Обов'язок доведення належної якості проданого товару і належного оформлення претензії покупця та проведення перевірки якості товару покладено на продавця (ВССУ, справа № 127/4199/15-ц, 27.03.17)

Фабула судового акту: Позивач просила суд розірвати договір купівлі-продажу жіночих чобіток та стягнути із відповідача (фізична особа-підприємець) їх вартість у розмірі 1 695 грн та моральну шкоду, яка виразилася у розчаруванні від виявлених недоліків придбаного товару, у докладанні додаткових зусиль для спонукання відповідача на усунення недоліків чобіток та в подальшому зверненні до відповідача із заявою про розірвання договору купівлі-продажу та поверненні сплачених коштів.

Суд першої інстанції відмовив в позові, але апеляційним судом це рішення скасоване, ухвалене нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що оскільки недоліки взуття виникли в період гарантійного строку протягом 30 днів після його придбання, а також те, що обов'язок доведення належної якості проданого товару і обов'язок належного оформлення претензії покупця щодо недоліків цього товару та проведення в необхідних випадках перевірки якості товару із забезпеченням права споживача взяти участь у такій перевірці законом покладено на продавця (ч. 2 ст. 1209 ЦК України, ст. 8 Закону), а відповідач зазначених обставин не довів, а тому вимоги позивача про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми є підставними та підлягають до задоволення, що у повній мірі забезпечить права.

Крім того, враховуючи характер та тривалість моральних страждань позивача апеляційний суд правильно стягнув на користь позивача моральну шкоду у сумі 1 000 грн., що відповідає ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»

Найбільш докладно положення Закону України «Про захист прав споживачів», в контексті цієї судової справи, піддані тлумаченню в ухвалі апеляційного суду від 14.06.16. В ній, зокрема, зазначено, що споживач має право вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми в розумний строк лише у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи. Споживач має право пред'явити одну із вимог, передбачених ч. 1 ст. 8 цього Закону, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною 1 цієї ж статті.

Істотний недолік – це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, що виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

З огляду на це текст ухвали апеляційного суду також додається.

Аналізуйте судовий акт: Встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором є несправедливою умовою договору (ВССУ від 22.03.2017, № 381/1114/16)

Несправедливі умови договору, це умови які призводять до істотного дисбалансу між договірними права та обов’язками сторін та є підставою для визнання такого договору недійсним (ВСУ від 8 червня 2016 р. у справі № 6-330цс16)

Вкладник депозиту є споживачем фінансових послуг і має право на стягнення пені у розмірі 3-х відсотків за кожен день просрочення повернення вкладу ( Ухвала ВССУ у справі № 6-43516св14 від 11 листопада 2015р.)

Перерахунок споживачу оплати за послуги з водопостачання та водовідведення через суд та змушення КП надання інформації про витрати включені в тариф за період часу ( Рівненський міський суд Рівненської області від 11 квітня 2016р.)

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Кузнєцова В.О. розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за товар грошової суми, за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 червня 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за товар грошової суми, посилаючись на те, що 25 жовтня 2014 року вона придбала в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником якого є відповідач, жіночі чобітки вартістю 1 695 грн. Під час носіння чобіток на одному з них були виявлені суттєві пошкодження, у зв'язку із чим позивач 20 листопада 2014 року звернулась до адміністрації магазину з вимогою про усунення недоліків. Відповідач з вимогою погодився, чобітки прийняв та відремонтував. Однак, після ремонту зовнішній вигляд чобітка значно погіршився, чобіток зменшився в розмірі, став тиснути ногу, що повністю унеможливило його комфортне та повноцінне використання. З огляду на вказане позивач звернулась до відповідача із вимогою про розірвання вищевказаного договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів, однак відповідач дану вимогу проігнорував. Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд розірвати договір купівлі-продажу жіночих чобіток від 25 жовтня 2014 року та стягнути із відповідача їх вартість у розмірі 1 695 грн та моральну шкоду, яка виразилася у розчаруванні від виявлених недоліків придбаного товару, у докладанні додаткових зусиль для спонукання відповідача на усунення недоліків чобіток та в подальшому зверненні до відповідача із заявою про розірвання договору купівлі-продажу та поверненні сплачених коштів.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 було відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 14 червня 2016 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Розірвано договір купівлі-продажу жіночих чобіток вартістю 1 695 грн, укладений 25 жовтня 2014 року між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 сплачені за товар кошти в сумі 1 695 грн та 1 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2ст. 324 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 25 жовтня 2014 року ОСОБА_4 придбала в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником якого є ФОП ОСОБА_5, яка здійснює господарську діяльність по роздрібній торгівлі взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах, зимові чобітки вартістю 1 695 грн. Гарантійний строк на вищевказані чобітки становить 30 діб з дати придбання.

В процесі носіння на одному з них позивач виявила недоліки, а саме, що на стикові з підошвою розсічена замша, у зв'язку з чим позивач 20 листопада 2014 року звернулась до адміністрації магазину з вимогою про ремонт чобіт. Відповідач з вказаною вимогою погодився, чобітки прийняв та організував їх ремонт, а саме була проведена підклейка.

24 листопада 2014 року чобітки були повернуті ОСОБА_4, яка при їх прийомі претензій щодо недоліків товару не виказувала. 12 грудня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до відповідача з заявою про розірвання вищевказаного договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів у зв'язку з тим, що після ремонту зовнішній вигляд чобітка значно погіршився, чобіток зменшився в розмірі, став тиснути ногу, що повністю унеможливило його комфортне та повноцінне використання та є істотним недоліком товару.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Отже, доведеність продавцем факту належної якості проданого товару відповідно до зазначених норм (п. 14 ст. 8 Закону) може бути підставою для відмови покупцеві в забезпеченні гарантій, передбачених цими нормами, та відповідно до ч. 2 ст. 1209 ЦК для звільнення продавця від обов'язку відшкодування шкоди, якщо він доведе, що недоліки товару й шкода виникла, зокрема, внаслідок порушення потерпілим правил користування або зберігання товару.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що оскільки недоліки взуття виникли в період гарантійного строку протягом 30 днів після його придбання, а також те, що обов'язок доведення належної якості проданого товару і обов'язок належного оформлення претензії покупця щодо недоліків цього товару та проведення в необхідних випадках перевірки якості товару із забезпеченням права споживача взяти участь у такій перевірці законом покладено на продавця (ч. 2 ст. 1209 ЦК України, ст. 8 Закону), а відповідач зазначених обставин не довів, що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України, а тому вимоги позивача про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми є підставними та підлягають до задоволення, що у повній мірі забезпечить права споживача гарантовані йому Конституцією України, з врахуванням норм права, які регулюють дані правовідносини.

Крім того, враховуючи характер та тривалість моральних страждань ОСОБА_4, апеляційний суд правильно стягнув на користь позивача моральну шкоду у сумі 1 000 грн.

Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального закону, а також встановленим обставинам справи.

Судом апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Т.Л. Ізмайлова О.В. Кадєтова В.О. Кузнєцов

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2015 року у справі за позовом

ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за товар грошової суми, -

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.10.2014 року позивач придбала в магазині «АЛЬФА+БЕТА», власником якого є ФОП ОСОБА_3, жіночі чобітки вартістю 1695 грн.

В процесі носіння чобіток на одному з них були виявлені суттєві пошкодження, в зв'язку з чим позивач 20.11.2014 року звернулась до адміністрації магазину з вимогою про усунення недоліків. Відповідач з вимогою погодився, чобітки прийняв та відремонтував. Однак після ремонту зовнішній вигляд чобітка значно погіршився, чобіток зменшився в розмірі, став тиснути ногу, що повністю унеможливило його комфортне таповноцінне використання. З огляду на вказане позивач звернулась до відповідача із вимогою про розірвання вищевказаного договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів, однак відповідач дану вимогу проігнорував.

Враховуючи зазначене вище, позивач просила суд розірвати договір купівлі-продажу жіночих чобіток від 25.10.2014 року та стягнути з відповідача їх вартість у розмірі 1695 грн. та моральну шкоду, яка виразилася у розчаруванні від виявлених недоліків придбаного товару, у докладанні додаткових зусиль для спонукання відповідача на усунення недоліків чобіток та в подальшому зверненні до відповідача із заявою про розірвання договору купівлі-продажу та поверненні сплачених коштів.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2015 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду від 14.05.2015 року та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Свої вимоги мотивувала тим, що висновки суду не ґрунтуються на приписах закону.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, які приймають участь у справі та зявилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги судочинства вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції було встановлено, що 25.10.2014 року ОСОБА_2 придбала в магазині «АЛЬФА+БЕТА», власником якого є ФОП ОСОБА_3, яка здійснює господарську діяльність по роздрібній торгівлі взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах, зимові чобітки вартістю 1695 грн. Гарантійний строк на вищевказані чобітки становить 30 діб з дати придбання, що підтверджується відповідним гарантійним талоном (а.с. 5).

В процесі носіння даних чобіток на одному з них позивач виявила недоліки, а саме, що на стикові з підошвою розсічена замша, у зв'язку з чим ОСОБА_2 20.11.2014 року звернулась до адміністрації магазину з вимогою про ремонт чобіт. Відповідач з вказаною вимогою погодився, чобітки прийняв та організував їх ремонт, а саме була проведена підклейка, що підтверджується розрахунковою квитанцією від 21.11.2014 року (а.с. 25).

24.11.2014 року чобітки були повернуті ОСОБА_2,яка при їх прийомі претензій щодо недоліків товару не виказувала. 12.12.2014 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою про розірвання вищевказаного договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів у звязку з тим, що після ремонту зовнішній вигляд чобітка значно погіршився, чобіток зменшився в розмірі, став тиснути ногу, що повністю унеможливило його комфортне та повноцінне використання та є істотним недоліком товару (а.с. 6).

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що міський суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Разом з тим суд першої інстанції, правильно визначивши правові взаємовідносини сторін, спеціальний закон, який їх регулює Закон України «Про захист прав споживачів», помилково прийшов до висновку, що у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, тягар доведеності причин втрати якості продукції і можливих істотних недоліків товару покладається законом саме на споживача.

Відповідно до ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми в розумний строк лише у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи. Споживач має право пред'явити одну із вимог, передбачених ч. 1 ст. 8 цього Закону, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною 1 цієї ж статті.

Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. (п.12 ст.1«Про захист прав споживачів»).

Частиною 5 ст. 8 Закону передбачено, що продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Отже, доведеність продавцем факту належної якості проданого товару відповідно до зазначених норм (п. 14 ст. 8 Закону) може бути підставою для відмови покупцеві в забезпеченні гарантій, передбачених цими нормами, та відповідно до ч. 2 ст. 1209 ЦК для звільнення продавця від обов'язку відшкодування шкоди, якщо він доведе, що недоліки товару й шкода виникла, зокрема, внаслідок порушення потерпілим правил користування або зберігання товару.

Ураховуючи, що недоліки взуття виникли в період гарантійного строку протягом 30 днів після його придбання - та те, що обов'язок доведення належної якості проданого товару і обов'язок належного оформлення претензії покупця щодо недоліків цього товару та проведення в необхідних випадках перевірки якості товару із забезпеченням права споживача взяти участь у такій перевірці законом покладено на продавця (ст. 1209 ч. 2 ЦК, ст. 8 Закону), а відповідач зазначених обставин не довів, що є його обовязком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України, вимоги ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми є підставними та підлягають до задоволення.

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009, № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення коштів за придбаний товар неналежної якості у повній мірі забезпечить права споживача гарантовані йому Конституцією України, з врахуванням норм права, які регулюють дані правовідносини.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Ураховуючи наведену норму закону, а також характер та тривалість моральних страждань, колегія суддів вважає, що на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в сумі 1000 грн.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., які підлягали до сплати в суд першої інстанції та 121 грн. 80 коп. при зверненні до апеляційного суду.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно із ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Така особа має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п. 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При розгляді справи у суді першої інстанції позивач ОСОБА_2 не заявляла клопотання про допуск адвоката до участі в справі в якості особи, яка надає їй правову допомогу, не надала відповідні докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а тому в ці частині вимог позивачу слід відмовити.

У звязку з наведеними порушеннями норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за товар грошової суми задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу жіночих чобіток вартістю 1695 грн., укладений 25 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачені за товар кошти в сумі 1695 грн. та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору за подання позовної заяви та 121 грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_4

Судді: (підпис) ОСОБА_5

(підпис) ОСОБА_6