Відсутність технічного запису фіксування судового процесу та журналу судового засідання є безумовною підставою скасування вироку суду першої інстанції (Апеляційний суд Житомирської області, 24.04.2018 р. у справі №295/16718/15-к)

Фабула судового акту: 30.01.2018 р. Богунським районним судом м. Житомира особу було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено покарання – три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Захисником Грабчуком О.В. в інтересах обвинуваченого на вирок суду було подано апеляційну скаргу, в якій викладено посилання на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді провадження та невідповідність призначеного судом покарання в особі обвинуваченого. При цьому, захисник Грабчук О.В. в частині істотного порушення вимог кримінального процесуального закону посилався на відсутність в матеріалах звукозапису судового засідання, під час якого давали показання безпосередній та єдиний свідок ДТП, а також потерпіла. У свою чергу в матеріалах провадження містилась довідка секретаря судового засідання про те, що звукозапис судового засідання відсутній у зв’язку із збоями в спеціальній системі. При цьому, на вказаній довідці була вказана дата (04.04.2015 р.) ще за пів року до самої ДТП, яка мала місце 22.10.2015 р. Також захисник вказував на відсутність журналу судового засідання (від 04.04.2016 р.), оскільки той журнал, що містився в матеріалах провадження, був виготовлений по іншій справі і датований датою, коли справа вже знаходилась на розгляді в апеляційному суді Житомирської області – 04.04.2018 р.

24.04.2018 р. Апеляційний суд Житомирської області вирок скасував, а по кримінальному провадженню призначив новий судовий розгляд в суді першої інстанції. При цьому апеляційний суд у своїй ухвалі вказав на наступне: апеляційним судом встановлено, що в матеріалах провадження відсутній цілий ряд технічних записів фіксування судових процесів (судових засідань), у тому числі і технічного фіксування допиту в суді першої інстанції потерпілої та безпосереднього свідка ДТП, показання котрого, на думку сторони захисту, спростовують доводи щодо винності обвинуваченого. Разом з цим, наявний в матеріалах справи журнал судового засідання від 04.04.2016 р. датований іншою датою – 04.04.2018 р. і виготовлений по іншій справі. Також вказаний журнал виготовлений всупереч вимог Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу. Відповідно до п.7 ч.2 ст.412 КПК України, відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, є однією з підстав, за наявності якої судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.

Аналізуйте судовий акт: Відсутність журналу судового засідання не є підставою для скасування судового рішення, хоча і існує пункт 7, частина 2, ст. 412 КПК України (Апеляційний суд Дніпропетровської області від 7 листопада 2016р. у справі № 200/18239/16-к)

Без наявності в матеріалах справи технічного запису навіть одного судового засідання вирок автоматично скасовується (Апеляційний суд Хмельницької області, від 16 березня 2015р., справа № 688/4727/14-к, суддя Ващенко С. Є.)

Неповне фіксування технічними засобами провадження у суді НЕ веде до автоматичного скасування вироку, при цьому слід оцінювати значимість незафіксованих процесуальних дій у відповідності із ст. 412 КПК (ВСУ від 24 лис. 2016р., № 5-1кс(15)16)

У випадку заміни у складі колегії суддів ОБОВ'ЯЗКОВО виноситься ухвала про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку (справа № 523/2730/15-к від 24.01.2017)

Відсутність у обвинувальному акті обставин, що помякшують та обтяжують покарання обвинуваченого є підставою для повернення такого акту прокурору (Роздільнянський районний суд Одеської обл від від 23.12.2016 у справі № 511/2956/15-к)

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/16718/15-к Головуючий у 1-й інст. Зіневич І. В.

Категорія ч.2 ст.286 КК Доповідач Зав'язун С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Завязуна С.М.,

суддів: Бережної С.В., Широкопояса Ю.В.,

секретаря Скородинської Г.В.,

за участю: прокурора Мохарєва О.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника Грабчука О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №295/16718/15-к за апеляційною скаргою захисника Грабчука О.В., діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 30 січня 2018 року відносно

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі з доповненнями захисник Грабчук О.В. просить скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляд провадження в Богунському районному суді м. Житомира. При цьому, посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону при розгляді провадження та невідповідність призначеного судом покарання особі обвинуваченого. Так, суд першої інстанції помилково послався, як на докази винності його підзахисного, на покази потерпілої ОСОБА_1, хоча в зазначених показах не має жодної допустимої доказової інформації, що стосується власне вчинення ДТП обвинуваченим. Також, ставить під сумнів правильність і об’єктивність висновку експерта №368/16-25 від 20.07.2016, посилаючись на те, що експертом ОСОБА_4 не вказано які саме методики були використані під час проведення експертизи, як і джерела, звідки взято і використано у дослідженні відповідні величини по другому питанню експертизи, та не використано під час експертного дослідження диски з відеозаписом до протоколу огляду місця події від 22.10.2015 р. з відеозаписом з автозаправної станції «БРСМ», на яких зафіксовано гальмування водієм ОСОБА_3 Посилаючись на показання свідка ОСОБА_5, які дають підстави зробити висновок, що дії водія ОСОБА_3 не мали причинного зв’язку з виникненням даної ДТП, наголошує, що суд першої інстанції належно їх не оцінив, хоча вони суперечать іншим доказам по справі та не усунув ці протиріччя. Наголошує, що суд першої інстанції належно не оцінив й причинного зв’язку дій між порушенням загиблим пішоходом ОСОБА_6 ПДР України та виникненням самої дорожньо-транспортної пригоди, обмежившись лише констатацією порушень пішоходом ОСОБА_6 ПДР України. Звертає увагу і на те, що суд не взяв до належної уваги і лист № 25-04-16/1-1129 від 06.11.2015 р. Житомирського обласного центру з гідрометеорології та висновок судово-токсикологічної експертизи щодо виявлення етилового спирту в концентрації 0,81% в ОСОБА_6 Крім того, звертає увагу і на відсутність технічного звукозапису ряду судових засідань, у тому числі і засідань на яких були допитані потерпіла ОСОБА_1 і свідок ОСОБА_7 Також, зазначає, що покарання призначене ОСОБА_3 не відповідає його особі, оскільки суд першої інстанції не врахував відповідно до ч.2 ст.66 КК України як обставину, що пом’якшує покарання те, що ОСОБА_3 є особою похилого віку.

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

До вступу вироку в законну силу застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Покладено на ОСОБА_3 такі обов’язки: прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований, проживає, перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та\або роботи.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов’язані із залученням експертів при проведенні авто технічних експертиз в сумі 2566 грн 18 коп.

Питання про речові докази вирішено у порядку ст.100 КПК України.

Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3 22.10.2015 року близько 06 години 40 хвилин, керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1 по вул. Ватутіна м. Житомир у напрямку вул. Київська.

Рухаючись вказаним автомобілем по освітленій штучним вуличним освітленням проїзній частині та під’їжджаючи до міського автовокзалу, який розташований по вулиці Київській 93, ОСОБА_3 в порушення вимог п.2.3б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., будучи неуважним, не простежив за зміною дорожньої обстановки та в порушення вимог пункту 12.3 вказаних вище Правил при виникненні небезпеки та перешкоди для руху, яку він об’єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, в результаті чого передньою правою частиною автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, який переходив проїзну частину справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля.

В результаті даної ДТП пішоходу ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців по передньо-внутрішній поверхні правої гомілки та стегна (по 1), синців по зовнішній поверхні лівої гомілки та стегна (по 1), крововиливів в м’які тканини в проекції синців, синця тулуба зліва, вертикального перелому крила лівої здухвинної кістки, переломів ребер зліва - 2,3,4,5,6,7 ребер по середньо-ключичнії лінії, 3,4,5,6,7,8 по середньо-підпахвинній лінії, три з яких з пошкодженням парієнтальної плеври та лівобічним гемотораксом, переломів 2,3,4,5 ребер справа по лопатковій лінії, без пошкодження плеври, крупновигнищевих крововиливів в прикореневі ділянки легень, більше вражені зліва, в навколо ниркову клітковину, більше виражені зліва, крововиливу в заднє середостіння, розриву стінки правого шлуночка серця з гемо перикардом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в причинному зв'язку зі смертю потерпілого, яка настала на місці пригоди.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 2.36) та 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходиться у прямому причинному зв’язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події з її наслідками.

Таким чином, своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника Грабчука О.В., який підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в них мотивів, позицію обвинуваченого в підтримку скарги захисника, пояснення потерпілої, яка погодилася із апеляційною скаргою захисника, заперечення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 412 КПК відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, є однією з підстав, за наявності якої судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.

Як встановлено апеляційним судом, в матеріалах провадження відсутній цілий ряд технічних записів фіксування судових процесів (судових засідань), у тому числі і технічного фіксування допиту в суді першої інстанції потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_7 (безпосереднього свідка ДТП), показання котрого, на думку сторони захисту, спростовують доводи щодо винності обвинуваченого.

Разом з цим, наявний в матеріалах справи журнал судового засідання від 04.04.2016 (т.1 а.п.143-145), датований іншою датою 04.04.2018 і виготовлений по іншій справі 295/16778/15-к. Крім того, вказаний журнал виготовлений всупереч вимог Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання) (затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2012 №108).

Такі порушення є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та відповідно п.7 ч.2 ст.412, п.1 ч.1 ст.415 КПК України є підставою для скасування вироку з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

В ході нового судового розгляду суду першої інстанції слід перевірити з належною оцінкою доводи захисника, більш ретельніше дослідити та надати відповідну оцінку усім наявним в кримінальному провадженні доказам, як на підтвердження вини обвинуваченого, так і тих, що їх заперечують.

Вирішуючи питання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3, апеляційний суд з врахуванням вимог ст.177 КПК України вважає, що обраний судом першої інстанції запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.404 405 407 409 412 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 30 січня 2018 року скасувати, а по кримінальному провадженню щодо обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_3 призначити новий судовий розгляд в Богунському районному суді м. Житомира.

Запобіжний захід застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов’язання залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :