Порушення судом апеляційної інстанції строків надання (направлення) власного судового акту учаснику справи є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження цього акту (ВСУ у справі № 6-3102цс16 від 8 лютого 2017р.)

Фабула судового акту: УВАГА! Спільне засідання цивільної та господарської палат. Для вирішення елементарного процесуального питання знадобилось спільне засідання палат ВСУ і це незважаючи на те, що вже було чимало рішень вищих судів з цього приводу. Хіба самі судді не знають, що практично ніколи судовий акт не надається стороні в строки обумовлені процесуальними кодексами, і чим вище інстанція, тим довше затримка. А ще є така річ як поштоперебіг. І тоді, яким чином, учаснику справи, якщо він хоче оскаржити, вкладатись в строки оскарження, коли повний текст рішення суду цей учасник може отримати вже після того, коли минув процесуальний строк на оскарження.

Проте ні, знаходяться кадри серед суддівського корпусу, які можуть вважати, що порушення судом строків надання учаснику справи повного тексту судового акту НЕ є поважною причиною для поновлення строку на оскарження: як апеляційного, так і касаційного. Таких кадрів слід викликати для пояснень до ВРП та притягати до дисциплінарної відповідальності.

Головне пам’ятаймо, що для поновлення процесуального строку на оскарження слід звертатись до вищестоящого суду із відповідним клопотанням, де викладати поважність причин пропуску. Автоматично вищий суд поновлювати строк на оскарження не буде і залишить скаргу без розгляду.

Аналізуйте судовий акт: Відсутність у касатора повного тексту є причиною вчасного неподання скарги та безумовною підставою для поновлення строків на касаційне оскарження (ВСУ від 5 жовтня 2016 року № 6-1724цс16)

Бездіяльність суду першої інстанції є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення (ВСУ від 7 вересня 2016 року у справі № 6-1250цс16)

Суд НЕ має право повертати скаргу без розгляду, якщо не подобається документ про сплату судового збору, а зобов’язаний витребувати від особи підтвердження сплати збору від Держказначейства (ВГСУ у справі № 910/10286/16 від 9 листопада 2016р.)

Зупинення провадження у справі скасовується з підстав порушення права сторони на розгляд справи у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (ВСУ від 1 лютого 2017р. у справі № 6-1957цс16)

Опис вкладення в цінний лист без фінансового чеку або іншого документу, що підтверджує надання поштових послуг, НЕ є підставою для повернення апеляційної скарги згідно п.2., ч. 1, ст. 97 ГПК України (ВГСУ у справі № 904/5747/16 від 30. 11.16)

Правова позиція ВСУ у справі № 6-3102цс16: Згідно із частиною першою статті 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

Відповідно до положень частини першої статті 73, частини другої статті 325 ЦПК України у разі пропущення строку, встановленого частино першої цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Відповідно до статті 222 ЦПК України копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення з викладом вступної та резолютивної частин.

Якщо недотримання строків на касаційне оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема особі лише через 13 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин було направлено копію повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2017 року м. Київ

Судові палати у цивільних та господарських справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Бердянського місцевого прокурора в інтересах держави до Бердянської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта, зобов’язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л и:

У січні 2015 року Бердянський місцевий прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Бердянської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта, зобов’язання вчинити дії.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 29 червня 2016 року, позов прокурора задоволено: визнано незаконним та скасовано пункт 5.12 рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 25 лютого 2010 року НОМЕР_1 «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок»; визнано недійсним державний акт на право власності серії НОМЕР_2 на земельну ділянку площею S_1, виданий на ім’я ОСОБА_3 для ведення індивідуального дачного будівництва за АДРЕСА_1; витребувано з володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку вартістю 94 тис. 240 грн, площею S_1, кадастровий НОМЕР_3, яка знаходиться за АДРЕСА_1 та передано її територіальній громаді м. Бердянська.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з передбаченої частиною третьою статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстави пропуску без поважної причини строку на касаційне оскарження.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 просить скасувати вищезазначену ухвалу та справу направити для розгляду до суду касаційної інстанції з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме частини другої статті 325 цього Кодексу.

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви ОСОБА_1 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 березня 2014 року, 25 жовтня та 13 листопада 2015 року та постанову Вищого господарського суду України від 18 липня 2012 року, ухвалу Верховного Суду України від 25 жовтня 2009 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положенням пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

За змістом статті 360⁴ ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

Відмовляючи ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції виходив з відсутності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Разом з тим у наданих для порівняння судових рішеннях суди виходили з того, що несвоєчасне отримання повного тексту судового рішення є поважною причиною пропуску строку на його оскарження.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм процесуального права, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України виходять з такого.

Згідно із частиною першою статті 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

Відповідно до положень частини першої статті 73, частини другої статті 325 ЦПК України у разі пропущення строку, встановленого частино першої цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

За змістом абзацу другого частини третьої статті 328 ЦПК України якщо заяву не подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинне бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно зі статтею 313, частиною першою статті 218 ЦПК України рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Відповідно до статті 222 ЦПК України копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення з викладом вступної та резолютивної частин.

Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.

Відповідачка ОСОБА_1 не була присутня в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції справі, яка переглядається, було проголошено 29 червня 2016 року, роз’яснено сторонам про можливість ознайомитися з повним текстом судового рішення через 5 днів, проте повний текст оскаржуваної ухвали суду було направлено відповідачці лише 12 липня 2016 року, про що свідчить поштовий штемпель на конверті, та отримано представником ОСОБА_1 – ОСОБА_4 13 липня 2016 року.

Строк на касаційне оскарження закінчився 19 липня 2016 року. Отже, представник заявника ОСОБА_4 отримала копію оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції за 7 днів до закінчення 20-денного строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження було подано 30 липня 2016 року.

Якщо недотримання строків на касаційне оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема особі лише через 13 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин було направлено копію повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, суд не звернув уваги на те, що з вини суду апеляційної інстанції заявниця вчасно не отримала повного тексту оскаржуваного судового рішення, у зв’язку із чим була позбавлена права на подання касаційної скарги та її мотивування відповідно до вимог статті 326 ЦПК України, а тому касаційний суд дійшов передчасного висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження.

Ураховуючи зазначене, ухвала суду касаційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 355, 360³, 360⁴ ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л и :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року скасувати, справу передати на розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.