Суди футболят позов Газпрому про оскарження штрафу накладеного АМКУ в сумі 86 млрд. грн. у зв’язку з тим, що цей позов підписаний особою посадове становище якої не вказано ( ВГСУ у справі №910/6797/16)

Фабула судового акту: Да простят нас националисты, но закон есть закон, а суды футболят компанию агрессора.

Газпром оскаржив в останній день в суді постанову АМКУ про накладення штрафу в сумі 86 млрд. грн. за зловживання монопольним становищем на ринку України. Господарський суд м. Києва повернув цей позов заявнику без розгляду на підставі того, що він був підписаний особою за довіреністю. Довіреність була видана головою правління Газпрому і заявником не було додано до позову протоколу акціонерів про призначення голови правління, повноважного видавати довіреності на ведення справ у судах України.

І суд звичайно забувся про своє право у випадку сумнівів в доказах після порушення справи зобов’язати сторону надати ці докази, в даному випадку протокол про призначення голови правління.

Відписка суду успішно пройшла три інстанції, а ВСУ відмовив у допуску заяви Газпрому про перегляд ухвали ВССУ у цій справі незважаючи на подані рішення судів касаційної інстанції з аналогічними випадками, які свідчили про правоту Газпрому.

Дивиться також нижче: Відмовну ухвалу ВСУ від 13 вересня 2016 року у цій справі.

Згадайте новину: АМКУ оштрафував "ГАЗПРОМ" на 85 млрд. грн.:чекаємо на зеркальну відповідь Росії

Аналізуйте судовий акт: Відповідач після залишення судом позову без розгляду стягнув з позивача витрати на послуги адвоката при цьому розмір таких витрат суд визначив самостійно (ВГСУ від 20 липня 2016 року, справа №910/31680/15)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 910/6797/16

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Прокопанич Г.К., Студенця В.І., за участі представників сторін О. Мальського (дов. від 23.03.2016), І. Мулярчука (дов. від 23.03.2016), Є. Руденко (дов. від 21.03.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Газпром" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2016 року у справі № 910/6797/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Газпром" до Антимонопольного комітету України, треті особи - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", про визнання недійсним рішення,

УСТАНОВИВ: У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство "Газпром" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, треті особи - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" про визнання недійсним з підстав невідповідності закону рішення Антимонопольного комітету України від 22 січня 2016 року № 18-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 квітня 2016 року позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України з мотивів порушення правил представництва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2016 року ухвала господарського суду залишена без змін.

Публічне акціонерне товариство "Газпром" просить ухвалу і постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте Антимонопольний комітет України і публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використали та їхні представники у судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

За правилами частини першої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується, зокрема, повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Відповідно до статті 13 Конвенції "Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах", учасниками якої є Україна та Російська Федерація, зазначено - документи, що на території однієї з договірних сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з договірних сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших договірних сторін доказовою силою офіційних документів.

Частиною 4 статті 185.1 Цивільного кодексу Російської Федерації визначено, що "доверенность от имени юридического лица выдается за подписью его руководителя или иного лица, уполномоченного на это в соответствии с законом и учредительными документами".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовна заява була підписана представником публічного акціонерного товариства "Газпром" Астаповим А.Ю., який діє на підставі довіреності від 23 березня 2016 року № 01/04/04-160д, виданої за підписом голови правління ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту.

Повертаючи позовну заяву без розгляду, господарський суд зазначив, що серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, зокрема, протокол загальних зборів учасників публічного акціонерного товариства "Газпром" про призначення на посаду голови правління ОСОБА_1, статут товариства, які б станом на день подання позову до суду підтверджували посадове становище ОСОБА_1 як голови правління публічного акціонерного товариства "Газпром". Водночас суд відзначив, що позивач є нерезидентом і суд позбавлений можливості самостійно перевірити посадове становище ОСОБА_1 шляхом здійснення відповідного запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Докази про те, що на момент видачі довіреності від 23 березня 2016 року головою правління публічного акціонерного товариства "Газпром" був ОСОБА_1 (виписки з рішення ради директорів від 22 березня 2011 року № 1735 та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 14 квітня 2016 року № 7718201601220894) були подані представником публічного акціонерного товариства "Газпром" лише господарському суду апеляційної інстанції.

Таким чином судами було встановлено, що на момент прийняття господарським судом ухвали від 13 квітня 2016 року про повернення позовної заяви, докази про повноваження особи, яка підписала довіреність, були відсутні.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (пункт 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи зі змісту наведеної норми суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що лише суд наділений повноваженнями оцінювати докази подані сторонами. Саме в такому контексті слід розглядати питання щодо прийняття судом першої інстанції рішення про достатність/недостатність документів при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Виходячи з встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин подання позову та меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала та постанова, що оскаржуються, прийняті судами з дотриманням вимог пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України і правові підстави для їх скасування відсутні.

Доводи публічного акціонерного товариства "Газпром", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 63 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.

У зв'язку з цим, оспорюваною ухвалою не порушені права позивача на доступ до правосуддя відповідно до норм чинного законодавства, норм міжнародного права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки позивач не був позбавлений права повторно звернутись до суду першої інстанції із позовною заявою після усунення порушень.

Керуючись статтями 1115 1117 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2016 року у справі № 910/6797/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Газпром" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Г. К. Прокопанич Суддя В. І. Студенець

• 0

  Сподобалося

• 1827

  Переглядів

• 0

  Коментарі