Адвокат назвав помічника судді «собакою», за що отримав дисциплінарне стягнення (Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 380/2378/20 від 28.04.2021)

Фабула судового акту: Прикро, коли адвокати дозволяють собі образи в сторону працівників апарату суду. Загалом, вважаю, що кожен професіонал повинен залишатися також і людиною, та не переступати межу адекватних людських відносин.

У цій справі адвокат-негідник назвав помічника судді «собакою». Гадаю, не перший випадок в судовій чи просто практиці в Україні, проте цього разу помічник не погодився мовчки терпіти знущання та подав скаргу на дії адвоката до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури області.

Так, у ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, зокрема, порушення Правил адвокатської етики.

В КДК погодилися з тим, що адвокат поводив себе негідно та притягнули до дисциплінарної відповідальності.

Адвокат не погодився з таким рішенням та оскаржив його до суду.

На його думку, його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за діяння, які не свідчать про порушення правил етики, адже помічник судді дійсно «..безпричинно і нетактовно накинулася на нього як собака, що зірвався з прив’язі біля дверей судді, і почав гавкати».

Що ж, скільки людей стільки і думок, проте, гадаю, що сам адвокат не сильно зрадів би, коли хтось і його назвав собакою!

До слова, апеляційний суд залишив без зміни рішенням суду першої інстанції та погодився з доцільністю застосувати до адвоката дисциплінарне стягнення.

Аналізуйте судовий акт Конфіденційна співпраця адвоката з правоохоронцями є порушенням ПАЕ. Адвокат не може бути викривачем (Харківський окружний адміністративний суд у справі № 520/1285/2020 від 15.09.2020)

Адвокат навіть не виконуючи свої професійні обов’язки повинен дотримуватись ПАЕ, зокрема, щодо спілкування в Інтернеті (ВС/КАС у справі № 815/1830/18 від 24.06.2020)

Законом не передбачено зазначення у договорі про надання правової допомоги відомостей про справу, у межах якої адвокат має намір здійснювати представництво (ВС/КЦС у справі № 264/6635/18 від 15.06.2020)

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Гулик А.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2378/20 пров. № А/857/1619/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря судового засідання: Гнатик А.З.

апелянта: ОСОБА_1

представника апелянта: Острика С.О.

представника відповідача: ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020року у справі № 380/2378/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ :

23.03.2020р. ОСОБА_1 звернувся до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в якому просив суд, визнати протиправними та скасувати:

-рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 22.11.2019р. № 11/ІІ/2-2019р. про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення.

-рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31.01.2020р. № І-011/2020р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що порушення відносно нього дисциплінарної справи та її розгляд здійснено з порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Оскільки його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за діяння, які не свідчать про порушення правил етики. Вжитий при спілкуванні з ОСОБА_2 текст «скаржниця безпричинно і нетактовно накинулася на нього як собака, що зірвався з прив`язі біля дверей судді, і почала гавкати» з посиланням на існуючі в українській мові порівняння, фразеологізми, прислів`я, полягали в тому, що діючи з порушенням етики працівника суду, скаржниця безпричинно і нетактовно «накинулася на нього як собака, що зірвався з прив`язі біля дверей судді, і почала гавкати».

Крім того, ОСОБА_1 також зауважив, що 21.11.2019р. електронною поштою подав заяву в Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області про те, що бажає брати участь в засіданні комісії по розгляду своєї дисциплінарної справи, але не може з`явитися на засідання, у зв`язку з зайнятістю в цей же час у судовому розгляді справи та просив відкласти засідання комісії на інший день. Незважаючи на те, розгляд справи проведено у його відсутності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апелянт ОСОБА_1 та його представник Острик С.О. в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області ОСОБА_10 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скарги залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

На підставі рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 07.06.1994р. №8 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 07.06.1994р. № 286. Відомості про адвоката внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

ч.1 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

В п.10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014р. № 120 видно, що до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката слід відносити скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів, заяви адвокатів, адвокатських об`єднань, адвокатських бюро, об`єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.

Судом першої інстанції встановлено, що помічник судді Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_2 звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Львівської області зі скаргою від 16.09.2019 щодо поведінки адвоката ОСОБА_1

12.09.2019р. до та після судового засідання у цивільній справі № 444\1184\19 у приміщенні Жовківського районного суду Львівської області, адвокат ОСОБА_1 на думку скаржниці, поводив себе нетактовно, нестримно, некоректно. Зокрема, після судового засідання, при зверненні до помічника судді, скаржниці ОСОБА_2 висловив образливі слова: «я є адвокат, а ти є ніхто, хто ти тут така щоб мені вказувати, що саме я маю роботи, ти собака і твоє місце біля дверей».

Кваліфікаційна-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області повідомила позивача про проведення перевірки, із зазначенням місця та часу розгляду справи, що підтверджується поштовим відправленням №7900059346594, яке останній отримав 02.10.2019р.

23.10.2019р. ОСОБА_1 надав письмові пояснення із додатками Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Львівської області .

Із змісту довідки за результатами перевірки відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 від 23.10.2019р. яку склав член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області ОСОБА_10 видно, що під час перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку в діях останнього, а тому керуючись ст.ст.33,34,36,37,38, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» пропонував порушити дисциплінарну справу стосовно позивача.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати від 25.10.2019р. порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1

ч.2 ст.40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуговує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатуру без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

В п.44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014р. № 120 видно що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

У п.п. 45, 46 вказаного Положення №120 передбачено, що у разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з`явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

В оскарженому рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 22.11.2019р. зазначено, що на засідання комісії позивач не з`явився, хоча належним чином повідомлений про місце, день і час засідання (не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення), що підтверджується поштовим відправленням № 7900059346594, яке останній отримав 02.10.2019р. Причин не прибуття останній не повідомив, клопотань у зв`язку з неприбуттям не заявляв.

Щодо доводів апелянта, про те що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області не врахувала заяву про відкладення засідання від 21.11.2019р. колегія суддів зазначає наступне. (т.1 а.с.31, т.2 а.с. 244)

ОСОБА_1 надав скріншот сторінки з якої видно, про надіслання 21.11.2019р. в 17:42 з електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » заяви щодо засідання комісії 22.11.2019р. (у сканованому вигляді).

В даній заяві позивач повідомив про те, що не може з`явитись з поважних причин на засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, яке призначено на 22.11.2019р. в 11:00 год., у зв`язку з тим, що має зобов`язання перед позивачем у справі за позовом ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» до ОСОБА_4 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, яка призначена Сколівським районним судом Львівської області на 22.11.2019р. в 11:00 год. Просив повідомити про наступне засідання.

Проте, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що апелянт не спростував пояснення голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області ОСОБА_6 яку суд першої інстанції допитав як свідка та яка пояснила, що вхідну кореспонденцію веде її помічник ОСОБА_5 21.11.2019р. - 22.11.2019р. ОСОБА_5 була відсутня на роботі, у зв`язку з участю в семінарі, який проходив з 21.11.2019р.-22.11.2019р. Тому, свідок ОСОБА_6 21.11.2019р. - 22.11.2019р. особисто перевіряла надходження кореспонденції на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2» в якій не було жодних заяв чи клопотань від ОСОБА_1 за період з 21.22.2019р.- 22.11.2019.р.

Вказані обставини також підтверджуються наказом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №10-к від 20.11.2019р. «Про покладення обов`язків помічника голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області на ОСОБА_6 » із змісту якого видно, що у зв`язку з відсутністю помічника голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області покласти виконання обов`язків на голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області ОСОБА_6 .

В журналі вхідної кореспонденції Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області за період з 13.11.2019р. - 02.12.2019р. відсутній запис про надходження заяви від 21.11.2019 р. ОСОБА_1 про відкладення розгляд засідання комісії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що згідно з скріншотом сторінки отриманих листів на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2» видно, що на вказану електронну адресу не надходила вищевказана заява позивача від 21.11.2019р. про відкладення засідання комісії.

Тобто, відповідач Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області Львівської області не отримував від позивача заяви від 21.11.2019р. про відкладення засідання комісії.

Отже, 22.11.2019р. ОСОБА_1 на засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області не з`явився без поважних причин. Тому, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції що відповідач в особі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області дотримав вимоги ч.2 ст.40 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач завчасно та належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, колегія суддів враховує п.п.6.4.4. п.6.4. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013р. № 268 із змісту яких видно, що учасники засідання зобов`язані з`явитися на засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (Палати); надавати відомості, необхідні для вирішення питання; завчасно не пізніше ніж за 3 дні до дня засідання письмово повідомити комісію про неможливість явки та про причину неявки на засідання, а також надати документи, що свідчать про поважні причини неявки.

Проте, заява ОСОБА_1 про відкладення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області датована лише 21.11.2019р., а засідання комісії по розгляду скарги призначене на 22.11.2019р.

Тобто, позивач порушив процедуру подання заяви про відкладення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, оскільки несвоєчасно, пізніше ніж за 3 дні до дня засідання комісії повідомив ( з його слів) комісію про неможливість явки та про причину неявки на засідання комісії.

Не приймає до уваги колегія суддів як доказ звіт за результатами проведення фіксації дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 16.04.2021р., оскільки не спростовує вищевказані висновки апеляційного суду. При цьому, із змісту вказаного звіту не можливо встановити що 21.11.2019р. в 17год.-42хв. відповідач Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2» отримав заяву позивача від 21.11.2019р. про відкладення засідання комісії.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 не з`явився на засідання Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області 22.11.2019р. без поважних причин. Оскільки, апелянт не надав жодних документів, що свідчать про поважні причини неявки на засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області 22.11.2019р. та в його заяві про відкладення засідання від 21.11.2019р. яка знаходиться в матеріалах справи, відсутні покликання на жодні документи. Тому, неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатуру без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. ( ч.2 ст.40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.44-46 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014р. № 120).

Разом з тим, апеляційний суд, звертає увагу на ту обставину, що відповідач Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури з дотриманням вимог п.п.3.2,3.39,3.40 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури який затверджений Рішенням ради адвокатів України 04.07.2014р. № 78; ч.2 ст.42, п.1 ч.4 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.6.1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури дотримав процедуру розгляду скарги ОСОБА_1 та з дотриманням прав, свобод та інтересів учасників дисциплінарного провадження. Зокрема, відповідач належним чином повідомив учасників дисциплінарного про час, дату та місце проведення засідання комісії, забезпечив їх права на участь на засіданні комісії та надання пояснень та доказів.

Притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності регулюється ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014р. № 120.

ч.1,ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку:

порушення вимог несумісності (ст.7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);

1) порушення присяги адвоката України (ст.11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);

2) порушення Правил адвокатської етики;

3) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення (ст.22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);

4) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

5) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

6)порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

В ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Із змісту ч.2 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видно, що рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати на засіданні 22.11.2019р. прийняла рішення № 11/ІІ/2-2019 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за одноразове грубе порушення п.п.7,12,12-1,43,44,45 Правил адвокатської етики, які затверджені з`їздом адвокатів України 09.06.2017р. та у відповідності до п.3 ч.2 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.п. 3.п.53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014р. № 120 та застосувала до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 22.11.2019р. - 22.11.2020р.

31.01.2020р. Вища кваліфікаційна-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення № І-011/2020 яким скаргу адвоката ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 22.11.2019р. № 11/ІІ/2-2019 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік - залишено без змін.

В п.1, п.6 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством.

Преамбулою Правил адвокатської етики, які затверджені з`їздом адвокатів України 09.06.2017р. визначено, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому, специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності та верховенства права.

ст.7 вказаних Правил визначено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Із змісту ст.12 Правил адвокатської етики які затверджені з`їздом адвокатів України 09.06.2017р. видно, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

В ст.ст. 43,44, 45 даних Правил адвокатської етики визначено, що адвокат зобов`язаний дотримуватись принципу законності. Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним, реагувати на неправильні дії або вислови у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо, бути тактовним.

Отже, наведені вище норми законодавства свідчать про те, що адвокат у своїй професійній діяльності зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, вдаватися до засобів та методів, які не суперечать чинному законодавству, бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.

В ході дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 відповідачі встановили, що 12.09.2019р. ОСОБА_2 помічник судді Жовківського районного суду Львівської області знаходилась на робочому місці разом з секретарем судових засідань ОСОБА_7 у кабінеті №7.

12.09.2019р. близько 10 год. 15 хв. в кабінет зайшов раніше не знайомий адвокат ОСОБА_1 який без привітання, без дозволу, без якої-небудь інформації направився до кабінету судді ОСОБА_8 . Помічник судді ОСОБА_2 зробила зауваження адвокату, що заходити до кабінету судді без дозволу не можна. Проте, у відповідь почула «хто ти така, сидиш без бейджика» після чого він відкрив двері до кабінету судді.

Суддя ОСОБА_8 зробив зауваження позивачу про неможливість перебування сторонніх осіб у службових кабінетах та пояснив, що помічник судді діяла правильно. Після вказаного зауваження позивач направився до зали судового засідання.

Після закінчення судового процесу близько 11 год. адвокат ОСОБА_1 вдруге зайшов до службового кабінету №7, де присутня була ОСОБА_2 та в присутності, зокрема, судді ОСОБА_8 , секретаря судових засідань ОСОБА_7 з криком почав вимагати від ОСОБА_2 , щоб вона вибачилась перед ним. Остання пояснила, що діяла у відповідності до своїх службових обов`язків і вибачатися їй немає за що. Після цього позивач запитав в неї прізвище, посаду та сказав: «я є адвокат, а ти є ніхто, хто ти тут така, щоб мені вказувати, що я маю робити, ти собака, бігаєш, як собака, і твоє місце біля дверей. Із своїм рівнем розвитку та поведінкою ніколи не будь-ким взагалі, а суддею тим більше, в чому він посприяє.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вживання слова "собака" при спілкуванні із помічником судді ОСОБА_2 у приміщенні Жовківського районного суду Львівської області, є грубою та не тактовною поведінкою адвоката ОСОБА_1 , що підтверджується поясненнями скаржниці ОСОБА_2 , усними та письмовими поясненнями судді Жовківського районного суду ОСОБА_8 , письмовими та усними поясненнями секретаря судових засідань ОСОБА_7 , які були допитані також в якості свідків в суді першої інстанції. Вказані пояснення відповідають усним та письмовим поясненням наданим в ході дисциплінарного провадження та узгоджуються між собою, що підтверджуються відеозаписом засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, протоколом №11 від 22.11.2019р.

Використання при спілкуванні частині слів «скаржниця безпричинно і нетактовно накинулася на нього як собака, що зірвався з прив`язі біля дверей судді, і почала гавкати» визнається самим адвокатом ОСОБА_1 у письмових поясненнях, додаткових поясненнях, позові, апеляційній скарзі. Останній вважає за допустиме такі висловлювання з огляну на незаконну поведінку ОСОБА_2 , а також вважає за допустиме з огляду на значення фрази «собака» в українській мові, наявності багатьох прислів`їв та приказок де вживається це слово. При цьому, в матеріалах справи містяться витяги прислів`їв, приказок про собаку, наукову статтю «десементизація слова собака».

Доводи апелянта про те, що його слова, вжиті при спілкуванні з ОСОБА_2 з покликання на існуючі в українській мові порівняння, фразеологізми, прислів`я, полягали в тому, що діючи з порушенням етики працівника суду, скаржниця безпричинно і нетактовно накинулася на нього як собака, що зірвався з прив`язі біля дверей судді, і почала гавкати колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в обстановці яка склалася, зокрема при спілкуванні, висловлені аргументів, доводів, доказування своєї правоти, використання наступних слів: "я є адвокат, а ти є ніхто, хто ти тут така щоб мені вказувати, що саме я маю робити, ти собака, бігаєш як собака і твоє місце біля дверей" загалом та зокрема слова "собака" є зверхнім, принизливим, образливим та нетактовним.

Колегія суддів не приймає до уваги також доводи апелянта про те, що поведінка ОСОБА_2 є протиправною щодо нього, оскільки «вона накинулася одразу коли той зайшов у кабінет». ст.ст. 43,44, 45 Правил адвокатської етики чітко визначено, що адвокат зобов`язаний дотримуватись принципу законності. Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним, реагувати на неправильні дії або вислови у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо, бути тактовним.

Таким чином, з огляду на обставини вчинення проступку та його наслідки, апеляційний суд вважає, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшли вірного висновку про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 одноразового грубого порушення п.п.7,12,12-1,43,44,45 Правил адвокатської етики, які затверджені з`їздом адвокатів України 09.06.2017р.

Крім того, застосування до позивача дисциплінарного стягнення є співмірним із вчиненим дисциплінарним проступком.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тобто, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбачених КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Немає істотних та вагомих обставин чи умов, які б вказували, що розгляд дисциплінарної справи відносно позивача провадив неповноважний, упереджений і небезсторонній склад дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та що голова дисциплінарної палати та члени дисциплінарної палати хибно розцінили дисциплінарну скаргу.

Не приймає також до уваги колегія суддів доводи апелянта про те, що голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області ОСОБА_9 безпідставно підписав оскаржене рішення від 22.11.2019р. № 11/ІІ/2-2019р. про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного. Оскільки, згідно п. 46 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014р. № 120, п.п.5.1.2 п.5.1, п.8.3, 8.12 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013р. № 268, ч.1 ст.40, ч.1 ст.41, абз.2 ч.5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області має право бути присутнім на засіданні палати та підписувати рішення.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що помилковими є доводи апелянта про склад дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області у кількості одинадцяти членів. Оскільки рішенням конференції адвокатів Львівської області від 24.01.2019р. внесено зміни до кількісного складу Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області у кількості семи членів у зв`язку із припиненням повноважень чотирьох членів, що підтверджується протоколом №1 від 24.01.2019р.

Отже, з урахуванням наведених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апелянт не надав належних та достатніх доказів, які б спростовували обставини вчинення дисциплінарного проступку в частині порушення Правил адвокатської етики, а наведені доводи не вказують на порушення його прав під час процедури притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкти владних повноважень в особі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури діяли в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку виправдовує дисциплінарне провадження, а наслідки порушення потребують накладення дисциплінарного стягнення.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 380/2378/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді З. М. Матковська Р. М. Шавель

У зв`язку із з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Бруновської Н.В. в період з 05.05.2021р. по 08.05.2021р. включно та у зв`язку із подальшим перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці з 11.05.2021р. по 21.05.2021р., повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 21.05.2021р.