Самовільне підключення напруги поза приладом обліку, що спричинило заниження платежу за електроенергію, зафіксоване в акті енергетичної компанії, є підставою для стягнення вартості недоврахованої електроенергії (справа № 205/10530/13-ц)

Фабула судового акту: Бажання споживачів електроенергії зменшити рахунки за електрику абсолютно зрозумілі в сучасних реаліях економічного життя. Але в той час, як одні користувачі використувують енергозберігаючі лампи і технології, інші намагаються знизити суму платежу за електричну енергію шляхом шахрайства. Представлена сьогодні судова справа саме про це.

ВССУ погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що громадянин – власник квартири (відповідач) установив пристрій, що занижує покази приладу обліку електричної енергіі, а саме – прихованим способом влаштував самовільне підключення напруги поза приладом обліку, в результаті чого електрична енергія розходується, але лічильником не враховується. З відповідача стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» (позивач) суму вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 27 171 грн. 89 коп.

Ухвалючи рішення, суди зазначили, що відповідний договір про користування електричною енергією було укладено саме відповідачем, який є єдиним власником квартири. Згідно ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України, зокрема цивільну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення правил користування енергією, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357) для населення споживач несе відповідальність згідно з законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електроенергії без приладів обліку.

За змістом п. 53 Правил користування електричною енергією для населення у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником.

У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Аналізуйте судовий акт: Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання (ВГСУ у справі № 904/4858/15 від 28.02.17)

Утримання внутрішніх мереж водопостачання є обов᾿язком власника квартири, і ухилення від цього обов’язку з наслідками у вигляді шкоди, тягне за собою відповідальність (Апеляційний суд Дніпропетровської області, № 209/151/16-ц від 15.11.16)

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг та відсутність членства в ОСББ не можуть бути підставою для звільнення споживача від їх оплати (справа № 212/4917/15-ц, 05.04.17)

Особа, яка є власником приміщення у будівлі, в якій створено ОСББ, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об'єднанні (ВГСУ від 17.05. 2016р. у справі № 910/25295/15)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Висоцької В.С.,

суддів: Гримич М.К., Кафідової О.В.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Дніпрообленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго») звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_3 на свою користь завдані збитки у розмірі 27 171 грн 89 коп.

Позовні вимоги мотивувало тим, що під час перевірки стану приладів обліку та електроустановок у квартирі АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3, було виявлено самовільне підключення напруги споживача поза приладом обліку, шляхом змонтованого повторного вводу фазного проводу поза приладом обліку «від-до» облікованих проводів на напругу квартири через автомат прихованим способом, внаслідок чого позивачу було спричинено майновий збиток.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь збитки, які за проведеним розрахунком складають 27 171 грн 89 коп., та понесені судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» суму вартості недорахованої електричної енергії у розмірі 27 171 грн 89 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила) від 24 жовтня 2013 року був складений представниками позивача з порушенням вимог, оскільки підписаний особою ОСОБА_5, який фактично не мешкає та не є споживачем електричної енергії за цією адресою.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги, на підставі дослідження та оцінки наданих сторонами доказів (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що актом від 24 жовтня 2013 року встановлено порушення відповідачем Правил, яке виразилося у самовільному підключенні до об'єктів електроенергетики і споживанні електричної енергії без приладу обліку, у зв'язку з чим ОСОБА_3 зобов'язана сплатити вартість необлікованої електричної енергії у розмірі, розрахованому відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що факт самовільного підключення останньої до електричної мережі був встановлений рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2014 року, яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» про визнання незаконними дій відповідача з відключення електричної енергії.

Такі висновки суду апеляційної інстанції є правильними, відповідають матеріалам справи й вимогам закону. При цьому доказам, поданим сторонами, судом надана належна правова оцінка (ст. 212 ЦПК України).

Судом встановлено, що 21 вересня 2006 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Енергопостачальною компанією «Дніпрообленерго» було укладено договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, за адресою: АДРЕСА_1.

За вказаною адресою контролерами ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» 24 жовтня 2013 року було виявлено факт самовільного підключення напруги споживача поза приладом обліку, шляхом змонтованого повторного вводу фазного проводу поза приладом обліку від до облікованих проводів на напругу квартири через автомат прихованим способом, про що складено відповідний акт, який підписаний уповноваженими особами позивача та уповноваженою споживачем особою - ОСОБА_5

За змістом статей 6, 526, 626-631 ЦК України, договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України, зокрема цивільну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення правил користування енергією, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення споживач несе відповідальність згідно з законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електроенергії без приладів обліку.

За змістом п. 53 Правил користування електричною енергією для населення у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником.

У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Згідно з підпунктом 6 п. 3.1, підпункту «а» п. 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, порушенням правил є самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів: у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 п. 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову у зв'язку з його обґрунтованістю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про її відхилення та залишення без змін рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року, оскільки воно є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права та фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноваження суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.С. Висоцька

Судді: