Суд заборонив звільняти керівника державного підприємства за невиплату заробітної плати, у цивільній справі розгляд якої триває майже 2 роки (Голосіївський районний суд м. Києва у справі 752/7276/15-ц)

Фабула судового акту: Голосіївський районний суд міста Києва у справі 752/7276/15-ц розглядаючи трудовий спір за позовом керівника державного підприємства до уповноваженого органу управління про визнання недійсними положень типового трудового контракту щодо його припинення у разі невиплати заробітної плати працівникам підприємства, задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову та заборонив звільняти його з посади керівника і вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державного підприємства в Державному реєстрі юридичних і фізичних. Таким чином суд фактично прийняв рішення у справі не розглянувши її по суті.

Водночас в подальшому судом 1 інстанції справа не розглядається майже 2 роки через недобросовісне користування позивачем та третьою стороною процесуальними правами, якими подано 6 апеляційних скарг на одну і ту ж саму ухвалу суду про відкриття провадження у справі.

В той час як справа пересилається до апеляційного суду і повертається назад до Голосіївського районного суду з ухвалою про відмову у відкритті апеляційного провадження, керівник підприємства готує чергову апеляційну скаргу і утримується на посаді.

Чи згадає суд про завдання цивільного судочинства, права інших учасників процесу та розумні строки розгляду справи покаже час.

Аналізуйте судовий акт: Не застосовується одночасне (подвійне) стягнення з роботодавця середнього заробітку і за ст. 117 КЗпПУ, і за ст. 235 КЗпПУ у випадку порушення прав звільненого працівника – обираємо щось одне (ВСУ від 18 січня 2017р. у справі № 6-2912цс16)

Не є підставою для скасування наказу про звільнення (інше дисциплінарне стягнення) від сутність письмового пояснення працівника, якщо факт порушення дисципліни підтверджений іншими доказами (ВСУ у справі № 6-2801цс15 від 19 жовтня 2016 р.)

Законодавство не передбачає строк позовної давності для стягнення працівником заборгованості із заробітної плати (ВСУ від 26 жовтня 2016р. у справі № 6-1395цс16)

Суд зобов‘язаний перевірити та обговорити причини пропуску строку позовної давності, який у трудовій справі складає три місяці, а не лише вказати на факт пропуску такого строку (ВСУ від 6 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16)

Відповідальність роботодавця, передбачена статтею 117 КЗпП України, продовжується і після рішення суду про стягнення заборгованості із заробітної плати у випадку затримки виплати по день фактичного розрахунку. (ВСУ -№ 6-144ц13 від 29 січня 2014 р.)

Справа № 752/7276/15-ц

Провадження по справі № 2-з/752/173/15

У Х В А Л А

29.04.2015 року суддя Голосіївського районного суду м.Києва Калініченко Л.С., при секретарі Хмарук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсними положень трудового контракту, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсними положень трудового контракту.

Разом із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві, його посадовим особам вчиняти будь-які дії, направлені на припинення трудових правовідносин, у тому числі на розірвання трудового контракту від 30.10.2014 року з генеральним директором державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_1, та заборони Головному територіальному управлінню юстиції у Київській області, Реєстраційній службі Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», крім реєстраційних дій, вчинених на підставі судових рішень.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує на те, що ним заявлено позовні вимоги до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсними підпунктів «в» та «к» пункту 5.3 Контракту з генеральним директором державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» від 30.10.2014 року, згідно з якими керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення терміну його дії, у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків, а також невиконанням підприємством зобов'язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіку погашення заборгованості із заробітної плати та у разі невиконання наказів Органу управління майном.

Як вказує позивач у заяві, йому стало відомо про те, Київською обласною державною адміністрацією розглянуто звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України та погоджено його звільнення з посади генерального директора державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця».

Позивач зазначає про те, що дії відповідача стосовно його звільнення базуються на оскаржуваних ним пунктах Контракту, які не відповідають вимогам чинного законодавства. Вказує на те, що вжиття відповідачем заходів до дострокового розірвання контракту на підставі оскаржуваних умов, які в подальшому можуть бути визнані судом недійсними, можуть утруднити виконання судового рішення у разі задоволення судом позову, оскільки якщо його буде звільнено, а контракт достроково розірвано, задоволення позову у справі не відновить порушених прав позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст позовної заяви, заяви про забезпечення позову, приходжу до висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з приписами статті 152 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

У своїй заяві про забезпечення позову позивач зазначає про те, вжиті відповідачем заходи до його звільнення з підстав. Передбачених оскаржуваними положеннями Контракту, може призвести до утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

З'ясувавши обсяг позовних вимог, з урахуванням доказів, наданих позивачем на їх підтвердження, перевіривши відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, а також враховуючи, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, враховуючи також предмет даного спору та сукупність вищевказаних фактичних обставин справи, приходжу до висновку про необхідність вжити заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони відповідачеві, його посадовим особам вчиняти будь-які дії, направлені на припинення трудових правовідносин, у тому числі на розірвання трудового контракту від 30.10.2014 року з генеральним директором державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_1, та заборони Головному територіальному управлінню юстиції у Київській області, Реєстраційній службі Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», крім реєстраційних дій, вчинених на підставі судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 151 - 153, 208-210, 212, 293 ЦПК України, -

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсними положень трудового контракту - задовольнити.

Заборонити Міністерству аграрної політики та продовольства України (01001, вул. Хрещатик, 24, код ЄДРПОУ 37471967), його посадовим особам вчиняти будь-які дії, направлені на припинення трудових правовідносин, у тому числі на розірвання трудового контракту від 30.10.2014 року з генеральним директором державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_1.

Заборонити Головному територіальному управлінню юстиції у Київській області, Реєстраційній службі Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 63; код ЄДРПОУ 00849296), крім реєстраційних дій, вчинених на підставі судових рішень.

Стягувач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1);

Боржники:

Міністерство аграрної політики та продовольства України (01001, вул. Хрещатик, 24; код ЄДРПОУ 37471967);

Головне територіальне управління юстиції у Київській області (04071, м. Київ, вулиця Ярославська, 5/2; код ЄДРПОУ 34481907); Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, 1-а; м.Київ, проспект Перемоги, 126).

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.

В разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

1 лютого 2017 року. Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, Пікуль А.А., вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсними положень трудового контракту,-

в с т а н о в и л а:

30 січня 2017 року до Апеляційного суду м. Києва надійшла цивільна справа з апеляційною скаргою ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсними положень трудового контракту.

У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" необхідно відмовити з наступної підстави.

Відповідно до вимог п.3 ч.4 ст.297 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі у випадку, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2016 року (т.1, а.с.193) відхилено апеляційну скаргу ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", подану на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2015 року, ухвалу залишено без змін.

Крім того, ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 17 серпня 2016 року (т.1, а.с.227), 6 вересня 2016 року (т.1, а.с.249), 6 жовтня 2016 року (т.2, а.с.10), 22 листопада 2016 року (т.2, а.с.25-26), 15 грудня 2016 року (т.2, а.с.44-45) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", поданими на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2015 року.

Повторні неодноразові оскарження представниками ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2015 року свідчать про недобросовісну поведінку особи стосовно своїх процесуальних прав, направлену на затягування судового розгляду.

З огляду на наведене, ураховуючи вимоги п.3 ч.4 ст.297 ЦПК України, у відкритті провадження за апеляційною скаргою ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" слід відмовити.

Постановлення даної ухвали не перешкоджає подальшому провадженню у справі в суді першої інстанції, а тому ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.297 ЦПК, суддя, -

У Х В А Л И Л А :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсними положень трудового контракту відмовити.

Копію даної ухвали разом із доданими до апеляційної скарги матеріалами надіслати особі, яка її подала. Апеляційну скаргу залишити у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Пікуль А.А.