Перевірка держреєстратором правовстановлюючих документів є його обов'язком і його не виконання тягне за собою визнання незаконними його дій (справа № К/800/522/17 від 12.07.2017)

Фабула судового акту: Позивач, що був набувачем майна реформованого КСП, звернувся до окружного адмінсуду із позовом до реєстраційної служби районного управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги залишено без задоволення.

Проте, постановою адміністративного суду апеляційної інстанції з рішенням якого погодився і ВАСУ постанову суду першої інстанції скасовано та позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Підставами для задоволення позовних вимог стало те, що право власності на майновий пай члена підприємства документально підтверджується виключно свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства, яке видається видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Однак, особою, яка зареєструвала право власності, державному реєстратору надано свідоцтво на право власності члена Спілки громадян-власників майна реорганізованого КСП , тобто на майно громадської організації.

Отже державну реєстрацію було здійснено на підставі, які не відповідають вимогам, встановленим Законом, та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Зазначене, в силу п.4 ч.1 ст.24 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Аналізуйте судові акти: ВСУ: Суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов'язуючи його приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації (Справа № К/800/22687/15 24.03.16)

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ВСУ, справа № 825/1287/15-а, 15.11.16)

Наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте (Житомирський апеляційний адмінсуд, справа № 817/1719/16, 25.05.17)

Висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мінюсту не створює для особи юридичних обов’язків та наслідків, тому НЕ оскаржується в адміністративному суді (ВАСУ від 7 червня 2017р. у справі № 826/7442/16)

Документом, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомості адреси, може бути як рішення органу місцевого самоврядування, так і інший, який підтверджує факт такого присвоєння (ВАСУ від 18 лютого 2016 р. у справі К/800/24520/15)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року м. Київ

К/800/522/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Горбатюка С. А., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Крижопільського районного управління юстиції Вінницької області, Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області, за участю третьої особи - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Крижопільського районного управління юстиції Вінницької області (далі - Реєстраційна служба), Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області (далі - Крижопільська РДА) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Крижопільської РДА Горбатенко Р. В. № 29074407 від 02 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будівлю складу, розташованого по АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 892448105219, номер запису про права власності 13995494.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії НОМЕР_1, виданого 28 квітня 2015 року Павлівською сільською радою Крижопільського району Вінницької області (далі - Павлівська сільська рада), у позивача відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників від 21 червня 2001 року, перебуває на праві власності частка майна пайового фонду КСП "Павлівське" визначена у розмірі 27908,00 грн., або 12,5 відсотків.

Позивач вказує, що йому стало відомо про проведення 09 січня 2015 року загальних зборів членів спілки, на яких були присутні 7 членів та 14 уповноважених представників за дорученнями, в той час як відповідно до довідки Павлівської сільської ради від 10 квітня 2015 року № 93 та Книги реєстрації свідоцтв про право власності на майновий пай, кількість співвласників майнових паїв складало 140 осіб. Протоколом загальних зборів спілки від 09 січня 2015 року вирішено виділити в натурі ОСОБА_2 склад під цемент вартістю 8835,00 грн. та інше ліквідне майно.

Вважаючи вищевказане рішення протиправним, а діяльність спілки незаконною, позивач звернувсь до Крижопільського районного суду Вінницької області, проте подав заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку з домовленістю в ході розгляду справи про виділення позивачу будівлі складу, які він використовував з 2001 року.

Однак, в травні 2016 року позивачу стало відомо про рішення державного реєстратора Крижопільської РДА Горбатенко Р. В. № 29074407 від 02 квітня 2016 року, згідно з яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на будівлю складу, розташованого по АДРЕСА_1.

У зв'язку з цим, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про скасування рішення державного реєстратора Крижопільської РДА Горбатенко Р. В. від 02 квітня 2016 року № 29074407.

05 липня 2016 року, розглянувши під час судового засідання клопотання, Вінницьким окружним адміністративним судом залучено в якості третьої особи до участі в адміністративній справі ОСОБА_2.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано рішення державного реєстратора Крижопільської РДА Горбатенко Р. В. № 29074407 від 02 квітня 2016 року.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з протоколом загальних зборів СТОВ "Павлівське" від 09 січня 2015 року вирішено виділити в натурі ОСОБА_2 склад під цемент вартістю 8835,00 грн. та інше ліквідне майно.

У травні 2016 року Реєстраційною службою на підставі рішення державного реєстратора Крижопільської РДА Горбатенко Р. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29074407 від 02 квітня 2016 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на будівлю складу, розташованого по АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 892448105219.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що в якості правовстановлюючого документу ОСОБА_2 подано до Реєстраційної служби свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ВІ № 003121, видане 06 березня 2014 року Павлівською сільською радою Крижопільського району Вінницької області, згідно з яким ОСОБА_2 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства "Павлівське".

Однак, державним реєстратором не враховано відсутність відомостей про надання ОСОБА_2 правовстановлюючих документів попереднього власника на спірне нерухоме майно, тобто документів, які б підтверджували, що вся будівля складу по АДРЕСА_1 належить спілці громадян-власників майна реорганізованого КСП "Павлівське", а також не перевірено право спілки розпоряджатись майном.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором правомірно прийнято рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень № 29074407 від 02 квітня 2016 року, оскільки подані документи відповідають нормам чинного законодавства.

Вінницький апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення адміністративного позову виходив з того, що державним реєстратором здійснено реєстрацію права власності на будівлю складу всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо обґрунтованості прийнятого державним реєстратором рішення в частині реєстрації прав за суб'єктом ОСОБА_2.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

У відповідності до статті 2 вищевказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами статті 18 вищезазначеного Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) Державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;

7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі.

Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

В силу статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, на момент виникнення правовідносин обумовлена Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), який діяв на момент виникнення правовідносин.

Приписами пунктів 12, 13 вищевказаного Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

У разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність раніше зареєстрованих інших заяв на це саме майно, ніж заява, що ним розглядається, державний реєстратор невідкладно приймає рішення про розгляд заяви після прийняття рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

У разі проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі проведення державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно державним реєстратором приймається одне рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та ОСОБА_2 є членами спілки (об'єднання) громадян-співвласників майна СТОВ "Павлівське".

У відповідності до протоколу загальних зборів СТОВ "Павлівське" від 09 січня 2015 року вирішено виділити в натурі ОСОБА_2 склад під цемент вартістю 8835,00 грн. та інше ліквідне майно на загальну суму 18957,00 гривень.

Приписами пункту 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства.

За змістом пункту 14 вищевказаного Порядку свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Так, ОСОБА_2 звернувсь до Реєстраційної служби із заявою, надавши свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ВІ № 003121, видане 06 березня 2014 року Павлівською сільською радою, згідно з яким ОСОБА_2 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства "Павлівське".

Однак, з копії свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ВІ № 003121, виданого 06 березня 2014 року вбачається, що дане свідоцтво погашено у зв'язку з виділенням майна в натурі на суму 19002,00 грн., що засвідчено підписом сільського голови та печаткою Павлівської сільської ради.

Слід зауважити, що сторонами не надано належних та допустимих доказів про те, що відповідна відмітка про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай від 06 березня 2014 року зроблена саме підприємством-правонаступником (користувачем), оскільки згідно з довідкою № 268 від 31 травня 2016 року, виданої Виконавчим комітетом Павлівської сільської ради, яка міститься в матеріалах справи, Спілка (об'єднання) громадян-власників майна реорганізованого КСП "Павлівське" в книзі реєстрації громадських організацій Павлівської сільської ради не зареєстрована, а отже державним реєстратором не перевірено право розпорядження спірним майном.

В силу пункту 4 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що перед вчиненням реєстраційної дії державний реєстратор повинен пересвідчитися в достатності, належності та правильності оформлення документів, поданих для оформлення прав та їх обтяжень, а також встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про порушення державним реєстратором вимог законодавства внаслідок прийняття оскаржуваного рішення № 29074407 від 02 квітня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 на будівлю складу, розташованого по АДРЕСА_1.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновки суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді