Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Заочне кримінальне провадження: за чи проти?

Заочне кримінальне провадження: за чи проти?

  • Автор: 

    Автор не вказаний

  • 3

  • 0

  • 2741

Відключити рекламу
 - tn1_zaochne_kriminalne_provadgennya_za_chi_proti_54c7da9082de9.jpg

Президент України Петро Порошенко 21 жовтня цього року підписав Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини», яким в Україні започатковується практика заочного кримінального провадження стосовно осіб, які переховуються від слідства і суду.

Більшість чиновників влади з ентузіазмом схвалюють прийняття та підписання цього закону, зокрема, міністр юстиції П. Петренко вже заявляє, що цей Закон дозволяє притягнути до відповідальності В.Януковича, інших чиновників, і т.д., щодо яких відкриті відповідні кримінальні провадження.

Згадайте новину: Заочне повідомлення про підозру у скоєнні злочинів регіоналу Олійнику та комуністу Калетнику.

Запроваджено заочне правосуддя в Україні.

Слід зазначити, що спеціальне досудове розслідування (заочне) здійснюватиметься лише на підставі ухвали слідчого судді стосовно підозрюваного:

- який не є повнолітнім;
- переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
- перебуває поза межами України.

А от перелік кримінальних правопорушень, за якими можливе заочне кримінальне провадження:

Стаття КК

Назва статті

1

109

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади

2

110

Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

3

110-2

Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення
конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України

4

111

Державна зрада

5

112

Посягання на життя державного чи громадського діяча

6

113

Диверсія

7

114

Шпигунство

8

114-1

Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань

9

115

Умисне вбивство

10

116

Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання

11

118

Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця

12

ч. 2, 5 ст. 119

Вбивство через необережність (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем)

13

209

Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

14

258

Терористичний акт

15

258-1

Втягнення у вчинення терористичного акту

16

258-2

Публічні заклики до вчинення терористичного акту

17

258-3

Створення терористичної групи чи терористичної організації

18

258-4

Сприяння вчиненню терористичного акту

19

258-5

Фінансування тероризму

20

348

Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця

21

364

Зловживання владою або службовим становищем

22

364-1

Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми

23

365

Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

24

365-2

Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги

25

368

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

26

368-2

Незаконне збагачення

27

368-3

Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми

28

368-4

Підкуп особи, яка надає публічні послуги

29

369

Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі

30

369-2

Зловживання впливом

31

370

Провокація підкупу

32

379

Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя

33

400

Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги

34

436

Пропаганда війни

35

436-1

Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму, пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників

36

437

Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни

37

438

Порушення законів та звичаїв війни

38

439

Застосування зброї масового знищення

39

440

Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення

40

441

Екоцид

41

442

Геноцид

42

443

Посягання на життя представника іноземної держави

43

444

Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист

44

445

Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Хреста

45

446

Піратство

46

447

Найманство

Законом встановлюється неможливість обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з позбавленням волі, до осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні терористичної діяльності (ст. 109—1141, 258—2585, 260, 261 КК України), тобто, суд може обрати лише такий вид запобіжного заходу, як взяття під варту.

А от всі процесуальні документи та повістки в ході заочного провадження будуть публікуватись в засобах масової інформації України загальнодержавної сфери розповсюдження і з моменту опублікування повістки про виклик підозрюваний (обвинувачений) вже вважатиметься ознайомленим зі змістом такої повістки.

При цьому, підставою для здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування чи судового провадження відносно особи є його повторне неприбуття на виклик слідчого, прокурора чи суду.

А тепер щодо сторони захисту.

Уявіть собі ситуацію, коли в провадженні слідчого є справа, він здійснює кримінальне провадження, але підозру потенційному злочинцю не оголошує (процесуальний статус особи визначений як «свідок»). І тільки такий «свідок» перетне кордон (наприклад, поїде з сім’єю в тур по Європі), за клопотанням прокурора слідчий суддя дозволить спеціальне досудове розслідування. При цьому, вже на цій стадії до справи залучається захисник – адвокат.

Оскільки клієнта нема, звичайний адвокат, що працює на підставі договору з клієнтом і за гонорар, отриманий від клієнта, вступити в справу все-одно не зможе. Тому захисника призначать від Центру безоплатної правової допомоги, за державні кошти. І навіть при дуже великому бажанні адвокат-захисник в такій справі фактично позбавлений реальних способів захисту свого клієнта, хоча б через такі моменти:

Адвокат не спілкувався з клієнтом і не знає його позиції по справі.

Всю інформацію про час, місце, обставини вчинення злочину адвокат може отримати тільки від сторони обвинувачення.

Про всі докази, в кого вони знаходяться і де їх отримати, – адвокат позбавлений інформації, а тому і не зможе самостійно збирати доказову базу на захист клієнта.

Позиція клієнта (коли він з’явиться) може кардинально розходитись з позицією захисника, вже оприлюдненою в справі, що може унеможливити подальший ефективний захист особи.

Тоді виникає питання: а як такий адвокат-захисник буде робити свою роботу?

Адже всім нам відомо, що не в походах в судові засідання і не в складанні клопотань полягає робота адвоката. Ми повинні максимально точно і детально виробити позицію захисту клієнта, діючи в правовому полі, але тільки в інтересах клієнта і тільки для досягнення бажаного клієнтом результату. І ніякі «державні» інтереси притягнення особи до відповідальності заочно в цьому жодної ролі грати не можуть.

А як адвокату, який пішов по «заочному» захищати клієнта, потім глянути останньому в очі? Коли його заочно засудять, а реально посадять!

Тому автор взагалі не сприймає як позитивні зміни в Кримінальний процесуальний та Кримінальний кодекси України щодо заочного кримінального провадження і на мою думку, таке провадження придумане політиками та переслідує дві цілі:

Піар і політичні процеси над попередниками.

Отримати в такий спосіб кошти в казну (бюджет) внаслідок конфіскації майна заочно обвинувачених та засуджених.

Забув вказати, Закон передбачає внесення змін в КК України щодо додаткових покарань у виді конфіскації майна за злочини проти національної безпеки України (статті 109, 110, 111, 112, 114 КК), злочини, пов’язані з терористичною діяльністю (статті 258 – 2584 КК), та деякі інші злочини проти громадської безпеки (статті 260, 261 КК). А по більшості інших статей, згадуваних в Законі, конфіскація майна і так передбачена.

Хотілося б нагадати громадськості, що 16 січня 2014 року Верховна Рада України вже приймала Закон про заочне кримінальне провадження. Правда, потім, після втечі Януковича, цей Закон був чомусь визнаний диктаторським і відмінений.

Можливо, і цей відмінять?..

Автор статті: адвокат Микола Луцюк

  • 2741

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 2741

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст