу податкового органу з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Також контролюючим органом сформована та направлена податкова вимога відповідачеві форми Ф №45343-42 від 23.04.2019, у якій визначена адреса платника податків: АДРЕСА_4 ., яка направлена поштою за цією ж адресою(арк. справи 9).

Поштове відправлення повернуто 03.06.2019 з відміткою ф.20 за закінченням терміну зберігання.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, податкові повідомлення рішення та податкова вимога, що прийняті у відношенні відповідача, направлені Головним управлінням ДПС в Донецькій області на адресу: АДРЕСА_4 , що не відповідає зареєстрованій адресі відповідача: АДРЕСА_2 , відповідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка видана ОСОБА_1 27.10.2017 № 1436-18811(0000383470),та станом на 02.07.2021 є дійсною та діє безстроково.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення рішення, а також податкова вимога направлені на адресу, за якою відповідач не зареєстрована, оскільки з 27.10.2017 вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Податковою адресою (адресні дані платника податків) відповідача згідно даних позивача визначена наступна адреса: АДРЕСА_4 , яка саме була визначена у ППР та податковій вимозі.

Втім, позивач на вимогу суду доказів того, що відповідач повідомляла про свою податкову адресу контролюючий орган за адресом: АДРЕСА_4 , не надав. Означені докази судом також не встановлені. Таким чином, оскільки відповідач не повідомляла контролюючий орган про власну податкову адресу, то у неї не виник податковий обов`язок стосовно повідомлення контролюючого органу про зміну своєї податкової адреси.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції Українизакріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно до п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу Україниплатники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 67 Конституції Українищодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу Українивстановлено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК Україниподатковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами пп. 19-1.1.22, пп. 19-1.34 п. 19-1 ст. 19-1 ПК Україниконтролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу Україниконтролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 58.1 статті 58 ПК Україниконтролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу(крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Пунктом 58.2 статті 58 ПК Україниподаткове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу(п. 58.3 ст. 58 ПК України).

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК Українидокументи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПК України).

Згідно п. 42.5 ст. 42 ПК Україниу разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не ініціював процедуру внесення змін до облікових даних платника податків. Таким чином, листування з платником податків повинно здійснюватись за адресою, зазначеною у облікових базах контролюючого органу.

З огляду на викладене, слід зазначити, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога були направлені відповідачу саме на його податкову адресу, самостійно ним визначено та надану податковому органу.

Правильність наявних у податкового органу відомостей щодо податкової адреси залежить від своєчасного повідомлення відповідачем про зміну цієї адреси та інформації, яку він вказав під час постановлення на облік податковим органом.

Крім цього, відповідно до пункту70.7статті70 ПК Україниу редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Згідно з приписамистатті 45 ПК Україниподатковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Отже, законом встановлено обов`язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси протягом місяця з дня, коли така зміна відбулася.

Пунктом58.3статті58 ПК Україниу зазначеній редакції встановлено порядок надіслання податкового повідомлення-рішення, яке вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

В матеріалах справи наявна копія вимоги, що була направлена відповідачу за місцем його податкової реєстрації, однак яка йому не вручена, з причин незалежних від відправника, а саме поштове відправлення повернуто до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання. В розумінні норм податкового кодексутака вимога також вважається врученою.

З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу правових норм та використовуючи логічно-змістовне тлумачення пункту56.18статті56, пункту58.3статті58 ПК України, Колегія суддів доходить висновку, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 жовтня 2020 року по справі № 813/3922/17.Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.

Відповідно до положень ч.1ст.317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 250 310 315 317 321 322 325 328 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 200/1185/21-а задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі № 200/1185/21-а скасувати.

Прийняти нову постанову про задоволення позову.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг в розмірі 42051,98 грн. (сорок дві тисячі п`ятдесят одна гривня 98 коп.), а саме : податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету18010300) в розмірі 42051,98 грн. (сорок дві тисячі п`ятдесят одна гривня 98 коп.).

Повне судове рішення складено 23 грудня 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А А. Блохін

Судді І.В. Геращенко І.В. Сіваченко