ЦЕДЕМ: Як оскаржити дії розпорядника інформації до його керівника?

«Доступ до правди» починає публікувати найцікавіші фрагменти посібника «Як оскаржити порушення права на доступ до публічної інформації?», розробленого юристами Центру демократії та верховенства права.

В основу посібника лягли рекомендації щодо оскарження дій розпорядників інформації, які юристи ЦЕДЕМ надавали під час консультування громадських активістів, та напрацьована судова практика,

«Цей посібник був зроблений у вигляді покрокової інструкції, тож буде корисним і зрозумілим для усіх, а не лише для юристів», – наголосила Тетяна Олексіюк, заступник директора Центру демократії та верховенства права.

У посібнику зібрані детальні роз’яснення щодо типових порушень законодавства про доступ до публічної інформації та усіх видів оскарження таких порушень: як оскарження до керівника розпорядника, вищого органу, так і до суду чи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Також, у ньому містяться корисні посилання на законодавство та найновішу судову практику із спірних питань з доступу до публічної інформації.

Користуйтесь консультацією: Захист честі та гідності громадян від поширення недостовірної інформації у ЗМІ

Сьогодні пропонуємо увазі читачів розділ «Скарга керівнику розпорядника або вищому органу».

До кого звернутися за захистом порушеного права на доступ до інформації?

З метою захисту свого порушеного права на доступ до публічної інформації запитувач може звернутися:

1) зі скаргою до керівника розпорядника або вищого органу;

2) з позовною заявою до адміністративного суду;

3) зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (надалі – Омбудсмен).

Що слід врахувати, обираючи орган влади, до якого звернутисяьза захистом свого порушеного права на інформацію?

Запитувач має право обрати орган для оскарження на власний розсуд, може звертатися до них поодинці чи одночасно. Вибір варто робити враховуючи власні ресурси, обставини справи і вимоги законодавства, що встановлюють порядок оскарження. Для полегшення процесу прийняття рішення, розглянемо плюси і мінуси кожної з процедур оскарження.

Скарга керівнику розпорядника або вищому органу

Чому варто звертатися зі скаргою до керівника розпорядника чи вищого органу?

Скарга керівнику розпорядника або вищому органу подається в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», що містить лиш декілька формальних вимог до змісту скарги, більшість з яких є загальновідомими.

Форма подання скарги: усна чи письмова.

Великий вибір способів подачі скарги: особисто (в канцелярію або на особистому прийомі вищою посадовою особою), телефоном, з використанням поштового зв’язку, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) або мережі Інтернет (не потребує цифрового підпису), в окремих випадках – шляхом ініціювання електронної петиції.

Безкоштовне подання.

Порівняно короткий строк розгляду справи та надання відповіді за його результатами: скарга повинна бути розглянута протягом місяця (як правило на практиці так і розглядається);

Користуйтесь консультацією: Порядок зберігання первинних документів, архівування та знищення

В процесі розгляду скарги керівник чи вищий орган може:

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення;

невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій;

виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав;

забезпечувати реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів;

вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, зокрема, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності;

вживати інших заходів для відновлення порушених прав.

Є можливість в короткі строки оскаржити відповідь на скаргу у ще вищий орган, Омбудсмену або до суду.

Можна подавати одночасно з іншими обома засобами захисту.

Читайте статтю: Юридична сила електронного документу

Що слід враховувати, приймаючи рішення про оскарження до керівника розпорядника чи вищого органу?

Не всі розпорядники інформації побудовані за ієрархічною структурою і в порядку підлеглості мають вищі органи. Зокрема, рішення, дії чи бездіяльність сільських, селищних, міських рад, міських, сільських, селищних голів, юридичних осіб приватного права, у тому числі суб’єктів господарювання, можна оскаржити тільки до Омбудсмена та суду.

Керівник чи вищий орган не може скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення чи притягнути до адміністративної відповідальності (єдиним органом, уповноваженим складати протокол про вчинення адмінправопорушення є Омбудсмен, який і передає його до суду).

Звернення зі скаргою до керівника чи вищого органу може «скоротити» строк звернення до адміністративного суду. Якщо позивач звертався зі скаргою до керівника розпорядника чи вищого органу, то для звернення до адміністративного суду з того ж приводу, встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про результати розгляду його скарги.

На замітку для скаржника: до керівника розпорядника можна оскаржувати усі випадки порушення розпорядником Вашого права на доступ до публічної інформації, за винятком правових актів чи відповідей, які особисто підписані керівником, а також якщо розпорядник не має вищого органу.

Читайте статью: Адвокаты призывают запретить безосновательное блокирование электронной отчетности

Насправді – це доволі простий, але дієвий, спосіб вирішити конфлікт «на місці» з мінімальними затратами. Адже чимало порушень відбувається через недбалість або недостатню кваліфікацію працівників розпорядника, через брак ресурсів та інші проблеми, що можуть бути вирішені керівником, якщо «привернути до них його увагу». Керівник є саме тією посадовою особою, яка може не тільки відновити Ваше порушене право, але й вжити заходів для усунення причин і умов, які до цього призводять.

Обов’язково треба оскаржувати до керівника розпорядника, якщо для Вас принциповим є питання притягнення винного працівника до дисциплінарної відповідальності. Процедура побудована таким чином, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може прийняти тільки керівник.

Ефективність оскарження буде вищою, якщо скаргу подати на особистому прийомі керівника або, хоча б, його заступника.

З метою економії ресурсів (у першу чергу часу) скаргу можна подати й з використанням мережі Інтернет, заповнивши електронну форму або через електронну пошту.

Якщо оскаржити до керівника розпорядника не можливо або його рішення Вас не задовольняє, варто звертатися до вищого органу зі схожих мотивів.

І останнім аргументом на користь оскарження до керівника розпорядника є те, що факт оскарження, навіть якщо Ви отримали негативну відповідь і Ваше право не було відновлене, можна буде використати в оскарженні до суду чи Омбудсмена. Закон не зобов’язує Вас подавати скаргу до керівника чи вищого органу перед тим, як звернутися до суду чи Омбудсмена. Втім така дія засвідчить, що Ви добросовісний запитувач і скаржник. Ви вжили багато заходів для отримання інформації, які не дали бажаного результату. І тільки тому, що іншим способом отримати її Ви не можете, то й звертаєтесь, до таких завантажених справами органів як суд і Омбудсмен.

Джерело: Доступ до правди