Закон про ЕСКО – нові можливості для України

1 липня 1994 року був введений в дію Постановою ВР № 75/94-ВР від 01.07.94 Закон України «Про енергозбереження».

Цей нормативний акт визначив правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об’єднань, організацій, розташованих на території України, а також для громадян. Метою закону про енергозбереження стало регулювання відносин між господарськими суб’єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов’язаних з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виготовленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій і громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних та фізичних осіб у сфері енергозбереження. Цей Закон став першим нормативно-правовим актом в Україні, направлений на підвищення ефективності у сфері енергозбереження.

В Європі питання енергоефективності і енергозбереження гостро постало ще в 70-х роках минулого століття після великої нафтової кризи. Те, що відбувається в Європі нині – це лише вдосконалення реалізованого за останні 40 років. На міжнародному рівні в США, Канаді, Китаї, Індії, а особливо серед країн ЄС (в Німеччині, Фінляндії, Франції, Естонії, Болгарії) значна увага приділяється забезпеченню підвищення енергоефективності в потенційно проблемних місцях за рахунок кінцевого споживання. Поліпшення кінцевого використання енергії забезпечує економію енергоресурсів, рентабельність використання та розвиток інноваційних рішень в стимулюванні до енергоефективності постачальників/виробників енергії.

В Україні найбільшими кінцевими споживачами енергії є промисловий сектор та домогосподарства. Якщо порівняти втрати енергії на різних етапах, то понад 40% тепла втрачається в процесі його кінцевого споживання – у житловому фонді. За експертними оцінками, в Україні бюджетні будівлі споживають від 130 до 250 кВт*год/м2 теплової енергії, тоді як в країнах ЄС цей показник значно нижчий і становить від 50 до 80 кВт*год/м2. Причинами такого високого рівня споживання енергії в Україні є як первинні недоліки проектування будівель, так і довготривала експлуатація. Тільки в 2011 році державний бюджет витратив на ці потреби 15,8 млрд. грн. Однак, у зв'язку з відсутністю фінансування на рівні державного та місцевого бюджетів на здійснення енергоефективних заходів, підвищення енергоефективності залишається лише декларативним елементом програм розвитку. На жаль, питання введення ЕСКО-механізмів у бюджетній сфері в Україні все ще потребує законодавчого уточнення. Це проблема для реалізації проведення термо-модернізації бюджетних установ із залученням кредитних ресурсів під муніципальні гарантії.

Низький рівень енергоефективності давно і справедливо вважається проблемою номер один української економіки. Тому, введення у травні 2015 року в дію Закону про ЕСКО – «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» є досить актуальним. Суть цього законодавчого акту полягає в тому, що енергоефективні заходи в державних і муніципальних будівлях, а також у житловому приватному секторі, впроваджуються енергосервісними компаніями (ЕСКО), як українськими, так й іноземними, за власні чи запозичені кошти на умовах енергосервісного договору.

Що таке ЕСКО? Це енергосервісна компанія, сукупний механізм, що дозволяє споживачу значно скоротити витрати на енергоресурси. ЕСКО – це можливість без значних інвестицій зі свого боку модернізувати енергообладнання, оскільки фінансування всіх витрат бере на себе приватна енергосервісна компанія, що укладає зі споживачем контракт.

Таким чином, за рахунок залучення приватного капіталу через запровадження механізму надання енергосервісних послуг дозволить протягом десятиріччя комплексно вирішити питання енергозбереження в бюджетній сфері. Фінансування енергозберігаючих проектів дасть можливість охопити більшу кількість об’єктів і зменшити поточні видатки бюджетів на утримання будівель. Цьому і буде сприяти прийнятий закон, який має забезпечити ефективне виконання державних програм з підвищення енергоефективності.

Запровадження ЕСКО в умовах підвищення цін на пальне та енергоресурси, тільки в державних установах дасть можливість знизити споживання газу вдвічі, а в цілому – економить для бюджету до 3 млрд. грн на рік. Проведені технічні вдосконалення мають продовжити на 15-20 років термін експлуатації будівель.

Положення Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізаціїті» тісно переплітаються із нормативними актами, які потребують внесення змін. Це Закон України «Про енергозбереження», Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про здійснення державних закупівель», Бюджетний кодекс України.

Вказана законодавча база та, зокрема, закон про ЕСКО відкривають перед Україною нові можливості. По-перше, це підвищення ефективності використання енергоресурсів як у промисловості, так і серед домогосподарств, бюджетних установ. По-друге, це економія коштів, як бюджетних, так і коштів підприємств та громадян. По-третє, залучення інвестицій в енергозберігаючі проекти. Крім того, співпраця з енергосервісними компаніями дасть змогу використовувати в Україні передові технології, які вже напрацьовані країнами ЄС.

Взагалі ринок ЕСКО в Україні знаходиться на початковому рівні і напрямок енергетичних контрактів поки більш розвинений у промисловій сфері. То ж нині складаються всі умови для розширення поля діяльності енергосервісним компаніям.

Співробітництво з енергосервісними компаніями на рівні уряду сприятиме раціоналізації використання енергоресурсів. Саме енергомодернізація в сфері промисловості сприятиме зменшенню енергоємності виробництва та, в результаті, зниження його собівартості, що в свою чергу позитивно вплине на експортні можливості України.