17.01.2017 | Автор: Адвокатське бюро "Руслана Павелко" Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Вирок за ст. 296 КК: Чи являється викручування штатної дросельної втулки з каналу ствола переробкою його в бойову зброю? Виявляється, що ні? (Івано-Франківський міський суд, суддя Болюк І.І.)

Фабула судового акту:  Суд не бере до уваги та відкидає, як доказ висновок експерта ОСОБА_17 від 26.06.2013 року №147 (Т.2 а.с.157-161) та покази самого експерта ОСОБА_17, який підтримав даний висновок, оскільки він в повній мірі та належними чином спростований висновком №1780/1781 балістичної комісійної експертизи, згідно якого, газовий пістолет «ПГШ-10» серійний номер НОМЕР_3 не є вогнепальною зброєю. Вищевказаний газовий пістолет виготовлений заводським способом, ознак стороннього втручання в конструкцію з метою зміни цільового використання не має. Причиною, яка дозволяє вкрутити штатну дросельну втулку з каналу ствола є не переробка саморобним способом пістолета у вогнепальну зброю, а конструктивні особливості виготовлення пістолету заводом виробником, які дозволяють проводити постріли, як патронами спорядженими газовою сумішшю подразнюючої дії (з вкрученою дросельною втулкою), так і патронами спорядженими гумовими кулями (при вкрученій втулці), але не бойовими патронами (боєприпасами). Конструктивна особливість пістолета призначеного для відстрілу патронів нелетальної дії декількох видів, не є підставою відносити його до вогнепальної зброї.

Видалення експертом, під час проведення первинної експертизи, з каналу ствола пістолета Шмайсер «ПГШ-10» серійний номер НОМЕР_4 дросельної втулки, не призвело до втрати його властивостей як газового пістолета (постріли газовими патронами проводити з нього можливо), але дозволили його використання для стрільби іншими патронами нелетальної дії - споряджених гумовими кулями.

З пістолета «ПГШ-10» НОМЕР_5 калібру 9 мм після останньої чистки та змазки проводилась стрільба, як з вкрученою вставкою (дросельною втулкою) так і без неї. Для цього були використані патрони, спорядженні свинцевим снарядом і набоями спорядженими речовинами сльозоточивої та подразливої дії (Т.3 а.с.217-222).

Враховуйте також: ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області у цій справі від 15 березня 2016р., якою відмовлено у перекваліфікуванні злочину на ст. 125 КК (умисне легке тілесне ушкодження) та підтверджено винуватість за ст. 296 КК («хуліганство») засудженого. (дивиться тут нижче)

 

                                                                                                            Державний герб України

Справа № 344/12554/13-к

          Провадження № 1-кп/344/9/15

                                                                                                              ВИРОК

                                                                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року                                                                                                                                                                     м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді                              Болюк І.І.

з участю: секретарів                           Стефанець Г.Я., Макаранюк М.М.,

           Шевчук І.Ю., Андрусяк М.С.

   прокурорів                                       Бартківа А.Я, Клебана Ю.О.

   захисника                                         ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1,

у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Так, 22.06.2013 року, близько 20.00 год., обвинувачений, перебуваючи на дамбі річки «Бистриця Солотвинська», що в м.Івано-Франківську по вул.Набережна, розпочав конфлікт під час якого, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, без будь-яких на те причин, з хуліганських спонукань, із газового пістолета калібру 9мм., Р.А. Кnall «ПГШ-10», заздалегідь заготовленого для цієї мети, здійснив один постріл у повітря після чого виражався нецензурними словами до потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В подальшому, коли потерпілий ОСОБА_7 з метою припинити хуліганські дії направився в напрямку обвинуваченого, а потерпілий ОСОБА_6 намагався втекти з вул.Набережної, обвинувачений, діючи умисно та усвідомлюючи наслідки своїх дій, здійснив два постріли в напрямку потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, чим спричинив останнім легкі тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних ран.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні злочину визнав частково, а саме те, що заподіяв потерпілим легкі тілесні ушкодження, та пояснив, що 22.06.2013 р., близько 18.30 год., коли він разом із своїм товаришем, свідком ОСОБА_8, прийшов на берег річки «Бистриця Солотвинська», що в м.Івано-Франківську по вул.Набережна, то побачив свою наречену ОСОБА_1 з подругою ОСОБА_9 в компанії незнайомих йому молодих людей. Йому здалося, що потерпілий ОСОБА_6, ім'я якого він дізнався з матеріалів досудового слідства, пристає до його нареченої, на що обвинувачений, з власної ініціативи вирішив втрутитися. Між ним та потерпілими ОСОБА_6, зав'язалася словесна суперечка, яка переросла в боротьбу. Він впав на землю, від удару ненадовго втратив свідомість, отримав удари від потерпілого в різні ділянки тіла.

Будучи розлюченим та розуміючи, що фізичні сили його та потерпілих, являються нерівними, він втік з місця конфлікту, однак протягом невеликого проміжку часу повернувся на берег річки «Бистриця Солотвинська», що в м.Івано-Франківську по вул.Набережна, в той час, коли потерпілі та свідки вже прямували по дамбі додому.

Принісши із собою газовий пістолет калібру 9мм., Р.А. Кnall «ПГШ-10», виражаючись нецензурною лайкою на адресу потерпілих, він здійснив при цьому один вистріл в повітря та кілька пострілів, використовуючи патрони ударно-травматичної дії в напрямку до потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та свідків, які теж в той час перебували поряд з потерпілими. Жодного наміру наносити тілесні ушкодження потерпілим не мав, однак не заперечив, що повернувшись приніс з собою зброю із вкрученою втулкою для патронів ударно-травматичної дії, з метою посилення пострілу, оскільки вважав себе ображеним потерпілими, а зброю використав для самозахисту. Окрім того, просив взяти до уваги, що зранку наступного дня добровільно прийшов у відділення міліції, повідомив, що стріляв в людей на дамбі річки та здав зброю.

У вчиненому розкаюється частко, а саме в тому, що принісши газовий пістолет став здійснювати постріли, вважає, що саме потерпілі спровокували конфлікт, а він діяв на грунті ревнощів та з метою самооборони. Вважає, що його дії слід перекваліфікувати за ст.125 КК України.

Незважаючи на невизнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.296 КК України повністю доведена сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні належних та допустимих доказів, які є достатніми та взаємопов'язаними.

Так, потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 22.06.2013 року близько 18.30 год. він разом із ОСОБА_9, її подругою ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_19 відпочивали на березі річки, коли до них наблизилось двоє невідомих людей. Як пізніше йому стало відомо, одним із них був ОСОБА_5. Останній підійшов до ОСОБА_1 та обізвавши її нецензурною лайкою, взяв за руку та відвів в сторону річки. Там, обвинувачений наніс ОСОБА_1 доленою удар по щоці, а тому він вирішив втрутитись та, підійшовши, відштовхнув обвинуваченого від ОСОБА_1. Останній впав та встаючи із землі намагався кинути в нього каменем, після чого між ними зав'язалася короткочасна бійка. Однак, після втручання ОСОБА_10, ОСОБА_19 та ОСОБА_7, бійка припинилась, а обвинувачений втік. Через короткий проміжок часу, коли вони всі разом, в тому числі й ОСОБА_1, яка продовжувала з ними відпочивати після виниклого інциденту, попрямували пішохідною доріжкою дамби, їм на зустріч, з пістолетом в руці, надійшов обвинувачений в компанії інших незнайомих йому молодих людей. Побачивши зброю в руках обвинуваченого він намагався втекти, однак його наздогнали, повалили на землю, а обвинувачений виражаючись нецензурною лайкою здійснив кілька пострілів. Пізніше він побачив кров на лівому бедрі та разом із потерпілим ОСОБА_7 вони звернулися в МКЛ №1 за медичною допомогою. Про те, що ОСОБА_1 являється нареченою обвинуваченого ОСОБА_5, вона нікому не повідомляла.

Важає, що конфлікт спровокував обвинувачений на грунтів ревнощів, жодних претензій до нього не має та просить сурово його не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 22.06.2013 року близько 18.00 год. відпочивав на березі річки «Бистриця» в компанії ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_19. Коли закінчився алкоголь він разом з ОСОБА_11 пішли в магазин, що неподалік вул.Набережної.

Повертаючись, побачив, що ОСОБА_10 розбороняє потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого. Як пізніше стало відомо, це був ОСОБА_5. Коли ОСОБА_5 втік, від друзів він дізнався, що ОСОБА_5 колишній хлопець ОСОБА_1. Вони стали збиратись додому і коли вийшли на алею набережної на зустріч їм появився обвинувачений зі зброєю в руках в супроводі близько 6-ти чоловік. Хлопці повалили ОСОБА_6 на землю та стали наносити удари по тілу, а обвинувачений в той час лаючись нецензурною лайкою стріляв в різні боки.

Від пострілу він отримав травму лівої ноги та звернувся до МКЛ № 1 за допомогою.

Важає, що конфлікт спровокував обвинувачений, він ображав ОСОБА_1, а ОСОБА_6 зробив йому зауваження. Жодних претензій до нього не має та просить сурово його не карати.

Так, свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працював на посаді слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС та 22.06.2013 року заступив на чергування, коли стало відомо, що двоє осіб звернулися за допомогою до МКЛ№1 з вогнепальними пораненнями. А 23.06.2013 року, працівник карного розшуку привів до нього обвинуваченого ОСОБА_5, який добровільно звернувся до Івано-Франківського МВ УМВС, дав пояснення про обставини скоєного та в поліетиленовому кульку приніс зброю та одяг в якому стріляв.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 22.06.2013 року, близько 17.00 год. разом з обвинуваченим прийшли на річку та побачили, що в компанії невідомих йому людей сидить ОСОБА_1. Обвинувачений покликав до себе ОСОБА_1, однак через декілька хвилин підбіг незнайомий йому хлопець, який спочатку ображав ОСОБА_5, а потім наніс йому удар в область голови, потім удар каменем. Обвинувачений вирвався та втік. Про те, що ОСОБА_5 повернувся назад зі зброєю йому стало відомо з новин по телебаченню.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 суду підтвердили, що 23.06.2013 року, прийшовши на дамбу річки бачили обвинуваченого ОСОБА_5, разом із свідком ОСОБА_15, а також трьох невідомих хлопців, які сперечались з ОСОБА_15. Саму сутичку вони бачили з дамби, однак зброї в обвинуваченого в той час не було.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що 22.06.2013 року був очевидцем того, як до ОСОБА_1 підійшов невідомий йому хлопець, зловив за шию та нецензурно обізвав, після чого відвів її в сторону. До них підійшов потерпілий ОСОБА_6 Між ними виникла словесна суперечка, яка переросла в бійку. Після того, як обвинувачений втік, через деякий час він повернувся із зброєю. Потерпілий ОСОБА_7 намагався забрати зброю. Обвинувачений зробив близько трьох пострілів.

Свідок ОСОБА_9 суду підтвердила, що вона запросила ОСОБА_1 на відпочинок разом із молодими людьми. Вказала, що конфлікт розгортався в два етапи. Вперше, коли обвинувачений ОСОБА_5 підійшов в той час, коли потерпілий ОСОБА_6 обіймав ОСОБА_1 і вдруге, коли обвинувачений повернувшись, зустрів їх на вул.Набережній із зброєю та зробив декілька пострілів. Потерпілий ОСОБА_6 отримав травму в районі бедра, а ОСОБА_7 вище коліна.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину доведена іншими письмовими доказами кримінального провадження, а саме:

Відповідно до відомостей внесених до ЄДРДР 23.06.2013 року, ОСОБА_5, 22.06.2013 року, грубо порушуючи громадський порядок, спричинив умисні тілесні ушкодження з травматичної зброї ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (Т.2 а.с.1, 4).

З догоспітального клінічного протоколу №3682 та 3683, хворі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 прибули до МКЛ №1 22.06.2013 року о 23.30 з пораненнями з травматичної зброї (Т.2 а.с.13, 14).

Згідно протоколу огляду місця події від 23.06.2013 року (Т.2 а.с.24-25), місцем огляду являється вул.Набережна річки Бистриця-Солотвинська. Під-час огляду виявлено гільзу жовтого кольору виготовлену з металу жовтого кольору з маркувальним позначенням 9- мм, що відображено на фототаблиці (Т.2 а.с.32).

Заявою обвинуваченого ОСОБА_5 про добровільне з'явлення та зізнання у вчиненні злочину, а також заявою про добровільну видачу речей в яких він перебував під час вчинення злочину та пістолета ПГШ-10 НОМЕР_2, чорного кольору з якого він 22062013 року здійснював постріли в потерпілих (Т.2 а.с.33, 34).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 23.06.2013 року, близько 17 год. 54 хв. обвинувачений ОСОБА_5 послідовно та детально розказав про події, які мали місце 22.06.2013 року на березі річки "Бистриця Солотвинська", зокрема, вказав, що побачив дівчину з іншим, підійшов до них, взяв її за шию та вирішив з нею поговорити. Після цього і розпочався конфлікт з потерпілими (Т.2 а.с.77-84).

Згідно висновку експерта №535 від 27.06.2013 року у потерпілого ОСОБА_7 виявлено одну рану по задньо-зовнішній поверхні нижньої третини лівого стегна, один синець та одне садно в ділянці правого стегна, одне садно в ділянці лівого стегна, які можуть відповідати терміну вказаному у постанові, а саме, 22.06.2013 року бллизько 19-20 год. та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Рана по задньо-зовнішній поверхні нижньої третини лівого стегна відносться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я. Зі слів хворого стріляли, невідомі люди (Т.2 а.с.116-117).

Згідно висновку експерта № 534 від 27.06.2013 року у потерпілого ОСОБА_6, малися тілесні ушкодження: два синці в ділянках правого плечового суглобу; два синці в ділянках правої верхньої кінцівки; один синець в ділянці гребеня правої тазової кістки; одна рана в ділянці лівого кульшового суглоба, які можуть відповідати терміну вказаному в постанові, а саме, 22.06.2013 року близько 19-20 год. та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Зі слів хворого стріляли, невідомі люди (Т.2 а.с.121-122).

Відповідно до висновку експертів №613/535-Д та 612/534Д від 25.07.2013 року, як у потерпілого ОСОБА_7, так і в потерпілого ОСОБА_6 було виявлено вогнепальні рани, які утворилися внаслідок проведеного пострілу зі зброї ударно-травматичної дії про що свідчать характер ран так і пошкодження тканин одягу (Т.2 а.с.126-127; 131-132).

Відповідно до висновків експертів №113 та №112 від 18.07.2013 року, як на шортах потерпілого ОСОБА_7, так і на штанах потерпілого ОСОБА_6 виявлено вхідні вогнепальні пошкодження, які утворилися від дії кулі внаслідок пострілу зі зброї ударно-травматичної дії із близької відстані (Т.2 а.с.136-139; 146-149).

Відповідно до висновків експертів №420 та №421 від 10.07.2013 року, предмет вилучений при огляді місця події 23.06.2013 року є стріляною гільзою 9-мм пістолетного патрону ударно-травматичної дії центрального бою кал.9 мм. Р.А., промислового виробництва. Патрон такого типу призначений для придушення агресивності нападаючого шляхом болючої дії за рахунок кінетичної енергії еластичної кулі, а також для проведення тренувальних занять та відпрацювання навичок поводження зі зброєю. Патрон розроблено для використання у самозарядних пістолетах ударно-травматичної дії та окремих модифікаціях револьверів. Гільза з маркуванням 9 мм., вилучена 23.06.2013 року при огляді місця події, відстріляна з пістолету ПГШ-10, НОМЕР_2, добровільно наданим ОСОБА_5 (Т.2 а.с.169-171, 179-181).

Суд не бере до уваги та відкидає, як доказ висновок експерта ОСОБА_17 від 26.06.2013 року №147 (Т.2 а.с.157-161) та покази самого експерта ОСОБА_17, який підтримав даний висновок, оскільки він в повній мірі та належними чином спростований висновком №1780/1781 балістичної комісійної експертизи, згідно якого, газовий пістолет «ПГШ-10» серійний номер НОМЕР_3 не є вогнепальною зброєю. Вищевказаний газовий пістолет виготовлений заводським способом, ознак стороннього втручання в конструкцію з метою зміни цільового використання не має. Причиною, яка дозволяє вкрутити штатну дросельну втулку з каналу ствола є не переробка саморобним способом пістолета у вогнепальну зброю, а конструктивні особливості виготовлення пістолету заводом виробником, які дозволяють проводити постріли, як патронами спорядженими газовою сумішшю подразнюючої дії (з вкрученою дросельною втулкою), так і патронами спорядженими гумовими кулями (при вкрученій втулці), але не бойовими патронами (боєприпасами). Конструктивна особливість пістолета призначеного для відстрілу патронів нелетальної дії декількох видів, не є підставою відносити його до вогнепальної зброї.

Видалення експертом, під час проведення первинної експертизи, з каналу ствола пістолета Шмайсер «ПГШ-10» серійний номер НОМЕР_4 дросельної втулки, не призвело до втрати його властивостей як газового пістолета (постріли газовими патронами проводити з нього можливо), але дозволили його використання для стрільби іншими патронами нелетальної дії - споряджених гумовими кулями.

З пістолета «ПГШ-10» НОМЕР_5 калібру 9 мм після останньої чистки та змазки проводилась стрільба, як з вкрученою вставкою (дросельною втулкою) так і без неї. Для цього були використані патрони, спорядженні свинцевим снарядом і набоями спорядженими речовинами сльозоточивої та подразливої дії (Т.3 а.с.217-222).

Згідно показань свідка ОСОБА_18, яка в судовому засіданні пояснила, що на час судового слідства являється нареченою обвинуваченого та, що насправді ініціатором конфлікту був потерпілий ОСОБА_6, в компанії якого вона в день виниклого конфлікту проводила час. Вказала також, що саме ОСОБА_6 першим наніс удар в голову обвинуваченому, оскільки останній вжив нецензурну лайку в його адресу. Після цього ОСОБА_5 впав, його, окрім потерпілого ОСОБА_6, став копати ще й свідок ОСОБА_16 Обвинувачений ненадовго втрачав свідомість, однак, місце конфлікту покинув самостійно. Через деякий час повернувся зі зброєю, вимагав просити вибачення і здійснив один постріл вгору.

Щодо показань свідка ОСОБА_18, в частині, де остання вказала, що постраждалим від конфлікту виявився саме обвинувачений ОСОБА_5 та те, що останній здійснив тільки один постріл в повітря, то суд оцінює їх критично, оскільки дані покази свідка в повній мірі спростовані іншими дослідженими в судовому засідання доказами, зокрема показаннями свідків та дослідженими письмовими документами.

Окрім того суд піддає сумніву об'єктивність показів свідка ОСОБА_18, оскільки свідок вказала, що вони проживають з обвинуваченим однією сім'єю та ведуть спільний побут, а в майбутньому мають намір одружуватись. З огляду на вказане, остання дала показання з метою вигородити обвинуваченого та сприянню можливості уникнення ним відповідальності за вчинений злочин.

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні не здобуто доказів, які б підтверджували позицію захисника та її підзахисного ОСОБА_5, який вкінці судового слідства змінив свою думку, щодо часткового визнання вини за ч.4 ст.296 КК України, вказавши при цьому, що він вчиняючи даний злочин був знайомий з потерпілими, а тому вважає що його дії слід перекваліфікувати за ст.125 КК України. Така непослідовна та суперечлива позиція обвинуваченого, який протягом судового слідства двічі змінює покази, щодо фактичних обставин вчинення злочину, повністю спростована, як первинними показаннями самого обвинуваченого, так і показаннями потерпілих та свідків, які являлися безпосередніми очевидцями даних подій. Дані обставини також узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими матеріалами справи.

Дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинені із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліках в Івано-Франківському ОНД та ОКПНД не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, відсутність будь-яких претензій матеріального характеру у потерпілих.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи особу винного, обставини справи, а також роз'яснення, що містяться в п.1.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди при призначенні покарання зобов'язані враховувати як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а відповідно до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими,так і іншими особами.

Враховуючи всі вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 не можливе без ізоляції від суспільства, та вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.4 ст.296 КК України, у вигляді позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним злочинів.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-375 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього такі процесуальні обов'язки:

- прибувати до визначеної службової особи або суду, за першою вимогою;

- не відлучатися із місця постійного проживання, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- не залишати місце проживання після 20:00 год.

Речові докази:

- надані ОСОБА_7 бавовняно-синтетичні шорти із малюнком зеленого та білого кольорів (а.с.141 т.2) - повернути потерпілому ОСОБА_7;

- надані ОСОБА_6 бавовняно-синтетичні штани світло жовто-коричневого кольору (а.с.151 т.2) - повернути потерпілому ОСОБА_6;

- пістолет марки "ПГШ 10", калібру 9 мм. (а.с.163 т.2) - конфіскувати;

- стріляну гільзу 9 мм. пістолетного патрону ударно-травматичної дії центрального бою калібру 9 мм. (а.с.173 т.2) - знищити.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз №417 від 10.07.2013 року, №420 від 10.07.2013 року, №421 від 10.07.2013 року та № 1780/1781 від 31.07.2014 року в загальній сумі 8047 (вісім тисяч сорок сім) гривень 60 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя                                                                                       Болюк І.І.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43679589

=======================================================================================================================

 

Справа № 344/12554/13-к  

Провадження № 11-кп/779/4/2016  

Категорія ч.4 ст.296 КК України  

Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.  

Суддя-доповідач ОСОБА_1  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року                                                                                                                                                         м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

                                                        ОСОБА_1

                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3,

  зучастю секретаря с/з                ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Івано-Франківського міського суду від 20 квітня 2015 року відносно ОСОБА_7, з участю прокурора Журавльова Є.Є., захисника ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7,

в с т а н о в и л а :

Захисник ОСОБА_6 просить змінити вирок Івано-Франківського міського суду відносно ОСОБА_7, змінивши правову кваліфікацію кримінального правопорушення на ст. 125 КК України.

Оскарженим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим за те, що він вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Його дії кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі.

обвинувачено у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України і призначено йому покарання три роки позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання та покладено на нього певні обовязки.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати в сумі 8047 грн. 60 коп. за проведення судових експертиз.

В поданій апеляційній скарзі захисник категорично не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, вважає його помилковим, постановленим внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноти судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджуються доказами, які досліджені в судовому засіданні, судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, не зазначено чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, а тому його не можна вважати законним.

Згідно вироку суду першої інстанції, 22.06.2013 року біля 20:00 год. ОСОБА_7 перебуваючи неподалік річки «Бистриця Солотвинська », що в м. Івано-Франківську по вул..Набережна, розпочав конфлікт і із заздалегідь заготовленого для цієї мети газового пістолета калібру 9 мм., Р.А. Knall «ПГШ-10» здійснив один постріл у повітря, після чого висловлювався нецензурними словами до потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Коли потерпілий ОСОБА_9 направився до ОСОБА_7 щоб припинити хуліганські дії останнього , а потерпілий ОСОБА_8 в цей час намагався втекти, ОСОБА_7 здійснив два постріли в їхню сторону, чим спричинив їм легкі тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних ран.

Під час апеляційного розгляду :

- захисник ОСОБА_6 підтримала доводи своєї апеляційної скарги у повному обсязі, просила задовольнити її, змінивши правову кваліфікацію кримінального правопорушення:

- прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення як необгрунтовану та безпідставну;

- обвинувачений ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу свого захисника, в той же час просячи, що у разі якщо суд дійде висновку про те, що немає підстав для перекваліфікації його дій, то звільнити його від відбування призначеного йому судом першої інстанції покарання з випробуванням.

Заслухавши сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.ї

Ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, в тому числі і в частині призначення покарання.

Апеляційні вимоги захисника ОСОБА_6 в інтересах її підзахисного ОСОБА_7 щодо перекваліфікації дій останнього є необгрунтованими, оскільки колегія суддів вважає , що кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 296 КК є правильною і це підтверджується як показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що 22.06.2013 року він разом із своїми друзями відпочивали на березі річки, де до них підійшов обвинувачений ОСОБА_7 і затіяв сварку із своєю нареченою Іриною під час якої вдарив її рукою по обличчю. Він заступився за неї та відштовхнув обвинуваченого від Ірини і той впав на землю. Встаючи із землі обвинувачений намагався кинути в нього каменем і тоді між ними виникла бійка, яку припинили його знайомі з якими він там тоді був. Через нетривалий проміжок часу, коли вони йшли по дамбі річки їм назустріч підійшов обвинувачений в групі з незнайомими йому молодими людьми, тримаючи в руці пістолет. Побачивши це він намагався втекти, однак вони його наздогнали, повалили на землю, а обвинувачений в цей час виражаючись нецензурною лайкою здійснив кілька пострілів. Пізніше він побачив кров у себе на лівому бедрі і вже разом із потерпілим ОСОБА_9 звернулись в лікарню за допомогою. Аналогічні показання суду дав потерпілий ОСОБА_9, доповнивши тим, що тоді він там від пострілу з пістолета обвинуваченого отримав травму лівої ноги і звернувся за медичною допомогою в лікарню, так і показаннями свідків ОСОБА_10, який працював слідчим СВ Івано-Франківського МВ УМВС і йому стало відомо про те, що 22.06.2013 року двоє осіб звернулися за допомогою до міську клінічну лікарню № 1 м. Івано-Франківськ з вогнепальними пораненнями, а також свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які ствердили, що були очевидцями конфліку між потерпілими та обвинуваченим, який мав місце на березі річки Бистриця-Солотвинська, що в межах м. Івано-Франківськ, а далі на дамбі річки.

Крім цього винуватість ОСОБА_7 підтверджується догоспітальними клінічними протоколами №3682 та 3683 про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 прибули до МКЛ №1 з пораненнями з травматичної зброї (Т.2 а.с.1,4), протоколом огляду місця події, де було виявлено гільзу від пістолета ( Т.2 а.с.32), заявою обвинуваченого ОСОБА_7 про добровільне зявлення та зізнання у вчиненні злочину, про добровільну видачу речей ( Т. 2 а.с. 33,34), протоколом слідчого експерименту ( Т.2 а.с.77-84), висновками експертів від 27.06.2013 року, 25.07.2013 року, 27.06.2013 року, 18.07.2013 року, 23.06.2013 року, які підтверджують винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому йому злочині.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_6 про перекваліфікацію дій обвинуваченого з ч. 4 ст. 296 КК України на ст. 125 КК України є необгрунтованим, оскільки в даному випадку подія мала місце на березі річки Бистриця-Солотвинська в м. Івано-Франківськ, де крім обвинуваченого та потерпілих знаходились інші люди, які там відпочивали, де обвинувачений затіяв сварку, яка переросла у бійку. Після цього ОСОБА_7 пішовши додому повернувся туди в групі із своїми знайомими молодими людьми та пістолетом, який стріляє травматичними кулями, в руці з якого стріляючи спричинив тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Згідно з п.п.1,2 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.220 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобовязані враховувати ступінь тяжкості вчиненного злочину, дані про особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Висновки з усіх питань, повязаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.

Покликання обвинуваченого ОСОБА_7 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції про суворість призначеного покарання і у разі неперекваліфікації його дій з ч.4 ст. 296 КК України про необхідність застосування до нього ст. 75 КК України підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше пяти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи як помякшуючі покарання ОСОБА_7 обставини, що судиться він вперше, частково визнав свою вину у скоєному і в цьому розкаявся, позитивно характеризується як по місцю своєї попереньої так і теперішньої роботи, що на його утриманні знаходиться батько пенсійного віку, що він є особою, яка хворіє, що потерпілі до нього будь-яких претензій не мають, тяжкість скоєного ним злочину та його особу, колегія суддів приходить до висновку, що його виправлення можливе без відбування призначеного йому покарання.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України на ОСОБА_7 слід покласти певні обовязки.

         Керуючись ст. ст. 376404405407418419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 20 квітня 2015 року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного йому покарання змінити.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання у виді трьох років позбавлення волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обовязки : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з часу її проголошення.

Судді        С. С. Вилка

          ОСОБА_2

          ОСОБА_3

 

2
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення