Спадкоємці наймача квартири вправі вимагати визнання за ними права власності коли наймач звертався з належною заявою про її приватизації однак вона не була розглянута або в її задоволенні було незаконно відмовлено (ВС/КЦС,№ 719/179/17,09.02.18)

Фабула судового акта: Безоплатна приватизація житла, що знаходиться у державному житловому фонді, як масове правове явище набуло поширення у 90-х роках минулого століття із прийняттям ще у червні 1992 року Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Переставши бути масовим явищем, вона ще триває і іноді породжує непрості питання.

В цій судовій справі позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету міської ради про визнання права на приватизацію квартири та визнання права власності на спадкове майно. В обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що після смерті його батька залишилася квартира, яка була єдиним та постійним місцем проживання його батька, яку він бажав приватизувати. Незадового до своєї смерті батько зібрав та подав необхідні документи на розгляд до відповідних органів, однак у зв"язку зі смертю він не встиг завершити процедуру приватизації своєї квартири.

Позивач також просив суд визнати право на продовження приватизації вказаної квартири в порядку спадкування за законом та визнати право власності на спірну квартиру.

Рішенням міського суду, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено, з чим погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.

Верховний суд, зокрема, зазначив у своєму рішенні, що у разі не передання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві. Позивач же не надав суду доказів на підтвердження факту звернення свого батька до органу приватизації із заявою про приватизацію спірної квартири.

За висновоками судів видача батькові позивача за його проханням дублікату ордера на квартиру, довідок про місце фактичного проживання та наявність відповідних показаннь свідків не є належними доказами вищенаведених обставин.

У зв’язку з цією справою доречно нагадати, що у справі № 638/6703/16-ц (ухвала від 19.10.17), ВССУ, правда, за різних обставин, виходив з того, що якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває це право, але до нього переходять майнові права, які належали спадкодавцеві.

Аналізуйте судовий акт: Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.Такі спори є цивільними спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача (ВАСУ від 27 липня 2016р.)

ВССУ: Приватизація державного житлового фонду здійснюється також і органами, створеними державними підприємствами, організаціями, установами, у господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться цей фонд (спр. № 638/13219/16-ц, 09.11.17)

Зобов’язання банку виплачувати проценти за договором вкладу не припиняється зі смертю вкладника, входить до складу спадщини та триває до дня, який передує дню повернення коштів спадкоємцям. (ВСУ у справі № 6-157 цс 13)

ВССУ: Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває це право, але до нього переходять майнові права, які належали спадкодавцеві (справа № 638/6703/16-ц, 19.10.17)

Постанова

Іменем України

9 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 719/179/17

провадження № 61-1728св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,

учасники справи :

позивач -ОСОБА_4,

відповідач - виконавчий комітет Новодністровської міської ради Чернівецької області,

представник відповідача - ОСОБА_5,

третя особа - ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2017 року у складі судді Цицак В. Л. та на ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 23 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Височанської Н. К., Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області про визнання права на приватизацію квартири та визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що після смерті його батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилася квартира АДРЕСА_1

Зазначав, що вказана квартира була єдиним та постійним місцем проживання його батька, яку він бажав приватизувати. Незадового до своєї смерті батько зібрав та подав необхідні документи на розгляд до відповідних органів, однак у зв"язку зі смертю він не встиг завершити процедуру приватизації своєї квартири.

Посилаючись на те, що він є спадкоємцем свого батька та враховуючи відсутність правовстановлюючого документу на квартиру він не може отримати свідоцтво на спадщину за законом, просив суд визнати право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 за спадкодавцем ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати право на продовження приватизації вказаної квартири в порядку спадкування за законом та визнати право власності на спірну квартиру.

Рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факт звернення спадкодавця ОСОБА_7 до органу приватизації із заявою про приватизацію спірної квартири для отримання права власності на це житло, а отже відсутні підстави для визнання за спадкоємцями права власності на цю квартиру.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 23 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у грудні 2017 року, ОСОБА_4 просить скасувати рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 23 листопада 2017 року й ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є необґрунтованими, незаконними, оскільки ухвалені з порушенням норм процесуального права. Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, не взяли до уваги, що спадкодавець ОСОБА_7 мав бажання використати своє законне право щодо здійснення приватизації своєї квартири, зазначений факт підтверджується видачею ОСОБА_7 за його проханням дублікату ордера на цю квартиру за рішенням відповідача від 17 грудня 2004 року, довідками про місце фактичного проживання спадкодавця та показаннями свідків.

5 січня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

23 січня 2018 року вказана справа надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставин, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області від 31 березня 2000 року № 60 «Прозподіл звільненого житла» ОСОБА_7 та його сім'ї в складі 4-х осіб видано ордер № 3978 на квартиру АДРЕСА_1

17 грудня 2004 року ОСОБА_7 (за його заявою)видано дублікат вищевказаного ордера № 3978 на підставі рішення виконавчого комітету Новодністровської міської ради Чернівецької області від 15 грудня 2004 року № 336/12 «Про розгляд заяв громадян».

Згідно з довідки відділу ведення реєстру територіальної громади м. Новодністровськ Новодністровської міської ради Чернівецької області від 4 серпня 2017 року № 5016, члени сім'ї ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані не були.

ОСОБА_7 постійно проживав у спірній квартирі, а його дружина із дітьми постійно проживали та були зареєстровані в м. Сокиряни.

Згідно із свідоцтвом про смерть, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

27 червня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 як єдиний спадкоємець майна померлого.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 345 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

У разі не передання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві(частина 5 пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року N 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»).

Позивач не надав суду доказів на підтвердження факту звернення ОСОБА_7 до органу приватизації із заявою про приватизацію спірної квартири.

Суди першої та апеляційної інстанції, виходячи із вказаних положень закону, встановивши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази та надавши їм належну оцінку, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки позивачем не доведено факту звернення спадкодавця ОСОБА_7 до до відповідних органів у встановленому законом порядку для приватизації квартири.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що спадкодавець ОСОБА_7 мав бажання використати своє законне право щодо здійснення приватизації своєї квартири, а судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що зазначений факт підтверджується видачею ОСОБА_7 за його проханням дублікату ордера на цю квартиру за рішенням відповідача від 17 грудня 2004 року, довідками про місце фактичного проживання спадкодавця та показаннями свідків, оскільки ці доводи були предметом перегляду судами та їм надана належна оцінка.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судами обставини.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 11 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 23 листопада 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В . І. Крат