Заочний розгляд цивільних справ: залишити чи скасувати?

Під час судової реформи дедалі більшої активності серед юридичної спільноти набуває обговорення змін до процесуального законодавства, зокрема щодо практичного застосування заочного розгляду цивільних справ.

Так, на нещодавньому заході Асоціації правників України, присвяченому саме цій проблематиці, правники, серед яких були і судді, взагалі підняли питання про доцільність існування зазначеного інституту.

Користуйтесь консультацією: Перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

Юрій Колос, старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

"Перша і головна проблема – це існування цього інституту, тобто питання полягає в тому, потрібен він чи ні. На мою думку, створювати процесуальний інститут необхідно лише тоді, коли в цьому насправді є потреба. Якщо такий інститут можна замінити лише однією нормою, відповідно до якої суд може розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача, то я думаю, що це знімає питання стосовно доцільності існування заочного розгляду справи. Спілкуючись з колегами та зіштовхуючись на практиці із застосуванням цього інституту, для мене є очевидним, що він створює більше проблем, ніж користі. Ніхто з моїх колег-юристів, з якими я спілкувався, не зміг назвати жодних переваг процедури заочного розгляду справи. Для мене це свідчення того, що цей інститут насправді є штучно створеним.

Заочний розгляд цивільних справ найчастіше використовується відповідачами для затягування розгляду справи, а також до моменту набуття чинності рішенням. Для мене, як і для багатьох юристів, не зрозуміла процедура перегляду заочного рішення, в якій суд першої інстанції вирішує по суті ті ж самі питання, які вирішує і міг би вирішувати апеляційний суд.

Крім того, можливість скасування заочних рішень з одних лише формальних підстав, наприклад, якщо суддя першої інстанції порушив норму ч. 3 ст. 224 ЦПК (не відклав розгляд справи, коли позивач зменшив свої позовні вимоги), також є сумнівною. Потрібно розуміти, що формальне порушення не впливає на правильність вирішення справи та встановлення обставин, тому це не може бути єдиною підставою для скасування по суті правильного рішення.

Отже, питання щодо інституту залишається відкритим. Моя думка – цей інститут є зайвим".

Читайте статтю: Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві

Валерія Бабко, суддя Деснянського районного суду міста Києва

"На мою думку, у такому вигляді, як сьогодні передбачено законодавцем, в заочному розгляді не має потреби. Оскільки відсутність змагальності порушує Конституційні права особи. Необхідно, щоб злагоджено працював увесь механізм заочного інституту, а це не лише суд. Це органи, які відповідають за реєстрацію постійного місця проживання або перебування, Укрпошта, юридичні та фізичні особи (позивачі), які повинні сумлінно виконувати свої обов’язки та не зловживати правами, Виконавча служба, яка має зробити все задля вчасного виконання рішення суду. Потрібно, щоб «заочний інститут» передбачався не лише у процесуальних кодексах, а й у підзаконних актах, інструкціях, які пов’язанні зі зберіганням документів, справ тощо".

Сергій ХІЛЬЧЕНКО, Керуючий партнер Адвокатського об’єднання "ЦЕЗАР"

"Я не підтримую існування цього інституту. По-перше, процедура судового розгляду є занадто спрощеною і взагалі позбавлена змагальності сторін. Під час перегляду з’являється купа нових обставин і доказів, що здійснює значний вплив на розумні строки.

По-друге, в багатьох випадках ігнорується порядок належного повідомлення відповідача у справі: відсутні докази направлення судової повістки, не дотримуються строки завчасного повідомлення тощо. Навіть запровадження інформаційного веб-сайту «Судова влада» не є вирішенням проблеми, адже відсутній дієвий механізм повідомлення особи про судове засідання.

Читайте статтю: Проблеми розгляду судами цивільних справ про позбавлення батьківських прав

По-третє, досить суперечливим є надання суду, який ухвалював рішення, повноважень щодо його перегляду. Судова реформа йде шляхом усунення подвійної касації, прискорення судової процедури, тому вважаємо за доцільне відмовитися від механізму подвійного перегляду рішення у справі.

По-четверте, деякі суди пов’язують факт набрання чинності заочним рішенням з моментом його отримання відповідачем. Відсутній механізм зупинення виконавчого провадження під час перегляду заочного рішення, на відміну його апеляційного оскарження".

Джерело: Юридична газета