29.12.2017 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович Задати питання автору
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Суд: Вирішення слідчим суддею питання щодо наявності ознак злочину у діях голови суду, який є керівником слідчого судді є підставою для відводу (Личаківський райсуд м. Львова № 463/5844/17 від 14.12.2017)

Фабула судового акту: Статтею 75 Кримінального процесуального кодексу України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого суддів кримінальному провадженні. Особоливої уваги заслуговує пункт 4 зазначеної норми, яка визначає наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Водночас згідно з ч. 1, 2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобовязані заявити самовідвід. 

В даному випадку судом було розглянуто самовідвід судді при вирішенні питання щодо бездіяльності прокуратури в частині невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення головою суду кримінального правопорушення. Мотивуючи самовідвід слідчий суддя вказав на те, що особа щодо якої порушення питання про наявність у його діях злочину є головою Личаківського районного суду м. Львова, у якому вона займає посаду судді та відповідно перебуває із останнім у трудових відносинах. Тому заявляє самовідвід з метою уникнення будь-яких сумнівів в обєктивності та неупередженості судді.

Задовольняючи такий самовідвід суд посилаючись на практику Європейського суду з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Аналізуйте судовий акт: Згідно ст. 214 КПК України обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки заяви особи про наявність ознак злочину, а полягає лише у механічному внесенні цієї заяви до ЄРДР (Печерський суд від 20 березня 2017р. у справі № 757/10980/17-к)

Як спонукати прокуратуру, або інший правоохоронний орган до виконання вимог КПК щодо внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення (Ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 24 січня 2017р. у справі № 554/118/17)

Прецедентне рішення Печерського суду: на Україні відновлено інститут «дослідчих перевірок»!

Державний герб України

Справа №463/5844/17

Провадження №1-кс/463/1348/17

 

УХВАЛА

про відвід судді

14 грудня 2017 року, суддя Личаківського районного суду м. Львова Мармаш В.Я., з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву судді Шеремети Г.І. про самовідвід від розгляду судового провадження № 1-кс/463/1263/17 за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

в с т а н о в и в:

У провадження слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова Шеремети Г.І. надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Суддя Шеремета Г.І. у зазначеному кримінальному провадженні заявила самовідвід від розгляду скарги з тих підстав, що ОСОБА_2 оскаржується бездіяльність заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей за його заявою про вчинення злочину суддею Личаківського районного суду м. Львова Гиричем С.В., який являється головою Личаківського районного суду м. Львова, у якому вона займає посаду судді та відповідно перебуває із останнім у трудових відносинах. Тому заявляє самовідвід з метою уникнення будь-яких сумнівів в обєктивності та неупередженості судді.

В судове засідання скаржник ОСОБА_2 та інші особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід слідчого судді були повідомлені належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подавали.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід.

Оглянувши матеріали скарги та заяву про самовідвід, суд приходить до переконання, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобовязані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

З матеріалів скарги та заяви про самовідвід вбачається, що скаржником ОСОБА_2 оскаржується бездіяльність щодо невнесення відомостей про вчинення злочину суддею Личаківського районного суду м. Львова Гиричем С.В.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету ОСОБА_4 Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Враховуючи наведене вище, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду скарги незалежним і безстороннім судом, заява про самовідвід судді Шеремети Г.І. підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, -

у х в а л и в :

Заяву про самовідвід судді Шеремети Галини Ігорівни задовольнити.

Відвести слідчого суддю Шеремету Галину Ігорівну від розгляду судового провадження № 1-кс/463/1263/17 за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Суддя:                   

2
Подобається
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення