Чоловіка, який пропонував послуги з незаконного переведення через кордон, засудили до 5 років позбавлення років з конфіскацією (Балтський районний суд Одеської області, справа № 506/575/23 від 10.07.2023 р.)

Фабула судового акту: У березні 2023 року, обвинувачений дізнався що один громадянин України призовного віку не має можливості у законному порядку перетнути державний кордон, але має такий намір.

Він запропонував свої послуги незаконного перетину через державний кордон за 700 доларів США та 1500 грн. Прибувши до Подільська Одеської області, вони вдвох, вночі вирушили пішки до кордону. Але не дійшовши метрів 200-300 були зупинені прикордонною службою.

Так, в суді, «провідник» винним себе у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю. Розказав всі обставини.

Балтський районний суд Одеської області, погодився з позицією обвинувачення, і вказав, що сукупність досліджених доказів дає суду підстави вважати встановленим, що своїми умисними діями, які виразились в організації незаконного перенаправлення особи через державний кордон України, незаконному перенаправленні особи через державний кордон України, вчинені з корисливих мотивів, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.

Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд врахував, що особа обвинуваченого має молодий вік, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліках у лікаря-психіатра та нарколога на момент винесення вироку не перебував. Він визнав свою вину, здійснив щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, крім того, на утриманні має малолітню дитину.

Водночас, суд вказав, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України відповідно ч. 5 ст. 12 КК України, класифікуються як тяжкий злочин.

І, покарання, встановлене для такого виду правопорушення, - що інкриміноване чоловіку за ч. 3 ст. 332 КК України, передбачене у виді позбавлення волі строком від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Тому суд вказав, що воно є занадто суворим з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого.

Отже, у цій справі: За таких обставин суд все одно призначив чоловіку основне покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме, визнання вини, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, перебування на утриманні малолітньої дитини, суд та враховуючи особу обвинуваченого, а саме, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується, суд призначив йому основне покарання відповідно до ст. 69 КК України, тобто, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 332 КК України - а саме у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві приватної власності.

Звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням, суд визнав неможливим - так як тільки такий вид кримінального покарання як позбавлення волі - за умови його реального відбування на думку судді відповідати меті кримінального покарання.

Разом із тим - чи це не занадто: позбавити волі на 5 років і конфіскувати все майно, коли є малолітня дитина?

Аналізуйте судовий акт: Військовий квиток, навіть з відміткою про зняття з обліку, сам по собі він не є достатнім підтверджуючим документом для перетину державного кордону. (ВС КАС, справа №600/2520/22-а від 09.03.2023 р.);

Питання придатності (непридатності) до військової служби - є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. (Шостий апеляційний адміністративний суд, справа №620/7989/22 від 22.03.2023 р.);

Суд призначив 3 роки позбавлення волі за нез‘явлення до військкомату (Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська, справа № 202/7286/23 від 12.06.2023 р.);

Обов`язковою ознакою дезертирства (ст.408 КК України), що відрізняє його від самовільного залишення служби (ст.407 КК України) є мета: військовослужбовець має намір ухилятися від служби не тимчасово, а взагалі, назавжди. (ВС ККС, справа №297/2178/21 від 01.12.2022 р.).

Справа № 506/575/23

Провадження № 1-кп/493/110/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023161180000237, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гольма Балтського району Одеської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, військовозобов`язаного, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року, точної дати в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, але не пізніше 28.03.2023 року, обвинувачений ОСОБА_6 дізнався від ОСОБА_7 про те, що останній будучи громадянином України призовного віку в умовах воєнного стану, запровадженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, яким затверджений Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, продовженого Указами Президента України № 133/2022від 14.03.2022 року, № 259/2022від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року, а також на підставі Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», не має можливості у законному порядку перетнути державний кордон України через встановлені пункти пропуску, але має намір потрапити на територію Республіки Молдова, в обхід встановлених пунктів пропуску.

Після чого, ОСОБА_6 ,діючи всуперечвимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України№ 2102-ІХвід 24.02.2022року зі змінами та Указу Президента України № 69/2022 «Про загальнумобілізацію»,діючи умисно,з корисливихмотивів,повідомив ОСОБА_7 , що його послуги з організації незаконного перетину через державний кордон України будуть коштувати 700 доларів США та 1500 грн, які необхідно буде сплатити йому під час перетину кордону та надав вказівку про те, що ОСОБА_7 має прибути 28.03.2023 року до м. Подільськ Одеської області, на що останній погодився.

28.03.2023 року приблизно об 11:00 год, точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_6 попросив свого знайомого ОСОБА_8 , який не був обізнаний про незаконну діяльність та злочинний умисел ОСОБА_6 , забрати біля супермаркету «Копійка», що розташований за адресою: Одеська область, м. Подільськ, пров. Незалежності, 3, ОСОБА_7 та відвести його до с. Ілля Окнянської ТГ Подільського району Одеської області.

В подальшому ОСОБА_8 , не будучи обізнаним про плани останнього, виконуючи прохання ОСОБА_6 , 28.03.2023 року разом з ним та своїм сином ОСОБА_9 прибули на автомобілі марки Opel Ascona з д/н/з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , до м. Подільськ Одеської області, де в раніше обумовленому місці забрали ОСОБА_7 та поїхали в с. Іллі Подільського району за місцем проживання ОСОБА_6 , минаючи блокпости. Однак, з об`єктивних причин, що від них не залежали, вони не змогли доїхати до с. Іллі Подільського району у зв`язку з поломкою автомобіля, що унеможливлювало подальший рух, зупинившись на околицях населеного пункту Унтилівка Окнянської ТГ Подільського району Одеської області.

Далі з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, приблизно о 19:00 год 28.03.2023 року ОСОБА_6 запросив ОСОБА_7 до місця свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де дочекавшись сприятливих умов, а саме настання темряви, в пішому порядку повинні були наблизитись до лінії державного кордону України з республікою Молдова, на що ОСОБА_7 погодився та в цей час сплатив ОСОБА_6 раніше обумовлену суму коштів, в якості розрахунку за незаконний його перетин через державний кордон України, після чого ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 в пішому порядку попрямували з с. Іллі Подільського району Одеської області в бік державного кордону України та під час руху 29.03.2023 року о 00:54 год ОСОБА_6 та ОСОБА_7 безпосередньо перед лінією державного кордону України за координатами 47.437465, 29.324769 між населеними пунктами с. Розівка с. Новорозівка Окнянської ТГ Подільського району Одеської області було виявлено працівниками Державної прикордонної служби України.

Сукупність досліджених доказів дає суду підстави вважати встановленим, що своїми умисними діями, які виразились в організації незаконного перенаправлення особи через державний кордон України, незаконному перенаправленні особи через державний кордон України, вчинені з корисливих мотивів, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 332 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що йому написав ОСОБА_7 в телеграмі чи зможе він його перевести через кордон, а він йому відповів, що зможе і тоді вони відразу ж здзвонилися та домовились. Ця розмова відбулася в кінці березня місяця 2023 року, він повідомив ОСОБА_7 , що його послуги будуть коштувати 700 $ і 1500 грн, які потрібно буде заплатити водію, а той погодився на його умови. Тоді він сказав ОСОБА_7 , щоб він 28.03.2023 року прибув до м. Подільськ Одеської області, а він приїде і його забере. В обумовлений день та час ОСОБА_7 прибув до м. Подільськ Одеської області, а він приїхав за ним з водієм ОСОБА_8 і його сином на автомобілі Opel, який належить ОСОБА_8 . Він з ОСОБА_7 зустрівся біля супермаркету «Копійка» та поїхали в с. Іллі Подільського району іншою дорогою, обминаючи блокпости та заблукали. Потім повернулися на ту дорогу, яку знали та направилися в населений пункт смт. Окни Подільського району Одеської області, проминувши смт. Окни та на околицях населеного пункту Унтилівка Окнянської ТГ Подільського району Одеської області у них зламався автомобіль. Водій ОСОБА_8 не був обізнаний про їхні плани, так як в автомобілі він з ОСОБА_7 нічого про перетин кордону не обговорювали. Він з ОСОБА_7 вийшли з автомобіля і ОСОБА_7 відразу з ним розрахувався та вони попрямували пішки до с. Іллі Подільського району Одеської області, щоб він мав змогу переодягнутися. В с. Іллі Подільського району вони прийшли ввечері 28.03.2023 року. Він йому казав, що підем вранці до кордону, але ОСОБА_7 просив, щоб він його довів цього ж дня і тоді вони вийшли з дому приблизно о 22:00 год та попрямували до кордону до якого залишалося від с. Іллі Подільського району приблизно 4 км, але не дійшли приблизно 200-300 м до кордону, оскільки їх затримали прикордонники приблизно о 00:58 год. У скоєному він розкаюється, обставини справи розуміє правильно, докази не оспорює та просить їх не досліджувати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

При обраннівиду таміри кримінальногопокарання обвинуваченомусуд враховуєступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,а самете, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України відповідно ч. 5 ст. 12 КК України, класифікуються як тяжкий злочин.

Судом також враховується особа обвинуваченого, який має молодий вік, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, на обліках у лікаря-психіатра та нарколога на момент винесення вироку не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, перебування на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Враховуючи, що покарання, встановлене для такого виду правопорушення, - що інкриміноване ОСОБА_6 зач. 3 ст. 332 КК України, передбачене у виді позбавлення волі строком від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, суд вважає, що воно є занадто суворим з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме, визнання вини, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, перебування на утриманні малолітньої дитини, суд визнає ці обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, та враховуючи особу обвинуваченого, а саме, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується, суд приходить до висновку про можливість призначення йому основного покарання відповідно дост. 69 КК України, тобто, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3ст. 332 КК України з конфіскацією всього майна належного на праві приватної власності та знаходить неможливим звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням, так як тільки такий вид кримінального покарання за умови його реального відбування буде відповідати меті кримінального покарання.

Крім того, санкцією ч. 3ст. 332 КК Українипередбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Як зазначено у п. 17постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, зі змінами від 06.11.2009 року, якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. У такому випадку посилатися наст. 69 КК Українине потрібно.

За таких обставин, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 є непрацюючим, не належить до особи, яка обіймала посаду чи займалася діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину, то у даному випадку додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до нього не застосовується.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді на майно, підлягають скасуванню.

Грошові кошти, на які був накладений арешт ухвалами слідчого судді від 30.03.2023 року, - в сумі 700 доларів США, повернути до спеціального фонду Державного бюджету України, запланованого на утримання органів внутрішніх справ.

Враховуючи, що два мобільні телефони марки «Huawei» та «Sigma», які знаходяться на зберіганні у Подільському РУП були використані як знаряддя умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі, у відповідності до ст. ст. 961 962 КК України вони підлягають спеціальній конфіскації, тобто примусовому безоплатному вилученню у власність держави.

Цивільний позов заявлений не був, процесуальні витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374 375 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3ст. 332 КК України,призначивши покарання із застосуваннямст. 69 КК Україниу виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві приватної власності, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишити до набрання вироком чинності.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати від дати набрання вироком чинності та відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування ним покарання строк попереднього ув`язнення з 29.03.2023 року до набрання вироком чинності з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Арешти, накладені на майно ухвалами слідчого судді від 30.03.2023 року, - скасувати.

Речові докази, а саме:грошові кошти в сумі 700 доларів США, повернути до спеціального фонду Державного бюджету України, запланованого на утримання органів внутрішніх справ.

Застосувати спеціальну конфіскацію до двох мобільних телефонів марки «Huawei» та «Sigma», які знаходяться на зберіганні у Подільському РУП згідно квитанції № 622, тобто примусове безоплатне вилучення у власність держави.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копії вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

СУДДЯ