Усіх водіїв в автоматичному режимі зарахували в порушники

Не дивуйтеся, але так воно і є. Коли в середині минулого року законодавець вносив зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), намагаючись запровадити фіксацію порушень Правил дорожнього руху (ПДР) в автоматичному режимі (тобто за допомоги фото- і відеокамер), кодекс було доповнено новою статтею 27-1 — штрафні бали. Частина друга зазначеної статті встановлює, що «кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів». Одночасно було доповнено і статтю 24 КУпАП, в якій закріпили серед визначених стягнень за вчинення адміністративних правопорушень таке адміністративне стягнень за вчинення адміністративних правопорушень таке адміністративне стягнення, як штрафні бали. Зверніть увагу, що штрафні бали мають нараховуватися (застосовуватися) саме «за вчинення адміністративних правопорушень таке адміністративне стягнення, як штрафні бали. Зверніть увагу, що штрафні бали мають нараховуватися (застосовуватися) саме «за вчинення адміністративних правопорушень».

Вспомните новость: Новый прибор по слюне определит наличие марихуаны в организме водителя

Таким чином, виходить, що будь-який громадянин, який має право керування транспортним засобом, ще не скоївши правопорушення, і навіть який не має свого транспорту, вже автоматично отримує 150 штрафних балів.
Проте мова не про недолугу законодавчу техніку, яку застосували автори закону, а про те, чи вдалося створити легітимний механізм покарання порушників ПДР за допомоги фото- і відеофіксації, і чи мають право на життя так звані «листи щастя», які невдовзі знову почнуть розсилати водіям, за якими той таки водій або власник автоматично вважатиметься порушником.

Досвід минулої практики запровадження автофіксації порушення ПДР показав, що така система має суттєві недоліки, які треба було б усунути. Натомість нам запропонували інше — штрафувати не водія, який порушив ПДР, а власника транспортного засобу. Забувши, мабуть, про те, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається саме винна дія чи бездіяльність (ст. 9 КУпАП), не говорячи вже про конституційну норму про індивідуальність юридичної відповідальності (ст. 61 Основного Закону України). Тобто, якщо за кермом транспортного засобу був не його власник, то він і не міг скоїти адміністративного правопорушення, адже буде відсутня одна із частин складу правопорушення — суб’єктивна сторона (вина цієї особи в скоєнні правопорушення). При цьому ст. 33 КУпАП змінили так, що при накладенні стягнення за всі правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі, не треба враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність! Чому для порушень ПДР зробили такий виняток, залишається лише здогадуватися. Можливо, водіїв вирішили покарати лише за те, що вони мають транспорт. А як тоді бути з конституційними принципами про те, що всі суб’єкти права власності рівні перед законом, або про те, що всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи? До речі, зміни до статті 33 КУпАП створили колізію зі ст. 280 того ж кодексу. Остання визначає, які саме обставини мають бути з’ясовані під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, без будь-яких винятків при розгляді справи мають з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ще більше подиву викликає встановлення адміністративної відповідальності юридичних осіб (підприємств, установ, організацій) як власників транспорту за вчинення їхніми працівниками порушень ПДР. На відміну від фізичних осіб юридичним навіть штрафних балів не нараховують і не списують -одразу застосовують санкції, а вже потім підприємство (установа чи організація) хай розбирається, хто винен чи не винен. Звісно, так простіше, а от чи законно і справедливо це? Не слід забувати і те, що порушник ПДР, який керував службовим транспортом, не нестиме адміністративної відповідальності, оскільки юридична особа може лише в порядку цивільного судочинства компенсувати за рахунок порушника свої витрати, пов’язані зі сплатою санкцій. Отже, законодавець посприяв ухиленню від відповідальності порушників ПДР.

Вспомните новость: МВД вернет на дороги инспекторов с радарами

Стосовно адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення ПДР не можна не згадати рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 за № 23-рп/2010 (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), в якому констатується, що Конституційний Суд, «виходячи з конституційного принципу індивідуалізації юридичної відповідальності (частина друга статті 61 Конституції України), правової доктрини, положень КУпАП (статті 9, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 27, 30, 31, 32 Загальної частини та Особлива частина) та своєї правової позиції, за якою «суб’єктом адміністративної відповідальності є лише фізична особа» (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001) у справі про відповідальність юридичних осіб), вважає, що суб’єктом, який підлягає адміністративній відповідальності в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є фізична особа».

До речі, наявність зазначеного рішення Конституційного Суду України фактично нівелює всі намагання влади притягати до адміністративної відповідальності власників транспортних засобів за порушення ПДР, які зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою фото- і відеофіксації. У пункті 4.3 рішення суд зазначає, що «за відсутності в статтях Особливої частини КУпАП, які визначають склад адміністративних правопорушень, вказівки на те, що суб’єктами цих правопорушень є власники (співвласники) транспортних засобів, ці суб’єкти можуть притягатися до адміністративної відповідальності виключно за наявності в їхніх діях складу певного адміністративного порушення, інше створює правову невизначеність у встановленні суб’єкта, що притягається до відповідальності в цій сфері».

Користуйтесь консультацією: ПАМ’ЯТКА ДІЙ У ВИПАДКУ ПРИЧЕТНОСТІ ДО ДТП

А з урахуванням того, що за ст. 142 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, можна притягати лише юридичних та фізичних осіб, за якими зареєстровано транспортний засіб, то відповідати винні у порушенні ПДР водії, які не є власниками транспорту, на підставі автофіксації порушень, взагалі не можуть.

Ураховуючи зазначене вище рішення Конституційного Суду України (про неконституційність ст. 14-1 КУпАП, яка встановлювала відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів) та диспозицію ст. 14-2 КУпАП, виходить, що власників транспортних засобів не можна притягати за зафіксовані в автоматичному режимі порушення ПДР, якщо вони не керували в той час транспортним засобом, а водіїв—невласників транспорту взагалі не можна притягати за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, оскільки за ними не зареєстровано транспортний засіб. Тож правових підстав для настання адміністративної відповідальності за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, немає як для власників транспорту, які не керували ним під час скоєння правопорушення, так і для водіїв—невласників транспорту, які скоїли порушення ПДР.

Як тільки до водіїв почнуть надходити «листи щастя», а це вже має відбутися цієї осені, слід очікувати, що суди знову завалять заявами про скасування постанов, виписаних на підставі автофіксації правопорушень. Отже, так широко анонсовані нові технічні можливості притягнення водіїв до адміністративної відповідальності, з правової позиції, є недосконалими, а правові норми потребують значного доопрацювання.

Автор: Сергій Демський

Джерело: Голос України

Згадайте новину: Штрафи не лякають?: Українські водії побили новий антирекорд