Не оскаржуються дії фіскалів щодо платників податків на кшталт «внесення до інформсистеми даних…», або «збирання податкової інформації…» (ВАСУ від 17 серпня 2016р. у справі К/800/67453/14)

Фабула судового акту: Радимо усім платникам податків звернути увагу на цю Постанова ВАСУ та ряд аналогічних і запам’ятати, що слід оскаржувати в адмінсудах документи фіскального органу – податкові повідомлення-рішення та накази і тільки ті дії/бездіяльність, які створюють для нього правові наслідки.

Хоча на практиці інформація, яку збирають фіскальні органи і вносять до власних інформаційних систем, щодо платника податків, зокрема щодо його відносин з контрагентами і створює для нього негативні наслідки, для суду така інформація є службовою і визнати її протиправної та зобов’язати вилучити через суд неможливо. Тому, позови із такими вимогами подавати марно, якщо нижчі суди їх раніше і задовільнили, вищі такі рішення стабільно касують.

Отже, не займаємось дурницями, а керівникам, які дають завдання оскаржити дії фіскалів щодо внесення «поганих» даних до інформаційних систем показуємо цю постанову ВАСУ.

Читайте статтю: Про хибний спосіб захисту в спорах з податковою - використовуйте напрацьований досвід

Аналізуйте судовий акт: Відомості в АІС, акти ДПІ та довідки ДПІ про результати зустрічних перевірок контрагентів оскаржити неможливо оскільки вони «не породжують правових наслідків» та «не порушують права» платника податків (Постанова ВАСУ від "13" квітня 2016 р.)

Внесення до ІС "Податковий блок" змін показників податкової звітності на підставі акта перевірки без прийняття повідомлення-рішення не може бути оскаржене (Постанова ВСУ у справі №826/20761/14 від 3 листопада 2015р.)

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків з питань підтвердження відомостей з контрагентом не означає нікчемності угод укладених з цим контрагентом (КААС, судді: Літвіна Н. М., Коротких А. Ю., Хрімлі О. Г.)

При оскарженні наказу САМЕ фіскальний орган доводить підстави призначення перевірки при цьому завчасне неповідомлення платника призводить до визнання перевірки незаконною (ВСУ у справі № 21-425а14)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2016 р. м. Київ К/800/67453/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І.,розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р.

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 р.

у справі № 808/1103/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області), в якому просив:

- визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізької області щодо зазначення у акті перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р. висновку про нікчемність правочину;

- скасувати акт № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р.;

- визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізької області щодо внесення в програмне забезпечення висновків акту перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р., що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України;

- зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізької області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області щодо зазначення у акті перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013р. висновку про нікчемність правочину; визнано протиправним дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області щодо внесення висновків акту перевірки №1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р., що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; зобов'язано ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.3013 р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 р. скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. в частині визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо зазначення в акті перевірки від 28.08.2013 р. № 1133/1702-2248400195 висновку про нікчемність правочину та відмовлено в цій частині у задоволенні позовних вимог. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 р. в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач своїм процесуальним правом не скористався, заперечення на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду.

Сторони в судове засідання 17.08.2016 р. не з'явились, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, справу розглянуто в порядку

письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 12.08.2013 р. № 290, направлення від 12.08.2013 р. № 285 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах ТОВ «ЛІГРАН» та ТОВ «ШОКОВІТА» за період з 01.01.2012 р. по 15.08.2013 р., за результатами якої складено акт № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р. та на підставі статей 203, 215, 216, 228 та 236 Цивільного кодексу України зроблено висновок, що правочини укладені ФОП ОСОБА_4 з ТОВ «ЛІГРАН» за період квітень, травень, червень, липень та серпень 2012 р., та з ТОВ «ШОКОВІТА» за період вересень, листопад, грудень 2012 р. є нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення; в порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.2 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010, ФОП ОСОБА_4 по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІГРАН» за період квітень, травень, червень, липень, серпень 2012 р. та ТОВ «ШОКОВІТА» за період вересень, листопад, грудень 2012 р. завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму - 82 151,47 грн.; в порушення статей 185, 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_4 завищено податкові зобов'язання на суму 101 099,10 грн., а саме за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад та грудень 2012 р.

Податкові повідомлення-рішення на підставі зазначеного акту перевірки не приймалися.

Податковий орган в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» відобразив показники на підставі акту № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії відповідача щодо самостійного коригування показників податкової звітності ФОП ОСОБА_4 шляхом виключення з інформаційної системи податкового органу АІС «Податковий блок», АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ФОП ОСОБА_4 у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковіта», є протиправними, оскільки до прийняття податкового повідомлення-рішення та факту узгодження грошових зобов'язань у податкового органу відсутнє право на вчинення такий дій. За висновками судів, такі дії відповідача щодо внесення змін в електронні бази даних спричиняють для позивача негативні наслідки та порушують його законні права та інтереси.

Скасовуючи рішення я судів попередніх інстанцій в задоволеній частині, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України встановивши наявність обставин, що зумовлюють необхідність застосування нормативного припису статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про скасування рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити.

Скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 р. в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізької області щодо внесення в програмне забезпечення висновків акту перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р., що вплинуло на результати системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та зобов'язання ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізької області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки № 1133/1702-2248400195 від 28.08.2013 р.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову в цій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. Бухтіярова (підпис) М. І. Костенко