1. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
2. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
3. До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
4. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
5. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: ВССУ: Нормами цивільного процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису позивача на позовній заяві (ВССУ, справа № 278/627/15-ц від 15.03.2017 р.)
Позивач звернувся до районного суду з позовом про розірвання спадкового договору, укладеного з відповідачем, оскільки останній не виконував умов зазначеного договору. Позовна заява була надіслана позивачем до суду рекомендованим поштовим листом.
Після відкриття провадження у справі і призначення справи до розгляду позивач помер, не встигнувши прийняти участі у попередньому судовому засіданні.
Судом першої інстанції до участі у справі було залучено правонаступника позивача - його дружину.
Оскільки первісний позивач надіслав позовну заяву до суду поштовим листом і не приймав участі в судових засіданнях відповідач подав заяву про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи щодо належності підпису на позовній заяві первісному позивачу.
Ухвалою суду першої інстанції по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.
Відповідачем в якості порівняльних зразків підпису первісного позивача було надано суду документи, щодо достовірності яких у позивача-правонаступника виникли обгрунтовані сумніви.
Відповідно до висновку експерта підпис на позовній заяві не належав первісному позивачу.
На підставі зазначеного висновку експерта ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін апеляційним судом, позовну заяву було залишено без розгляду на підставі ч. 1 та 2 ст. 207 ЦПК України.
Проте Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ своєю ухвалою скасував ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та повернув справу на новий розгляд до суду першої інстанції в зв'язку з порушенням судами нижчих інстанції норм процесуального права.
Так, ВССУ зазначив, що постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції не врахував, що нормами процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису позивача на позовній заяві, не взяв до уваги, що у справі відбулося правонаступництво, залишив позовну заяву без розгляду не на законних підставах.
Посилання суду першої інстанції на положення п.2 ч. 1 ст. 207 ЦПК безпідставні, оскільки вони не стосуються пред'явлення позову позивачем, а поширюються на випадки, коли позов подається особою, в інтересах іншої заінтересованої особи, без наявності повноважень на ведення справи.
Таким чином, якщо позов було подано за життя позивача і в подальшому відбулося процесуальне правонаступництво в зв'язку із смертю первісного позивача, відповідач не може оспорювати достовірність підпису позивача на позовній заяві шляхом заявлення клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.
Справу від адвокат Тимофеєв Андрій Володимирович