Ухвала

6 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 226/1148/16-ц

провадження № 61-1595 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь 0. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - територіальне управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області у складі судді Редько Ж. Є. від 29 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області у складі суддів: Канурної О. Д., Груіцької Л. О., Космачевської Т. В. від 25 серпня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області про стягнення несплаченої заробітної плати.

Позовна заява мотивована тим, що з квітня 2013 року він працює суддею Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

З 27 жовтня по 2 грудня 2014 року він проходив лікування у лікарні. 5 грудня 2014 року листок непрацездатності був направлений Красноармійським міськрайонним судом на адресу відповідача. У січні 2016 року відповідач йому повідомив про відсутність листка непрацездатності і необхідність надати його дублікат. 25 березня 2016 року на адресу відповідача Красноармійським міськрайонним судом був направлений дублікат зазначеного листка. У розрахунковому листку за квітень 2016 року бухгалтерія відповідача нарахувала йому за листком непрацездатності виплати на загальну суму 25 623 грн 75 коп. На його звернення відповідач пояснив, що Фонд тимчасової непрацездатності відмовився оплачувати лікарняний, оскільки пройшов рік після виходу його на роботу з лікарняного. В отриманому розрахунковому листку за травень 2016 року відповідач скасував усі нарахування та перерахування за листком непрацездатності.

Позивач вказував на те, що відповідач відмовив йому в обробленні та компенсації листка непрацездатності протиправно, оскільки він надав зазначений листок відразу після виходу на роботу, а саме 3 грудня 2014 року, який вже 5 грудня 2014 року судом був направлений відповідачу. Надання інших документів від робітника не вимагається.

Враховуючи вказане, ОСОБА_4 просив стягнути з відповідача на свою користь допомогу з тимчасової непрацездатності за період з 27 жовтня по 2 грудня 2014 року у сумі 25 623 грн 75 коп. та зобов'язати відповідача виплатити йому суму допомоги з тимчасової непрацездатності за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення та компенсації працівнику частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 29 липня 2016 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_4 відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виник спір, пов'язаний з проходженням ОСОБА_4 публічної служби на посаді судді, а тому справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, виходив із того, що позов ОСОБА_4 до територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області про стягнення несплаченої заробітної плати не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

У вересні 2016 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом безпідставно відмовлено у відкритті провадження у справі за його позовом, оскільки, на його думку, справа підлягає розгляд у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частиною 1 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частиною 1 статті 404 ЦПК України.

За таких обставин, оскільки у даній справі оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, а наведені заявником доводи містять ознаки, які згідно з вимогами статті 403 ЦПК України є підставою для передачі справи на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду, вказану справу необхідно передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_4 до територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області про стягнення несплаченої заробітної плати за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 29 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 серпня 2016 року передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта