Высший спецсуд отменил поручительство экс-владельца Дельта Банка Лагуна перед Ощадбанком

Высший специализированный суд 15 февраля отменил поручительство бывшего владельца Дельта Банка Николая Лагуна перед Государственным Ощадным банком на 4,2 млрд гривен.

Об этом свидетельствуют материалы суда.

Согласно им, суды установили, что Дельта Банк и Ощадбанк 15 декабря 2010 года заключили 2 договора об открытии и ведении корреспондентских счетов.

Со временем по этим договорам образовалась задолженность перед Ощадбанком на 948 млн гривен, 111,8 млн долларов и 12,5 млн евро (всего около 4,2 млрд гривен).

Вспомните новость: Экс-собственник Дельта Банка Николай Лагун должен вернуть Ощадбанку 4 млрд гривень

В июне 2015 года Ощадбанк обратился в суд с иском к Лагуну как поручителю по невыполненным обязательствам.

Суд отказал Лагуну в удовлетворении встречного иска, в котором он просил признать недействительным договор поручительства.

Согласно решению Печерского районного суда Киева от 12 марта 2016 года, Лагун как поручитель по невыполненным обязательствам Дельта Банка должен был погасить задолженность перед Ощадбанком.

Аналізуйте судовий акт: Від поруки не втечеш: з фізичної особи - власника Дельта –Банку Миколи Лагуна стягнуто 4,2 млрд. гривень (Апеляційний суд м. Києва від 5 жовтня 2016р., судді Слободянюк, Махлай, Левенець)

5 октября Апелляционный суд Киева отказался удовлетворить жалобу Лагуна и оставил без изменений решение Печерского суда от 12 марта, а Высший спецсуд 15 февраля 2017 отменил решения судов предыдущих инстанций и поручительство Лагуна перед Ощадбанком.

100% акций ПАО “Ощадбанк” находится в государственной собственности.

2 марта 2015 года Национальный банк признал Дельта Банк неплатежеспособным.

Источник: Украинские Новости

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М.,

Писаної Т.О., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_3, третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання договору поруки недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 5 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство «Ощадбанк» (далі - ПАТ «Ощадбанк») звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_3, у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило стягнути з відповідача заборгованість за договором № 151210-Л2 від 15 грудня 2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку в сумі 948 005 232 грн 40 коп.; заборгованість за договором №151210-Л1 від 15 грудня 2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку в сумі 111 797 984 дол. США 90 центів та 12 446 648 євро 40 євроцентів, та судовий збір.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач поручився за виконання позичальником - публічним акціонерним товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») своїх зобов'язань за вказаним договором. Позичальник ПАТ «Дельта Банк» своїх зобов'язань не здійснило, у зв'язку із чим позивачем було направлено вимогу відповідачу як поручителю про необхідність виконання зобов'язання. Станом на момент звернення до суду вимога відповідачем залишена без виконання.

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Ощадбанк», у якому просив суд визнати договір поруки від 6 листопада 2014 року, який укладений між ним, ПАТ «Ощадбанк» та ПАТ «Дельта Банк», недійсним.

Свої вимоги відповідач мотивував тим, що всі операції за кореспондентськими рахунками, які відкриті ПАТ «Ощадбанк» у ПАТ «Дельта Банк», на підставі договорів кореспондентського рахунку, нерозривно пов'язані з ПАТ «Дельта Банк», як фінансовою установою, яка здійснює свою діяльність на підставі відповідної ліцензії. Отже всі зобов'язання, які погоджені сторонами в договорі кореспондентського рахунку, також нерозривно пов'язані з ПАТ «Дельта Банк», а виконання цих зобов'язань, фізичною особою, тобто поручителем за договором поруки, суперечить правовій природі кореспондентських відносин.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 5 жовтня 2016 року, позов ПАТ «Ощадбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованість за договором № 151210-Л2 від 15 грудня 2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку в сумі 948 005 232 грн 40 коп.; заборгованість за договором № 151210-Л1 від 15 грудня 2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку в сумі 111 797 984 дол. США 90 центів та 12 446 648 євро 40 євроцентів та судові витрати в розмірі 3 654 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій представником, ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, та задовольнити зустрічний позов.

Відповідно до п. 6 розд. № 1402-VIII від 02.06.2016">ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи первісний позов, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що боржник за договорами про відкриття та ведення кореспондентського рахунку не погашає кредити та не сплачує проценти за користування кредитними коштами, унаслідок чого утворилась заборгованість, а тому відповідач, який є поручителем позичальника, повинен сплатити зазначену заборгованість; відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди виходили із того, що спірний договір поруки укладено з дотриманням норм чинного законодавства, за власним волевиявленням сторін, він не суперечить вимогам закону, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна з огляду на наступне.

Судами встановлено, що між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Ощадбанк» укладено договір № 151210-Л1 від 15 грудня 2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку та договір № 151210-Л2 від 15 грудня 2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку (а.с. 9-11, 13-16).

У подальшому вносились зміни та доповнення до договору № 151210-Л1 від 15 грудня 2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку додатковими договорами № 1 від 30 червня 2011 року (а.с. 12) та № 2 від 3 січня 2012 року (а.с. 17 оборот); та до договору № 151210-Л2 від 15 грудня 2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку додатковим договором № 1 від 30 червня 2011 року.

Умовами договорів кореспондентського рахунку, з урахуванням змін та доповнень, передбачено, що ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Ощадбанк» з метою здійснення розрахунків відповідно до чинного законодавства, встановлюють між собою кореспондентські відносини. Для проведення розрахунків позивача ПАТ «Дельта Банк» відкриває у ПАТ «Ощадбанк» кореспондентський рахунок типу «Лоро» у українських гривнях та мультивалютний кореспондентський рахунок (п. 1.1. договорів кореспондентського рахунку).

Відповідно до п. 3.2 договорів кореспондентських рахунків списання коштів з кореспондентських рахунків здійснюється боржником на підставі ключових платіжних доручень позивача, переданих узгодженими договорами каналами зв'язку.

Відповідно до п. 3.2 договорів кореспондентських рахунків передача платіжних доручень, виписок, а також інших документів по договорам здійснюється за допомогою системи SWIFT (основний канал зв'язку) або пошти Національного банку України (резервний канал зв'язку).

17 лютого 2015 року ПАТ «Ощадбанк» було направлено за допомогою системи SWIFT на адресу ПАТ «Дельта Банк» 3 платіжні доручення на списання/перерахування коштів з кореспондентських рахунків на його рахунки в інших банках.

Указані платіжні доручення не були виконані ПАТ «Дельта Банк» у строки, передбачені п.3.3 договорів кореспондентських рахунків.

У забезпечення виконання зобов'язань за договорами кореспондентських рахунків, між ПАТ «Ощадбанк», ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 (поручителем) укладено договір поруки від 6 листопада 2014 року. Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов'язався солідарно, в повному обсязі відповідати перед кредитором за зобов'язаннями ПАТ «Дельта Банк» за договорами кореспондентського рахунку (п. 2.1. договору) (а.с. 18-25).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 березня 2015 року №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 2 березня 2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.

Постановою Правління Національного банку України №343 від 15 серпня 2001 року (чинною на час укладення виникнення правовідносин) було затверджено Правила реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України, згідно з п.п.1, 2 яких реєстрації підлягають кореспондентські рахунки, що відкриті установами при встановленні кореспондентських відносин. Установи, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку мають право на відкриття та ведення рахунків банків-кореспондентів, мають відкриті кореспондентські рахунки в іноземній валюті та/або в банківських металах та відкрили в себе кореспондентські рахунки в іноземній та національній (якщо вона виступає як іноземна) валюті та/або в банківських металах, у 10-денний строк з дати укладання договору про встановлення кореспондентських відносин формують пакет документів про відкритий кореспондентський рахунок і надають інформацію територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням установи.

Так, в межах укладених договорів кореспондентського рахунку ПАТ «Дельта Банк», як кореспонденту, ПАТ «Ощадбанки» було відкрито мультивалютні рахунки (гривні, долари США, євро).

Постановою Правління Національного банку України №118 від 26 березня 1998 року було затверджено Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, яким врегульовані правовідносини банків щодо відкриття та ведення кореспондентських рахунків.

Указаним Положенням про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях передбачено, що для відкриття кореспондентського рахунку банки-резиденти України (в даному випадку відповідач-2) банк надає наступні документи: заява на відкриття рахунку; копія банківської ліцензії та генеральної ліцензії (засвідчена нотаріально); копія статуту банку (засвідчена нотаріально); останній річний звіт (на дату складання, що передує даті подання заяви про відкриття рахунку); баланс на останню дату (на 1 число місяця, що передує даті подання заяви про відкриття рахунку); картка із зразками підписів згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України; перелік банків-кореспондентів.

Укладаючи вищевказані договори кореспондентського рахунку, саме ПАТ «Дельта Банк» у відповідності до вимог чинного на той час законодавства був зобов'язаний надати всі вищезгадані документи, про які йде мова у Положенні про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях.

Порядок ведення та режим кореспондентських рахунків в іноземній валюті визначений в розділі 3 Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, згідно з п.п.3.1.1, 3.1.2 якого на кореспондентський рахунок банку-резидента зараховуються кошти в іноземній валюті, що надходять: на користь резидентів; на користь нерезидентів; на користь самого банку за операціями, які він має право здійснювати згідно з відповідними пунктами банківської ліцензії та генеральної ліцензії, в тому числі: одержані банком нараховані відсотки, в тому числі за залишком коштів на кореспондентському рахунку, якщо це передбачено Угодою; готівка для поповнення кореспондентського рахунку; за міжбанківськими операціями щодо купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних грошових ринках, які має право здійснювати уповноважений банк згідно з відповідними пунктами банківської ліцензії та генеральної ліцензії; за неторговельними операціями згідно з чинним законодавством України; за іншими операціями відповідно до чинного законодавства України.

З кореспондентського рахунку здійснюються такі операції: платежі за дорученням клієнтів-резидентів: на користь нерезидента, тобто на рахунок нерезидента в іноземному банку за наявністю підстав для платежу, що перевіряється банком платника коштів; на користь резидента у випадках, які передбачені чинним законодавством України; на власний рахунок в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України; для здійснення продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України; платежі за дорученням нерезидентів згідно з чинним законодавством України; власні операції самого банку, які він має право здійснювати згідно з відповідними пунктами банківської ліцензії та генеральної ліцензії, в тому числі: перерахування іноземної валюти за обслуговування кореспондентського рахунку, якщо це передбачено Угодою; зняття готівкової іноземної валюти з власного кореспондентського рахунку в уповноваженому банку України для підкріплення власної каси; міжбанківські операції з продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних грошових ринках, які має право здійснювати уповноважений банк згідно з відповідними пунктами банківської ліцензії та генеральної ліцензії; перерахування за неторговельними операціями згідно з чинним законодавством України; інші операції відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідність до ЦК України, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004р. №22 було затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Загальні правила документообігу визначені розділом 2 Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, згідно з п.2.13 якої банки приймають до виконання лише розрахункові документи своїх клієнтів, які подають їх у передбаченому договорами банківського рахунку порядку.

Рахунок типу «Лоро» - це кореспондентський рахунок, відкритий банком своєму банку-кореспонденту, на якому відображаються всі операції, що здійснюються за його дорученням.

У вищевказаних договорах кореспондентських рахунків погоджено порядок ведення рахунків «Лоро», а також наведено права і обов'язки сторін цього договору. За умовами вказаних договорів всі операції за кореспондентським рахунком, відкритим ПАТ «Ощадбанк для ПАТ «Дельта Банк» (кореспондента) нерозривно пов'язані з особою кореспондента, оскільки фактично банк має право виконувати тільки ті операції за кореспондентським рахунком, які фактично ініційовані та погоджені безпосередньо особою - власником рахунку, а виконання цих зобов'язань фізичною особою, тобто поручителем за договором поруки, суперечить правовій природі кореспондентських рахунків.

Так, ОСОБА_3 просив суд визнати недійсним договір поруки, згідно умов якого він поручився за виконання перед кредитором за зобов'язаннями ПАТ «Дельта Банк» за договорами кореспондентського рахунку.

Оскільки статтею ч. 1 ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та вище наведеними нормативними актами встановлена правова природа кореспондентського рахунку як особливого рахунку для здійснення банківської діяльності, виконання вимог за кореспондентським рахунком одного банку перед іншим банком не може забезпечуватися порукою фізичної особи.

Таким чином, доводи ПАТ «Ощадбанк» та ПАТ «Дельта Банк», що грошове зобов'язання може бути забезпечене порукою, є безпідставні.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Крім того, за положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та в ст. 203 цього Кодексу (підстава заявленого позову). Якщо недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, оскільки зобов'язання за договорами про відкриття та ведення банківського рахунку нерозривно пов'язані з особою кореспондента, в силу положень ст. 553 ЦК України виконання зобов'язання фізичною особою, тобто поручителем за договором поруки є неможливим, що вказує на незаконність договору поруки, та в силу положень ст. ст. 203, 215 ЦК України він є недійсним.

Оскільки договір поруки, укладений 6 листопада 2014 року між ПАТ «Ощадбанк», ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 (поручителем) є недійсним, відтак і відсутні підстави для покладення обов'язку на відповідача за зобов'язаннями ПАТ «Дельта Банк» перед кредитором за договорами кореспондентських рахунків.

Ураховуючи, що судами при вирішенні спору неправильно застосовані норми матеріального права, у справі не вимагається збирання чи додаткової оцінки доказів, обставини справи судами встановлені повно і правильно, то відповідно до ст. 341 ЦПК України, рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року та ухвала Апеляційного суду м. Києва від 5 жовтня 2016 року підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові ПАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3, третя особа - ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості, та задоволення позову ОСОБА_3 до ПАТ «Ощадбанк», третя особа - ПАТ «Дельта Банк» про визнання договору поруки недійсним, стягнувши з ПАТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 335, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_4, задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 5 жовтня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_3, третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про стягнення заборгованості - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання договору поруки недійсним - задовольнити. Визнати недійсним договір поруки від 6 листопада 2014 року, укладений між публічним акціонерним товариством «Ощадбанк», публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_3.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп.

Рішення оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ.Є. ЧервинськаСудді:І.М. Завгородня Л.М. Мазур Т.О. Писана О.В. Попович