Головна Блог ... Аналітична стаття Дайджести Україна і юрисдикція Міжнародного кримінального суду у Гаазі Україна і юрисдикція Міжнародного кримінального су...

Україна і юрисдикція Міжнародного кримінального суду у Гаазі

  • Автор: 

    Автор не вказаний

  • 0

  • 0

  • 531

Відключити рекламу
 - tn1_ukraina_i_yurisdiktsiya_mignarodnogo_kriminalnogo_sudu_u_gaazi_54da4b856c590.jpg

Міжнародний кримінальний суд (англ. - International Criminal Court, ICC), інколи його ще називають Міжнародний трибунал у Гаазі, це незалежний та постійний суд кримінальної юстиції, який притягує до відповідальності будь-яких осіб за вчинення таких злочинів як геноцид, воєнних злочинів та злочинів проти людяності незалежно від місця вчинення цих злочинів.

Юрисдикція, функції та структура МКС визначені Римським статутом Міжнародного Кримінального Суду – міжнародним договором, який підписаний 17 липня 1998 року в Римі і поступово ратифікується країнами – підписантами.

Римський статут набрав чинності у липні 2002 року, після його ратифікації 60 країнами і через три роки МКС реально розпочав свою роботу.

На сьогоднішній день до компетенції суду входять три злочини:
Геноцид - намір цілком або частково винищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Злочини проти людяності - частина масштабного або систематичного переслідування, спрямованого проти мирного населення, причому про можливе переслідування злочинцеві заздалегідь було відомо.
Воєнні злочини порушення - законів і звичаїв ведення війни, що регулюють поведінку збройних формувань під час війни і захищають цивільне населення, військовополонених, культурне надбання і таке інше.

МКС видає ордери на арешт обвинувачених та підсудних, проте не має силового апарату для виконання цих ордерів. Як правило арешти проводяться правоохоронними органами державами, на території яких злочинці фізично знаходяться. За відсутності політичної волі зі сторони країни – підписанта Римського статуту на практиці арешт за ордером МКС певної особи (осіб) може бути взагалі не проведений або саботований.

На відміну від Європейського суду з прав людини Міжнародний кримінальний суд поки що мало відомий в Україні. І це принципово інший орган правосуддя.

Україна підписала Римський статут 20 січня 2000р., проте дотепер не ратифікувала його. Експерти виділяють і політичні і юридичні причини такого стану речей. Головною юридичною причиною є невідповідність Римського статуту Конституції України. Так Конституційний Суду України ще у 2001 р. у висновку № 3-в/2001 (справа при Римський Статут) встановив, що Римський статут не відповідає Конституції України в частині, що стосується положень абзацу десятого преамбули та статті 1 за якими "Міжнародний кримінальний суд доповнює національні органи кримінальної юстиції."

Після Революції гідності Україна поступово визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду іншим ніж ратифікація Римського статуту правовим способом.

Так, 25 лютого 2014 року Верховна Рада України звернулася із заявою до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.

А, 4 лютого 2015 року Верховна Рада України звернулася із заявою до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та військових злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян.

Обидві заяви ВРУ дивиться нижче.

Слід підкреслити, що хоча Росія і підписала Римський статут, проте досі також не ратифікувала і зважаючи на анексію Криму та агресію на Сході України не ратифікує найближчим часом.

Згадайте новину: Позицію Президента Порошенко про невизнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду нарешті пояснили в АП

Часткове визнання Україною юрисдикції Міжнародного суду у Гаазі відбулась

Аналізуйте судовий акт: Висновок Конституційного Суду України №3-в/2001 від 11 липня 2001р. (справа про Римський статут)

ЗАЯВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та військових злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян

Від імені Українського народу Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади України, визнаючи юрисдикцію, звертається до Міжнародного кримінального суду з метою притягнення до кримінальної відповідальності у Міжнародному кримінальному суді щодо передбачених статтею 7 та статтею 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду злочинів проти людяності, військових злочинів вчинених на території України починаючи з 20 лютого 2014 року і по теперішній час, вищих посадових осіб Російської Федерації та інших осіб, яких визначить прокурор Міжнародного кримінального суду.

З весни 2014 року проти України триває військова агресія Російської Федерації та підтримуваних нею бойовиків, під час якої було анексовано Крим, який є частиною території незалежної суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки.

Останнім кричущим актом насильства з боку військових підрозділів Російської Федерації та підтримуваних Російською Федерацією бойовиків став обстріл з систем залпового вогню «Град» мирного населення у житлових кварталах міста Маріуполь на південному сході України 24 січня 2014 року, внаслідок якого загинули понад 30 мирних жителів, серед яких 2 дитини, та було поранено понад 100 осіб. Російська Федерація продовжує постачати найманців та зброю, з якої бойовики вбивають громадян України.

За час цієї неоголошеної війни в полоні на території Російської Федерації протиправно опинилися низка громадян України.

Беручи до уваги, що наведені протиправні дії містять ознаки тяжких та особливо тяжких злочинів проти людяності та військових злочинів, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, Верховна Рада України цією Заявою:

1. Визнає відповідно до пункту 2 статті 11 та пунктів 2, 3 статті 12 Римського статуту юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності та військових злочинів вищими посадовими особами Російської федерації та іншими особами, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян починаючи з 20 лютого 2014 року і по теперішній час.

2. Звертається до Міжнародного кримінального суду про встановлення винних у скоєнні злочинів проти людяності та військових злочинів, передбачених статтею 7 та статтею 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, та притягнення до кримінальної відповідальності вищих посадових осіб Російської Федерації та інших осіб, які можуть бути встановлені прокурором Міжнародного кримінального суду.

04 лютого 2015р.

Голова

Верховної Ради України В.Б. Гройсман

ЗАЯВА
Верховної Ради України

до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 13, ст.230)

Від імені Українського народу Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади України, визнаючи юрисдикцію, звертається до Міжнародного кримінального суду з метою притягнення до кримінальної відповідальності у Міжнародному кримінальному суді вищих посадових осіб України щодо передбачених статтею 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду злочинів проти людяності під час мирних акцій протестів громадян, що мали місце в Україні у період з 30 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, а саме Януковича Віктора Федоровича - Президента України та інших посадових осіб, яких визначить прокурор Міжнародного кримінального суду.

Протягом трьох місяців в Україні правоохоронні органи за наказом вищих посадових осіб держави неправомірно застосовували заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та зброю до учасників мирних акцій у м. Києві та інших містах України. Системними стали перевищення їх посадовими особами влади та посадових повноважень, а також вчинення інших тяжких та особливо тяжких злочинів, які призвели до вбивства понад 100 громадян України та інших держав, поранення та каліцтва більше 2000 осіб, понад 500 з яких перебувають у тяжкому стані, застосування щодо мирних громадян катування (незаконного затримання та тримання роздягненими догола при температурі повітря нижче 15-0С, застосування водометів проти учасників мирних акцій протестів при температурі повітря нижче 10-0С, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості тощо). Характерною ознакою в цей період стало викрадення та зникнення людей, насильницьке та протизаконне позбавлення їх волі, насильницький вивіз у безлюдні місця з метою катування та вбивства, безпідставне тюремне ув’язнення великої кількості людей у різних містах України, їх жорстоке побиття, протиправне знищення майна учасників мирних акцій (житла, автомобілів тощо).

Безпрецедентним стало використання владою на місцях та міліцією організованих злочинних угрупувань з метою залякування та викрадення людей, катування, вбивства, знищення їх майна тощо. Як правило, переслідування людей велося за політичними мотивами (активістів опозиційних партій, громадських організацій, "Євромайдану", "Автомайдану" та інших).

Вищезазначене, як правило, призводило до спричинення сильних страждань, серйозної шкоди психічному та фізичному здоров’ю учасників мирних акцій протестів.

Беручи до уваги, що протиправні дії зазначених вищих посадових осіб містять ознаки тяжких та особливо тяжких злочинів проти людяності, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, Верховна Рада України цією Заявою:

1. Визнає відповідно до пункту 2 статті 11 та пунктів 2, 3 статті 12 Римського статуту юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протестів, що мали місце в Україні у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.

2. Звертається до Міжнародного кримінального суду про встановлення винних у скоєнні злочинів проти людяності, передбачених статтею 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, та притягнення до кримінальної відповідальності Януковича Віктора Федоровича - екс-Президента України, екс-Генерального прокурора України Пшонки Віктора Павловича, екс-Міністра внутрішніх справ України Захарченка Віталія Юрійовича та інших посадових осіб, які видавали та виконували явно злочинні накази, які можуть бути встановлені прокурором Міжнародного кримінального суду.

Голова Верховної Ради України

О.ТУРЧИНОВ

м. Київ
25 лютого 2014 року
№ 790-VII

  • 531

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 531

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст