Злочин вчинено особою, що мала фактичний доступ до приміщення приватної нотаріальної контори, і несанкціоновано втрутилась в роботу Єдиних реєстрів бланків і довіреностей (Іванківський районний суд,справа № 366/2821/17, 27.09.17)

Фабула судового акта: Єдині та Державні реєстри інформаційної мережі Міністерства юстиції України створені та функціонують відповідно до законодавства України, що складають закони України, акти Кабінету Міністрів України, відомчі нормативно-правові акти, а також інші документи правового характеру. Адміністратором Єдиних та Державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України є Державне підприємство «Національні інформаційні системи», що засноване Міністерством юстиції України в травні 2015 року. Немає жодних сумнівів у важливості та корисності наведених державних інституцій.

Але чи можливе несанкціоноване вторгнення або втручання до державного реєстру ? Як показує життя, - можливе, і , зовсім у нехитрий спосіб. Ця судова справа про це.

Вироком суду особа, що вчинила злочини, передбачені ч. 2 ст. 361 і ч. 3 ст. 358 КК України, засуджена до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, що правда, на підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробовуванням і встановленням іспитового строку 2 (два) роки.

Суд визнав доведеним, що вказана особа, достовірно знаючи, що приватний нотаріус в цей час знаходиться за межами території України, маючи фактичний доступ до приміщення приватної нотаріальної контори останньої, несанкціоновано втрутилась в роботу автоматизованих систем (Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів та Єдиного реєстру довіреностей), і вчинила підроблення офіційних документів - довіреностей та заяв, виконаних на спеціальних бланках нотаріальних документів, та внесла до вказаних реєстрів відомості про реєстрацію цих довіреностей та заяв, що призвело до підробки інформації, яка обробляється в даних реєстрах.

Характеризуючи об’єктивну сторону цих злочинів, суд також зазначив про порушення положень ст. 1 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02 вересня 1993 року, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, Правил ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 та Порядку ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2009 №2053/5.

Нажаль, у вироку суду відсутня інформація щодо того, кім саме працювала засуджена особа, і в який саме спосіб їй вдалося вчинити ці суспільно небезпечні дії.

Але ця справа і ця історія спонукають згадати про те, що у 2016 р. у ЗМІ з’являлась інформація про злам реєстру нерухомості, на яку відразу відреагували в Мін'юсті. Там запевнили - ніяких зламів не було, - «не зафіксовано жодних спроб доступу до реєстру без використання зазначених засобів ідентифікації».

Але в одному з в інтерв’ю міністр юстиції сказав: «Бувають такі факти, коли нотаріуси передають ключі доступу до реєстру своїм помічникам. А потім, коли з’являється скарга на дії нотаріуса, є такі творчі спеціалісти, які починають розповідати про всесвітню змову й віруси». За словами міністра, звичайно, не можна заперечувати якісь унікальні ситуації, але він вважає, що потрапити до реєстру незаконно практично неможливо. «І поки це не буде підтверджено спеціальною експертизою, яку проводить Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації, ми не можемо вважати несанкціоноване втручання в реєстр реальним»

Аналізуйте судовий акт: Реєстраційна дія є законною навіть якщо існує заборона суду про її вчинення і про цю заборону не знає державний реєстратор в момент вчинення (ВАСУ від 13 вересня 2016р. у справі К/800/18277/16)

Боржнику без згоди банку вдалось продати іпотечну квартиру іншій особі, а цій особі вдалось передати ця квартиру в іпотеку вже третій особі, проте квартира все одно залишилась в іпотеці банку (ВСУ у справі № 6-2858цс15 від 26 травня 2016р.)

Відсутність реєстрації обмеження на майно у відповідному реєстрі не свідчить про відсутність такого обмеження та тягне за собою заборону розпорядження майном, на яке таке накладено (ВСУ від 25.05.2016р. у справі № 6-605 цс16)

Після припинення обтяження обтяжувач протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру (Справа № 905/2221/16,14.06.17)

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ВСУ, справа № 825/1287/15-а, 15.11.16)

"У володільця авто за довіренністю" можна забрати машину назавжди (Постанова ВСУ у справі № 6-688цс15 від 16 грудня 2015р.)

Справа № 366/2821/17

Провадження по справі №1КП/366/151/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Корчкова А.А.

за участю секретаря судового засідання Онищенко В.В.

під час підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню № 22016101110000130 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Копачів, Обухівського району, Київської області, громадянка України, українка, пенсіонерка, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 100-А, раніше не судима,

що обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 3 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Калюс О.В.;

з боку захисту: обвинуваченої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Київської області до Іванківського районного суду Київської області надіслано обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 3 ст. 358 КК України, з угодою про визнання винуватості від 31.08.2017 року.

Як встановлено з формулювання обвинувачення, в період з 26 серпня по 29 серпня 2015 року, громадянка України ОСОБА_1, перебуваючи на території смт. Іванків Київської області, достовірно знаючи, що в зазначений період часу приватний нотаріус Іванківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 знаходиться за межами території України (в Республіці Туреччина), маючи фактичний доступ до приміщення приватної нотаріальної контори останньої, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, діючи на виконання свого злочинного наміру щодо підроблення офіційних документів, які посвідчуються приватним нотаріусом, і які надають права, з метою їх використання іншими особами, та збуту таких документів, а також маючи намір на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем (Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів та Єдиного реєстру довіреностей), розуміючи, що таке втручання призведе до підробки інформації щодо особи, що внесла відповідні відомості (реєстратора) та особи, що правомірно використала бланк, умисно діючи в порушення положень ст. 1 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02 вересня 1993 року, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, Правил ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 та Порядку ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.11.2009 №2053/5, умисно повторно вчинила підроблення офіційних документів - довіреностей та заяви виконаних на спеціальних бланках нотаріальних документів серії НАР № 197020, НАР № 197022, НАР № 197023, НАР № 197024, НАР № 197027, НАР № 197028, НАР № 197029, НАР № 197030, а також їх других примірників, тобто документів, які посвідчуються приватним нотаріусом, і які надають права, шляхом підроблення підпису приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 та шляхом внесення в посвідчувальний напис нотаріуса завідомо неправдивих відомостей щодо дати та особи, яка їх фактично посвідчує та здійснює відповідний порядок вчинення нотаріальної дії, передбачений для посвідчення вказаних офіційних документів, з метою їх використання іншими особами (довіреності, заява) та вчинила нотаріальну дію, а також повторно вчинила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем (Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів та Єдиного реєстру довіреностей) шляхом внесення до вказаного реєстру відомостей про реєстрацію довіреностей та заяви, що призвело до підробки інформації, яка обробляється в даних реєстрах, а саме інформації щодо особи (реєстратора), яка нотаріально посвідчила та зареєструвала довіреність.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем, що призвело до підробки інформації, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 2 ст. 361 КК України, а також вчинила підроблення офіційних документів, які посвідчуються приватним нотаріусом, і які надають права, з метою їх використання іншими особами, а також збут таких документів, вчиненому повторно, тобто кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України.

31.08.2017 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_1 беззастережно визнала свою винуватість за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 3 ст. 358 КК України.

Як видно із змісту угоди, сторони узгодили покарання посилаючись на положення ст. 65 КК України, прийшли до згоди, що у даному випадку необхідно призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 361 КК України з урахуванням ст. 69 КК України у виді 4 років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років у звязку із наявністю обставин, що помякшують покарання, передбачених ст. 66 КК України: а саме щирим каяттям та активним сприянням розкриттю злочинів, позитивною характеристикою особою винною. За ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком 3 роки.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням і встановленням іспитового строку 2 роки. А також, відповідно до вимог ст.76 КК України покласти обовязки на ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації уповноваженого органу з питань пробації, та підозрюваний, якому розяснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, дав згоду на його призначення.

Так, відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.

Згідно вимог ст. 474 КПК України якщо угоду досягнуто обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обовязкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винною і просила затвердити угоду про винуватість.

Прокурор висловлюючи свою думку, просив затвердити угоду на визначених умовах.

Захисник просив затвердити угоду про визнання винуватості від 31.08.2017 року.

Заслухавши думку сторін, ознайомившись з обвинувальним актом та угодою, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, зясувавши у обвинуваченої ОСОБА_1., що вона розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, щодо її прав, наслідків укладення та затвердження угоди, характеру кожного обвинувачення, виду покарання, а також інших заходів, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди, які їй були детально розяснені судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_1, яким затвердити угоду про визнання ним винуватості, визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 3 ст. 358 КК України за викладених в угоді обставин.

Також суд вважає, що враховуючи наявність підстав для застосування виду покарання, як позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробовуванням, а також застосування ст. 69 КК України, свідчить наявність обставин, що помякшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; з урахуванням особи винної, у суду є достатні підстави для призначення узгодженого сторонами виду покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1980 грн. 80 коп. стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31.08.2017 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 22016101110000130.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 361, ч. 3 ст. 358 КК України та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 361 КК України з урахуванням ч. 1, 2 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років;

-за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням і встановленням іспитового строку 2 (два) роки. А також, відповідно до вимог ст.76 КК України покласти обовязки на ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов не подавався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 1980 грн. 80 коп.

Речові докази: - документальні матеріали, які відповідно до постанови про визнання документів джерелом доказів від 24.03.2017 року в кількості 57 аркушів залишити в матеріалах кримінального провадження № 22016101110000130.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя А.А. Корчков