Відповідальність за незаконне зберігання та носіння зброї в Україні

Незаконне поводженні зі зброєю в Україні тягне за собою кримінальну відповідальність. Злочини даної категорії є достатньо поширеними: кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, до яких відносяться зазначені протиправні дії, згідно зі статистикою є одними з найчисельніших злочинів, за які громадяни засуджуються українськими судами.

За яку вогнепальну зброю передбачена кримінальна відповідальність?

Кримінальна відповідальність наступає по ч.1 ст.263, ст. 263-1 КК (Кримінального кодексу України) за незаконний обіг таких предметів:

1) вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської)

Усі види бойової, нарізної мисливської, спортивної зброї, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху і т.п.).

Згадайте новину: Українцям обіцяють право на збройний самозахист

Згідно з Постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» №3 від 26.04.2002 пневматична зброя, газові, стартові, сигнальні, будівельні пістолети чи револьвери, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (так звані «травматичні» пістолети чи револьвери), ракетниці, а також інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, не можуть бути віднесені до вогнепальної зброї у розумінні статті 263 КК.

2) бойові припаси (боєприпаси)

Патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, міни, гранати, бомби, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху.

Згідно з вищезазначеною Постановою Пленуму ВСУ патрони та набої до гладкоствольної мисливської зброї, а також патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, не є боєприпасами в розумінні статті 263 КК.

3) вибухові речовини

Тротил, динаміт, порох, нітрогліцерин та інші хімічні речовини чи їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню.

4) вибухові пристрої

Вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду.

Читайте статтю: «Право громадян на зброю – pro et contra»: про право громадян на володіння бойовою вогнепальною зброєю

За яку холодну зброю передбачена кримінальна відповідальність?

Кримінальна відповідальність наступає по ч.2 ст.263 КК за незаконний обіг таких предметів:

1) кинджали;

2) фінські ножі;

3) кастети;

4) інша холодна зброя (пристрої та предмети, конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі за допомогою м'язової сили людини чи механічного пристрою; предмети, які справляють колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект. Наприклад, багнет, шабля, меч, спис, стилет, ніж, лук, арбалет, нунчаку, булава, бойова сокира тощо).

Важливим моментом є те, що кримінальна відповідальність може наступати лише тоді, коли вилучені зброя, бойові припаси, вибухові речовини чи вибухові пристрої є придатними до використання за цільовим призначенням.

Питання чи є зазначені вище предмети виготовленими промисловим, серійним способом, або є саморобними чи переробленим, не впливає на факт наявності складу злочину.

Необхідно мати на увазі, що визначення факту того, що певний предмет є вогнепальною чи холодною зброєю, бойовим припасом, вибуховою речовиною чи вибуховим пристроєм в конкретних випадках здійснюється на підставі висновку експерта. Під час кримінального провадження для вирішення цього питання має бути обов’язково призначена та проведена криміналістична експертиза.

Що входить в поняття «незаконне поводження з вогнепальною зброєю»?

В поняття незаконного поводження з вогнепальною зброєю (а також боєприпасами, вибуховими речовинами чи пристроями) входять протиправно вчинені:

1) зберігання вогнепальної зброї

Володіння будь-який час зброєю, яка знаходиться не при особі, а в обраному особою місці (вдома, на роботі чи будь-якому іншому відомому особі місці).

2) носіння вогнепальної зброї

Переміщення зброї особою безпосередньо при собі: в руках, одязі, сумці, футлярі, кобурі, транспортному засобі тощо.

3) придбання вогнепальної зброї

Набуттям зброї шляхом купівлі, обміну, знаходження, одержання в подарунок і т.п. (за отримання зброї шляхом викрадення чи інші незаконних дій відповідальність передбачена окремо статтею 262 КК).

Пользуйтесь консультацией: Регистрация оружия онлайн: как, где, сколько

4) передача чи збут вогнепальної зброї

Умисна передача зброї іншій особі шляхом продажу, дарування, обміну тощо.

5) виготовлення вогнепальної зброї

Дії, в результаті яких створюється зброя, тобто виготовлений предмет може бути використаний як зброя; виготовлення вибухових речовин, вибухових пристроїв чи боєприпасів з використанням будь-яких компонентів, які самі по собі можуть бути загальнодоступними, але внаслідок дій особи набувають здатності до вибуху.

6) переробка вогнепальної зброї

Дії з перероблення предмету, внаслідок яких він набуває властивості зброї, зокрема, перероблення стартового, газового чи «травматичного» пістолета у зброю, придатну до стрільби, або перероблення мисливської рушниці в «обріз».

7) ремонт вогнепальної зброї

Відновлення характерних властивостей зброї шляхом заміни або реставрації непридатних частин чи механізмів, усунення поломок чи пошкоджень, налагодження нормального функціонування, внаслідок якого ці предмети стають придатними до використання в якості зброї.

8) фальсифікація вогнепальної зброї, видалення чи зміна її маркування

Зміна знаків маркування зброї або їх повне чи часткове знищення з метою унеможливлення зчитування справжнього маркування.

Що входить в поняття «незаконне поводження з холодною зброєю»?

Поняття незаконного поводження з холодною зброєю включає в себе здійснене без передбаченого законом дозволу:

1) носіння холодної зброї

Переміщення чи транспортування зброї безпосередньо при собі: в руках, одязі, сумці, транспортному засобі тощо.

2) виготовлення холодної зброї

Дії, результатом яких є створення предметів, які набувають відповідних характерних властивостей холодної зброї.

3) ремонт холодної зброї

Відновлення характерних властивостей зброї шляхом усунення пошкоджень, поломок, дефектів, заміни непридатних частин чи механізмів, внаслідок якого такі предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням.

Читайте статью: Что делать, если на вас напали вооруженные люди?

4) збут холодної зброї

Передачі зброї іншій особі на безоплатній чи платній основі: шляхом дарування, обміну, продажу тощо.

Слід звернути увагу, що кримінальної відповідальності за зберігання холодної зброї не передбачено. Тобто, для прикладу зберігання вдома ножа, який відноситься до холодної зброї, – не є протиправним і не тягне за собою покарання.

Не зайвим буде наголосити, що кримінальна відповідальність настає лише за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями, тобто здійснене без передбаченого законом дозволу.

Під час вирішення питання законності дій, пов’язаних з обігом зброї, необхідно керуватися відповідними нормативно-правовими актами, зокрема:

- «Положенням про дозвільну систему», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 576;

- «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом МВС України від 21.08.1998 р. № 622.

Добровільна здача зброї органам влади

Державні органи, звісно, зацікавлені в тому, щоб мінімізувати незаконний обіг зброї. З метою стимулювання громадян позбавлятися від незаконних предметів, в законодавстві передбачений механізм добровільної здачі зброї органам влади. При цьому, згідно з ч.3 ст.263 КК особа, яка придбала чи зберігає зброю (або вчинили певні інше незаконне поводження зі зброєю) звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно здала органам влади таку зброю (бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої).

Добровільна здача означає, що людина має можливість і надалі незаконно зберігати зброю, проте за власним бажанням (незалежно від причин та мотивів) передає її відповідному державному органу. Таким чином, здача зброї в міліцію у зв’язку з тим, що правоохоронцями був викритий факт її зберігання (наприклад при затриманні особи), не є добровільною, а значить – не звільняє від відповідальності.

Вспомните новость: Эксперт рассказал, как в Украине получить разрешение на покупку оружия для защиты жилья

Яке покарання за зберігання, носіння вогнепальної чи холодної зброї?

На сьогоднішній день за здійснення дій, пов’язаних з незаконним поводженням зі зброєю, передбачена дуже сувора відповідальність (в липні 2012 року вона була суттєво посилена).

Так, за незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв (ч.1 ст.263 КК) передбачене покарання від 3 до 7 років позбавлення волі. Для порівняння покарання у виді 7 років позбавлення волі може бути призначене навіть за такий тяжкий злочин, як (для прикладу) вбивство.

Виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї, фальсифікація, незаконне видалення чи зміна маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв (ст.263-1 КК) карається позбавленням волі від 3 і аж до 12 років (в залежності від наявності певних кваліфікуючих ознак: вчинення дій повторно, за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою).

За незаконне поводження з холодною зброєю (ч.2 ст. 263 КК) найбільш м’яким покаранням є штраф у розмірі до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 гривень), а найбільш суворим – позбавлення волі на строк 3 роки.

Джерело: Pozov