УХВАЛА

16 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3259/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4

відповідач, боржник - Приватне акціонерне товариство "ДПД Україна"

розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "ДПД Україна"

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2017

у складі колегії суддів: Поляков Б.М. (головуючий), Погребняк В.Я., Ткаченко Н.Г.

за позовом ОСОБА_4

до Приватного акціонерного товариства "ДПД Україна"

про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

в межах справи №911/3259/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ДПД Україна"

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/3259/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ДПД Україна" (далі - ПрАТ "ДПД Україна"), порушена ухвалою суду від 19.10.2016 відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції ~law16~ від 22.12.2011.

Постановою Господарського суду Київської області від 08.11.2016 боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мачульного О.І.

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася в межах справи про банкрутство №911/3259/16 з позовом до боржника - ПрАТ "ДПД Україна" про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з
21.02.2017 до дня поновлення на роботі та моральної шкоди на суму 25 000 грн. з підстав її звільнення із займаної посади без обов'язкового працевлаштування як жінки, яка має дитину віком до трьох років, що є порушенням трудового законодавства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2017 у справі №911/3259/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 у справі №911/3259/16 ухвалу Господарського суду Київської області від 11.05.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді фахівця по роботі з персоналом адміністративного відділу дирекції бізнесу ПрАТ "ДПД Україна", стягнено з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 21.02.2017 по
12.07.2017 на загальну суму 28 568,45 грн. та моральну шкоду в розмірі 3 200
грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2017 у справі №911/3259/16 касаційну скаргу ПрАТ "ДПД Україна" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 - без змін.

Суд касаційної інстанції зазначив, що в силу частини 3 статті 184 Кодексу законів про працю України, позивача - жінку, що має дитину віком до трьох років, може бути звільнено у випадку повної ліквідації підприємства тільки з обов'язковим працевлаштуванням, роботодавець (ліквідатор) здійснює працевлаштування самостійно або через державну службу зайнятості; при цьому, апеляційним судом встановлено, що ліквідатор підприємства-відповідача обмежився виключно письмовим повідомленням державного центру зайнятості про масове вивільнення працівників, не вживши жодних інших заходів з працевлаштування позивача.

14.12.2017 ПрАТ "ДПД Україна" звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2017 у справі №911/3259/16 в порядку Розділу XII-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній до 15.12.2017, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 111-16 ГПК України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України в редакції ~law17~ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11.01.2018, на підставі підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, заяву ПрАТ "ДПД Україна" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від
01.11.2017 у справі №911/3259/16 передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви ПрАТ "ДПД Україна" визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Білоус В.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2018.

02.02.2018 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з ухвалою про самовідвід судді Ткаченко Н.Г., склад колегії змінено на: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В.

Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2018 допущено справу №911/3259/16 до провадження Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відкрито провадження за заявою ПрАТ "ДПД Україна" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2017 у справі №911/3259/16, витребувано матеріали справи №911/3259/16 Господарського суду Київської області про банкрутство ПрАТ "ДПД Україна".

12.03.2018 матеріали справи №911/3259/16 Господарського суду Київської області надійшли на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

22.02.2018 ПрАТ "ДПД Україна" в особі ліквідатора Мачульного О.І. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про відкликання заяви про перегляд Верховним Судом судових рішень господарських судів у справі №911/3259/16, яке відповідно до заяви від 28.02.2018 ліквідатор ПрАТ "ДПД Україна" Мачульний О.І. просив вважати таким, що не подано, а заяву про перегляд Верховним Судом судових рішень господарських судів прийняти до провадження та задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 111-23 ГПК України в редакції до набрання чинності ~law19~ від 03.10.2017, якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України в редакції ~law20~ від 03.10.2017, якщо господарська справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним господарським судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів заяви ПрАТ "ДПД Україна", в обґрунтування наявності підстав для перегляду постанови суду касаційної інстанції відповідно до пункту 1 частини 1 статті 111-16 ГПК України заявник зазначив про неоднакове застосування Вищим господарським судом України та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ положень статті 184 Кодексу законів про працю України щодо гарантій при звільненні жінок, які мають дитину віком до трьох років, у випадку повної ліквідації юридичної особи-роботодавця.

На думку заявника, положення зазначеної норми матеріального права неоднаково застосовні судами касаційної інстанції господарської та цивільної юрисдикцій при прийнятті постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2017 у справі №911/3259/16, про перегляд якої подано заяву, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 08.06.2016 у справі №638/11064/15-ц, копію якої додано до заяви.

У справі №911/3259/16 Вищий господарський суд України дійшов висновку, що в силу частини 3 статті 184 Кодексу законів про працю України, жінку, що має дитину віком до трьох років, може бути звільнено у випадку повної ліквідації підприємства тільки з обов'язковим її працевлаштуванням та вжиттям підприємством, яке ліквідується, заходів з пошуку вакансій та внесення пропозицій щодо них працівнику.

Разом з тим, у справі №638/11064/15-ц Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначив, що гарантії, передбачені статтею 184 Кодексу законів про працю України, не застосовуються до таких жінок при ліквідації установи, а є підставою для дотримання гарантій щодо їх працевлаштування органами зайнятості, при цьому, обов'язку установи, яка ліквідується, щодо поновлення працівника на роботі та його подальшого працевлаштування зазначеною нормою трудового права не передбачено.

З огляду на оскарження ПрАТ "ДПД Україна" постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2017 у справі №911/3259/16 з підстав неоднакового застосування однієї і тієї ж норми матеріального права (положень статті 184 Кодексу законів про працю України) судами касаційної інстанції різної юрисдикції, заява ПрАТ "ДПД Україна" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від
01.11.2017 у справі №911/3259/16 підлягає передачі Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі підпункту 2 пункту 1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України в редакції ~law21~ від 03.10.2017.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234,235, підпунктом 2 пункту 1 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції ~law22~ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

УХВАЛИВ:

Справу №911/3259/16 разом із заявою Приватного акціонерного товариства "ДПД Україна" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від
01.11.2017 у справі №911/3259/16 і доданими до неї документами передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

С.В. Жуков