Щодо витрат адвоката (лист ГУ ДФС у м. Києві від 08.12.2016 р. № 8077/Ш/26-15-13-02-15)

Аналізуйте судовий акт: Адвокат має право НЕ платити податки як самозайнята особа, якщо він зареєстрований як ФОП і є платником єдиного податку (Постанова ВАСУ у справі К/800/44702/14 від 21 січня 2016р., судді Рибченко А. О., Лосєв А. М., Олендер І. Я.)

Користуйтесь консультацією:  Оподаткування адвокатської діяльності

Читайте статтю:  Оподаткування доходів адвоката та нотаріуса: різні підходи платника податків та фіскалів

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

від 08.12.2016 р. № 8077/Ш/26-15-13-02-15

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.

Згідно п. 178.6 ст. 178 Кодексу, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форму та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481, п.п.5 п.6 якого встановлено, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, є платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ №1185), визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 - VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076), які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме:

орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;

сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;

витрати на користування електронною базою законодавства;

витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

придбання канцелярського приладдя;

сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

програмне забезпечення;

поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;

витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.

Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 (далі – Постанова № 465).

Перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 885.

Таким чином, при визначені сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту);

витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування. Зокрема, до таких витрат відноситься сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.

Разом з цим, Вами не надано достатньої інформації для надання вичерпної відповіді по суті порушених питань, зокрема не вказано, чи проводилась або призупинялась адвокатська діяльність до моменту отримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, чи переведено зазначену квартиру в нежитловий фонд, за який період здійснено сплату адвокатського внеску на забезпечення діяльності адвокатського самоврядування, отже виходячи із загальних вимог чинного законодавства, повідомляємо наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оплату адвокатського внеску на забезпечення діяльності адвокатського самоврядування Вами сплачено у січні 2016 року, проте на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві Ви перебуваєте з 07.06.2016.

Відповідно до п. 2 с. 58 Закону № 5076, адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права.

Одночасно, згідно абз. 2 п. 178.3 ст. 178 Кодексу, у разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Виходячи з викладеного, адвокатський внесок на забезпечення діяльності адвокатського самоврядування, сплачений адвокатом до отримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, не включається до складу витрат адвоката.

Разом з цим, немає законодавчих підстав для віднесення витрат на послуги пультової охорони квартири, яка є власністю фізичної особи, та витрат на користування інтернетом в такій квартирі, на витрати, пов'язані зі здійсненням незалежної адвокатської діяльності, зогляду на наступне.

Право приватної власності закріплює Конституція України, Цивільний кодекс України та Закон України "Про власність". Суб'єктом права приватної власності відповідно до ст. 325 Цивільного кодексу України є фізичні та юридичні особи. Цивільний кодекс України передбачає, зокрема, що учасниками цивільних відносин та суб'єктами права власності є фізичні особи (частина перша ст. 2 та частина перша ст. 318). Окрім того, відповідно до чинної редакції Житлового кодексу Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності, зокрема, квартиру (яка відноситься до приватного житлового фонду), користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей, оскільки призначення жилих приміщень - саме постійне проживання в них громадян (ст. ст. 4, 6 та 150 Житлового кодексу Української РСР).

Зауважимо також, що неможливо документально підтвердити належність таких витрат виключно до витрат, що пов'язані зі здійсненням незалежної адвокатської діяльності.

В. о. заступника начальника                                     І. М. Мірвелова

Користуйтесь консультацією: Правове регулювання надання інформації за адвокатським запитом

Пам’ятка для адвокатів на випадок перешкоджання правомірній професійній діяльності