Юриста, выигравшего дело по завышенным тарифам у "Киевэнерго", нашли мертвым в Ивано-Франковске

В воскресенье, 3 сентября, в Ивано-Франковске в одной из многоэтажек на улице Степана Бандеры в квартире на третьем этаже спасатели обнаружили тело 28-летнего мужчины без признаков жизни.

Как выяснилось, погибшим оказался известный киевский юрист Александр Джус.

Впоследствии в СМИ появилась информация о результатах судмедэкспертизы, которая не выявила признаков насильственной смерти или самоубийства. Друзья умершего адвоката утверждали, что у него были серьезные проблемы со здоровьем.

Александр Джус был известен, в частности, через суды (первой и второй инстанции) против ПАО "Киевэнерго".

Вспомните новость: Прогрессивное решение Верховного Суда: Украинцам стало проще засудить коммунальщиков

Он утверждал, что повышение тарифов для населения было принято с грубыми нарушениями. Одной из главных претензий истца было то, что тарифы не выносились на обсуждение общественности, как это предусмотрено законом.

Отметим, суд первой инстанция в этом иске отказал. А Киевский апелляционный административный суд отменил это решение и удовлетворил требования, признав незаконными тарифы на отопление для киевлян с апреля 2015 года по апрель 2016 года.

По решению суда, "Киевэнерго" должно было компенсировать киевлянам по их требованию разницу между фактической стоимостью услуг и завышенной, которая ошибочно пришла к ним в платежках.

На решение апелляционного административного суда НКРЭКУ подала кассационную жалобу, в которой просила отменить это решение. Кассационный суд оставил это решение без изменений.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15733/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2016 року по справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Річковик-2» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», ОСОБА_2 про визнання незаконною та нечинною постанови, визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А :

ЖБК «Річковик-2» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконною та нечинною постанови від 03.03.2015 року № 613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго»; визнання протиправними дій щодо прийняття вказаної постанови.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу про скасування незаконної, на її думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що постановою від 03 березня 2015 року № 613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго» відповідно до Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» НКРЕКП постановила:

« 1. Установити ПАТ «Київенерго» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні:

- тариф на теплову енергію - 531,10 грн./Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 482,21 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії - 46,77 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії - 2,12 грн./Гкал (без ПДВ);

2. Установити ПАТ «Київенерго» структуру тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення згідно з додатками 1, 2, 3, 4.

Апеляційна скарга фактично ґрунтується тими ж доводами, що і адміністративний позов. Зокрема, основними підставами скасування спірної постанови зазначено відсутність належних повноважень у НКРЕКП для прийняття постанови та не проходження нею державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.

В свою чергу, під час апеляційного розгляду справи представник позивача та апелянтки заперечив проти зупинення апеляційного провадження по справі до розгляду Конституційним Судом України справи за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності (конституційності) ч.ч. 1, 2 № 1682-III від 20.04.2000">ст. 11 Закону України «Про природні монополії», …, п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», …, Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» положенням ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 106 та п.п. 3, 9, 9-1, 9-2 ч. 1 ст. 116 Конституції України.

Таким чином, апеляційна інстанція, діючи в межах апеляційної скарги, розцінює зазначене вище як фактичне визнання апелянтом та позивачем наявності у НКРЕКП, як державного колегіального органу, належних повноважень для прийняття спірної постанови.

Судова колегія критично оцінює доводи позивача, підтримані апелянт кою та їх представником, про те, що спірна постанова підписана не уповноваженою особою, з оглядну на наступне.

Так відповідно до пп. 4 п. 10 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердженого Указом Президента України № 715/2014 від 10.09.2014 року рішення НКРЕКП підписує голова.

Згідно п. 9 вказаного Положення НКРЕКП як колегіальний орган утворюється у складі голови та шести членів. Голова НКРЕКП призначається на посаду та звільняється з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу. В день створення НКРЕКП Президент України призначив голову та 6 членів комісії відповідними Указами.

В силу приписів п. 1 Указу Президента України № 969/2014 від 30.12.2014 року «Про тимчасове виконання обов'язків голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» ОСОБА_3 призначено тимчасово виконуючим обов'язки Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (за згодою).

Таким чином, ОСОБА_3 на підставі Указу Президента України виконує функції голови Національної комісії до закінчення строку, на який його призначено т.в.о. голови.

З цих підстав, колегія суддів вважає, що ОСОБА_3, на час прийняття спірної постанови НКРЕКП, був наділений, у спосіб визначений законом, повноваженнями голови Нацкомісії та мав право підписувати таку постанову.

Разом з тим, колегія суддів не може не погодитися з доводами апелянта та позивача, щодо порушення процедури прийняття відповідачем спірної постанови саме на стадії її державної реєстрації у Мінюсті.

За ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, вказана правова норма визначає критерії для оцінювання дій та рішень суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, а тому суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, приймаючи будь-яке рішення та вчиняючи будь-які дії. А оскільки дотримання всіх критеріїв свідчить про якість та природу прийнятих рішень та вчинених дій, то недотримання хоча б одного з них тягне наслідком визнання їх протиправними та необґрунтованими.

Аналіз змісту спірної постанови свідчить, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не здійснив належну державну реєстрацію цього акту, адже в даному випадку мова йде встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення. Наведене вказує на недотриманні Нацкомісією процедури прийняття, що фактично призвело до порушення необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких було спрямоване це рішення.

За ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва,інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками,розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

При цьому, судова колегія враховує, що спірною постановою установлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні: тариф на теплову енергію - 531,10 грн./Гкал (без ПДВ) … . Одночасно, згідно інформації, розміщеної на сайті Нацкомісії, тариф на теплову енергію для категорії споживачів «населення» 2016 (без ПДВ) також становить 531,10 грн./Гкал.

У відповідності до п. 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Згідно з пп. 8, 15, 17 п. 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів …, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації; здійснює експертизу проектів нормативно-правових актів та нормативно-правових актів, що підлягають державній реєстрації, на відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини; забезпечує ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, надання інформації з нього.

Відповідно до п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Пунктом 2 даного Положення передбачено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (далі - Порядок).

Так, спірна постанова НКРЕКП незареєстрована в Мін'юсті та не включена до Єдиного державного реєстру з присвоєнням реєстраційного коду, тобто, з порушенням як вказаних вище нормативно-правових актів, так і зазначеного наказу Мін'юсту.

Більш того, п. 6.7. Порядку визначено, що після включення нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру і присвоєння йому реєстраційного коду Управління систематизації передає нормативно-правовий акт для опублікування в бюлетені «Офіційний вісник України».

Таким чином, колегія суддів вбачає недотримання процедури реєстрації та оприлюднення спірної постанови, чого достатньо для визнання її нечинною з моменту прийняття.

За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірності дотримання процедури прийняття ним спірної постанови (нормативного акта), а тому підлягає визнанню нечинною.

Судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Оцінивши в сукупності встановлені апеляційною інстанцією обставини у справі, дослідивши апеляційну скаргу, проаналізувавши доводи сторін у справі, їх пояснення та заперечення, а також нормативно-правові акти, якими регулюються спірні правовідносини, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з скасуванням постанови суду першої інстанції в частині визнання нечинною з моменту прийняття спірної постанови та постановленням в цій частині нової про задоволення таких позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2016 року в частині відмови у задоволені позову про визнання нечинною постанови - скасувати, постановивши в цій частині нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинною з моменту прийняття постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 року № 613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго».

Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг оприлюднити резолютивну частину даної постанови у 15-деннний термін з моменту її проголошення.

В решті постанову суду - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 07.07.2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.

Вспомните новость: Платить нельзя отказаться: как отключить централизованное отопление в квартире

Источник: Юридичний ресурс "Протокол"