Наслідком неповідомлення платника податку про невиїздну документальну перевірку є скасування рішень про штрафні санкції незважаючи на встановлені порушення податкового законодавства (ВС/КАС від 23.01.2018р, №804/12558/14)

Фабула судового акту: В багатьох галузях права існує стара які саме право дилема. Що важливіше факт чи процедура? З одного боку факт – це реальність, з іншого боку процедура – це гарантія неможливості фальшування фактів зацікавленою стороною. Так, наприклад, чи слід відпускати на волю очевидного вбивцю, коли речові докази його винуватості отримані без дозволу суду? Ні! Хоча можна відразу заперечити, що такі докази були підкинуті кимось, щоб підставити невинуватого. Мабуть остаточна відповідь на це питання право ніколи не дасть, і завжди останнє слово у конкретному випадку буде за внутрішнім переконанням судді. Так було і у цій податковій справі.

Фіскальний орган провів невиїздну документальну перевірку платника податків, і під час цієї перевірки встановив беззаперечні порушення податкового законодавства. За наслідками цієї перевірки було прийнято рішення про нарахування пені за несплату єдиного внеску. Водночас, фіскальний орган порушив порядок повідомлення платника податку про проведення перевірки, який передбачений ст. 79 ПК України. Зокрема, наказ про перевірку, повідомлення про дату її початку та місце проведення були отримані платником податків поштою не декілька днів пізніше, ніж відбулася сама перевірка. До матеріалів справи був залучений відповідний фіскальний чек та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, що хоча таке порушення з боку фіскального органу і мало місце, проте це НЕ свідчить про необгрунтованість висновків фіскального органу про нарахування пені та в цілому порушення ним порядку проведення документальної невиїздної перевірки.

Верховний Суд підкреслив помилковість такого підходу. Платник податку повинен бути ознайомлений з відомостями про перевірку в будь-якому випадку до її початку. Інакше порушується право платника податків на присутність під час проведення перевірки передбачене пунктом 79.3, ст. 79 ПК України. В цій справі платник податку офіційно дізнався про перевірку вже після її закінчення, тому така перевірка є незаконною, а у фіскального органу відсутня компетенція на прийняття акту індивідуальної дії – рішення про нарахування пені.

Отже, новий ВС/КАС скасував судові акти першої та апеляційної інстанцій та задовільнив позов платника податків. Наскільки це розумно –вирішуйте самі.

Слід додати, що в нашему випадку з моменту прийняття рішення про нарахування пені та його остаточного скасування ВС минуло 4 роки. Чималий строк, але для платника податків краще пізніше чим ніколи.

Аналізуйте судовий акт: Сам вид перевірки (позапланова невиїзна) без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, позбавляє ДПІ можливості дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення (справа №821/371/17, 21.02.18)

Порушення порядку повідомлення підприємства про проведення перевірки податковими органами тягне за собою визнання результатів такої перевірки недійсними (ВАСУ від 15.03.2017 у справі № 823/359/15)

Фіскальний орган зобов’язаний довести обґрунтованість наказу про призначення перевірки після відповіді платника податків на запит з посиланням на конкретні недоліки його пояснень та документів (ВАСУ від 7 лютого 2017р., К/800/14028/16)

У кримінальному провадженні слідчий суддя не має право призначати позапланову податкову перевірку, а слідчий або прокурор звертатись до слідчого судді із відповідним клопотанням (Апеляційний суд м. Києва, № 757/11320/17-к, від 11. 04. 2017р.)

Неможливість проведення ДПІ зустрічної звірки не свідчить про порушення підприємством податкового законодавства, оскільки не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення спірних операцій (№804/8943/13-а, 17.01.18)

Під час дії мораторію будь-які перевірки, зокрема документальні, фактичні або камеральні заборонені, а прийняті за їх наслідками податкові повідомлення – рішення підлягають скасуванню (Київський апеляційний адміністративний суд, № 823/1338/16)

При оскарженні наказу САМЕ фіскальний орган доводить підстави призначення перевірки при цьому завчасне неповідомлення платника призводить до визнання перевірки незаконною (ВСУ у справі № 21-425а14)

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2018 Київ К/9901/1367/18 804/12558/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 (суддя Конєва С.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю, Семененко Я.В.) у справі № 804/12558/14 за позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання дій щодо проведення перевірки протиправними, визнання протиправним та скасування рішення від 30.07.2014 № 0000534001 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 805191,15 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 17.09.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.02.2015 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» оскаржило їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2014, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування своїх вимог Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 79, 85, 86, пунктів 83.1.1 - 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у період з 04.07.2014 по 08.07.2014 проведено документальну невиїзну перевірку Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт від 14.07.2014 № 400/21-01-10-01-14308368.

За наслідками здійсненого контрольного заходу Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів дійшла висновку про порушення позивачем пунктів 8, 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI з огляду на несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2014 року в сумі 6863360,47 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято рішення від 30.07.2014 № 0000534001 про застосування до Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 805191,15 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт порушення позивачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI в частині перерахування єдиного внеску за квітень 2014 року в період з 21.05.2014 по 24.06.2014, тобто з порушенням строку його сплати, підтверджується зібраними у справі доказами та не спростовано платником.

При цьому судові інстанції відхилили доводи Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» про протиправність проведеної перевірки з підстави вручення платнику наказу на її здійснення та повідомлення про проведення такої перевірки лише 08.07.2014 (тобто коли контрольний захід вже був завершений), оскільки це, на переконання судів попередніх інстанцій, не свідчить про порушення відповідачем порядку проведення документальної невиїзної перевірки.

Однак, судами не враховано, що нормами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, в тому числі документальних невиїзних. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Зазначений висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання, в свою чергу, вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії.

Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 27.01.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

У справі, що розглядається, суди, встановили, що наказ про перевірку від 03.07.2014 № 366 та повідомлення від 03.07.2014 № 70/28-01-40-01 про дату її початку та місце проведення направлено контролюючим органом на адресу позивача засобами поштового зв'язку 03.07.2014 та отримано Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» 08.07.2014, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 103, 105).

Тобто, в даному випадку позивач був об'єктивно позбавлений можливості ознайомитись у встановлений законом спосіб із зазначеними документами до початку здійснення контрольного заходу, що обумовлює протиправність дій відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова».

У випадку ж незаконності перевірки, як у спірному випадку, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норму матеріального права - пункт 79.2статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 у справі № 804/12558/14 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо проведення документальної невиїзної перевірки Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2014 року, результати якої оформлено актом від 14.07.2014 № 400/21-01-10-01-14308368.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 30.07.2014 № 0000534001 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» витрати зі сплати судового збору в розмірі 6576,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.М. Шипуліна

Судді Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк